Головуючий І інстанції: Мороко А.С.
20 лютого 2026 р. Справа № 520/7707/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головне управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2025, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/7707/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП АСТЕРА»
до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП АСТЕРА» (далі також - позивач, ТОВ «НВП АСТЕРА») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (надалі також відповідач), у якому позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00003570705 від 10.01.2023;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00003620705 від 10.01.2023;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00003580705 від 10.01.2023;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00003610705 від 10.01.2023.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 00003570705 від 10.01.2023.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 00003620705 від 10.01.2023.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 00003580705 від 10.01.2023.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 00003610705 від 10.01.2023.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП АСТЕРА» (ЄДРПОУ 40246950) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 12797 (дванадцять тисяч сімсот дев'яносто сім) грн 21 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43983495).
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що висновки зроблені під час перевірки є обґрунтованими та законними, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень -рішень.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «НВП АСТЕРА» є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань » з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 40246950, перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Харківській області.
Основним видом діяльності ТОВ «НВП АСТЕРА» є неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90).
Відповідно до Наказу від 20.10.2022 за № 1285-п Головним управлінням ДПС у Харківській області, відповідно до підпункту 191.1.6 пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, статті 79, підпункту 69.2 пункту 69 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НВП АСТЕРА» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2022 року в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок по декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року від 19.07.2022 за № 9132807872 та від 16.09.2022 за № 9185875304 (далі - уточнюючий розрахунок за червень 2022 року) від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування.
За результатами перевірки складено акт від 05.12.2022 за №5009/20-40-07-07-03/40246950 (далі також - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем:
1) п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України, оскільки занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яке сплачується до Державного бюджету (р.18) за червень 2022 року на 29 121 гривень;
2) п.44.1, п.44.6 ст.44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 п.200.4, п.200.7, п.200.9 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 20.2.1) на 299 296 грн., у тому числі за червень 2022 року у сумі 299 296 гривень;
3) п. 44.1. п.44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 Декларації) за червень 2022 року всього у сумі 572 789 гривень;
4) п.44.5, ст. 44, п. 121.1 ст.121 Податкового кодексу України в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у повному обсязі.
Перелік документів, які було надано під час перевірки: лист підприємства за вих. № 21 від 21.11.2022 наведено у додатку 1 до акта перевірки.
23.12.2022 позивачем було подано заперечення на акт перевірки та долучено первинні бухгалтерські документи.
Листом за вих..№22/Ж12/20-40-07-02-10 від 06.01.2022 за результатами розгляду заперечень, контролюючим органом відмовлено у спростуванні висновків акта перевірки №5009/20-40-07-07-03/40246950 від 05.12.2022.
На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.01.2023:
- № 00003570705, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування на суму 299 296 грн. та застосовано штрафну (фінансову санкцію) в розмірі 149 648,00 грн.;
- № 00003580705, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 572 789,00 грн.;
- № 00003620705, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 29 121,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 14 560,50 грн;
- № 00003610705 від 10.01.2023, яким застосовану штрафну санкцію у розмірі 1 020 грн.
Позивач заперечуючи законність вказаних податкових повідомлень рішень, звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та не доведеності відповідачем правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 за №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті 193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з пунктом 198.2. статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом201.11 статті 201цьогоКодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п.200.4. ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно допункту200-1.3статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 за № 996-XIV(далі-Закон № 996) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.
За приписами ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 ст. 9 Закону № 996 передбачено перелік обов'язкових реквізитів, які має містити первинний документ, зокрема це: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, господарські операції для визначення витрат та податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність та зміст таких операцій, а також спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
За змістом акта перевірки ТOB «НВП АСТЕРА» у ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки не надано всіх необхідних документів щодо підтвердження даних податкових декларацій (уточнюючих розрахунків) за періоди виникнення сум, включених до складу від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету у червні 2022 року, про що складено акти про ненадання ТОВ «НВП АСТЕРА» (податковий номер 40246950) документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки від 22.11.2022 за № 1237/20-40-07-01-740246950 та від 28.11.2022 за № 1275/20-40-07-01-05/40246950.
