печерський районний суд міста києва
Справа № 757/34381/25-к
10 вересня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №62025000000000322, -
На розгляд слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2025 у справі № 757/21750/25-к в межах кримінального провадження № 62025000000000322 від 22.03.2025, а саме на:
-мобільний телефон IPHONE;
-ноутбук DELL P82F серійний номер НОМЕР_1 ;
-ноутбук НР 15s-eq2060ua серійний номер 5cd20366mr;
-два шнури живлення до ноутбуків;
-відеореєстратор DAHUA DHI-NVR1108HS-S3/H.
Обґрунтовуючи клопотання, адвокат зазначає, що 26.03.2025, працівниками ГСУ ДБР було проведено в порядку ст. 233 КПК України невідкладний обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому, представнику власника майна стало відомо, що ухвала від 01.04.2025, якою (постфактум) надано дозвіл на проведення вказаного обшуку - не містить будь-якої інформації, що слідчим було доведено наявність у вказаній техніці ознак доказів. 20.05.2025 на вказану техніку було накладено арешт.
Станом на сьогодні у сторони захисту відсутня будь-яка інформація щодо того, що техніку було оглянуто слідчим; техніка містить інформацію, яка має відношення до досудового розслідування; вказана інформація не може бути скопійована на електронний носій; стосовно вказаної техніки призначено/проводяться будь-які експертні дослідження; існують будь-які обставини та факти, які виправдовують подальше перебування вказаного майна у слідчого.
Представник власника майна вказує, що зі слів слідчого, всі необхідні маніпуляції з технікою вже було проведено, будь-які подальші дії (в тому числі огляд) він проводити з нею не буде. Таким чином, всі необхідні дії, в тому числі і фіксація інформації, яка нібито може мати інтерес до слідства - вже проведено та процесуально оформлені.
На думку адвоката ОСОБА_5 , будь-яких інших об?єктивних даних, які б переконливо свідчили, що на даний час висновок органу досудового розслідування щодо наявних правових ознак з приводу необхідності подальшого арешту техніки - відсутні. Представник власника майна припускає, що прокурор, обгрунтовуючи своє клопотання, не надав достатніх і належних доказів, а слідчий суддя, в свою чергу, поставився до розгляду клопотання формально.
Заявник зазначає, що за цей час жодній особі не було повідомлено про підозру та стороною обвинувачення не було отримано жодної інформації про будь-яку причетність ОСОБА_4 до дій, які є предметом розслідування в межах цього кримінальної провадження.
Підсумовуючи клопотання, адвокат ОСОБА_3 вказує, що в подальшому застосуванні вказаного арешту відпала потреба, а отже такий захід забезпечення кримінального провадження підлягає скасуванню.
На адресу суду надійшла заява представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 про розгляд клопотання за його відсутності.
Прокурор, слідчий у судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими про місце, дату та час розгляду клопотання у спосіб, що відповідає вимогам ст. 135 КК України, жодних заяв на адресу суду не подали.
З урахуванням принципу диспозитивності та розумності строків кримінального провадження, слідчий суддя визнав за можливе провести розгляд справи у відсутність осіб, що не з'явились.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З огляду на наведену норму закону в даному випадку обов'язок доказування того, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, покладено на особу, що звернулась із клопотанням про скасування арешту.
При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для скасування арешту.
Як вбачається зі змісту ухвали, якою накладено оскаржуваний арешт, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000322 від 22.03.2025 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.
У ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні перевіряється факт можливого ухилення від проходження військової служби шляхом обману військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
26.03.2025 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини кримінального правопорушення, у зв?язку із врятування речей, що мають значення для досудового розслідування, на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, до постановлення ухвали слідчого судді проведено невідкладний обшук домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами проведення вказаного обшуку було виявлено та вилучено майно, яке належить ОСОБА_4 , а саме:
-відеоресстратор марки Dahua, модель: DHI-NVR1108HS-S3/H, серійний номер:
81.06A78PAZ4DSD3;
-мобільний телефон iPhone у пластиковому чохлі камуфляжної окраски, індивідуальні ознаки якого не встановлено, у зв?язку з відмовою ОСОБА_6 надати код доступу до нього;
-ноутбук марки Dell, модель P82F, серійний номер: JS3YHX2 та блок живлення до нього;
-ноутбук марки НР, модель 15s-сq2060uа, серійний номер: SCD20366MR та блок живлення до нього.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2025 у справі № 757/21750/25-к за клопотанням прокурора на вищевказану техніку накладено арешт.
Накладаючи арешт на майно, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане майно, оскільки таке майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення збереження речових доказів.
Водночас у клопотанні про скасування арешту майна жодним чином не спростовано тих висновків, до яких дійшов слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва при постановленні ухвали про накладення арешту від 20.05.2025.
Щодо доводів адвоката з приводу непричетності ОСОБА_4 до дій, які є предметом розслідування в межах цього кримінальної провадження, то слід зазначити наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Правові підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, арешт майна, накладений у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті є формою забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя звертає увагу, що досудове розслідування у вказаному провадженні триває та з метою недопущення можливості приховування, зникнення, втрати, використання чи відчуження означеного майна існує необхідність у подальшому застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту майна в сукупності з вищенаведеними обставинами, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість арешту, накладеного на належне ОСОБА_4 майно, та не доводять, що в застосуванні арешту відпала потреба, а відтак не знаходить підстав для задоволення клопотання.
Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 376, 392 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1