20 лютого 2026 року Справа № 580/1649/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді Бабич А.М, розглянувши в залі суду у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 у справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій, визнання неправомірним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
19.02.2022 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій щодо перерахунку з 01.01.2026 пенсії з інвалідності із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" непропорційними і несправедливими визначеним законодавством гарантіям високого рівня соціального забезпечення осіб з інвалідністю внаслідок війни і учасників ліквідації Чорнобильської катастрофи 1 категорії та дискримінаційними за професійними (як колишнього співробітника правоохоронних органів - сектору безпеки та оборони з урахуванням відсутності застосування таких коефіцієнтів / обмежень іншим громадянам України, відповідно Законів України “Про підвищення престижності шахтарської праці» (ст.8), “Про статус гірських населених пунктів в Україні» (частина 2 ст. 6), майновими (як пенсіонера, розмір пенсії якого перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) ознаками та за ознаками соціального статусу (як ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії відповідно до ст. 13, пункту 1 частини першої статті 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ветерана органів внутрішніх справ України, (з урахуванням відсутності таких коефіцієнтів обмежень / зменшень у певних інших категорій осіб ветеранів війни та інших категорій громадян) і неправомірними (ст. 24 Конституції України), а також такими що вчинені з порушенням Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст . 8, ст. 14 цієї Конвенції, Протоколу 12 до Конвенції та Конвенції про права інвалідів;
визнання неправомірним і скасування рішення від 15.01.2026 про перерахунок пенсії щодо зменшення (пониження) суми пенсії згідно з постановою КМУ № 1778 від 30.12.2025 (підстава перерахунку: уточнення анкетних даних);
визнання дії щодо відмови у наданні доступу до публічної інформації щодо розміру пенсії та підстав перерахунку пенсії з 01.01.2026, викладених у листі від 16.01.2026 № 2300-0204-8/3606, підписаному начальником відповідача ОСОБА_2 , неправомірними;
визнання протиправною бездіяльність щодо не прийняття рішення про перерахунок пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" згідно заяви від 05.01.2026;
зобов'язання здійснити з 01.01.2026 перерахунок та виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням доплат і підвищень , розмір якої перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, установлених пунктом 1 Постанови КМУ №1778, з урахуванням раніше виплачених сум;
стягнення з відповідача на його користь 3368,26грн неправомірно пониженої в січні та лютому 2026 року частини пенсії;
допущення до негайного виконання стягнення з відповідача на його користь 3368,26грн неправомірно пониженої в січні-лютому 2026 року частини пенсії відповідно до ч.2 ст.55 Закону №2262-XІІ та статті 371 КАС України.
Також просить, після винесення рішення у справі звернутись до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного суду України подання щодо конституційності ст. 30 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік», та Постанови КМУ №1778 в частині застосування до пенсій, призначених відповідно до ст. 21 ЗУ № 2262-XII, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю особам, що належать до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.ст. 49, 50 ЗУ №796-XII, щомісячної доплати до пенсії відповідно до ЗУ №1603-IV, підвищення пенсії відповідно до ЗУ №3551-XII розмір і сума яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, як таких, що виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.
Разом із позовною заявою позивач заявив заяву про забезпечення позову(далі - Заява), яку просив розглянути правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
У Заяві позивач просить:
призначити розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк;
зупинити дію розпорядження (рішення) відповідача про перерахунок його пенсії з інвалідності від 15.01.2026 (підстава перерахунку - уточнення анкетних даних) до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Обґрунтовуючи зазначено, що невжиття заходів забезпечення призводить до щомісячного недоотримання частини пенсії - коштів, які мають соціальний характер та призначені для забезпечення належного рівня життя. З огляду на практику відповідача щодо фактичного невиконання / затягування виконання судових рішень шляхом обліку сум, як “боргу», існує обґрунтоване припущення, що відтермінування виплати різниці до моменту вступу рішення у справі в законну силу може ускладнити або унеможливити ефективне поновлення порушених прав. Обмеження відповідачем пенсійних прав та соціальних гарантій є грубим порушенням статей 19, 21, 22, 58, 64 Конституції України, які прямо зазначають, що в Україні права та свободи людини і громадянина є невідчужуваними та непорушними, вони не можуть бути скасованими, звуженими за змістом або обсягом при прийнятті нових законів, а законодавчі та нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Виконання оскаржуваного рішення відповідача до набрання рішенням у справі законної сили може призвести до істотних складнощів та неефективності поновлення порушених прав позивача, за захистом яких звернувся до суду. У разі задоволення у майбутньому позовних вимог і набрання рішення суду законної сили, повернення проведених відповідачем щомісячних відрахувань (зменшення, пониження, конфіскації) з пенсії позивача може бути ускладнено тривалістю судового процесу як в суді першої так і апеляційної інстанції, виконавчого провадження та виконання рішення суду. З цього приводу просив урахувати невиконані інші судові рішення за його участю. Відповідач заборгованість на виконання попередніх судових рішень, які стосуються його прав і захищених законом інтересів в повному обсязі на веб-порталі не відображає і відповідно не обліковує. Крім цього, заборгованість ПФУ по рішенням судів перед пенсіонерами на жовтень 2025 року складала 85 млрд. грн. Особливо велика заборгованість перед військовими пенсіонерами - понад 51 мільярд гривень (джерело : UKR.NET Економічні новини https://thepage.ua/ua/news). Отже, виникають обґрунтовані сумніви про те, що рішення в цій справі, якщо воно буде постановлено на його користь, буде належним чином обліковане у звітності ПФУ, відображене на веб-сайті ПФУ у розділі “Мої судові рішення» і відповідно до приписів постанови КМУ №821 від 14.07.2025 в майбутньому виконане відповідачем. Із наслідками невжиття заходів забезпечення позову, для відновлення прав та інтересів яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, мають суттєве значення для нього та членів сім'ї - моєї неповнолітньої дитини - особи з інвалідністю з дитинства, потерпілою від Чорнобильської катастрофи та дружини- особи з інвалідністю ІІІ групи, які перебувають на його утриманні. З метою запобігання цих негативних наслідків для позивача - особи з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, дитини і дружини позивача, які, як і позивач, є особами з інвалідністю та потребують, як і позивач, соціального захисту і не є сторонами в цьому позові до ухвалення рішення по цій справі, вважає, що є підстави для забезпечення позову, передбачені п. 1 ч. 2 ст.150 КАС України.
Відповідно до положень ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішив розглянути Заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи, позаяк спосіб і форма судового провадження, про яку просив позивач, не передбачена процесуальним законом та не є доцільною.
Розглянувши Заяву, оцінивши заявлені доводи, суд дійшов висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.
Частинами 4-6 ст.154 КАС України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. При цьому, відповідно до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
На підставі ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Зміст доводів Заяви стосується обґрунтованості підстав перерахунку позивачу пенсії на підставі чинних підзаконних нормативно-правових актів. Наявність очевидності ознак протиправності спірних дій/рішень не підтверджено. Заявлені обґрунтування, підстави та додані докази потребують перевірки, факти - з'ясуванню з належних доказів, що може бути результатом виключно надання правової оцінки зібраним доказам і встановленим обставинам спору, яку до розгляду справи по суті надати неможливо. То ж вважати очевидними вказані, як порушення, дії відповідача та рішення відсутні правові підстави до належного судового розгляду справи по суті.
Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначила, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи, що обґрунтовується вимогами змагальності судового процесу.
Посилання на можливість дій щодо призову позивача належними доказами н підтверджена. Не доведено жодним доказом, що без застосування заходів забезпечення неможливим буде ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача в адміністративному судочинстві.
Наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову не доведено. То ж Заява не обґрунтована та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 150-154, 243, 248, 294 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову.
2. Копії ухвали направити учасникам справи.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Анжеліка БАБИЧ