28 січня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 серпня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08 серпня 2025 року скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, у кримінальному провадженні №12023000000000850 від 12.05.2023 року, - повернуто особі, яка її подала.
Своє рішення суд мотивував тим, що в матеріалах судового провадження відсутні документи на підтвердження повноважень адвоката ОСОБА_5 .
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08 серпня 2025 року та призначити новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що висновок про суду першої інстанції є помилковим, позаяк ордер, який долучений до документів, поданих через «Електронний суд», вважається належним документом на підтвердження повноважень адвоката.
Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження як пропущений з поважних причин, посилаючись на те, що про існування оскаржуваної ухвали дізналася 22.07.2024, коли отримала її копію; у судове засідання її не викликали.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали судової справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
На переконання колегії суддів, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні доводів апеляційної скарги та матеріалів кримінального провадження, ухвала слідчого судді зазначеним вимогам кримінального процесуального закону не відповідає.
Як убачається із матеріалів судового провадження, до Печерського районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №120230000000000850 від 12.05.2023.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08 серпня 2025 року повернуто скаргу з тих підстав, що всупереч вимогам ч. 1 ст. 50 КПК Україниматеріали судового провадження не місять документів на підтвердження повноважень адвоката ОСОБА_5 на участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо: скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; скарга не підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке згідно статті 64 Конституції України не може бути обмежене, навіть в умовах воєнного стану (див. ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2022 року в справі № 204/2321/22 (провадження № 61-4845св22), пункт 7.46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року в справі № 204/2321/22 (провадження № 14-48цс22)).
Гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, в тому числі в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії проти України російської федерації та введення воєнного стану на всій території України, хоча б з точки зору найвищої соціальної цінності життя та здоров'я людини, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів звернення до суду, а не їх обмеження судами (див. ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2022 року в справі № 204/2321/22 (провадження № 61-4845св22)).
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом (абзац 2 частини восьмої статті 14 ЦПК України).
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частини п'ята, шоста статті 43 ЦПК України).
У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина сьома статті 62 ЦПК України).
Так, рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ № 162 від 04 серпня 2017 року»:
викладено пункт 2, Положення у новій редакції: «9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).»;
доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 наступного змісту: «12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об'єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер».
Європейський суд з прав людини зауважив, що «зобов'язання використовувати електронний зв'язок для звернення до апеляційного суду має на меті гарантувати належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності шляхом прискорення, полегшення та підвищення надійності процедурних обмінів. Усвідомлюючи бум дематеріалізації правосуддя в державах-членах і виклики, пов'язані з цим, Суд переконаний, що цифрові технології можуть сприяти кращому відправленню правосуддя і бути поставленим на службу правам, гарантованим статтею 6 § 1 Конвенції тому Суд погоджується, що така мета є законною» (CASE OF XAVIER LUCAS v. FRANCE, 15567/20 § 46, ЄСПЛ, від 09 червня 2022 року).
Крім того, відповідно до постанови Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 листопада 2019 року (справа №648/3629/17) в якій зазначено, що в Україні право особи на захист гарантовано міжнародними договорами, які ратифікувала Верховна Рада України в установленому законом порядку, Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами. У ратифікованих Верховною Радою України
Право особи на захист у кримінальному провадженні передбачено положеннями національного законодавства, зокрема ч. 3 ст. 63, п. 6 ч. 3 ст. 129 Конституції України та п. 13 ч. 1 ст. 7, ст. 20 КПК України. Так, ст. 63 Конституції України закріплює право на захист підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного. Забезпечення права на захист відповідно до ст. 7 КПК України є однією із засад кримінального провадження. Зміст забезпечення права на захист як загальної засади кримінального провадження розкривається у ч. 1 ст. 20 КПК України, зокрема, підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК України. Також право на захист забезпечується й іншими нормами КПК України, зокрема статтями 49, 52, 54, 87, 338, 339 КПК України, а також п. 4 ч. 2 ст. 412 КПК України.
На переконання колегії суддів суду апеляційної інстанції, слідчий суддя вдався до надмірного формалізму, що призвело до помилкового висновку про повернення скарги у зв'язку із тим, що скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
За таких обставин, з урахуванням положень п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 409, ч. 1 ст. 412 КПК України ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, з урахуванням наявності повноважень у адвоката ОСОБА_5 та доводи скарги та прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08 серпня 2025 року, якою скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, у кримінальному провадженні № 12023000000000850 від 12.05.2023 року, повернуто особі, яка її подала, - скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:_______________ ______________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3