Справа № 583/2124/25
1-кп/583/95/26
"20" лютого 2026 р. м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 /в режимі відеоконференції/,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Охтирка клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 квітня 2025 року за № 12025200460000364, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, з професійно -технічною освітою, незаміжньої, непрацевлаштованої, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , судимої Охтирським міськрайонним судом Сумської області 21 лютого 2025 року за ч. 4 ст. 185, ст. 75 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, звільненої від відбування покарання з випробуванням строком 2 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,
З 21 травня 2025 року в провадженні Охтирського міськрайонного суду Сумської області перебуває на розгляді обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 квітня 2025 року за № 12025200460000364, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.
Обвинуваченій ОСОБА_4 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 квітня 2024 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05 червня 2025 року з визначенням розміру застави 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120,00 грн, який було продовжено ухвалами Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04 червня 2025 року до 02 серпня 2025 року, від 29 липня 2025 року до 24 год 00 хв. 26 вересня 2025 року, від 11 вересня 2025 року до 09 листопада 2025 року, від 03 листопада 2025 року до 01 січня 2026 року, від 26 грудня 2025 року - до 23 лютого 2026 року.
В судовому засіданні прокурор Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке обґрунтував тим, що дії обвинуваченої кваліфіковано за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України. Вважає, що підозра є обґрунтованою, підтверджена матеріалами кримінального провадження. Інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, є тяжким злочином, санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 357 КК України є кримінальним проступком, його санкція передбачає максимальне покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки. Проте обвинувачена є судимою особою за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 лютого 2025 року за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 років, на підставі ст.. 75 КК України її звільнено від відбування покарання з випробуванням на 2 роки. Таким чином інкриміновані їй кримінальні правопорушення вона вчинила під час іспитового строку, тобто на шлях виправлення не стала, є схильною до вчинення повторних умисних корисливих кримінальних правопорушень. Строк тримання під вартою ОСОБА_4 закінчується 01 січня 2026 року, до цього часу неможливо закінчити судовий розгляд з об'єктивних причини, ще не допитано свідків та обвинуваченого. Вважає, що більш м'які запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, зазначеним в ст. 177 КПК України, таким як переховування від суду, незаконний вплив на потерпілого, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачена є судимою особою, інкриміновані злочини вчинила під час випробувального строку, в попередньому кримінальному провадженні була оголошеною у розшук. На даний час ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , не зменшились та існують на теперішній час. Просить суд продовжити обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів / Т. 2 а.с. 107-109/.
Представник потерпілого та потерпілий не прибули в судове засідання, будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання прокурора.
Обвинувачена та її захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, захисник вказав, що на даний час кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України підлягає декриміналізації, а тримати під вартою обвинувачену за ч. 1 ст. 357 КК України є недоцільним. Просить застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання співмешканця її матері ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , який надав про це письмову заяву, обвинувачена зобов'язується прибувати в судові засідання.
З урахуванням думки прокурора та сторони захисту суд вважає за можливо провести судовий розгляд без участі потерпілого, його представника.
Вивчивши матеріали справи /в межах заявленого клопотання/, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити, крім іншого, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, за ч. 4 ст. 185 КК України законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста, у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1-3 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад трьох років /п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК/.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.
Підставами продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.
Суд зазначає, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Вказані обставини, а також суспільна небезпека злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 на думку суду, дають підстави для висновку, що існують з боку обвинуваченої ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховування від суду, здійснення незаконного впливу на потерпілого, свідків, які ще допитані в судовому засіданні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
При цьому дані про зменшення або зникнення вказаних ризиків відсутні.
Також при вирішенні питання продовження строку тримання обвинуваченій ОСОБА_4 під вартою суд враховує, що право обвинуваченого на доступ до апеляційного суду та апеляційне оскарження кожного судового рішення, було захищено основоположними гарантіями, передбаченими статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та додатковим протоколом № 7 до Конвенції.
Суд зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами, тобто ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої можливості здійснення обвинуваченим таких дій.
Водночас КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. При чому ризик кримінального провадження як критерій застосування запобіжного заходу має прогностичний характер, спрямований на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.
Не вирішуючи питання на даному етапі кримінального провадження про оцінку доказів з точки зору їх допустимості і достатності для визнання обвинуваченого винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, суд вважає, що вказані обставини, а також суспільна небезпека злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , дають підстави для висновку, що з боку обвинуваченої існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду; впливати на свідків та потерпілого; вчинити інше правопорушення.
Суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачена може переховуватись від суду, який пов'язаний з тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, у зв'язку з чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання обвинуваченої винуватою у вчиненні інкримінованого злочину, вона може переховатись від суду з метою уникнення понесення покарання. Окрім цього цей ризик підтверджується тим, що на території України введено воєнний стан, а не стабільний рівень безпеки на території Сумської області надає можливість обвинуваченій переховуватись від суду.
Ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 фактично мешкає в одному населеному пункті разом зі свідками та може вчинити дії, пов'язані з незаконним впливом на них шляхом насильницьких дій, залякування, вмовляння або підкупу з метою надання недостовірних показань.
Ризик продовження вчиняти кримінальні правопорушення пов'язаний з тим, що ОСОБА_4 є судимою особою, інкриміновані їй кримінальні правопорушення вчинила під час дії іспитового строку, тобто є схильною до вчинення протиправних дій.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує, що ОСОБА_4 є судимою особою, молодого віку, своєї сім'ї не має, нічим не займається, в неї відсутні законні джерела доходів, за місцем реєстрації не проживає, за місцем фактичного проживання в м. Охтирці постійного житла не має, утриманців не має, на стан здоров'я скарг не заявляла, в судовому засіданні перекваліфікація її дій прокурором не здійснювалася.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити, крім іншого, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Також необхідно врахувати, що в умовах воєнного стану питання щодо забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого набуває особливого значення, оскільки здійснення правосуддя в особливих умовах ускладнюється наявністю певних перешкод, які не існують у мирний час та вимагає від учасників судового розгляду відноситись до виконання своїх обов'язків та реалізації наданих прав з більшою відповідальністю і зобов'язує суд діяти більш ефективно та організовано.
Доводи обвинуваченої про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, не є слушними, оскільки обмеження її права на свободу в даному випадку є необхідним через неможливість в жодний інший спосіб запобігти її втечі та забезпечити належне виконання своїх процесуальних обов'язків.
Приведені обставини, на думку суду, беззаперечно свідчать про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Завершити судовий розгляд до 23 лютого 2026 року не можливо, оскільки судом ще не допитані свідки та потерпілий.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Осаковський проти України».
Положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сінькова проти України» роз'яснив, що питання стосовно розумності строку тримання під вартою не може оцінюватися in abstracto. Воно має оцінюватись у кожній справі згідно з її конкретними обставинами, причинами та належно задокументованими фактами. Тривале тримання під вартою може бути виправданим у конкретній справі тільки за наявності чітких ознак існування суспільного інтересу, який, незважаючи, на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, враховуючи сукупність досліджених судом обставин та тяжкість покарання за злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , її поведінку в суспільстві, суд вважає, що на момент вирішення клопотання прокурора встановлено наявність обґрунтованої підозри та достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановлених ризиків, і приходить до висновку про відсутність підстав для скасування, зміни запобіжного заходу, оскільки не зникли наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а відтак суд вважає доцільним продовжити обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить її належну процесуальну поведінку та може запобігти вказаним ризикам, буде належною мірою гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків.
Запобіжний захід у вигляді його тримання під вартою є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості цього кримінального провадження. Виключно застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою здатен забезпечити запобігання ризиків переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілого, свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
Крім того відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
При застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 квітня 2025 року визначено розміру застави 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120,00 грн.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 199, 315, 331 КПК України, суд
Задовольнити клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Продовжити в кримінальному провадженні № 12025200460000364 від 07 квітня 2025 року обвинуваченій у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, починаючи з 20 лютого 2026 року до 20 квітня 2026 року включно, з визначенням розміру застави 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120,00 гривень / сто двадцять одна тисяча сто двадцять 00 коп/, яка може бути внесена як самою обвинуваченою так і іншою особою на депозитний рахунок за реквізитами: Одержувач:ТУ ДСА України в Сумській області, Код: 26270240, Назва банку: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р UA 558201720355249001000008869, Призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по батькові платника застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи; здати на зберігання до Охтирського РВП ГУНП в Сумській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, після перевірки якого ця особа має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти, повідомивши про це Охтирський міськрайонний суд Сумської області.
Визначити строк дії цієї ухвали до 24 години 00 хвилин 20 квітня 2026 року.
Копію ухвали направити начальнику ДУ «Сумський слідчий ізолятор» для виконання та вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали проголошено 20 лютого 2026 року о 15 годині 25 хвилин.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1