про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
11 лютого 2026 рокуСправа № 495/1016/26
Номер провадження 1-кс/495/320/2026
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгороді-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162240000192 від 10 лютого 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Білгород-Дністровського Одеської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працевлаштованої, із середньою освітою, розлученої, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не депута, в силу ст. 89 КК України раніше не судимої,
підозрювана у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
11.02.2026 слідча СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітан поліції ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з погодженим прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні відомості про, що внесені до Єдиного державного реєстру досудового розслідування за №12026162240000192 від 10 лютого 2026 року.
В клопотанні зазначено, що 10.02.2026 приблизно о 19.00 годин, більш точний час досудовим розслідуванням встановити не надалось можливим, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де вона проживала разом зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В цей час між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 відбувся словесний конфлікт, котрий виник на побутовому підґрунті, конфлікт супроводжувався взаємними образами, та погрозами щодо спричинення шкоди фізичному здоров'ю потерпілого ОСОБА_7 з боку ОСОБА_4 . Далі ОСОБА_4 , щоб заспокоїти ОСОБА_7 нанесла приблизно три удари долонею в область його обличчя, однак ОСОБА_7 продовжував сварку.
Далі, у ОСОБА_4 , під час зазначеної сварки, раптово виник прямий злочинний умисел на умисне спричинення тілесних ушкоджень не визначеного ступеню тяжкості ОСОБА_7 , котрий в цей час лежав на ліжку в спільній кімнаті, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер протиправного задуму та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки й бажаючи їх настання, з метою його реалізації, тобто заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , пішла до приміщення кухні, взяла кухонний ніж та нанесла ним один удар в область грудної клітини ОСОБА_7 , спричинивши йому тілесні ушкодження, а саме одне проникаюче колото-різане поранення живота з ушкодженням печінки та серця. Після чого ОСОБА_7 було госпіталізовано до КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради, для надання медичної допомоги. Однак 11.02.2026 потерпілий помер в відділенні лікарні, від отриманих тілесних ушкоджень.
Таким чином, встановлено достатньо доказів для підозри ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Так як, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 10.02.2026 в порядку ст. 208 КПК України було затримано та поміщено до ІТТ № 7 ГУНП в Одеській області (м. Білгород-Дністровський Одеської області).
Встановивши наявність достатніх доказів, 11.02.2026 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Білгород-Дністровський, Одеської області, громадянці України проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про те, що вона підозрюється в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого.
Обґрунтування повідомленій підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування доказами, а саме:
-Оглядом місця події;
-Показаннями свідка ОСОБА_8 ;
-Показаннями свідка ОСОБА_9 ;
-Показаннями свідка ОСОБА_10 ;
-Іншими матеріалами досудового розслідування.
Таким чином, підозрювана ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України, за вчення якого, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання передбаченим п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам:
1.Ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування, суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від 7 до 10 років позбавлення волі, тому є підстави вважати, що підозрювана, знаючи про тяжкість покарання, що їй загрожує у разі визнання винуватою у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування,
2.Ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Адже у кримінальному провадженні наявні речі, щодо яких на теперішній час з об'єктивних обставин не вирішено питання щодо їх належного вилучення та накладення арешту, не встановлені всі обставини кримінального провадження.
3.Ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати свідків або інших підозрюваних, оскільки підозрюваній відомі їх анкетні дані та місця проживання, та яких на теперішній час допитано лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, та під впливом підозрюваної, внаслідок психологічного тиску шляхом погроз або вмовляння, свідки можуть змінити показання, або ухилятись від з'явлення для давання показань.
4.Ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так, на теперішній досудове розслідування не завершено, а тому, перебуваючи на свободі підозрювана ОСОБА_4 матиме можливість ухилення від слідства з метою перешкоджання встановленню органом досудового розслідування всіх об'єктивних обставин кримінального правопорушення тощо.
5.Ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення.
При врахуванні перелічених ризиків особливу увагу слід звернути на фактичні обставини справи в частині дій, які інкримінуються підозрюваній та вагомість доказів, якими обґрунтовується підозра, відомості, що характеризують його особу, репутацію, вчинення тяжкого злочину в умовах воєнного стану, у скоєнні якого підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Беручи до уваги викладене, на теперішній час існує наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_4 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб зашкодити кримінальному провадженню.
