печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6185/26-к
03 лютого 2026 року лідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
На розгляд слідчого судді надійшло вказане клопотання.
Слідчий зазначив, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023110000000258 від 14.08.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює група прокурорів відділу Київської обласної прокуратури.
22 лютого 2022 року Президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план, направив до ради федерації звернення про використання збройних сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.
24 лютого 2022 року о 5 годині Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати «військову операцію» в Україні.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Так, достовірно знаючи про вищевказані обставини, ОСОБА_6 , будучи громадянином України, достеменно знаючи про факт окупації території Донецької області збройними силами Російської Федерації, знаючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, що Україна є унітарною державою, а її територія в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаним про те, що місто Донецьк та Донецька область є невід'ємною складовою частиною України, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у не встановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 12.07.2025, будучи обізнаним із діяльністю поліції в Донецькій області, оскільки є колишнім працівником Національної поліції України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, діючи всупереч інтересам держави Україна, її суверенітету та територіальній цілісності, підтримуючи агресію Російської Федерації на території України, погодився на пропозицію представників держави-агресора - Російської Федерації, добровільно прийняв присягу та зайняв посаду дільничного уповноваженого поліції у незаконному правоохоронному органу, створеному на тимчасово окупованій території України, а саме у так званому «отделе министерства внутренних дел российской федерации «Мангушский».
Надавши добровільну згоду на виконання функцій працівника правоохоронного органу у незаконно створеному правоохоронному органі, ОСОБА_6 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у не встановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 12.07.2025 висловив підтримку держави-агресора, її збройних формувань та уникнення ним відповідальності за збройну агресію проти України, інформуючи суспільство про свою діяльність та зайняття посади дільничного уповноваженого поліції у так званому відділі міністерства внутрішніх справ Російської Федерації «Мангушський», створеного на тимчасово окупованій території України.
Таким чином, 15.01.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про те, що він підозрюється у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Сторона обвинувачення вказує, що підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Також, зазначено, що підозрюваний ОСОБА_6 тричі викликався до органу прокуратури для вручення повідомлення про підозру та допиту в статусі підозрюваного, шляхом публікації повістки про виклик на вебсайті Офісу Генерального прокурора та в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газеті «Урядовий Кур'єр»), однак, у зазначений в повістці час до органу прокуратури не з'явився та про причини неявки слідчого або прокурора не повідомив.
Згідно інформації Державної міграційної служби України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи, що на даний час територія Маріупольського району Донецької області окупована Російською Федерацією, підозрюваний ОСОБА_6 , має змогу вільно виїжджати з тимчасово окупованої території до Російської Федерації.
За таких обставин є достатні підстави вважати, що підозрюваний переховується від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території Донецької області, а також має можливість безперешкодного виїзду на територію Російської Федерації.
На даний час, органу досудового розслідування не відоме місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 .
Під час досудового розслідування вжитими заходами місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 , встановити не вдалося, в зв'язку з чим 23.01.2026 його оголошено в розшук, в тому числі міжнародний розшук.
Таким чином, сторона обвинувачення вказує, що підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
З врахуванням зазначеного, у відповідності до положень ст. ст. 176-178, 183 КПК України, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків, на думку сторони обвинувачення, є необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_6 у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
Переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Даний ризик є реальним зважаючи на те, що на даний час, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 не виконує та не буде належним чином виконувати покладені на неї процесуальні обов'язки, та, зокрема, переховуватиметься від органу досудового розслідування та суду.
ОСОБА_6 підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, а тому, відповідно до вимог ст. 183 КПК України, щодо нього може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у разі доведення, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
У разі визнання ОСОБА_6 винним у вчиненні злочину, у якому підозрюється останній і призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованих діянь, це може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду;
На даний час у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_6 ухиляється від слідства та його місцезнаходження не відоме, останній органом досудового розслідування оголошений в розшук, в тому числі міжнародний розшук.
Незаконно впливати на свідків (п.3 ч.1 ст. 177 КПК України).
Даний ризик існує у зв'язку з тим, що з метою уникнення кримінальної відповідальності може здійснювати на них протиправний вплив та узгодити з ними позицію захисту.
Слід також взяти до уваги і сьогоднішню стадію провадження, де досудове розслідування не закінчено, триває збирання доказів. Зокрема, з огляду на дані про особу ОСОБА_6 , наявні в нього зв'язки колишнього працівника Національної поліції України України забезпечують йому додаткові можливості незаконного впливу на свідків, інших учасників процесу, які на даний час в межах досудового розслідування не допитані.
Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.4 ч.1 ст. 177 КПК України). Даний ризик є реальним зважаючи на те, що ОСОБА_6 перебуваючи на волі, зможе ухилятися від проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій за участі останнього шляхом нявки до слідчого чи прокурора, тим самим перешкодити проведенню швидкому, всебічному та неупередженому досудовому розслідуванню.
Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (п.5 ч.1 ст. 177 КПК України).
