Справа № 752/17304/25
Провадження № 2/752/2076/26
Іменем України
20 лютого 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді - Машкевич К.В., за участю секретаря - Касаткіної А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд
Позивач звернувся з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами у розмірі 116 050, 19 грн., підписаними електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який надіслався на його номер мобільного телефону, відповідно до вимог Закону України « Про електронну комерцію».
Посилається в позові на те, що 07 червня 2024 між ТОВ» «Аванс Кредит» та відповідачем був укладений кредитний договір №09594-06/22024.
24 грудня 2024 року між ТОВ» «Аванс Кредит» та ТОВ» «ФК «ЄАПБ» був укладений Договір факторингу № 24122024, відповідно до умов якого до товариства перейшло право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу ТОВ» «ФК'ЄАПБ» набуло право вимоги до відповідача в сумі 18 619, 45 грн, з яких:
- 5 000, 00 грн заборгованості за основною сумою боргу;
- 4 275, 00 грн заборгованості за процентами;
- 9 344, 45 грн заборгованості за штрафними санкціями.
Крім того, 20 квітня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем був укладений кредитний договір № 34990-04/2024.
19 листопада 2024 року між ТОВ'Аванс Кредит» та ТОВ'ФК'ЄАПБ» був укладений договір факторингу № 1911242, за яким до товариства перейшло право вимоги до боржників, зазначених у Ретєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу ТОВ'ЄАПБ» отримало право вимоги до відповідача на суму 7 050, 01 грн, з яких:
- 7 050, 01 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу.
10 червня 2024 року між ТОВ »Аванс Кредит» та відповідачем був укладений кредитний договір № 12979-06/2024.
22 січня 2025 року між ТОВ » Аванс Кредит» та ТОВ «ЄАПБ» був укладений договір факторингу №22012025/2, за умовами якого до ТОВ «ЄАПБ'перейшло право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ЄАПБ» отримало право вимоги до відповідача на суму 18 941, 67 грн, з яких:
- 5 000. 00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 4 275, 00 грн - сума заборгованості за відсотками;
- 9 666, 67 грн- сума заборгованості за штрафними санкціями.
05 серпня 2021 року між АТ «Укрсиббанк» та відповідачем був укладений Договір про надання споживчого кредиту.
25 квітня 2023 року між банком та ТОВ «ЄАПБ» був укладений договір факторингу №236.
Відповідно до Додатку №1 до Договору факторингу до ТОВ «ЄАПБ» перейшло право вимоги до відповідача на суму 71 439, 06 грн, з яких:
-39 687, 06 грн - заборгованість основним боргом;
-31 752, 00 грн - заборгованість за комісіями.
Виходячи з цього, невиконання відповідачем умов кредитних договорів, просить задовольнити позов.
Позов був зареєстрований судом 16 липня 2025 року та відповідно до статті 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 22 липня 2025 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.
06 серпня 2025 року відповідач подав відзив, яким протии пзову заперечує.
Посилається на те, що під час дії воєнного стану штрафні санкції за невиконання зобов'язань за кредитним договором не нараховуються.
Крім того, вважає безпідставним нарахування комісії за договором, укладеним з АТ »Укрсиббанк».
Звернув увагу на те, що проценти можуть нараховуватися лише в період дії кредитного договору.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 07 червня 2024 між ТОВ» «Аванс Кредит» та відповідачем був укладений договір про надання фінансового кредиту №09594-06/22024.
Відповідно до розділу 1 договору відповідачу був наданий кредит у розмірі 5 000.00 грн строком на 120 днів під 1, 50% денних.
Згідно з пунктом 5.3 договору у випадку прострочення клієнтом сплати чергового платежу, визначеного Графіком, товариством нараховується штраф у розмірі 200, 00% від одержаної суми кредиту.
Відповідно до Паспорта споживчого кредиту та Графіку платежів загальна вартість кредиту становить 14 000, 00 грн, а саме: 5 000, 00 грн сума кредиту та 9 000, 00 грн відсотки.
24 грудня 2024 року між ТОВ» «Аванс Кредит» та ТОВ» «ФК'ЄАПБ» був укладений Договір факторингу № 24122024, відповідно до умов якого до товариства перейшло право вимоги до відповідача за вказаним договором у сумі 18 619, 45 грн, з яких:
- 5 000, 00 грн заборгованості за основною сумою боргу;
- 4 275, 00 грн заборгованості за процентами;
- 9 344, 45 грн заборгованості за штрафними санкціями.
Крім того, 20 квітня 2024 року між ТОВ »Аванс Кредит» та відповідачем був укладений кредитний договір № 34990-04/2024.
Відповідно до розділу 1 договору відповідачу був наданий кредит у розмірі 10 000.00 грн строком на 120 днів під 1, 50% денних.
Згідно з пунктом 5.2 договору у випадку прострочення клієнтом сплати чергового платежу, визнаечного Графіком, товариством нараховується штраф у розмірі 25, 00% від одержаної суми кредиту.
Відповідно до Паспорта споживчого кредиту та Графіку платежів загальна вартість кредиту становить 28 000, 00 грн, а саме: 10 000, 00 грн сума кредиту та 18 000, 00 грн відсотки.
19 листопада 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений договір факторингу № 1911242, за яким до товариства перейшло право вимоги до до відповідача на суму 7 050, 01 грн заборгованості за основною сумою боргу.
10 червня 2024 року між ТОВ »Аванс Кредит» та відповідачем був укладений кредитний договір № 12979-06/2024.
Відповідно до розділу 1 договору відповідачу був наданий кредит у розмірі 5 000.00 грн строком на 120 днів під 1, 50% денних.
Згідно з пунктом 5.2 договору у випадку прострочення клієнтом сплати чергового платежу, визнаечного Графіком, товариством нараховується штраф у розмірі 200, 00% від одержаної суми кредиту.
Відповідно до Паспорта споживчого кредиту та Графіку платежів загальна вартість кредиту становить 14 000, 00 грн, а саме: 5 000, 00 грн сума кредиту та 9 000, 00 грн відсотки.
22 січня 2025 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ЄАПБ» був укладений договір факторингу №22012025/2, за умовами якого до ТОВ «ЄАПБ» перейшло право вимоги до відповідача на суму 18 941, 67 грн, з яких:
- 5 000. 00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 4 275, 00 грн - сума заборгованості за відсотками;
- 9 666, 67 грн- сума заборгованості за штрафними санкціями.
Крім того, 05 серпня 2021 року між АТ »Укрсиббанк» та відповідачем був укладений Договір про надання споживчого кредиту.
За умовами договору відповідачу був наданий кредит у розмірі 50 400, 00 грн, з яких 50 000, 00 грн. споживчого кредиту та 400, 00 грн. на оплату страхового платежу.
Відповідно до умов договору кредит мав погашатися шляхом сплати ануїтентного платежу в сумі 3 864, 00 грн. до 5 числа кожного місяця.
Процентна ставка встановлена в розмірі 0, 00001% річних.
Відповідно до Графіку погашення кредит мав бути повернутий у серпні 2023 року.
25 квітня 2023 року між банком та ТОВ «ЄАПБ» був укладений договір факторингу №236.
Відповідно до Додатку №1 до Догвоору факторингу до ТОВ'ЄАПБ» перейшло право вимоги до відповідача на суму 71 439, 06 грн., з яких:
-39 687, 06 грн - заборгованість основним боргом;
-31 752, 00 грн - заборгованість за комісіями.
Звертаючись до суду позивач зазначив, що після укладення договорів факторингу відповідач будь-яких дій, направлених на виконання умов укладених кредитних договорів не вчиняв, заборгованість не погасив.
Відповідач у відзиві даних обставин та наявності заборгованості не спростовував, спростовуючи лише законність нарахування штрафних санкцій та комісії.
Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частинами 1, 2 статті 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
З матеріалів справи вбачається, що укладені між ТОВ'Аванс Кредит» та відповідачем договори в електронній формі відповідають вимогам закону, умови договорів з боку кредитодавця виконані, грошові кошти відповідачу надані.
В свою чергу, відповідач умови договору не виконує, в зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи викладене вище, неналежне виконання відповідачем умов кредитних договорів, що привело до виникнення заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
В той же час, щодо суми до стягнення, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Верховного Суду в справі № 679/1103/23 від 12 лютого 2025 року зазначено, що участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.
Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
В рішенні Конституційного суду України від 11 липня 2013 року №7-рп/2013 зазначено, що у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині 3 статті 509 та частинах 1-2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виходячи з принципу розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
З урахуванням висновків, викладених у даних постановах Верховного Суду, суд вважає, що розмір штрафів за умовами укладених між відповідачем та ТОВ «Аванс Кредит» є несправедливим у розумінні вимог статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, як споживача послуг.
З урахуванням цього, суд приходить до висновку про зменшення суми штрафів до стягнення та їх приведення до суми отриманого відповідачем кредиту в розмірі 5 000. 00 грн.
Щодо стягнення комісії за договором, укладеним з АТ «Укрсиббанк»,суд виходить з наступного.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 13 липня 2022 року в справі №363/1834/17 та від 01 червня 2021 року в справі № 910/12876/19 зазначала, що сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов'язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності.
Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов'язку, як і його зміни та припинення.
Банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
За змістом абзацу 2 частини 2 статті 8 Закону України « Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
На виконання вимог Закону України « Про споживче кредитування» 08 червня 2017 року Постановою Правління Національного банку України №49 затверджено Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Згідно з Додатком №1 до Правил загальними витратами споживчого кредиту є, в тому числі, витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги банку, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту (уключаючи комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення та інші платежі).
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України « Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною 5 статті 12 Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постановах Великої Палати від 13 липня 2022 року в справі № 496/3134/19 та від 10 січня 2024 року в справі № 727/5461/23 комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.
Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» , щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України « Про споживче кредитування».
За змістом договору комісія встановлена за надання послуг по управлінню кредитом, при використанні кредиту, при простроченні сплати чергового платежу.
За таких обставин положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин 1, 2 статті 11 та частини 5 статті 12 Закону України « Про споживче кредитування».
Аналогічна позиція неодноразово висловлювалася і в іншій чисельній практиці Верховного Суду в кредитних правовідносинах
З урахуванням цього, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача в цій частині.
Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України, часткового задоволення вимог позивача, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 1 964, 40 грн судового збору.
Керуючись статтями 3, 6, 15, 16, 512, 514, 525-526, 536, 610, 611, 626- 629, частиною 1 статті 634, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України, статтями 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»:
- 14 275, 00 грн заборгованості за кредитним договором № 09594-06/2024 від 07 червня 2024 року;
- 7 050, 01 грн заборгованості за кредитним договором № 34990-04/2024 від 19 листопада 2024 року;
- 14 275, 00 грн заборгованості за кредитним договором № 12979-06/2024 від 10 червня 2024 року;
- 39 687, 06 грн заборгованості за кредитним договором №97963946000 від 05 серпня 2021 року;
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1 964, 40 грн судового збору.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ: 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя: К.В.Машкевич