про заміну сторони виконавчого провадження
20 лютого 2026 рокуСправа № 495/7837/21
Номер провадження 6/495/54/2026
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Мишка В.В.,
із участю секретаря судового засідання Федорової Л.А.,
розглянувши заяву адвоката Стрезєва Анатолія Івановича в інтересах заявника ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження,
Встановив:
21.01.2026 адвокат Стрезєв Анатолій Іванович в інтересах заявника ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
1 Стислий виклад позиції заявника.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 січня 2022 року по справі № 495/7837/21 було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошові кошти за договором позики від 01.10.2008 року в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) доларів США, що в еквіваленті до курсу валют НБУ на момент винесення рішення, станом на 11.01.2022 року становить 1 650 000 (один мільйон шістсот п'ятдесят тисяч) гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати пов'язані з оплатою судового збору у розмірі 11 350 (одинадцять тисяч) 350 (триста п'ятдесят) гривень.
На виконання вказаного рішення Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області, 27.08.2022 року було видано виконавчі листи на стягнення суми боргу та на стягнення витрат зі сплати судового збору.
07.06.2022, на підставі вказаних виконавчих листів, Білгород-Дністровський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрив виконавчі провадження: ВП №69159344 зі стягнення основної суми заборгованості; ВП №69159438 зі стягнення витрат зі сплати судового збору.
Згідно відомостей з АСВП - виконавчі провадження завершено у зв'язку зі смертю Стягувача без проведення повного або часткового стягнення, а виконавчі листи - надіслані до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області (приписи частини 3 статті 39 ЗУ «Про виконавче провадження»)
ОСОБА_1 , являлась дружиною Стягувача - ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , (який на момент смерті проживав із заявником в республіці Польща) - помер.
Після його смерті відкрилася спадщина. Вказану спадщину ОСОБА_1 прийняла, шляхом подання відповідної заяви до Першої Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області.
Стягнення заборгованості за вказаними виконавчими листами здійснює Білгород-Дністровський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Таким чином, на сьогодні, ОСОБА_1 являється спадкоємицею майна після смерті ОСОБА_3 .
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 15 жовтня 2024 року по справі №495/7837/21 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження - було відмовлено з підстав відсутності підтвердження того, що заявник є правонаступником померлого ОСОБА_3 , а саме тим, що: вимоги нотаріуса щодо надання належним чином завіреної заяви до теперішнього часу не виконані; встановити чи надана заява про прийняття спадщини саме нею в теперішній час не можливо.
Однак, на теперішній час заявником дані обставини усунуто:
- Виконано вимоги нотаріуса щодо надання належним чином завіреної заяви про прийняття спадщини;
- Підтверджено факт того, що саме нею була скерована відповідна заява про прийняття спадщини.
Таким чином, на теперішній час змінились обставини, що були підставою для відмови у задоволенні аналогічної заяви, при цьому, чинне законодавство не обмежує заявника у повторному зверненні із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, тому вважаємо за можливе повторно звернутись із даною заявою.
2. Заяви, клопотання учасників справи.
Адвокат Стрезєв А.В. в інтересах заявника ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, вимоги заяви підтримують в повному обсязі.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, шляхом направлення судової повістки, про поважність причин неявки або відкладення розгляду справи суду не заявили.
3. Встановлені судом обставини справи.
Судом встановлено, що Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 січня 2022 року по справі № 495/7837/21 було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошові кошти за договором позики від 01.10.2008 року в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) доларів США, що в еквіваленті до курсу валют НБУ на момент винесення рішення, станом на 11.01.2022 року становить 1 650 000 (один мільйон шістсот п'ятдесят тисяч) гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати пов'язані з оплатою судового збору у розмірі 11 350 (одинадцять тисяч) 350 (триста п'ятдесят) гривень.
На виконання вказаного рішення Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області, 27.08.2022 року було видано виконавчі листи на стягнення суми боргу та на стягнення витрат зі сплати судового збору.
07.06.2022, на підставі вказаних виконавчих листів, Білгород-Дністровський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрив виконавчі провадження: ВП №69159344 зі стягнення основної суми заборгованості; ВП №69159438 зі стягнення витрат зі сплати судового збору.
Згідно відомостей з АСВП - виконавчі провадження завершено у зв'язку зі смертю Стягувача без проведення повного або часткового стягнення, а виконавчі листи - надіслані до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області (приписи частини 3 статті 39 ЗУ «Про виконавче провадження»)
ОСОБА_1 , являлась дружиною Стягувача - ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , (який на момент смерті проживав із заявником в республіці Польща) - помер.
Після його смерті відкрилася спадщина. Вказану спадщину ОСОБА_1 прийняла, шляхом подання відповідної заяви до Першої Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області.
Стягнення заборгованості за вказаними виконавчими листами здійснює Білгород-Дністровський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Таким чином, на сьогодні, ОСОБА_1 являється спадкоємицею майна після смерті ОСОБА_3 .
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 15 жовтня 2024 року по справі №495/7837/21 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження - було відмовлено з підстав відсутності підтвердження того, що заявник є правонаступником померлого ОСОБА_3 , а саме тим, що: вимоги нотаріуса щодо надання належним чином завіреної заяви до теперішнього часу не виконані; встановити чи надана заява про прийняття спадщини саме нею в теперішній час не можливо.
Однак, на теперішній час заявником дані обставини усунуто:
- Виконано вимоги нотаріуса щодо надання належним чином завіреної заяви про прийняття спадщини;
- Підтверджено факт того, що саме нею була скерована відповідна заява про прийняття спадщини.
Відповідно до листа завідувача Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області Олександра САДАНОВА №190/01-16 від 04.02.2026 року, 22 вересня 2023 року Першою Білгород-Дністровською державною нотаріальною конторою Одеської області, на підставі заяви про прийняття спадщини за законом, поданої 22 вересня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є дружиною померлого, та заведено спадкову справу №427/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем за законом всього майна спадкодавця, хоч з чого б воно не складалося та де б воно не перебувало. Інших спадкоємців передбачених чинним законодавством України, немає.
4. Застосовані норми права. Висновки
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з пунктом 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною 1 статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,і за її межами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, але не стадією судового розгляду.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.
Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини 1статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.
Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
У пунктах 73-75 постанови Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17 зазначено, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов'язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.
На стадії виконання судового рішення, як на завершальній стадії судового провадження, можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.
Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини 5 статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Згідно з статтею 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частини 5статті 442 ЦПК України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувана у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах.
Відповідно до частини 1статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач.
У частині 1, 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» вказано, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Тлумачення вказаних норм права свідчить, що після видачі виконавчого документа процесуальний статус позивача у правовідносинах, пов'язаних із примусовим виконанням судового рішення, змінюється на стягувача.
Питання заміни сторони в справі (позивача або відповідача) та третьої особи її правонаступником врегульоване положеннями статті 55 ЦПК України. Заміна ж стягувача у виконавчому провадженні або виконавчому листі передбачена статтею 442 ЦПК України.
Аналіз змісту заяви адвоката Стрезєва А.І. свідчить, що представник заявника просить замінити стягувача з посиланням на положення статті 442 ЦПК України, що не суперечить чинному процесуальному законодавству.
Європейський суд з прав людини вказав, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Так положеннями статті 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
За змістом статей 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Тобто, від спадкодавця до спадкоємців переходять як права, так і обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина 3 статті 1296 ЦК України).
Таким чином, у разі смерті фізичної особи, яка є стягувачем у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, права померлої особи переходять до іншої особи - її спадкоємця. Тобто відбувається заміна стягувача у зобов'язанні. Відтак, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Відповідно до частини 5 статті 15 Закону України Про виконавче провадження, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутись до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії , вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року, справа № 6-122цс13, в якій зазначено, що виходячи із змісту статей512,514 ЦК України,ст.378 ЦПК України,ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) та й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Вирішуючи питання про заміну сторони виконавчого провадження, слід дійти висновку про те, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником має відбуватись не лише у відкритому виконавчому провадженні, тому що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям попередника після ухвалення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при вирішенні цього питання повинен дослідити по суті обставини правонаступництва та не може обмежитися встановленням формальних умов застосування відповідного припису.
Судом встановлено, що за життя ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 січня 2022 року, було присуджено на його користь суму боргу в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) доларів США, що в еквіваленті до курсу валют НБУ на момент винесення рішення, станом на 11.01.2022 року становить 1 650 000 (один мільйон шістсот п'ятдесят тисяч) гривень та витрати пов'язані з оплатою судового збору у розмірі 11 350 (одинадцять тисяч) 350 (триста п'ятдесят) гривень.
ОСОБА_1 є спадкоємицею після смерті ОСОБА_3 , яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину, до якої перейшли всі прав ата обов'язки, що належали спадкодавцеві.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що заява адвоката Стрезєва Анатолія Івановича в інтересах заявника ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 4, 12, 76-81, 141, 258-259, 260-261, 263, 268, 353-354, 442 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
Постановив:
Заяву адвоката Стрезєва Анатолія Івановича в інтересах заявника ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.
Змінити сторону виконавчого провадження: померлого стягувача - ОСОБА_3 , на його спадкоємця - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у виконавчих провадженнях за виконавчими листами, виданими Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області у цивільній справі №495/7837/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та витрат зі сплати судового збору.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.
Повна ухвала суду складена 20.02.2026 року.
Суддя Віталій МИШКО