Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/3331/2026
12 лютого 2026 року місто Київ
справа № 367/6581/25
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Рейнарт І.М.
за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 -ОСОБА_5 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15 вересня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Третяк Я.М., у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш комфорт 16» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та пені,-
У червні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь:
заборгованість зі сплати внесків і платежів за період з 01 листопада 2019 року по 25 травня 2023 року у розмірі 85020,02 грн.;
пеню за період з 01червня 2023 року по 01 червня 2025 року в розмірі 26682,31 грн.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідно до вимог Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та рішення від 03 серпня 2019 року установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , створене ОСББ «Наш комфорт 16».
Вказував, що у зв'язку з передачею багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 в управління ОСББ «Наш комфорт 16» проводився огляд будинку представниками правління, КП «Бучанське УЖКГ» та іншими членами, які входили до складу комісії.
Зазначав, що під час огляду було виявлено, що в секції (під'їзді) №3 технічний поверх використовується як житлове приміщення власниками квартир, які мешкають на 10 поверсі даного житлового будинку. У той же час, за даними інвентаризаційної справи вище вказаний багатоповерховий житловий будинок містить 5 (п'ять) секцій, зокрема третя секція - 10 житлових поверхів, що підтверджується довідкою КП «Бучанський сервіс-центр документ» за вих. №12/11/20/7 від 12 листопада 2020 року.
Посилався на те, що багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 має всього 10 поверхів, а також технічний поверх, який є приміщенням загального користування, де знаходяться комунікації необхідні для функціонування житлового будинку, а відповідач незаконно ними заволоділа, чим порушила права співвласників багатоквартирного будинку.
Вказував, що власником квартири АДРЕСА_3 з 19 лютого 2016 року по 23 травня 2023 року була ОСОБА_1 , яка придбала квартиру на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер 575 від 19 лютого 2016 року.
Зазначав, що відповідно до умов даного договору купівлі-продажу квартири загальна площа квартири становила 78,2 кв.м, однак згодом, відповідно до відомостей з Державного реєстру прав встановлено, що ОСОБА_1 звернулася із заявою про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до державного реєстратора КП «Реєстрація нерухомості» Немченко О.О. та за результатами розгляду заяви держаним реєстратором було прийнято рішення № 48517607 від 04 вересня 2019 року про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на приміщення технічного поверху у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , секція (під'їзд) №3 поверх 11, літера «А» - згідно загальнобудинкового технічного паспорту: приміщення 8 (площею 43,1 кв.м), приміщення 9 (площею 20,5 кв.м), приміщення 10 (площею 10,1 кв.м); поверх 12, літера «А» - приміщення 11 (площею 20,5 кв.м), за рахунок чого площа її квартири збільшилась та стала 173,1 кв.м.
20 травня 2021 року ОСББ «Наш комфорт 16» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора та приведення приміщень в попередній стан, однак оскільки з 25 травня 2023 року власником квартири АДРЕСА_3 став ОСОБА_2 , то позивач змінив позовні вимоги, які були заявлені до ОСОБА_1 .
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 18 листопада 2024 року витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСББ «Наш комфорт 16» в об'єкті нерухомого майна - реєстраційний номер: 854378432108, адреса об'єкта: АДРЕСА_4 , приміщення, позначені за НОМЕР_1, АДРЕСА_5 згідно технічного паспорту, що складений ПП «ГЕО» від 29.08.2019 на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 ; відновлено становище, яке існувало до порушення шляхом зобов'язання ОСОБА_2 привести нежитлові приміщення, зазначені в технічному паспорті на будинок АДРЕСА_2 , а саме: технічний поверх приміщення LXXVI (площею 42.3 кв.м), приміщення LXXIV (площею 21,3 кв.м), приміщення LXXV (площею 19,1 кв.м) та машинне відділення ліфта - приміщення LXXXV (площею 21,2 кв.м), у попередній стан, а саме: демонтувати встановлені двері розміром 0,7 на 1,76 метри та замурувати дверний проріз між приміщеннями технічного поверху LXXIV та LXXIIІ; демонтувати самовільно змуровану перегородку, якою замуровано дверний проріз з розмірами 1,0 на 1,56 метри, та забезпечити влаштування дверного прорізу між приміщеннями технічного поверху LXXVI та LХХV.
Посилався на те, що ОСОБА_1 протягом чотирьох років користувалася технічним поверхом, однак не сплачувала за його користування внески та платежі у визначеному загальними зборами ОСББ розмірі, а відтак з останньої підлягає стягненню заборгованість зі сплати внесків і платежів за період з 01 листопада 2019 року по 25 травня 2023 року у розмірі 85020,02 грн.
Вказував, що стягненню з відповідача також підлягає пеня відповідно до п.6 Порядку сплати внесків і платежів співвласників, відрахувань до резервного та ремонтного фондів в ОСББ «Наш комфорт 16».
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 15 вересня 2025 року позов ОСББ «Наш комфорт 16» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Наш комфорт 16» заборгованість зі сплати належних внесків і платежів за період з 01 листопада 2019 року по 25 травня 2023 року у розмірі 85 020 ,02 грн. та пеню за період з 01 червня 2023 року по 01 червня 2025 року в розмірі 26 682,31 грн., а всього 111 702,33 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Наш комфорт 16» судовий збір в розмірі 2422,40 грн.; оплату поштових витрат у розмірі 50 грн.; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 170,23 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що до доводів позивача про оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за іншу площу ніж за яку проводилось нарахування позивачем за період з жовтня 2020 року до квітня 2023 року слід поставитись критично, зважаючи на хибність розрахунків наданих позивачем через хибне розуміння своїх прав та обов'язків, а також хибну ідентифікацію приміщення загального користування, яку слід враховувати як складову всіх місць загального користування- оплата утримання яких має покладатись на всіх власників квартир в багатоквартирному будинку.
Вказував, що в квитанціях які надані для оплати позивачем споживачу (відповідачу) вказана площа 78,2 кв.м. Інша площа до оплати не обліковувалась і не надавались квитанції на оплату. Жодних претензій з приводу не оплати комунальних послуг позивачем не пред'являлось.
Зазначав, що в період коли ОСОБА_1 була власником, спірне приміщення не було горищем (технічним приміщенням),відповідно послуга не могла надаватись та обліковуватись, відсутні підтвердження витрат ОСББ на його утримання (управління).
Посилався на те, що сума пені, розрахована позивачем, є надмірно великою та виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, вважає, що суд має зменшити розмір пені до її розумного розміру.
01 грудня 2025 року від представника позивача до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на його законність і обґрунтованість.
Судове засідання проводилося в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити з вищевказаних підстав.
Представник позивача у судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, 03 серпня 2019 року рішенням установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 створено ОСББ «Наш Комфорт 16».
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 22 серпня 2019 року внесено запис у реєстр стосовно юридичної особи - ОСББ «Наш Комфорт 16», ідентифікаційний код 43186931, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1, керівник Джанова Т. О.
Протоколом №1 установчих зборів об'єднання від 03 серпня 2019 року затверджено кошторис ОСББ «Наш Комфорт 16» на 2019-2020 роки та внесок на управління будинків, споруд та прибудинкових територій у розмірі 6,82 грн за 1 кв.м, та затверджено одноразовий цільовий внесок для співвласників ОСББ «Наш Комфорт 16» до резервного фонду у розмірі 200,00 грн з кожного житлового або нежитлового приміщення.
Протоколом №2 загальних зборів ОСББ «Наш Комфорт 16» від 05 вересня 2020 року затверджено одноразовий цільовий внесок на ремонт ліфтів у розмірі 2 100,00 грн з кожного житлового або нежитлового приміщення та затверджено кошторис об'єднання на 2020-2021 роки та внесок на управління будинку споруд та прибудинкової території у розмірі 6,82 грн за 1 кв.м.
Протоколом №3 загальних зборів ОСББ «Наш Комфорт 16» від 04 вересня 2021 року затверджено кошторис об'єднання на 2020-2021 роки та внесок на управління будинку споруд та прибудинкової території у розмірі 7,09 грн за 1 кв.м.
Протоколом №5 засідання правління ОСББ «Наш Комфорт 16» від 15 вересня 2020 року вирішено, що із співвласників, які ухиляються від сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, стягувати заборгованість у судовому порядку.
Відповідно до пункту 4.1.3. Порядку користування спільним майном багатоквартирного будинку, затвердженого рішенням загальних зборів ОСББ «Наш Комфорт 16» від 05 вересня 2020 року, за користування приміщенням (горищами) в якості житлового приміщення або для зберігання речей (тільки технічні поверхи) - чотирикратним розміром внеску, затвердженого загальними зборами для житлових приміщень за 1 кв. м технічного поверху.
Згідно з Порядком сплати внесків і платежів співвласників, відрахувань до резервного та ремонтного фондів в об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку «Наш Комфорт 16», затвердженого рішенням загальних зборів ОСББ «Наш Комфорт 16» від 0505 вересня 2020 року, внески і платежі співвласників, відрахування до резервного та ремонтного фондів в ОСББ «Наш Комфорт 16» сплачуються співвласниками багатоквартирних будинків об?єднання у розмірах, встановлених загальними зборами об?єднання, відповідно до цього Порядку. Внески сплачуються щомісячно, не пізніше «20» числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо інші періодичність і термін сплати не визначені загальними зборами об'єднання.
