20 лютого 2026 року Чернігів Справа № 620/9295/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, в письмовому провадженні, питання про закриття провадження у справі № 620/9295/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:.
- визнати протиправним виплату Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області ОСОБА_1 основної пенсії по інвалідності за лютий 2025 року в сумі 5450,84 грн;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 недоплачений розмір основної пенсії за лютий 2025 року в розмірі 13749,16 грн;
- допустити негайне виконання рішення суду, у межах суми стягнення 13749,16 грн, що є недоплаченим розміром пенсії за лютий місяць 2025 року.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 09.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Визначаючись щодо питання про закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За правилами пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Умовами застосування цієї підстави для закриття провадження є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають).
Необхідно зауважити на тому, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
У справі, що розглядається, позивачем заявлено вимоги про визнання протиправним виплату Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області пенсії за лютий 2025 року в розмірі 5450,84 грн та просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на свою користь недоплачений розмір пенсії за лютий 2025 року в розмірі 13749,16 грн.
Тобто позивачу виплачено пенсію за лютий 2025 року у розмірі меншому, ніж 6 мінімальних пенсій за віком, а тому не доплачено 13749,16 грн.
Проте судом встановлено, що в провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №620/214/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та отримує пенсію по ІІІ групі інвалідності. Зазначає, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, їй протиправно не нараховувалася та не виплачувалася пенсія у розмірі, визначеному статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі №620/214/25 адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 основного розміру пенсії в розмірі шести мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 06.06.1996 №230/96-ВР»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 26.06.2024 нарахування та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 №230/96-ВР», у розмірі шести мінімальних пенсій за віком.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі № 620/214/25 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишено без задоволення; рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі №620/214/25 - залишено без змін.
Такі фактичні обставини вказують на те, що спір щодо виплати пенсії в повному обсязі за лютий 2025 року, тобто в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, вже вирішено в судовому порядку, в межах справи №620/214/25.
Верховний Суд неодноразово викладав позиції стосовно того, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна обсягу посилань на норми матеріального чи процесуального права. (пункт 7.43. постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №9901/433/18 зазначено, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.
Отже інший словесний виклад правових обґрунтувань вимог, заявлених на розгляд суду, не змінює правової природи таких вимог, їх предмет та підстави в цілому, що свідчить про те, що фактично позивач, у межах цієї справи, просить суд повторно переглянути питання щодо нарахування та виплати позивачу пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком за лютий 2025 року, яке отримало своє вирішення в межах розгляду справи № 620/214/25.
Таким чином враховуючи вищевказане та перевіривши матеріали справи, суд доходить висновку про тотожність сторін, предмету та підстав позову у вказаних справах - № 620/214/25 і даній справі № 620/9295/25.
Так у вказаних справах вбачається наявність спору між тими самими сторонами: позивачем є ОСОБА_1 та відповідачем - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Враховуючи наведені положення КАС України та зважаючи, що вимоги позивача у справах - №620/214/25 і даній справі № 620/9295/25 є ідентичними, оскільки вони заявлені до того ж відповідача, про той самий предмет, з тих самих підстав, а тому, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі № 620/9295/25 відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.
Керуючись статтями 9, 238, 241, 242, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Закрити провадження у справі №620/9295/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що, у відповідності до частини 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про закриття провадження у справі.
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Падій