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 , враховується, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано, у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину, особі підозрюваного та встановленим під час досудового розслідування ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Особиста порука не може бути застосована, крім того, в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Обирати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження - забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. Заставу у виключних випадках може бути застосовано, визначивши розмір застави, який здатний забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на неї обов'язків, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення та ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
За таких обставин, зазначені в клопотанні ризики - впливати на потерпілих, свідків, знищити або приховати речові докази, переховуватися від органу досудового розслідування, вчинення іншого кримінального правопорушення є належно обґрунтованими.
У провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому суд має оцінити суворість можливого покарання ОСОБА_4 особу підозрюваної, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
У провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
У зв'язку з чим слідча просила клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала клопотання слідчої та просила застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні обставини, викладені в клопотанні визнала та не заперечувала щодо задоволення такого.
Захисник підозрюваної ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання.
Вивчивши матеріли клопотання, заслухавши думку всіх учасників судового процесу, слідча суддя дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує; 2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років; 5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки; 6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.
Крім того, слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що наявність підстав для тримання під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, якщо цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Також слідчий суддя бере до уваги, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32,Series A, № 182), (Erdagoz v.Turkey(Ердагоз проти Туреччини).
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Як вбачається з матеріалів клопотання та встановлено в ході судового розгляду, 10.02.2026 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області було розпочато досудове розслідування внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162240000192 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 Кримінального кодексу України.
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 10.02.2026 в порядку ст. 208 КПК України було затримано та поміщено до ІТТ № 7 ГУНП в Одеській області (м. Білгород-Дністровський Одеської області).
11.02.2026 ОСОБА_4 повідомлено про те, що вона підозрюється в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого, так як в її діях вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 Кримінального кодексу України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 10.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 10.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 11.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 11.02.2026; протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_4 від 11.02.2026; протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 11.02.2026; іншими матеріалами досудового розслідування.
Слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування зазначені докази є вагомими та достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. При цьому, відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй злочину, оцінка зібраних доказів, в тому числі і показів свідків, на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими, відповідно до ст.87 КПК України, в ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено.
Вирішуючи питання наявності ризиків, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя доходить висновку, що вказані слідчим у клопотанні ризики знайшли своє підтвердження в ході розгляду клопотання, а також той факт, що жоден з більш м'яких заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам.
Так відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, суду, оскільки підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від 7 до 10 років позбавлення волі; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлене також необхідністю запобіганню настанню ризику, передбаченого пунктом 4 частини 1 статті 177 КПК України, який може полягати у вчиненні перешкод кримінальному провадженню.
Така міра запобіжного заходу забезпечить попередження його протиправної поведінки, усуне можливість підозрюваної ухилитися від слідства та суду, перешкоджати виявленню, збиранню чи зберіганню доказів, зможе запобігти і подолати негативні обставини, що можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його ефективності.
Завдяки триманню під вартою можливо упередити будь-які реальні дії підозрюваної ОСОБА_4 , що можуть впливати на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Все це свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
З урахуванням викладених обставин, а також досліджених в судовому засіданні матеріалів, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, а також обставин, що характеризують підозрювану, того що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, те, що вона має задовільний стан здоров'я, офіційно не працює, відсутність міцних соціальних зв'язків, слідчий суддя дійшов висновку, що буде доцільним та достатнім для запобігання ризикам кримінального провадження застосувати щодо неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вказане вище дає підстави вважати, що саме такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, зможе запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Крім цього, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_11 , враховує підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України та приходить до висновку, що застосування запобіжного заходу у вигляді застави є недоцільним та не визначає її розмір у кримінальному провадженні, щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 206, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12026162240000192 від 10 лютого 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 10 квітня 2026 року включно.
Строк тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 вираховувати з моменту затримання, тобто з 10.02.2026.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави не визначати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №120261622400000192.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Дата і час оголошення повного тексту ухвали: 16.02.2026 о 15:00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_12