У п.6 вказаного Порядку визначено, що за несвоєчасну сплату внесків на суму прострочених платежів нараховується пеня в розмірі облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до копії інформаційної довідки від 19 травня 2021 року № 257192692 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 була власницею двокімнатної квартири АДРЕСА_6 , загальна площа квартири 173,1 кв.м, житлова площа 33,3 кв.м, право власності зареєстроване 19 лютого 2016 року, державна реєстрація права власності проведена на підставі договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_7 від 19 лютого 2016 року; видавник: приватний нотаріус ІМНО Калинушка О. О.
Згідно з копією договору купівлі-продажу квартири від 25 травня 2023, посвідченого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Кінащук В. С. за №5 29, ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_6 , а ОСОБА_2 прийняв вказане майно і сплатив за нього обговорену грошову суму (пункт 1.1 договору). Відчужувана квартира належала продавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Калинушкою О.О., приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області 19 лютого 2016 року за реєстровим номером 575 (пункт 1.2 договору). Квартира, що є предметом цього договору, загальною площею 173,1 кв.м, складається з двох кімнат, житловою площею 33,3 кв.м (пункт 1.3 договору).
На виконання замовлення АТ ХК «Київміськбуд», комунальним підприємством у 2009 році було проведено поточну інвентаризацію багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 , за даними інвентаризаційної справи, вказаний житловий будинок містить 5 секцій, зокрема, відповідно до оцінювального акту на будівлю, поверховість третьої секції складає: перша секція - 9 житлових поверхів; друга секція - 9 житлових поверхів; третя секція - 10 житлових поверхів; четверта секція - 16 житлових поверхів. Кожна секція верхньої частини будинку має технічний поверх (технічне горище, не житлове), в якому розміщені інженерні обладнання, машинне відділення ліфта та загальнобудинкові комунікації.
Встановлено, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 18 листопада 2024 року у справі №367/3615/21 витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСББ «Наш Комфорт 16» в об'єкті нерухомого майна - реєстраційний номер: 854378432108, адреса об'єкта: АДРЕСА_4 , приміщення позначені за № НОМЕР_2 згідно з технічним паспортом, що складений ПП «ГЕО» від 29 серпня 2019 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 . Відновлено становище, яке існувало до порушення: шляхом зобов'язання ОСОБА_2 привести нежитлові приміщення, зазначені в технічному паспорті на будинок АДРЕСА_2 , а саме: технічний поверх - приміщення LXXVI (площею 42.3 кв.м), приміщення LXXIV (площею 21,3 кв. м), приміщення LXXV (площею 19,1 кв.м) та машинне відділення ліфта - приміщення LXXXV (площею 21,2 кв.м), у попередній стан, а саме: демонтувати встановлені двері розміром 0,7 на 1,76 метри та замурувати дверний проріз між приміщеннями технічного поверху LXXIV та LXXIIІ; демонтувати самовільно змуровану перегородку, якою замуровано дверний проріз з розмірами 1,0 на 1,56 м. та забезпечити влаштування дверного прорізу між приміщеннями технічного поверху LXXVI та LХХV. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 травня 2025 року рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 листопада 2024 року залишив без змін.
Судовими рішеннями у справі №367/3615/21 преюдиційно встановлено, що приміщення квартири АДРЕСА_6 , загальною площею 78,2 кв.м, а саме: нежитлові приміщення, зазначені в технічному паспорті, що складений ПП «ГЕО» від 29 серпня 2019 року, на квартиру АДРЕСА_6 , секція №3: технічний поверх - приміщення LXXVI (площею 42.3 кв.м), приміщення LXXIV (площею 21,3 кв. м), приміщення LXXV (площею 19,1 кв.м) та машинне відділення ліфта - приміщення LXXXV (площею 21,2 кв.м), є самовільно приєднані до квартири.
Тому вказані обставини не підлягають доказуванню відповідно до положень частини четвертої статті 82 ЦПК України.
При цьому, згідно із копією технічного паспорта, складеного 29 серпня 2019 року ПП «ГЕО» щодо квартири АДРЕСА_6 , загальна площа приміщень становить 173,1 кв.м, з них житлова площа - 33,3 кв.м, допоміжна площа - 137,4 кв.м, площа літніх, неопалювальних приміщень - 2,4 кв.м. Також зазначено, що площа, вказана в графі «примітка», самовільно приєднана до квартири. Відповідно до плану квартири АДРЕСА_6 , вказана квартира розташована на 10 поверсі літ. «А», на 11 поверсі літ. «А» та на 12 поверсі літ. «А».
