про закриття провадження у справі
17 лютого 2026 року Справа № 580/13483/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Кульчицького С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Глийової В.Г.,
представника позивача Хорошун О.В.,
представника відповідача Войцеховського М.Ю.,
розглянувши в залі суду клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом Бобрицької сільської ради Черкаської області до Канівської міської ради Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ліплявська сільська рада Черкаської області та Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась Бобрицька сільська рада Черкаської області (далі - позивач) з позовом до Канівської міської ради Черкаської області (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ліплявська сільська рада Черкаської області та Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області, в якому просить: визнати протиправними та скасувати:
- рішення Канівської міської ради від 23.01.2025 21 - 38 “Про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо встановлення межі території Бобрицької сільської територіальної громади Черкаського району Черкаської області»;
- рішення Канівської міської ради "Про Генеральний план розвитку міста Канів" від 02 березня 2006 року 30-27 рішення від 31 серпня 2017 року 8-41 “Про затвердження містобудівної документації “Внесення змін до генерального плану міста Канева Черкаської області»;
- рішення Канівської міської ради від 02 березня 2006 року та внесені до нього зміни рішення Канівської міської ради від 31 серпня 2017 року 8-41.
Крім того, просив в порядку підготовки справи до судового розгляду призначити по справі комплексну земельно-технічно-будівельну експертизу.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 08.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження суддею Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицьким С.О. одноособово, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 12.11.2025 розгляд адміністративної справи 580/9078/25 за позовом Бобрицької сільської ради Черкаської області до Канівської міської ради Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ліплявська сільська рада Черкаської області та Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 виділено у самостійні провадження позовні вимоги Бобрицької сільської ради Черкаської області, виділивши їх у самостійні провадження, в тому числі адміністративну справу за позовом Бобрицької сільської ради Черкаської області до Канівської міської ради Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ліплявська сільська рада Черкаської області та Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання протиправними та скасування: - рішення Канівської міської ради "Про Генеральний план розвитку міста Канів" від 02 березня 2006 року 30-27; - рішення від 31 серпня 2017 року 8-41 “Про затвердження містобудівної документації “Внесення змін до генерального плану міста Канева Черкаської області»; - скасування Генерального плану розвитку міста Канева Черкаської області, затверджений рішення Канівської міської ради від 02 березня 2006 року та внесення до нього зміни рішення Канівської міської ради від 31 серпня 2017 року 8-41.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 прийнято позовну заяву Бобрицької сільської ради Черкаської області до Канівської міської ради Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ліплявська сільська рада Черкаської області та Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень до розгляду. Справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.01.2026 підготовче засідання було відкладено за клопотанням представника відповідача.
Усною ухвалою суду від 14.01.2026, яка занесена секретарем судового засідання до протоколу, підготовче засідання відкладено за клопотанням представника позивача на 27.01.2026 на 09.30год.
22.01.2026 представник відповідача надіслав до суду клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивоване тим, що за загальним правилом один орган державної влади (його посадова чи службова особа) не може звертатися з позовом до іншого органу, бо це означитиме позов держави до неї самої. Винятком є компетенційний спір. Для звернення до адміністративного суду суб'єкт владних повноважень, як позивач, повинен відповідати основним умовам, а саме: такий суб'єкт має бути наділений повноваженнями для звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №826/3115/17).У справі №580/13483/25 Бобрицька сільська рада Черкаської області звернулась з позовом до Канівської міської ради Черкаської області про визнання протиправними та скасування рішення Канівської міської ради «Про Генеральний план розвитку міста Канів» від 02.03.2006 року 30-27; рішення від 31.08.2017 року №8-41 «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану міста Канева Черкаської області»; скасування Генерального плану розвитку міста Канева Черкаської області, затверджений рішення Канівської міської ради від 02.03.2006 року та внесення до нього зміни рішення Канівської міської ради від 31 серпня 2017 року 8-41. Отже, спір у цій справі не відноситься до компетенційних, оскільки у цьому випадку не йдеться про спір про розмежування компетенції між Бобрицькою сільською радою Черкаської області та Канівською міською радою. Як вбачається з позову, Бобрицька сільська рада обґрунтовує свій позов тим, що оскаржувані рішення Відповідача є протиправним, оскільки, серед іншого, генеральний план м. Канів не погоджено із суміжними територіальними громадами, він не пройшов громадських слухань та відсутній у вільному доступі. Однак, право Бобрицької сільської ради на звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про скасування рішень Канівської міської ради не закріплене у жодному нормативно-правовому акті, тому Позивач не має права на позов.
27.01.2026 від представника позивача надійшло заперечення на клопотання про закриття провадження у справі, в якому представник вказує, що оскільки генеральний план відноситься до основної містобудівної документації на підставі якої видаються містобудівні умови та обмеження, то вважаємо, що він може бути скасований за рішенням суду відповідно до ч. 8 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». З урахуванням положень статей 59 і 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право звернення до суду з таким позовом має відповідний орган місцевого самоврядування або на підставі ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - виконавчий орган сільських, селищних, міських рад із питань державного архітектурно-будівельного контролю в порядку реалізації своїх повноважень у сфері здійснення державного архітектурнобудівельного контролю. Таким чином, вважають, що у Бобрицької сільської ради Черкаської області є відповідні повноваження для звернення до суду з даним позовом.
27.01.2026 підготовче засідання не відбулося в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.
В підготовчому засіданні 09.02.2026 представник відповідача клопотання про закриття провадження у справі підтримав та просив його задоволити.
В підготовчому засіданні 09.02.2026 представник позивача просив у задоволенні клопотання про закриття провадження відмовити.
