20 лютого 2026 року справа № 580/11389/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Янківської В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
13 жовтня 2025 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», Пенсійного фонду України, в якому просить (з врахуванням заяви від 23.10.2025 Вх.№53048/25):
1) визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» № ЦО-18076 від 01 серпня 2025 року про скасування рішення МСЕК № 1 № 3070 від 22.06.2017 про встановлення ОСОБА_1 II (другої) групи інвалідності, на підставі загального захворювання, безтерміново, з 22.06.2017;
2) зобов'язати Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Центр оцінювання функціонального стану особи внести дані через електронну систему охорони Документ сформований в системі «Електронний суд» 23.10.2025 3 здоров'я в Централізований банк даних з проблем інвалідності, про встановлення другої групи інвалідності безстроково ОСОБА_1 , 1979 р.н.;
3) зобов'язати Пенсійний фонд України внести дані у реєстр застрахованих осіб (РЗО) функціональну підсистему Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про присвоєння статусу пенсіонера по інвалідності довічно ОСОБА_1 , 1979 р.н
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду 28 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що проведення перевірки обгрунтованості та скасування рішення Черкаської обласної МСЕК № 1 від 22.06.2017 про встановлення позивачці 2 групи інвалідності здійснене з порушенням норм чинного законодавства та всупереч рішенню Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024, введеного в дію Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024, без належних підстав.
Станом на час постановлення даного рішення відповідач-1 відзив не надав, хоча належним чином повідомлений через систему ЕС про розгляд даної справи
Відповідач-2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, оскільки припинення виплати пенсії позивачці відбулося на підставі Довідки про невизнання інвалідом на осіб, яких не визнано інвалідами, отриманого від Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 15.07.2025 № ЦО-18079.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанови від 25 жовтня 2024 року № 1207 «Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу» та від 08 листопада 2024 року №1276 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317», якими вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317 «Питання медико-соціальної експертизи». Згідно з п.4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317 (далі - Положення №1317) з урахуванням змін, внесених вказаними вище постановами Уряду України МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.
На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 наказом МОЗ України від 26.10.2024 №1809 «Про покладання прав та обов'язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на відповідача у справі з дати підписання наказу. Затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ (далі - Положення №1809). Зазначено, що виконуючій обов'язки державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України" (Валентині Зражевській) протягом двох робочих днів з дати підписання цього наказу забезпечити передачу медико-експертних справ, скарг та документів, які пов'язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" згідно з актом приймання-передачі. В процесі передачі медико-експертних справ та скарг відображати їх черговість для подальшого розгляду з урахування реєстрації в державному закладі "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України".
Відповідно до п.п.1, 2 Положення №1809 Центральна медико-соціальна експертна комісію МОЗ (далі - Комісія) утворюється Міністерством охорони здоров'я України. За рішенням МОЗ права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Згідно з п.11 Положення №1809 Комісія:
здійснює організаційно-методичне керівництво обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами (бюро) медико-соціальної експертизи;
розробляє комплексні заходи щодо профілактики і зниження рівня інвалідності, а також удосконалення порядку проведення реабілітації осіб з інвалідністю;
проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх;
узагальнює та аналізує випадки необґрунтованого прийняття рішень обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними комісіями та направлення осіб лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності;
повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми;
проводить у складних випадках огляд хворих та осіб з інвалідністю за направленнями обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи;
надає консультаційну допомогу фахівцям з питань проведення медико-соціальної експертизи та обласним, Київській та Севастопольській центральним міським комісіям;
направляє в особливо складних випадках осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова;
на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів / органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил;
забезпечує здійснення обміну інформацією з питань, пов'язаних з організацією проведення медико-соціальної експертизи, відповідно до наказу МОЗ про покладення обов'язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ;
впроваджує у практику роботи комісій наукові принципи і методи, розроблені науково-дослідними інститутами, готує пропозиції щодо вдосконалення медико-соціальної експертизи, узагальнює і поширює передовий досвід роботи;
бере участь в акредитації обласних. Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи та атестації лікарів, які входять до складу комісій, вживає заходів до підвищення їх кваліфікації;
проводить разом з профспілковими та громадськими організаціями осіб з інвалідністю конференції, наради, семінари з питань профілактики інвалідності, реабілітації та адаптації осіб з інвалідністю;
бере участь у здійсненні заходів щодо профілактики інвалідності.
Відповідно до п.12 Положення №1809 Комісія має право:
одержувати від державних органів, закладів охорони здоров'я, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і виду їх діяльності відомості, необхідні для роботи комісій;
направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, до лікувально-профілактичних закладів для проведення огляду з метою уточнення діагнозу і призначення відповідного лікування;
подавати державним органам необхідні матеріали для вжиття щодо посадових осіб підприємств, установ та організацій, що порушують права осіб з інвалідністю, заходів впливу;
допускати за письмовою заявою особи, що звертається для встановлення інвалідності, довірену особу на засідання комісії.
