20 лютого 2026 року справа № 580/13792/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кульчицький С.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду у приміщенні суду у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на облік військовозобов'язаних ОСОБА_1 , після того, як він був виключений з військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 40А наказу МОУ 27.02.2015 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проте у додатку "Резерв+" значиться, що позивач перебуває на обліку як військовозобов'язаний та міститься вимога про необхідність проходження ВЛК. Позивач вважає, що його перебування на військовому обліку є незаконним.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі отримав 26.12.2025, про що свідчить поштове повідомлення.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення 1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 від 28 липня 1995 року ОСОБА_1 виключено з військового обліку з 27.02.2015 на підставі ст. 40-А Наказу МОУ 402 від 14.08.2008.
Відповідно до довідки від 22.08.2022 7104-5002037000 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 . Фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .
Позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно інформації, отриманої позивачем з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, при оновленні даних через додаток «Резерв+» станом на 20.10.2025 ОСОБА_1 має статус «військовозобов'язаний» та відомості про виключення позивача з військового обліку із зазначенням відповідних підстав у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відсутні.
У зв'язку з цим 29 жовтня 2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою, за результатами розгляду якої, позивача повідомлено, що він автоматично взятий на облік відповідно до змін, внесених 01.04.2025 до Постанови КМУ 932. Також вказано, що позивачем не пройдено ВЛК, тому останній є порушником військового обліку.
Позивач не погоджуючись із вищезазначеною бездіяльністю відповідача, тому звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також статтею 65 Основного Закону встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який з огляду на продовження, триває і донині.
Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» 65/2022 від 24.02.2022 року (з наступними змінами) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року 2232-XII (далі Закон 2232-XII, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).
Частинами 1, 3 статті 1 Закону 2232-XII передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
призовники - особи, які взяті на військовий облік;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону 2232-XII у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Частиною 1 статті 32 Закону 2232-XII визначено, що військовозобов'язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також визнані військово-лікарськими комісіями непридатними для військової служби, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону 2232-XII взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України, зокрема, на військовий облік військовозобов'язаних підлягають громадяни України:
які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;
призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону;
які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних;
військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних;
зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;
які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;
які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;
які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;
які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;
які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;
призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу;
жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;
які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу;
Громадянам України, взятим на військовий облік, роз'яснюються права та обов'язки, правила військового обліку та відповідальність за порушення цих правил.
За приписами частини шостої статті 37 Закону 2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
В силу вимог пункту 1.1. глави 1 розділу 1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 402 (далі Положення 402, у редакції, чинній на час визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Порядок медичного огляду військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період регламентовано главою 3 розділу ІІ Положення 402.
Пунктом 3.8 глави 3 розділу II Положення 402 передбачено, що за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:
"Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";
"Обмежено придатний до військової служби";
"Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)";
"Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)";
"Придатний до військової служби".
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону 2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі -призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначає Закон України від 16.03.2017 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон 1951-VIII).
Відповідно до положень статті 1 Закону 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
З положень статті 2 Закону 1951-VIII випливає, що одним з основних завдань Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (частина 8 статті 5 Закону 1951-VIII).
Відповідно до абзацу вісімнадцятого пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року 154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.
Згідно з положеннями частини 1 статті 9 Закону 1951-VIII призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право:
1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Також необхідно врахувати, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Порядок 559).
Відповідно до пункту 1 Порядку 559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа.
Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За змістом пункту 4 Порядку 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що ведення військового обліку, який передбачає персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, покладається, зокрема, на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки .
З метою забезпечення ведення військового обліку громадян України функціонує Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, органами ведення якого, є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Як встановлено судом у цій справі, згідно відомостей військового квитка серії НОМЕР_1 , виданим 28.07.1995 позивач виключений з військового обліку 27.02.2015 ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно Наказу МОУ 402.
Суд зазначає, що встановлений факт непридатності до військової служби за приписами пункту 3 частини шостої статті 37 Закону 2232-XII є підставою для виключення військовозобов'язаного з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Крім того, стаття 37 Закону 2232-XII в редакції, чинній на 27.02.2015, також передбачала, що виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Суд враховує, що відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Суд зазначає, що доказів на підтвердження факту прийняття рішення військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо необхідності проходження позивачем повторного медичного огляду відповідачем не надано.
Також відповідачем не надано доказів, що в результаті обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах раніше встановлений діагноз позивача переглянутий або він визнаний здоровий, що підтверджено повторним оглядом ВЛК військового комісаріату.
При цьому суд зауважує, що чинним законодавством наразі не встановлено обов'язку осіб, визнаних непридатними, повторно пройти медичний огляд, на відміну від обмежено придатних громадян.
Внесений запис у військовий квиток серії НОМЕР_1 про визнання позивача непридатним із виключенням з військового обліку, засвідчений підписом військового комісара та печаткою. Доказів визнання у встановленому порядку такого запису недійсним, підробленим тощо матеріали справи не містять.
Разом з тим, згідно інформації, отриманої позивачем з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, при оновленні даних через додаток «Резерв+» станом на 20.10.2025 ОСОБА_1 має статус «військовозобов'язаний» та відомості про виключення позивача з військового обліку із зазначенням відповідних підстав у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відсутні.
Отже, наявна невідповідність відомостей, зазначених у військовому квитку військовозобов'язаного, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Зважаючи на те, що позивач за наявності невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, згідно з пунктом 4 Порядку 559 звернувся із заявою про внесення відповідних змін до відповідача, однак відповідачем у передбачений Порядком 559 строк не внесено відповідних змін, суд погоджується із доводами позивача про те, що відповідачем допущено безпідставну бездіяльність, що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд враховує, що ЄСПЛ неодноразово підкреслював особливу важливість принципу належного урядування. Так у рішенні від 20.10.2021 по справі Рисовський проти України (заява 29979/04) ЄСПЛ зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).
Зважаючи на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку, а також зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості стосовно непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система Оберіг), відповідно до інформації, яка вказана у військовому квитку серії НОМЕР_1 від 28.07.2015 року, виданого на ім'я ОСОБА_1 .
Таким чином, суд дійшов до висновку, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією 2101-4830-6868-0738 від 11.12.2025.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 8, 9, 12, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) внести відомості стосовно непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 . Фактичне місце проживання/перебування згідно довідки ВПО 7104-5002037000: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система Оберіг).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 . Фактичне місце проживання/перебування згідно довідки ВПО 7104-5002037000: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