Таким чином, загальна площа квартири АДРЕСА_8 відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав станом на 19 травня 2021 року становила 173,1 кв.м, фактична площа приміщення квартири АДРЕСА_8 , яке розташоване на 10 житловому поверсі будинку, придбана відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 19 лютого 2016 року - 78,2 кв.м; площа приміщення квартири АДРЕСА_8 , яке розташоване на 11 технічному нежитловому поверсі (згідно з технічним паспортом від 29 серпня 2019 року, складеним ПП «ГЕО») 173,1 кв.м, а отже ОСОБА_1 , використовувала площу технічних поверхів, що становить 94,9 кв.м.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, самовільно приєднавши до квартири АДРЕСА_6 нежитлові приміщення загальною площею 94, 9 кв.м та використовуючи зазначені технічні поверхи в якості житлового приміщення, не сплачувала внески за користування в належному розмірі, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01 листопада 2019 по 25 травня 2023 року у розмірі 85020,02 грн. Також у зв'язку з простроченням оплати внесків та платежів за період з 01 червня 2023 року по 01 червня 2025 року з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пеня у розмірі 26682,31 грн. Відповідач вказану суму заборгованості не спростував, контррозрахунку не зробив, доказів її сплати не подав, факт ненадання позивачем відповідних послуг не довів.
При перевірці висновків суду першої інстанції, у контексті доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Стаття 360 ЦК України передбачає, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частинами першою та другою статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.
Разом з тим, стаття 26 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлює, що об'єкти, які належать до спільного майна багатоквартирного будинку, можуть за рішенням загальних зборів об'єднання передаватися в користування, у тому числі на умовах оренди, фізичним та юридичним особам за умови, що не будуть погіршені умови експлуатації багатоквартирного будинку.
Визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників будинку відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників відповідно до частини дев'ятої статті 10, частини другої статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та згідно із законодавчо встановленим порядком голосування на зборах об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Аналогічний правовий висновок зроблений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі № 910/6471/18.
Схожий за змістом правовий висновок зроблений також у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 679/49/16-ц, від 10 січня 2019 року у справі № 522/1654/13-ц, що свідчить про те, що питання правомірності прийняття рішення загальних зборів щодо затвердження розміру внесків на управління будинками неодноразово було предметом дослідження та правового аналізу Верховного Суду.
Рішенням загальних зборів ОСББ «Наш Комфорт 16» від 05 вересня 2020 року затверджено Порядок користування спільним майном багатоквартирного будинку (далі - Порядок), з якого слідує, що співвласники будинку можуть використовувати спільне майно в особистих цілях, зокрема з метою поліпшення житлових умов (пункт 1.8 Порядку).
Пункт 4.1.3 цього Порядку за користування приміщеннями технічного поверху в якості житлового приміщення встановлює внесок в розмірі чотирикратного розміру внеску, затвердженого загальними зборами для житлових приміщень за 1 кв. м технічного поверху.
Протоколом №2 загальних зборів ОСББ «Наш Комфорт 16» від 05 вересня 2020 року затверджено одноразовий цільовий внесок на ремонт ліфтів в розмірі 2 100,00 грн з кожного житлового або нежитлового приміщення та затверджено кошторис об'єднання на 2020-2021 роки та внесок на управління будинку споруд та прибудинкової території у розмірі 6,82 грн за 1 кв.м.
Протоколом №3 загальних зборів ОСББ «Наш Комфорт 16» від 04 вересня 2021 року, затверджено кошторис об'єднання на 2020-2021 роки та внесок на управління будинку споруд та прибудинкової території у розмірі 7,09 грн за 1 кв.м.
Згідно з наявними у справі розрахунками, наданими позивачем, у відповідача існує заборгованість з внесків на утримання будинку та прибудинкової території, що призвело до виникнення заборгованості за період часу з 01 листопада 2019 року до 25 травня 2023 року у розмірі 85020,02 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач через свого представника ОСОБА_4 сумлінно сплачувала комунальні послуги, в тому числі з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з розрахунками, які надавав ОСББ «Наш Комфорт 16», в тому числі за період з жовтня 2020 року до квітня 2023 року, а тому борг до відчуження квартири (25 травня 2023 року) відсутній є необґрунтовані і не спростовують висновків місцевого суду.
Щодо доводів апеляційної скарги про застосування позовної давності до вимог позивача необхідно зазначити таке.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частиною першою, пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За статтею 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
Відповідно до частин першої та п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 встановлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 5 ЦК України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 12, набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Надалі постановами Кабінету Міністрів України цей карантин на території України продовжувався та був відмінений з 30 червня 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651.
24 лютого 2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05.30 год 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє до теперішнього часу.
Відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану, а тому відсутні підстави застосувати наслідки спливу строку позовної давності до позовних вимог ОСББ «Наш комфорт 16» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Інші доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам, викладеним у відзиві на позовну заяву, безпідставними та спростовані встановленими у справі обставинами.
За частиною першою статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційний суд враховує, що, як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaariv. Finland, № 49684/99, § 2)).
Отже, суд першої інстанції всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 20 лютого 2026 року.
Головуючий:
Судді: