Справа № 592/2633/26
Провадження № 2-з/592/7/26
19 лютого 2026 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Катрич О.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
До суду із позовом 17.02.2026 року звернувся позивач ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 420000 грн., судовий збір у розмірі 3360 грн.
Провадження у справі на даний час не відкрито, направлено запит до Управління "ЦНАП у м. Суми" СМР відносно відповідача з приводу встановлення місця реєстрації.
Одночасно була подана заява про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 вказує, що ним 01.05.2024 було передано ОСОБА_2 грошові кошти у борг у розмірі 420000 грн., які останній зобов'язувався повернути йому до 30.12.2025, на підтвердження чого було написано ОСОБА_2 розписку. Однак, до даного часу грошові кошти не повернуто. Предметом позову є стягнення коштів з відповідача.
Просить: вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_2 , які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово - кредитних установах, та на майно, яке належить ОСОБА_2 , у межах суми позову 420000 грн., посилаючись на загальні норми чинного законодавства та судову практику у інших справах.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що заява не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Частиною 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно ч.1 п.10 ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову.
У п.3 ч.1 ст. 151 цього кодексу визначено зміст і форму заяви.
Як роз'яснив Верховний Суд України у п. 4 постанови Пленуму «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року за № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Так, у заві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_2 , у межах суми позову 420000 грн., однак на підтвердження таких доводів, не конкретизовано, на яке саме майно потрібно накласти арешт: рухоме чи нерухоме. Не надано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої б убачалося, що ОСОБА_2 належить на праві власності нерухоме майно. Так само, як і не надано суду доказів, що останній має у своїй власності рухоме майно, а саме: транспортні засоби; обладнання та машини, цінні папери та грошові кошти тощо.
В заяві не вказано на які саме грошові кошти, належні ОСОБА_2 , має бути накладений арешт, в яких банках відкриті рахунку, розмір цих коштів, їх призначення та місцезнаходження, що не дає суду можливості визначитись із застосуванням, чи не застосуванням під час розгляду заяви ч. 4 ст. 150 ЦПК України.
Крім того, всупереч вказаним вимогам закону, заява не містить достатніх обґрунтувань для задоволення заяви, та не зрозуміло яким чином рішення суду, в разі задоволення позову, не зможе бути виконаним або будуть труднощі по його виконанню, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150, 153 ЦПК України,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали надіслати заявнику.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Сумського апеляційного суду. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Ольга КАТРИЧ