19 лютого 2026 року Справа № 580/1640/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в особі судді Л.В.Трофімової у письмовому провадженні розглянув заяву про забезпечення позову в адміністративній справі №580/1640/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
19.02.2026 вх. №8610/26 представник позивача - адвокат Домітращук Ірина Михайлівна (ордер АІ №2127973) у позові просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення його з військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення його з військового обліку відповідно до відомостей, зазначених у паперовому військовому квитку серії НОМЕР_2 , виданого 04 червня 1992 року;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення до органів Національної поліції звернення щодо адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомити Національну поліцію про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 стосовно якого надсилалося звернення.
Провадження у справі на час розгляду заяви про забезпечення позову не відкрите.
Додатком до адміністративного позову представник позивача подала заяву про забезпечення позову, просить забезпечити позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти будь-які дії, пов'язані з мобілізацією та призовом на військову службу ОСОБА_1 до моменту набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Необхідність застосування заходів забезпечення позову представник обгрунтовує неправомірністю рішення відповідача про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п.13 ч.1. ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оформлену протоколом від 19.01.2026 №3 та загрозою призову позивача на військову служби за наявного права на відстрочку під час дії режиму воєнного стану.
Відповідно до ч.1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно із ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п.9 ч.1 ст.4 КАС України). Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).
Адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації (п.1 ч.1 ст.2 Закону України “Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX).
Відповідно до п.9 ч.1 ст.19 КАС України у спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб (пункт 9 частини першої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4170-IX від 19.12.2024).
Інститут забезпечення адміністративного позову є механізмом, що покликаний гарантувати відповідно до закону та за наявності безумовних фактичних підстав, виконання майбутнього рішення суду або/та ефективний захист позивача, що неможливий без негайного втручання суду. Заходи забезпечення мають бути вжиті лише у межах позовних вимог, адекватних та співмірних з позовними вимогами.
Відповідно до ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд зазначає, що підстави, з яких може бути вжито заходів забезпечення позову, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову усупереч цілям цієї статті під час формального дотримання її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося би запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд має встановити зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, а також встановити, що певний захід забезпечення позову відповідає обраному способу судового захисту, спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Верховний Суд 06.02.2019 у справі №826/13306/18 зазначив, що обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову щодо «очевидності» ознак протиправної бездіяльності відповідача та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваної бездіяльності поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів, повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, що свідчить про правову позицію суду наперед, тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Відповідно до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими заявником вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, що можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише у межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, що є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову та перевіривши доводи, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечений таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Суд зазначає, що очевидна протиправність рішень суб'єкта владних повноважень - це прийняття таких рішень, що не передбачені законодавством України, або прийняття рішень суб'єктами, які не наділені компетенцією у відповідній сфері, проте таких доводів у заяві про забезпечення позову не окреслено адвокатом і судом не встановлено.
Суд доходить висновку, що відсутні підстави вважати, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 не мають очевидних ознак протиправності, позаяк обставини належать з'ясуванню під час розгляду адміністративної справи з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, що учасники справи надають суду.
Верховний Суд наголошує, що з'ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, що оскаржується. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення. Висновки суду щодо правомірності оскарженого рішення не мають самостійного правового значення (постанови Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 522/3665/17, від 10.08.2020 у справі №522/1611/17, 31.03.2021 у справі №640/21611/19, від 28.09.2021 у справі №802/350/17-а).
Відповідно до п.56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487 за зверненням ТЦК здійснюється адміністративне затримання та доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (стаття 210 КУпАП передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; стаття 210-1 КУпАП - за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), зокрема: не уточнення персональних даних; не прибуття за повісткою; відмова від проходження ВЛК.
За встановлених обставин і перевірених доводів суд дійшов висновку про відсутність правових підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову (одночасно йдеться про дії та бездіяльність обраного відповідача без урахування похідної частини вимог згідно з п.3 і п.4 ч.1 ст.5 КАС України; місцеві суди вирішують спори щодо застосування відповідальності за ст.210 (порушення обліку) та 210-1 (щодо законодавства про оборону, мобілізацію) КУпАП; у заяві не йдеться який адміністративний орган вносив які саме дані стосовно Позивача у яку систему та хто є її адміністратором; не повідомляється про отримання повістки і виконання повідомлення від ТЦК щодо проходження ВЛК) може у подальшому ускладнити виконання рішення суду у контексті опрацювання інформації адміністративними органами (інші учасники відповідно до ст.49 КАС України) під час дії режиму воєнного стану, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів заявника, тому підстави для задоволення заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 150, 154, 241-243, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала складена, підписана 19.02.2026.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА