13 лютого 2026 року суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кияшко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.09.2025,
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.09.2025 ОСОБА_1 визнано винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накладено на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. на користь держави.
Згідно з вказаною постановою, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду фахівця 6 регіонального відділу внутрішнього аудиту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, маючи звання «лейтенант служби цивільного захисту», будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, відповідно до п.п. «д» п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції» примітки до статті 172-6 КУпАП, будучи суб'єктом відповідальності, на яку поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч.1 ст.45, абз.1 п. 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» ЗУ «Про запобігання корупції», 30.06.2025 о 15 год. 49 хв. подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді місцевого суду та закрити провадження на підставі ст.22 КУпАП у зв'язку малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначає, що постанова є незаконною та необґрунтованою. Стверджує, що її дії не мали умисного характеру і вона не переслідувала будь-якого корупційного інтересу. Наголошує, що при працевлаштуванні 11.01.2023, вона подала декларацію кандидата на посаду, яка охоплювала період з 01.01.2022 по 31.12.2022, дані якої відповідають даним декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, що свідчить про відсутність будь-яких намірів приховати будь-яку інформацію. Вважає, що її дії за своїм характером та наслідками є малозначними, не становлять суспільної небезпеки та не завдали шкоди інтересам громадян чи держави. Звертає увагу, що вона раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, має позитивну службову характеристику.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , яка підтримала апеляційну скаргу, прокурора Шкурпела Р.В., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, приходжу до таких висновків.
Висновки судді місцевого суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, за обставин, викладених у постанові, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, є обґрунтованими та не оскаржуються учасниками провадження.
Разом з тим, приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, судом не було враховано, що дане адміністративне правопорушення вчинено за наявності певних обставин, характер вчиненого правопорушення, ступінь суспільної небезпечності правопорушення, а також особу порушника.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на займаній посаді з 06.01.2023. При працевлаштуванні подавала декларацію кандидата на посаду за 2022 рік.
Даних щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про необхідність подання додатково й щорічної декларації за 2022 рік матеріали провадження не містять.
При цьому, з початком повномасштабного вторгнення необхідність подання декларацій була тимчасово зупинена та відновлена лише 12.10.2023.
Подана ОСОБА_1 30.06.2025 щорічна декларація за 2022 рік, є повністю ідентичною поданої нею декларації кандидата на посаду.
Також апеляційний суд звертає увагу, що щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023, 2024 рік ОСОБА_1 подала вчасно (а.с. 120) та до адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 172-4 - 172-6, 172-9-1, 172-9-2 КУпАП, притягується вперше.
На думку апеляційного суду, такі обставини суттєво знижують суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, яким не було завдано збитків державним чи суспільним інтересам, а також вказують на відсутність умислу у її діях.
Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Оцінюючи в сукупності подію, наслідки та ставлення ОСОБА_1 до своїх дій, з урахуванням даних, що характеризують її особу, відсутності будь-яких збитків державним чи суспільним інтересам, вважаю за можливе застосувати до неї положення ст. 22 КУпАП, звільнивши її від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого нею адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
З огляду на викладене, вважаю, що апеляційна скарга є обґрунтованою, а тому постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі ч.2 ст.284 КУпАП.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.09.202, якою ОСОБА_1 визнано винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, скасувати.
На підставі ст.22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та обмежитись усним зауваженням.
Провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі ч.2 ст.284 КУпАП.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя