Провадження № 11-кп/803/902/26 Справа № 191/3420/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
10 лютого 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Головуючого, судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю
прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022000000000378,за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2025 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Старобільськ Луганської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, -
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить оскаржений вирок суду скасувати та ухвалити новий виправдувальний вирок, закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, зазначає, що рішення суду є необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню внаслідок неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Вказує, що ключовою ознакою об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, є добровільність зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
У цьому провадженні стороною обвинувачення не було надано достатніх та належних доказів саме добровільності вчинення ОСОБА_8 інкримінованого йому діяння, втім вказана обставина судом першої інстанції фактично була проігнорована. Таким чином, судом першої інстанції не було встановлено реальної наявності у діях ОСОБА_8 складу інкримінованого йому діяння.
Захисник звертає увагу на те, що під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції він як захисник з об'єктивних причин жодного разу не спілкувався із своїм підзахисним - обвинуваченим ОСОБА_8 , тобто правова позиція захисту залишається неузгодженою. Стороні захисту невідомо, якими доказами своєї можливої невинуватості володіє обвинувачений, в тому числі щодо можливого здійснення ним відповідних дій під впливом погрози. Не встановлено пом'якшуючих обставин, а також тих обставин, які взагалі виключають відповідальність, зокрема вчинення інкримінованого діяння у стані крайньої необхідності.
Стверджує, що зазначені ним обставини, які не були встановлені та досліджені в суді першої інстанції, ставлять під сумнів доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 , натомість всі сумніви повинні трактуватися на користь обвинуваченого.
Оскарженим вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять) років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що надають публічні послуги строком на 10 (десять) років, без конфіскації майна.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначено рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного затримання.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати.
Судом першої інстанції було визнано доведеним вчинення ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України за таких обставин.
Так, під час воєнних дій у березні 2022 року збройними силами російської федерації незаконно окуповано м. Старобільськ Луганської області.
У подальшому в невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, проте не пізніше 07.03.2022 року, невстановленими особами з числа співробітників військової адміністрації російської федерації та так званої луганської народної республіки на території тимчасово окупованого м.Старобільська Луганської області створено незаконний правоохоронний орган: так званий «Старобельский городской отдел внутренних дел Министерства внутренних дел Луганской Народной Республики» (мовою оригіналу), що розташований за адресою: Луганська область, м.Старобільськ, вул.Айдарська (Фрунзе), 20, для функціонування якого залучено невстановлених осіб з числа місцевих мешканців, представників адміністрації російської федерації та так званої луганської народної республіки.
Після цього, в невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, проте не пізніше 11.03.2022 року, невстановлені особи з числа співробітників військової адміністрації російської федерації, з метою забезпечення функціонування попередньо створеного незаконного правоохоронного органу - так званого «Старобельского городского отдела внутренних дел Министерства внутренних дел Луганской Народной Республики» (мовою оригіналу) запропонували громадянину України ОСОБА_8 взяти на себе функції та обійняти посаду начальника кримінального розшуку у незаконному правоохоронному органі: «Старобельском городском отделе внутренних дел Министерства внутренних дел Луганской Народной Республики» (мовою оригіналу), який створений на тимчасово окупованій території України.
Тоді у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, проте не пізніше 11.03.2022 року, ОСОБА_8 , знаходячись на території тимчасово окупованого міста Старобільська Луганської області, достовірно усвідомлюючи, що Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, діючи за власним бажанням, без фізичного та психологічного примусу, підтримуючи воєнну агресію російської федерації на території України, маючи певний досвід та навички роботи у правоохоронних органах у період з 01.10.1998 року по 09.08.2005 року, добровільно погодився на пропозицію невстановлених осіб з числа співробітників військової адміністрації російської федерації щодо зайняття посади начальника кримінального розшуку у незаконному правоохоронному органі: «Старобельском городском отделе внутренних дел Министерства внутренних дел Луганской Народной Республики» (мовою оригіналу), створеному на тимчасово окупованій території України, після чого склав присягу на вірність народу так званої луганської народної республіки.
Далі, починаючи з 15.03.2022 року, громадянин України ОСОБА_8 , перебуваючи на території тимчасово окупованого міста Старобільська Луганської області, усвідомлюючи неправомірність, а також суспільну небезпеку своїх дій, що полягали у подальшому зайнятті посади начальника кримінального розшуку у створеному на тимчасово окупованій території України незаконному правоохоронному органі в розумінні ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», а саме: так званому «Старобельском городском отделе внутренних дел Министерства внутренних дел Луганской Народной Республики» (мовою оригіналу), продовжуючи обіймати наведену посаду, реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, діючи умисно та протиправно, здійснював діяльність та виконував функціональні обов'язки, як начальник цього структурного підрозділу.
Дії громадянина України ОСОБА_8 у цій частині кваліфіковані у вироку за ч. 7 ст. 111-1 КК України за ознаками добровільного зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
ОСОБА_8 до суду апеляційної інстанції не з'явився, про день та час апеляційного розгляду був повідомлений належним чином в порядку ч. 3 ст. 323 КПК України шляхом публікації оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті суду.
Заслухавши суддю-доповідача; захисника ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Так, відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111 КК України, за викладених у вироку обставин підтверджені зібраними у встановленому законом порядку доказами, дослідженими у суді та проаналізованими у вироку.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України суд першої інстанції за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, адже ні підозра, ні обвинувачення не можуть відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК України ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а сукупність зібраних доказів, суд оцінює з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого повністю доведена, а вчинене ОСОБА_8 кримінальне правопорушення правильно кваліфіковане за ч. 7 ст. 111-1 КК України за ознаками добровільного зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
Так, вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому діяння повністю підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами, а саме:
- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що йому відомо, що після повномасштабного вторгнення ОСОБА_8 став начальником кримінального розшуку в окупованому Старобільську. Щодо цього є багато відео. У 1999 році у Старобільському відділі міліції, коли він (свідок) почав працювати у групі боротьби з наркотиками, то він працював оперуповноваженим, а ОСОБА_8 - старшим оперуповноваженим. До 2005 року працювали разом, бо ОСОБА_8 пішов на пенсію. Інколи після цього з ним зустрічалися. 24.02.2022 року він (свідок) був у с. Підгорівка, а 25.02.2022 року виїхав. Працює заступником директора Луганського НДКЦ. Показували відео з телеграм-каналу про прийняття ОСОБА_8 присяги окупантам, а також відео, де він у міліцейській формі рф. Після повномасштабного вторгнення не спілкувався з ним;
- протоколом огляду від 28.05.2022 р., відповідно до якого були оглянуті дві публікації за участі свідка ОСОБА_9 . Зокрема, оглянуто веб-сторінку у мережі Інтернет на якій розміщено відео файл під назвою «Луганщина: зрадники! 20 співробітників Нацполіції Старобільська склали присягу на вірність лнр», де на відео з 1:00 хвилини до 01:14 хвилини свідок ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_8 , який був одягнений у військову форму рф та зачитував текст присяги на вірність так званої лнр. Також було оглянуто відеозапис у телеграм каналі «Луганськ 24», де з 0:18 хвилин до 0:20 хвилин свідок ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_8 , який одягнений у форму народної міліції так званої лнр з погонами капітана та стрічкою кольорами прапора т. з. лнр;
- протоколом огляду від 31.05.2022 р., згідно із яким були оглянуті дві публікації за участі свідка ОСОБА_10 . Так, було оглянуто веб-сторінку у мережі Інтернет на якій розміщено відео файл під назвою «Луганщина: зрадники! 20 співробітників Нацполіції Старобільська склали присягу на вірність лнр», де на відео з 1:00 хвилини до 01:14 хвилини свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_8 , який був одягнений у військову форму рф та зачитував текст присяги на вірність так званої лнр. Також було оглянуто відеозапис у телеграм каналі «Луганськ 24», де з 0:18 хвилин до 0:20 хвилин свідок ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_8 , який одягнений у форму народної міліції так званої лнр з погонами капітана та стрічкою кольорами прапора т. з. лнр;
- протоколом огляду від 12.05.2022 року, відповідно до якого був оглянутий інтернет ресурс «DeepState» та встановлено, що м. Старобільськ на інтерактивній карті України знаходиться на тимчасово окупованій території;
- довідкою на капітана міліції ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (С-462954), згідно якої вказана особа проходила службу в органах внутрішніх справ з 01.10.1988 р. (зарахований курсантом до Донецької ССШМ МВС СРСР) по 09.08.2005 р. (звільнений за п.65 «а» - за віком) на посадах атестованого складу;
- протоколом огляду від 13.06.2022 р., згідно із яким було оглянуто сайт під назвою мовою оригіналу «Луганский информационный центр», де 10.03.2022 року о 22:23 год. була розміщена публікація про те, що більше 20 колишніх українських поліцейських присягнули на вірність т.з. лнр в Старобільську;
- протоколом огляду від 30.06.2022 року, згідно із яким було оглянуто публікацію на офіційному веб сайті т.з. міністерства внутрішніх справ лнр під назвою мовою оригіналу «В Старобельске сотрудники полиции присягнули на верность республике», де на відео з 1 хвилини 6 секунд особа зовні схожа на ОСОБА_8 на фоні прапорів рф та т.з. лнр, одягнута у військову форму рф зачитує російською мовою текст присяги на вірність т.з. лнр;
- висновком експерта № СЕ-19-22/20192-ВЗ від 06.07.2022 р., відповідно до якого експертом встановлено, що:
1. У відеофонограмі у файлі з назвою «В старобельске сотрудники полиции присягнули на верность республике watch online_720.mp4» у часовому проміжку з 1 хв 06 с до 1 хв 20 с, що міститься на диску для лазерних систем зчитування Verbatim CD-R 700 MB 52х 80 min з позначками на прозорій частині «LII3152YD05195511D4» ознак монтування не виявлено.
2. Голос та мовлення особи є придатними для ідентифікаційного дослідження у часовому проміжку із 1 хв 06 с до 1 хв 20 с на відеофонограмі файлу з назвою «В старобельске сотрудники полиции присягнули на верность геспубликеї watch online_ 720», що міститься на диску для лазерних систем зчитування Verbatim CD-R 700 MB 52х 80 min з позначками на прозорій частині «LII3152YD05195511D4» лише за наявності відповідного, зіставного зразка голосу та мовлення диктора якого потрібно ідентифікувати.
3. Слова та фрази промовлені особою у часовому проміжку з 1 хв 06 до 1 хв 20 с, що міститься на диску для лазерних систем зчитування Verbatim CD-R 700 MB 52х 80 min з позначками на прозорій частині «LII3152YD05195511D4»: «Мужественно и решительно, не щадя своих сил и самой жизни, бороться с преступностью, защищать от противоправных посягательств: жизнь, здоровье, права и свободы граждан, интересы республики»;
- довідкою про витрати на проведення судової експертизи відео-, звукозапису від 06.07.2022 року №СЕ-19-22/20192-ВЗ, згідно із якою витрати на проведення вказаної експертизи становлять 4530,72 грн.;
- висновком експерта №СЕ-19-22/20195-ФП від 26.10.2022 року, відповідно до якого експертом встановлено, що:
1. Зображення особи у файлі з назвою «В старобельске сотрудники полиции присягнули на верность республике watch online_720.mp4» у часовому проміжку з 1 хв 06 с до 1 хв 20 с (згідно показників медіаплеєра), що міститься на диску для лазерних систем зчитування «Verbatim CD-R 700 MB 52х 80 min» придатне для портретної ідентифікації за ознаками елементів зовнішності.
2. У файлі з назвою «В старобельске сотрудники полиции присягнули на верность республике watch online_720.mp4» у часовому проміжку з 1 хв 06 с до 1 хв 20 с (згідно показників медіаплеєра), що міститься на диску для лазерних систем зчитування «Verbatim CD-R 700 MB 52х 80 min», зображено особу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зображення якого надано в якості порівняльного матеріалу;
- довідкою про витрати на проведення судової експертизи від 26.10.2022 року №СЕ-19-22/20195-ФП, згідно з якою витрати на проведення вказаної експертизи становлять 3398,04 грн.;
- протоколом огляду від 06.07.2025 року, згідно із яким була оглянута вилучена у оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» інформація щодо абонентських з'єднань ОСОБА_8 ;
- протоколом огляду від 12.07.2022 року, відповідно до якого був оглянутий інтернет ресурс «DeepState» та встановлено, що м. Старобільськ на інтерактивній карті України знаходиться на тимчасово окупованій території.
