про залишення позовної заяви без руху
20 лютого 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/703/26-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та виплати грошового забезпечення;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та утримання військового збору із грошового забезпечення позивача;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату недоотриманого грошового забезпечення за спірні періоди у розмірі 773820 грн або в іншому розмірі, встановленому судом за результатами розгляду справи.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п. 4 та п.5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Судом встановлено, що позивач вказує, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується записами у військовому квитку, однак жодного доказу на підтвердження вказаного суду надано не було. У зв'язку із зазначеним, позивачу необхідно надати докази, які підтверджують період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .
Крім того, позивач оскаржує дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та утримання військового збору із грошового забезпечення позивача, однак жодного доказу щодо утримання військового збору із грошового забезпечення позивача до позову не додано.
Також суд звертає увагу, що позовна вимога зобов'язального характеру є нечіткою, оскільки не містить зазначення періоду за який необхідно зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату недоотриманого грошового забезпечення. Крім того, позивач у цій вимозі вказує недоотримане грошове забезпечення у розмірі 773820 грн або в іншому розмірі, встановленому судом за результатами розгляду справи, однак така вимога є неконкретною, оскільки позивач вказує два різних способи відновлення порушеного права. У зв'язку із вказаним дана позовна вимога потребує уточненню та чіткого визначеного способу відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України, яка діє з 19.07.2022 р., працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Таким чином, з позивач може звернутися до суду за захистом своїх прав щодо неналежного нарахування та виплати грошового забезпечення, з моменту коли він дізнався, або повинен був дізнатися про порушення свого права. Згідно наданої позивачем виписки про виплату грошового забезпечення встановлено, що останню виплату позивач отримав у жовтні 2024 року. Крім того, позивач вказує та надає докази щодо неналежного грошового забезпечення згідно інформації ДПС. Таким чином, зі змісту вказаного встановлено, що позивачу з жовтня 2024 року припинено здійснення виплат, водночас позивач мав доступ до електронного кабінету платника податків ДПС та володів інформацією щодо порушення своїх прав та інтересі. Поряд із цим, позивач подав позов до суду лише у лютому 2026 р. з пропущенням трьохмісячного строку та без обґрунтувань поважності причин пропущення вказаного строку.
У зв'язку із вказаним позивачу необхідно надати обґрунтування та докази щодо поважності причин пропущення строку звернення до суду із даним позовом.
Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють подальший розгляд справи, оскільки позивачем не дотримано вимог ст. 160 та ст. 161 КАС України. Тому в суду є достатньо підстав для залишення заяви без руху та надання строку для усунення недоліків, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного та керуючись статтями 122-123, 169, 248 КАС України, суддя,-
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з моменту отримання даної ухвали шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Брезіна