Даний ризик є реальним зважаючи на те, що з 2014 року триває війна Росії проти України, в ході якої представниками влади РФ здійснена окупація частини території України - Донецької області, та спроба легітимізувати указані дії. В тимчасово окупованих територіях Донецької області під виглядом органів державної влади створені окупаційні адміністрації Російської Федерації, які забезпечують подальшу окупацію та здійснюють управління указаними територіями на місцевому рівні. У свою чергу, ОСОБА_6 сприяє функціонуванню незаконно створених окупаційних органів РФ на окупованій території України, зміцненню окупаційної влади РФ та недопущення контролю України над цією територією до моменту її фактичного затримання.
Таким чином, потреба у застосуванні до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який є найбільш суворим, винятковим запобіжним заходом, зумовлюється переліченими ризиками у сукупності з тяжкістю інкримінованому йому злочину, а також у зв'язку із переховуванням від органів досудового розслідування.
З врахуванням зазначеного, сторона обвинувачення просить слідчого суддю розглянути клопотання за відсутності підозрюваного та обрати у кримінальному провадженні № 42023110000000258 від 14.08.2023 щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Слідчим суддею, з урахуванням думки учасників провадження та скорочених строків розгляду клопотання, призначення розгляду клопотання в день його надходження до суду, що відповідно ускладнює безпосереднє прибуття сторін в судове засідання, з метою забезпечення участі прокурора ОСОБА_3 , та захисника ОСОБА_4 , при розгляді клопотання слідчого та оперативності судового провадження, визнано можливим провести судове засідання за участю прокурора та захисника в режимі дистанційного судового провадження за допомогою відеоконференції.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених в ньому підстав, просив задовольнити.
Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки відсутні докази переховування підозрюваного від слідства, а ризики, на які посилається сторона обвинувачення, є необґрунтованими.
Вислухавши позиції сторін та дослідивши матеріали справи, слідчий суддя надходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні даного клопотання підлягають встановленню та врахуванню обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Як вбачається з матеріалів, що долучені до клопотання, 15.01.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про те, що він підозрюється у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України /а.м.107-112/.
Так, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, не вручено останньому внаслідок не встановлення його місцезнаходження, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений ст. ст. 278, 111, 135 КПК України, для вручення повідомлень, шляхом публікації повідомлення про підозру від 15.01.2026 на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора та в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газеті «Урядовий Кур'єр») випуск від 15.01.2026 №11 (8203) /а.м. 113-115/.
Таким чином, при врученні ОСОБА_6 повідомлення про підозру від 15.01.2026 вимоги ст. ст. 276-279, 135 КПК України дотримані, а тому останній набув статусу підозрюваного.
Виходячи з наявних у наданих суду матеріалах даних, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Зокрема, такі дані підтверджуються: показаннями свідка ОСОБА_7 /а.м.42-45/; протоколом пред'явлення особи для впізнання за участі свідка ОСОБА_7 /а.м.46/; протоколом огляду за участю свідка ОСОБА_7 /а.м. 47-56/; показаннями свідка ОСОБА_8 /а.м.57-59/; протоколом пред'явлення особи для впізнання за участі свідка ОСОБА_8 /а.м. 60-61/; протоколом огляду за участю свідка ОСОБА_8 /а.м. 62-71/; протоколом огляду сайту федеральної податкової служби РФ /72-75/;протоколом огляду сайту «голови днр» /80-83/; протоколом огляду сайту «мвд днр» /а.м. 86-93/ та іншими матеріалами долученими до клопотання.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_6 , викликався до органу досудового слідства для вручення повідомлення про підозру та допиту в статусі підозрюваного шляхом публікації повісток про виклик на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження у газеті «Урядовий Кур'єр», однак у зазначений у повістці час до органу досудового розслідування не з'явився та про причини неявки слідчого не повідомив /а.м. 113-115/.
З матеріалів клопотання вбачається, що 23.01.2026 постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_5 підозрюваного ОСОБА_6 було оголошено у розшук, оскільки у слідства є підстави вважати, що підозрюваний переховується від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території Донецької області. Здійснення розшуку доручено працівникам Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України /а. м. 116-126/.
З урахуванням викладеного вважаю доведеним, що ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування та суду, чим підтверджується існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Із врахуванням тяжкості інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, тривалої неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та переховування від органу досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначений вище ризик є реальним та стійким.
Окрім цього, слідчий суддя вважає, що доводи сторони обвинувачення щодо посилання на інші ризики, зокрема, як незаконний вплив на свідків, інших учасників провадження, продовження кримінального правопорушення у якому підозрюється, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, є доцільними.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри, існування в провадженні передбаченого ст. 177 КПК України ризику щодо ОСОБА_6 , наявності обґрунтованих підстав вважати, що підозрюваний переховується від суду за кордоном з метою уникнення кримінальної відповідальності, у зв'язку із чим оголошений у розшук, вважаю наявними підстави згідно ч. 6 ст. 193 КПК України для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
З урахуванням оголошення ОСОБА_6 у розшук, при обранні щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підстави для визначення застави відсутні.
Вирішення питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спрямоване на встановлення місцезнаходження підозрюваного.
На підставі та керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176, 177, 178, 183, 184, ч. 6 ст. 193, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Обрати у кримінальному провадженні № 42023110000000258 від 14.08.2023 щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Питання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, після затримання останнього і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження підлягає розгляду слідчим суддею, судом за участю підозрюваного, обвинуваченого.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1