Надаючи оцінку наведеним доказам у сукупності, колегія суддів вважає їх достатніми для доведення винуватості ОСОБА_8 та не знаходить підстав для сумнівів у їх належності та допустимості, а також для визнання викладених у вироку висновків суду такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Що стосується доводів захисту про те, що суд першої інстанції не встановив належних доказів причетності ОСОБА_8 до інкримінованого йому кримінального правопорушення та стороною обвинувачення не було надано достатніх та належних доказів добровільності вчинення інкримінованих йому дій, то вони не заслуговують на увагу.
Суд звертає увагу на положення ст. 22 КПК України, згідно з якими кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що обвинувачений повідомлявся судом про розгляд провадження у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, а під час судового розгляду був присутній його захисник.
Незважаючи на це, стороною захисту жодних доказів на підтвердження можливого впливу на обвинуваченого окупаційною владою надано не було. Не були надані ці докази й під час апеляційного розгляду, доводи захисника не містять послання на конкретні обставини, які могли бути перевірені, та зводяться до висловлення припущень про ймовірність їх існування.
З урахуванням наведеного та враховуючи, що суд не уповноважений на здійснення перевірки обставин, про які не повідомляла сторона захисту, наведені доводи колегія суддів розцінює виключно як спосіб захисту, а неповноти судового розгляду не вбачає.
Також приймається до уваги, що співпраця ОСОБА_8 із окупаційної владою мала триваючий характер та останній, за наявності такого бажання, на всьому її протязі мав можливість припинити її, покинути окуповану територію Луганської області тощо, втім нею не скористався до даного часу.
Крім того, ОСОБА_8 не тільки зайняв посаду у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, але й зайняв у ньому керівну посаду та здійснював діяльність та виконував функціональні обов'язки як начальник структурного підрозділу, будучи пенсіонером органів внутрішніх справ та отримуючи пенсію, що також спростовує вимушеність його дій.
Звертає на себе увагу і те, що ОСОБА_8 є особою немолодого віку, в органах внутрішніх справ не працював з 2005 року. Відсутні будь-які розумні підстави для грунтовного припущення про те, що його особа як співробітника правоохоронного органу представляла для окупаційної адміністрації особливу цікавість, достатню для вжиття примусових заходів для залучення його до служби.
Підсумовуючи свої висновки у цій частині, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що жодний із досліджених судом доказів та жодна з обставин, які ним підтверджуються, не вказує на те, що ОСОБА_8 вчинив інкриміноване діяння не добровільно або в умовах крайньої необхідності. Доводи захисника про зворотне зводяться до міркувань загального характеру та висловлення припущень.
Що стосується дотримання порядку здійснення спеціального досудового розслідування, то вимог кримінального процесуального закону під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження порушено не було.
Так, положеннями ст. 297-1 КПК України передбачено, що спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другоюстатті 121,частиною другоюстатті 127, частинамидругоюітретьоюстатті 146,статтями 146-1,147,частинами другою - п'ятоюстатті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258-6, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Згідно із ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов'язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 цього Кодексу та на офіційному веб-сайті суду. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
У даному кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27.10.2022 року здійснювалося спеціальне досудове розслідування (т. 1 а.с. 115-116).
Судом першої інстанції судовий розгляд даного кримінального провадження здійснювався в порядку спеціального судового провадження на підставі ухвали від 01.09.2023 року (т. 1 а.с. 125-126).
Як вбачається з матеріалів справи, про день та час судового розгляду ОСОБА_8 повідомлявся у встановленому процесуальним законом порядку, зокрема про судове засідання 06-07.11.2025 року, коли було ухвалено оскаржений вирок, останній був повідомлений шляхом публікації повістки про виклик у загальнодержавному засобі масової інформації - газеті «Урядовий Кур'єр» (т. 1 а.с. 240) та на офіційному веб-сайті «Судова влада України» (т. 1 а.с. 238), що свідчить про виконання судом першої інстанції вимог закону щодо повідомлення та виклику обвинуваченого.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2025 року щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4