Відповідно до абзацу четвертого п.13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317, Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх.
Правові засади організації та діяльності Ради національної безпеки і оборони України, її склад, структуру, компетенцію і функції визначає Закон України від 5 березня 1998 року №183/98-ВР «Про Раду національної безпеки і оборони України» (далі - ЗУ №183/98-ВР).
Відповідно до ст.1 ЗУ №183/98-ВР Рада національної безпеки і оборони України відповідно до Конституції України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.
Рада національної безпеки і оборони України керується у своїй діяльності Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актами Президента України. Порядок функціонування Ради національної безпеки і оборони України встановлюється цим Законом (ст.2 ЗУ №183/98-ВР).
Прийняті рішення вводяться в дію указами Президента України.
Рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, є обов'язковими до виконання органами виконавчої влади.
Тому відповідач мав обов'язок виконати чинне рішення РНБОУ за повідомленнями правоохоронних органів що згаданої перевірки, що саме по собі не є порушенням меж владних повноважень.
Правові підстави реалізації спірних функцій відповідачем обґрунтовані виконанням заходів, з приводу яких ним отримані листи Служби безпеки України та ДБР від 31.01.2025 №3187-25/10-2-02-01-1348/25. За результатами перевірки відповідач-1 затвердив на засіданні комісії рішення про невизнання позивачки особою з інвалідністю.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон №875-ХІІ).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Згідно зі ст.3 Закону №875-ХІІ інвалідність визначається шляхом експертного обстеження органами медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
На підставі ч.2 ст.6 Закону №875-ХІІ громадянин має право оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку.
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 №2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон №2961-IV).
За визначенням, наведеним в абз.4, 8 ч.1 ст.1 Закону №2961-IV інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.
Відповідно до ч.3 ст.7 Закону № 2961-IV медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії першого, другого та інших рівнів відповідно до розподілу, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Фактичні обставини позову.
Позивачці рішенням Черкаської обласної МСЕК № 1 від 22.06.2017 встановлено ІІ групу інвалідності безтерміново.
В липні 2025 році позивачка отримала витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № ЦО-18079 від 15.07.2025 Державної установи «Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» в особі експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії про скасування рішення № 3070 Черкаської обласної МСЕК № 1 від 22.06.2017 у зв'язку із тим, що патологія нервової, серцево судинної систем, опорно-рухового апарату обмежує життєдіяльність хворої в помірному ступені, що дає підстави визнати її особою з інвалідністю 3 групи загальне захворювання на 1 рік з 22.06.2017.
Позивачка перебувала на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області як одержувач пенсії по інвалідності. Пенсія призначена на підставі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 22.06.2017, група інвалідності 2, причина інвалідності - загальне захворювання, інвалідність встановлена на строк - безтерміново.
На адвокатський запит від відповідача отриманий лист № 10631/01-19 від 17.12.2025 про те, що за результатами заочного оцінювання повсякденного функціонування особи ОСОБА_1 експертною командою Центру 15.07.2025 прийняте відповідне рішення, яке оформлене у вигляді Витягу з рішення експертної команди ЦОФСО та 10.08.2025 направлено пацієнту особисто.
В даному листі зазначено, що перевірку медико-експертної справи позивачки проведено у рамках кримінального провадження № 62024000000000923 від 21.10.2024 у межах повноважень Інституту.
У 2017 році на день встановлення інвалідності позивачка працювала в Черкаській обласній прокуратурі на посаді прокурора.
До Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» надійшов лист ДБР № 3187-25/10-2-02-01-1348/25 в рамках кримінального провадження 62024000000000923 від 21.10.2024, що і стало підставою ініціювання перевірки обгрунтованості рішення Обласної МСЕК про встановлення позивачці групи інвалідності у 2017 році.
Суд зауважує, що відповідач-1 за дорученням правоохоронних органів, з дотриманням процесуальних норм (Положення 1809, Порядку 1338 ), здійснив ретельний аналіз документів медико-експертної справи позивачки, яка на час встановлення 2 групи інвалідності займала посаду прокурора Черкаської обласної прокуратури, на підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК щодо встановлення їй 2 групи інвалідності безстроково у 2017 році .Так, 15.07.2025 відповідачем- 1 встановлено, що група інвалідності, встановлена необгрунтовано та не відповідають чинному законодавству.