Так, ТОВ «НВП АСТЕРА» до складу податкового кредиту у червні 2022 року (р. 17 декларації з ПДВ) включено суми за податковими накладними, виписаним у червні 22 року (р. 10.1, 10.3 Декларації) та суми від'ємного значення з ПДВ попередніх звітних періодів (р. 16 Декларації), що були предметом перевірки, проведеної з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2022 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
Згідно з даними попередньої перевірки (акт перевірки від 11.11.2022 за № 4748/20-40-07-07-03/40246950) встановлено завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 Декларації) за квітень 2022 року всього у сумі 695192 гривень, яка вплинула на формування рядка 16 декларації за червень 2022 року та відповідно формування рядків 20.2 та 21, що унеможливлює підтвердження даних декларації за червень 2022 року.
Суми за податковими повідомленнями-рішеннями, винесеними за результатами акта перевірки від 11.11.2022 за № 4748/20-40-07-07-03/40246950 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВП АСТЕРА» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2022 року від'ємного значення з податку додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, є неугодженими.
Згідно з ряд. 16.1 Декларації та додатку 2 «Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» до податкової декларації за травень 2022 року ТОВ «НВП АСТЕРА» задекларовано від'ємне значення з податку на додану вартість, рядок 21 Декларації, у сумі 900 748 грн, період виникнення якого задекларовано у наступних звітних періодах: травень 2021 року - 55 639 грн; липень 2021 року - 72 873 грн; листопад 2021 року - 42 257 грн; грудень 2021 року - 56 288 січень 2022 року - 72 239 грн; березень 2022 року - 139 820 грн; квітень 2022 року - 252 790 грн; травень 2022 року - 208 842 грн.
Наведена сума від'ємного значення по декларації за червень 2022 року у розмірі 900 748 грн. відображена ТОВ «НВП АСТЕРА» у рядку 16.1 Декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року і вплинула на формування рядків 17 та 19 Декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року.
Отже, у зв'язку з тим, що TOB «НВП АСТЕРА» до перевірки не надано підтверджуючих документів щодо формування від'ємного значення ПДВ з періоди травень, липень, листопад 2021 року - січень 2022 року, березень-травень 2022 року, зменшено податковий кредит (рядок 17 Декларації) за червень 2022 року у сумі 901 206 гривень.
Контролюючий орган дійшов висновку, що у порушення п. 44.1. ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п п. «а» п. ,1, п. 198.2, абзаців першого і другого п. п. 198.3, пп. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 1.10, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «НВП АСТЕРА» безпідставно сформовано суму податкового кредиту за червень 2022 року (рядок 17 (колонка Б) Декларації) у сумі 901 206 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу необґрунтованості стверджень відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, з огляду на таке.
Щодо ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у повному обсязі.
Відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (п. п. 86.7.1. 86.7 ст. 86 Кодексу).
Позивачем 23.12.2022 подано заперечення на акт перевірки №5009/20-40-07-07-03/40246950 від 05.12.2022 та долучено первинні документи, серед яких договори, видаткові накладні, залишкові калькуляції, міжнародні товарно-транспортні накладні, акти здачі-прийняття робіт, вантажні митні декларації, оборотньо-сальдові відомості, виписки банку.
Факт отримання заперечень та доданих документів відповідачем визнається.
Відповідні документи також були додані позивачем до матеріалів справи.
Водночас, відповідачем не надано доказів на підтвердження недобросовісності позивача, як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, як-от: пояснень посадових осіб щодо їх непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваних суб'єктів господарювання, судових рішень, вироків які набрали законної сили тощо, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, висновок контролюючого органу щодо надання платником податків документів не в повному обсязі є безпідставним, з огляду на що відсутні законні підстави для застосування штрафної санкції, передбаченої п.121.1 ст. 121 ПК України.
Суд ураховує, що Верховним Судом у постанові від 08 серпня 2019 року у справі № 802/1069/13-а викладено такий висновок: «Відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України у разі, якщо платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення і коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки, - здійснюється документальна позапланова перевірка. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Системний аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що законодавцем передбачено право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки. При цьому, якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, до прийняття рішення за результатами такої перевірки це зумовлює обов'язок податкового органу щодо призначення та проведення позапланової перевірки».
Відтак підпункт 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України допускає виникнення такої ситуації, коли після проведення перевірки та/або після прийняття за наслідками перевірки рішення (під час процедури адміністративного оскарження) виникають певні обставини, які є новими та не були досліджені під час перевірки.
При цьому, зазначена норма надає платнику податку право посилатися на нові обставини у двох альтернативних випадках: 1) або у запереченнях на акт перевірки (тобто до прийняття податкового повідомлення-рішення); 2) або у скарзі на прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення (тобто на стадії процедури оскарження рішення в адміністративному порядку).