У підготовчому засіданні 09.02.2026 оголошено перерву для виготовлення та проголошення вступної та резолютивної частини ухвали до 12.00 год. 17.02.2026.
У підготовчому засіданні 17.02.2026 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
Публічно-правовий спір спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
У розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з п.5 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Суд враховує, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Відповідно до ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;
6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про оборонні закупівлі», крім спорів, пов'язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю;
12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»;
13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
14) спорах із суб'єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;
15) спорах, що виникають у зв'язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу;
16) спорах щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа.
Отже, за змістом наведених норм, до адміністративного суду за зверненням суб'єкта владних повноважень може бути подано позов лише у випадку спору між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також коли право звернення до суду з позовом до іншого суб'єкту владних повноважень надано такому суб'єкту законом.
Таким чином, за загальним правилом один орган державної влади (його посадова чи службова особа) не може звертатися з позовом до іншого органу, бо це означатиме позов держави до неї самої.
Винятком є компетенційний спір. Однак, хоча формально цей спір вирішується у позовному провадженні, по суті це не є спором про право. Натомість у такому судовому процесі суд дає тлумачення законодавства, роз'яснюючи межі компетенції органів.
При цьому під компетенційним спором слід розуміти спір між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача.
Також для звернення до адміністративного суду суб'єкт владних повноважень як позивач повинен відповідати основним умовам, а саме: такий суб'єкт має бути наділений повноваженнями для звернення до суду.
У даній справі правовідносини виникли внаслідок прийняття рішення Канівської міської ради "Про Генеральний план розвитку міста Канів" від 02 березня 2006 року №30-27 рішення та від 31 серпня 2017 року №8-41 “Про затвердження містобудівної документації “Внесення змін до генерального плану міста Канева Черкаської області».
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 р. №2780-ХІІ передбачено, що до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території детальних планів територій.
У розумінні пунктів 2, 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення, генеральний план населеного пункту містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; містобудівна документація затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
Частиною 1 статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення, передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5-7, 10 ст.17 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.
Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.
У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту.
План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.
Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.
Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк:
1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної документації;
2) визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування;
3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту;
4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;
5) забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня;
6) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах.
Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.
На переконання суду, спір у даній справі не відноситься до компетенційних, оскільки не пов'язаний із розмежуванням повноважень (компетенцій) між Бобрицькою сільською радою Черкаської області та Канівською міською радою Черкаської області.
Зважаючи на те, що право Бобрицької сільської ради Черкаської області на звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення Канівської міської ради "Про Генеральний план розвитку міста Канів" від 02 березня 2006 року №30-27 та рішення від 31 серпня 2017 року 8-41 “Про затвердження містобудівної документації “Внесення змін до генерального плану міста Канева Черкаської області», відповідно до яких затверджено проект генерального плану міста Канів, не передбачене у жодному законодавчому чи нормативно-правовому акті, суд дійшов висновку, що позивач у даній справі не має права на звернення до суду.
Такий правовий висновок відповідає правовій позиції, викладеній, зокрема у постановах Верховного Суду від 24.03.2021 р. №824/126/19-а, від 28.04.2021 р. у справі №807/426/18, від 26.08.2020 р. №298/863/16-а.
Суб'єкт владних повноважень, який звертається до суду, повинен обґрунтувати підстави звернення та зазначити їх у позовній заяві. Відсутність цих відомостей свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
У разі встановлення судом відповідних правових підстав, прямо визначених у Конституції або законах України, для звернення до суду суд може відкрити провадження в адміністративній справі за позовом суб'єкта владних повноважень і вирішувати її по суті.
Судовий розгляд у справі за позовом суб'єкта владних повноважень, який подано до суду за відсутності необхідних передумов, не може призвести до виконання завдання адміністративного судочинства захисту прав фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно, якщо суб'єкт владних повноважень звернувся до суду без передбачених законом підстав, і це з'ясовано судом на стадії відкриття провадження, то суд відмовляє у відкритті провадження, оскільки спір не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо ці обставини були з'ясовані судом після відкриття провадження, суд закриває провадження у справі. Розгляд таких спорів перебуває поза межами не лише адміністративної юрисдикції адміністративних судів, він не належить до юрисдикції жодного іншого суду.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.06.2024 р. у справі №580/1941/22, від 22.08.2018 р. у справі №818/1735/17, від 07.09.2018 р. у справі №824/2473/15-а, від 24.09.2018 р. у справі №813/562/15, від 06.06.2019 р. у справі №814/2764/16, від 23.04.2020 р. у справі №820/6416/16, від 18.11.2022 р. у справі №813/2243/17, від 01.02.2022 р. у справі №480/4055/18 та від 30.05.2023 р. у справі №813/4992/17.
У зазначених постановах колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що у такому випадку провадження у справі належить закривати з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст.238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Проте поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Правова позиція такого змісту міститься у постановах Верховного Суду від 05.06.2024 р. у справі №580/1941/22, від 08.09.2022 у справі №300/1263/22.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю.
Згідно з ч.2 ст.238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір, однак клопотання про повернення судового збору позивачем до суду не подавалося.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір може бути повернуто за клопотанням Бобрицької сільської ради Черкаської області.
Керуючись ст.ст.238, 248, 256, 293-297 КАС України, суд
Клопотання представника відповідача - задоволити.
Закрити провадження у справі №580/13483/25 за позовом Бобрицької сільської ради Черкаської області до Канівської міської ради Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ліплявська сільська рада Черкаської області та Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 19.02.2026.
СуддяСергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