Результати перевірки були оформлені Довідкою про невизнання інвалідом 15.07.2025, відповідно до наказу МОЗ України від 30.07.2012 № 577 форми первинної облікової документації № 167/о «Довідка про невизнання інвалідом, актом огляду МСЕК від 15.07.2025 (форма первинної облікової документації № 157/о) а також протоколом засідання ЦМСЕК МОЗ у вигляді Журналу протоколів засідань ЦМСЕК.
Відповідачем-1 здійснено саме аналіз документів без виклику/огляду особи, оскільки для прийняття спірного рішення було достатньо тих медичних документів, які наявні в матеріалах медико-експертної справи або, якщо у відповідача-1 були б сумніви щодо визначення групи інвалідності позивачки.
Таким чином, ЦМСЕК МОЗ перевіряло обгрунтованість експертного рішення саме на підставі документів, які були подані позивачкою на МСЕК у 2017 році , та їх було достатньо для прийняття спірного законного рішення.
Суд зауважує, що спірне рішення прийняте з дотриманням вимог законодавства та на виконання Рішення РНБО від 22.10.2024, доручень МОЗ України, СБУ, ДБР про здійснення перевірок обгрунтованості рішень Обласних МСЕК щодо зазначених у додатках до запитів осіб та в разі необхідності провести переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно таких осіб і прийняти відповідні рішення.
Відповідачем-1 здійснено саме аналіз документів без виклику/огляду особи, оскільки для прийняття спірного рішення було достатньо тих медичних документів, які наявні в матеріалах медико-експертної справи. Повноваження у відповідача щодо виклику особи для переогляду наявні в разі сумніву щодо деяких документів про визначення групи інвалідності позивачки.
Таким чином, ЦМСЕК МОЗ перевіряло обгрунтованість експертного рішення саме на підставі документів, які були подані позивачкою на МСЕК у 2017 році , та їх було достатньо для прийняття спірного законного рішення у даній справі.
Відповідач-1 виконував доручення правоохоронних органів відповідно до Переліку осіб, які були зазначені в додатках до документів, де і зазначена позивачка, як працівник органів прокуратури.
Так, у постанові Шостого апеляційного аміністративного суду у справі № 580/1677/25 встановлено, що ОСОБА_1 в 2020 році обіймав посаду прокурора Уманської місцевої прокуратури Черкаської області (https://public.nazk.gov.ua/documents/749c5157-ef1e-4e6f-b5e8-7363f86fe9d0), отже в даному випадку на позивача поширюється дія Указу Президента України від 22 жовтня 2024 року №732/2024 та Рішення РНБО від 22 жовтня 2024 року, оскільки ОСОБА_1 ІІ група інвалідності встановлена в 2020 році під час його роботи на посаді прокурора.
Отже, в даному випадку виконані відповідачем в спірних правовідносинах заходи щодо перевірки обґрунтованості отримання ОСОБА_1 в 2017 році статусу особи з інвалідністю (ІІ група безстроково) є реалізацією покладених на нього норм чинного законодавства України.
Суд висновує, що заходи, виконані відповідачем в спірних правовідносинах, щодо перевірки обґрунтованості отримання позивачем статусу особи з інвалідністю, є реалізацією покладених на нього норм чинного законодавства України в рамках Державної програми щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності, спрямованої на протидію системним загрозам управлінню державою та проявам організованої злочинної діяльності у сфері діяльності органів державної влади, їх підприємств, установ та організацій, що створює загрози національній безпеці та оборонному потенціалу України ході здійснення мобілізаційних заходів в умовах воєнного стану.
Щодо позовної вимоги до Пенсійного фонду країни про зобовязання вчинити певні дії, суд зауважує, що припинення виплати пенсії позивачці відбулося на підставі Довідки про невизнання інвалідом на осіб, яких не визнано інвалідами, отриманого від Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 15.07.2025. Тобто, орган Пенсійного фонду, отримавши рішення відповідача-1, керуючись статте 35 Закону 1058, виніс власне рішення про призупинення виплату пенсії по інвалідності позивачці.
Таким чином прийняття рішення відповідачем-2 про призупинення виплати пенсії відбулося у законний спосіб, і в той же час є похідною дією від наявності/відсутності інвалідності у позивачки, підтвердженої органами медико-соціальної експертизи та результатами оцінювання повсякденного функціонування особи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач -2 на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб вчинив правомірні дії щодо призупинення виплати пенсії по інвалідності позивачці, та одночасно суд зауважує, що вимога позивачки до відповідача-2 є передчасною, а тому, з огляду на встановлення судом правомірності рішеннядій відповідача-1, у задоволенні позовної вимоги до відповідач-2 слід відмовити.
На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позиція позивачки зі спірних питань є помилковою та такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, системно проаналізувавши приписи законодавства України та надавши оцінку наявним у справі доказам та основним доводам сторін, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», Пенсійного фонду України.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА