20 лютого 2026 р.Справа № 635/727/25
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Жигилій С.П., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22.07.2025 по справі № 635/727/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 22.07.2025 задоволено позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
На зазначене рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу, в якій також заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Суд, перевіривши доводи клопотання, матеріали справи, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Матеріали справи свідчать, що повний текст рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22.07.2025 складено цієї ж дати.
Судом встановлено, що копію рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22.07.2025 відповідачем отримано засобами поштового зв'язку 15.08.2025 (в адміністративній справі міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу).
Апеляційна скарга подана відповідачем 22.01.2026, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Згідно з усталеної практики Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом (постанова Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17).
Оцінюючи доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
В якості причин пропуску строку на апеляційне оскарження ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначає обставини, пов'язані зі здійсненням відповідачем мобілізаційних заходів в умовах воєнного стану.
Дійсно, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України та діє до цього часу.
Воєнний стан може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
При цьому, суд наголошує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Суд враховує, що відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про воєнний стан» від 12.05.2015 №389-VIII в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже, органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.
Суд зауважує, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Окрім загальних фраз та посилання на введений воєнний стан, апелянт не надав жодних доказів на підтвердження того, яким саме чином введення воєнного стану перешкодило йому своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.
В контексті викладеного колегія суддів вважає також за необхідне вказати на те, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих ч. 2 статті 295 КАС України) не є обов'язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.
З урахуванням вказаного, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку суд не вбачає.
Крім того, невмотивоване задоволення заяви апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.
Таким чином, оцінивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначені апелянтом обставини не є об'єктивними, не пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин апеляційну скаргу належить залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надіслання до суду вмотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням поважних причин його пропуску та наданням відповідних доказів.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підставі для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Крім того, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами сплачується судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №543/775/17 (оприлюднено 28.04.2020) відступила від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 (провадження № 21-1410а16), та зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 визначений у розмірі 3028 грн..
Отже, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви становить 605 грн. 60 коп. (3028*0,2), відповідно розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 726 грн. 72 коп. (605,60*150%*0,8).
Вказані недоліки належить усунути шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду платіжного документа про сплату судового збору на реквізити: отримувач ГУК в Основ'янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку - UA408999980313131206081020661, код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні в розмірі 726 грн. 72 коп.
Згідно із ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Положеннями ч. 1 ст. 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.169 КАС України у разі неусунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 45, 121, ч. 1 ст. 169, 286, 295 , п. 1 ч. 5 ст. 296, ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Визнати наведені у клопотанні ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22.07.2025 по справі № 635/727/25 підстави пропуску строку - неповажними.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22.07.2025 по справі № 635/727/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Встановити ІНФОРМАЦІЯ_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги тривалістю 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду:
- вмотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням поважних причин його пропуску та наданням відповідних доказів.
- документа про сплату судового збору в розмірі 726 грн. 72 коп.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.П. Жигилій