За наявності одного із таких випадків, контролюючий орган зобов'язаний прийняти до уваги зазначені платником податку обставини та надати їм належну оцінку у відповідному документі: у рішенні за результатами розгляду заперечень на акт перевірки або у рішенні за результатами розгляду скарги.
Крім того суд звертає увагу, що у постанові від 08 вересня 2019 року (справа №802/1069/13-а) Верховний Суд також зауважував, що обставина щодо порушення платником податків обов'язку, встановленого пунктом 85.2 статті 85 ПК України, надати після початку перевірки всі документи, які пов'язані з предметом перевірки, не означає, що платник не має права додатково їх надати до прийняття контролюючим органом відповідного рішення за результатами перевірки та не звільняє контролюючий орган від обов'язку врахувати при прийнятті рішення додатково надані платником документи у строк, встановлений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, що прямо передбачено нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України.
У постанові від 14 серпня 2024 року у справі №560/12984/23 Верховний Суд зазначив, що платник податків має право на подання документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, після закінчення такої перевірки. Проте реалізація такого права має здійснюватися відповідно до вимог, встановлених ПК України, і до прийняття рішення за результатами такої перевірки. Поряд з цим платник податків не позбавлений права довести у судовому процесі, що він вжив всіх залежних від нього заходів для забезпечення повної та об'єктивної перевірки, не ухилявся від її проведення, тобто його поведінка жодним чином не була спрямована на перешкоджання контролюючому органу у здійсненні податкового контролю.
Щодо заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню.
За матеріалами справи податкові повідомлення-рішення, винесені за результатами акта перевірки від 11.11.2022 за № 4748/20-40-07-07-03/40246950 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВП АСТЕРА» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2022 року від'ємного значення з податку додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, оскаржувалися у судовому порядку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі № 520/5705/23, зокрема, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення від 08.12.2022: № 00076800707, яким було завищено суму бюджетного відшкодування на суму 512 629 грн. та застосовано штрафну (фінансову санкцію) в розмірі 128 157,25 грн.; № 00076780707, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 930 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 482,50 грн.; № 00076790707, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 695 192 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, правомірність формування позивачем від'ємного значення ПДВ з періоди травень, липень, листопад 2021 року - січень 2022 року, березень-квітень 2022 року підтверджена судом та не досліджується під час розгляду цієї справи.
Щодо декларування від'ємного значення за травень 2022 року.
Сума задекларованого від'ємного значення за травень 2022 року склала 208 842,00 грн. (ПН № 56 від 03.05.2022 на суму ПДВ 100 000 грн., ПН № 57 від 03.05.2022 на суму ПДВ 106 940 грн., ПН № 583 на суму ПДВ 9 325 грн., ПН № 731 від 09.02.2023 на суму ПДВ 2 299,92 грн., ПН № 1 від 06.05.2022 на суму ПДВ 6160 грн. - 15 882 грн. (податкові зобов'язання)), та була сформована за рахунок придбання товарів/послуг у TOB «МЕЛТА» (код ЄДРПОУ 21466665), що підтверджується: рахунком-фактурою № СФ-0000040 від 02.05.2022; видатковою накладною № РН-000049 від 03.05.2022; податковою накладною № 57 від 03.05.2022 на суму 641 640 грн., в т.ч. ПДВ - 106 940 грн.; рахунком-фактурою № СФ-0000041 від 02.05.2022; видатковою накладною № РН-000050 від 03.05.2022; податковою накладною № 56 від 03.05.2022 на суму 600 000 грн., в т.ч. ПДВ - 100 000 грн; випискою з банківського рахунку від 04.05.2021 на суму 600 000 грн, в т.ч. ПДВ - 100 000 грн; 24.05.2021 на суму 641 640 грн.
В подальшому товар було експортовано:
1) ZUP EMITER sp. z o.o., що підтверджується вантажно-митною декларацією № UA209140/2022/035810 від 04.05.2022; сертифікатом EUR.1 № А209.079926 від 03.05.2022; міжнародною товарно-транспортною накладною № 413687 від 09.05.2022; договором на транспортне обслуговування № 14/02/2019 від 14.02.2019; актом здачі-приймання виконаних послуг № 99 від 09.05.2022; рахунком № 99 від 09.05.2022; випискою з банківського рахунку від 10.05.2022 на суму 22 000 грн.; договором про надання послуг № 20220317 від 17.03.2022; рахунком № 3 від 04.05.2022; актом № 3 від 04.05.2022; випискою з банківського рахунку від 04.05.2022 на суму 3 500 грн.
2) TOB «СЕА ЕЛЕКТРОНІС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 38013262), що підтверджується рахунком-фактурою № 29342 від 29.09.2021; випискою з банківського рахунку від 30.09.2021 на суму 79 920 грн; видатковою накладною № 4393 від 08.02.2022 на суму 79 920 грн. (24 976 грн. -передплата); видатковою накладною № 4394 від 08.02.2022 на суму 5 328 грн. (оплата від 30.09.2021); податковою накладною № 583 від 08.02.2023 на суму 55 944 грн., в т.ч. ПДВ - 9 325 грн.; податковою накладною № 731 від 09.02.2023 на суму 13 799 грн., в т.ч. ПДВ - 2 299,92 грн; випискою з банківського рахунку від 09.02.2023 на суму 19 713,60 грн.; видатковою накладною № 10275 від 02.08.2022 на суму 14 918,40 грн.; випискою з банківського рахунку від 29.07.2022 на суму 532,80 грн.; податковою накладною № 1344 на суму 372,96 грн., в т.ч. ПДВ - 62,16 грн.
3) ПВУП «НЕК» (код ЄДРПОУ 32016760), що підтверджується: договором № 1-05 від 02.05.2022; накладною № 08041 від 04.08.2022; накладною № 08042 від 04.08.2022; випискою з банківського рахунку від 06.05.2022 на суму 36 960 грн; податковою накладною № 1 від 06.05.2022; випискою з банківського рахунку від 24.06.2022 на суму 67 200 грн; податковою накладною № 4 від 24.06.2022.
Щодо реалізації продукції в червні 2022 року на суму ПДВ 29 121 грн.
ТОВ «НВП «АСТЕРА» в червні 2022 року реалізовано продукцію таким контрагентам:
1) ТОВ «ТИТАН ТЕХНІКС» (код ЄДРПОУ 41181769), що підтверджується видатковою накладною № РН-0000055 від 07.06.2022; випискою з банківського рахунку від 06.06.2022 на суму 1 519,37 грн; податковою накладною № 1 від 06.06.2022 на суму 1 519,37 грн., в т.ч. ПДВ - 253, 23 грн.
2) ПАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕЛЕКТРОАПАРАТНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 14281020), що підтверджується: видатковою накладною № РН-0000058 від 14.06.2022; податковою накладною № 2 від 14.06.2022 на суму 1 425,60 грн., в т.ч. ПДВ - 237,60 грн; випискою з банківського рахунку від 14.06.2022 на суму 1 425,60 грн; видатковою накладною № РН-0000065 від 29.06.2022; довіреністю № Е-24/4/04 від 16.02.2022; податковою накладною № 11 від 28.06.2022 на суму 6 156 грн., в т.ч. ПДВ - 1 026 грн; випискою з банківського рахунку від 28.06.2022 на суму 6 156 грн.
3) TOB «Хартрон-Експрес ТТД» (код ЄДРПОУ 30430120), що підтверджується: видатковою накладною № РН-0000059 від 21.06.2022; довіреністю № 73 від 20.06.2022; випискою з банківського рахунку на суму від 11.01.2022 на суму 846,22 грн; податковою накладною № 5 від 11.01.2022 на суму 846,22 грн., в т.ч. ПДВ - 141,04 грн; випискою з банківського рахунку від 22.11.2022 на суму 1 974,50 грн; податковою накладною № 3 від 21.06.2022 на суму 1 974,50 грн., в т.ч. ПДВ - 329,08 грн.
4) ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), що підтверджується: видатковою накладною № РН-0000064 від 24.06.2022; випискою з банківського рахунку від 30.12.2022 на суму 18 180 грн; податково накладною № 7 від 24.06.2022 на суму 18 180 грн., в т.ч. ПДВ - 3 030 грн.
5) TOB «НВО «Ветікаль» (код ЄДРПОУ 30750980), що підтверджується: видатковою накладною № РН-0000062 від 23.06.2022; видатковою накладною № РН-0000063 від 23.06.2022; видатковою накладною № РН-0000066 від 04.07.2022; видатковою накладною № РН-0000067 від 04.07.2022; видатковою накладною № РН-0000068 від 04.07.2022; довіреністю № 830 від 22.06.2022; податковими накладними № 4 від 22.06.2022 на суму 8 353 грн., в т.ч. ПДВ - 1 392 грн, № 5 від 22.06.2022 на суму 1 613,38 грн., в т.ч. ПДВ - 268,90 грн, № 8 від 27.06.2022 на суму 85,07 грн., в т.ч. ПДВ 14,18 грн, № 9 від 27.06.2022 на суму 10 091,52 грн., в т.ч. ПДВ - 1681,92 грн, № 10 від 27.06.2022 на суму 12 528 грн., в т.ч. ПДВ 2 088 грн; випискою з банківського рахунку від 22.06.2022 на суму 9 965,38 грн., від 27.06.2022 на суму 22 704,59 грн.
6) ТОВ «ОРГТЕХАВТОМАТИКА» (код ЄДРПОУ 30750980 ), що підтверджується видатковою накладною № РН-0000089 від 18.08.2022; податковою накладною № 6 від 24.06.2022 на суму 112 800 грн., в т.ч. ПДВ - 18 800 грн.; випискою з банківського рахунку від 24.06.2022 на суму 112 800 грн.
Товар, який реалізовано в червні 2022 року, був придбаний в контрагентів:
1) ANHUI SHIRUI ELECTRONIC TECHNOLOGY CO., LTD, що підтверджується вантажно - митною декларацією № UA125110/2017/420819 від 15.11.2017; рахунком-фактурою № 12010267 від 16.11.2917; рахунком-фактурою № СФ-0003007 від 15.11.2017; актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0002494 від 15.11.2017; договором транспортного експедирування № КН від 81 від 02.06.2016; рахунком-фактурою № 12010267 від 16.11.2917; актом № 12010267 від 16.11.2917; актом приймання-передавання послуг від 17.11.2017; вантажно-митною декларацією № UA125130/2018/521204 від 30.10.2018; міжнародною товарно-транспортною накладною № 4585 від 26.10.2018; рахунком №830 від 30.10.2018; актом №830 від 30.10.2018; договором № 6 від 04.01.2017; рахунком № 829 від 30.10.2018; актом №829 від 30.10.2018;
2) TORNS SOHLES SASU, що підтверджується: вантажно-митною декларацією № UA 125020/2019/054695 від 12.03.2019; рахунком № 315147582 від 07.03.2019; актом № 40004705 від 12.03.2019; актом № 30001610 від 14.03.2019.
Крім того позивачем до матеріалів справи надано ОСВ по рахунку 361, ОСВ по рахунку 631, ОСВ по рахунку 281 та вказано, що товар від контрагента-постачальника на пряму транспортувався до контрагента-покупця.
Надані позивачем первинні документи є належними та допустимими доказами на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, які призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин.
Посилання відповідача на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки фактично надані скаржником до перевірки первинні документи не були проаналізовані в акті перевірки, а тому така інформація не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону. Така інформація сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається відповідач.
Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 19.04.2023 у справі №640/1146/19, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, які аналізували неоднозначність практики вирішення справ в адміністративних спорах про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених у зв'язку з відсутністю, на думку податкового органу, у платника податку права на податковий кредит або неправомірністю формування витрат.
В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за правочинами, укладеними з контрагентами іншого результату, ніж поставки товарів та отримання прибутку.
Доказів повернення коштів до контрагентів позивача після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за продані товари (що могло б мати місце у разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція зі списання коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату товару (послуг) визнаються належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.
Рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди ТОВ «НВП АСТЕРА» є свідченням про те, що господарські операції призвели до реальних змін майнового стану платника податків і, відповідно, свідчать про реальність (фактичність) таких операцій.
Долучені позивачем до матеріалів справи копії належним чином оформлених документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.
Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не надано достатніх доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Не подано контролюючим органом і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «НВП АСТЕРА» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
Обставини наявності у контрагентів позивача статусу платників ПДВ і реєстрації виписаних такими контрагентами податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не заперечуються учасниками справи, доказів скасування раніше проведеної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних, оформлених контрагентами за наслідками господарських операцій з позивачем, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Крім того, нормами п. 198.1 ст. 198 ПК України унормовано право платника податків на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів.
Тобто нормами податкового законодавства не визначено певного обсягу матеріальних ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.05.2018 справі №815/3526/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи, що позивачем спростовано доводи ГУ ДПС у Харківській області щодо недотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2022 року від'ємного значення ПДВ з посиланням на декларування неіснуючих господарських операцій та умисне ухилення від виконання податкових обов'язків, що покладено у основу податкових повідомлень-рішень, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі “Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За пунктом 1 частини першої статті 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311 , 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 по справі № 520/7707/23 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді З.Г. Подобайло І.М. Ральченко