Справа № 752/29505/25
Провадження №: 2-а/752/114/26
про залишення позовної заяви без руху
19 лютого 2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Митрофанова А.О., розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Пунктом 3 ч. 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути враховані позивачем при складанні та поданні позовної заяви до суду.
Пунктом 4 частини 3 статті 160 КАС України визначено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Позивач зазначає відповідачем Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції.
Частиною третьою статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Наведене свідчить, що належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 121 КУпАП.
Тобто, відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень.
Згідно з положеннями статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (частини перша та друга статті 222 КУпАП).
При цьому, приписами частини першої статті 13 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, є саме орган Національної поліції - суб'єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Правову позицію з даного питання було висловлено Верховним Судом у постанові від 26 грудня 2019 року по справі № 724/716/16-а.
Слід звернути увагу на те, що органом Національної поліції у цьому випадку є Департамент патрульної поліції, тобто суб'єкт владних повноважень, від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, Управління патрульної поліції в місті Києві є лише територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції та не має статусу юридичної особи.
Загальновідомою є та обставина, що Департамент патрульної поліції Національної поліції України є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, має печатку із зображенням Державного Герба України, інші печатки, штампи, бланки зі своєю повною та скороченою назвою, необхідні для здійснення його поточної діяльності.
З огляду на що Управління патрульної поліції в місті Києві не може відповідати за пред'явленими позовними вимогами.
З огляду на вищевикладене, позивачу необхідно конкретизувати коло відповідачів за пред'явленими позовними вимогами.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч .3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 по справі №543/775/17 зазначено, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, сума судового збору з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру судового збору за звернення до суду з цією позовною заявою становить 484,48 грн.
Проте, в порушення ст. 161 КАС України, позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви документу що підтверджує сплату судового збору.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір - 0,2 розміру від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру судового збору за звернення до суду з цією позовною заявою становить 484,48 грн. та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно положення ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем не долучено до позовної заяви оригіналу або належним чином засвідченої копії оскаржуваної постанови.
Окрім зазначеного, ч. 2 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Представником позивача подано позовну заяву через систему «Електронний суд», однак ним не додано доказів направлення даної позовної заяви з додатками іншому учаснику справи в порядку, передбаченому ст. 44 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунені, у п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви, з урахуванням висновків, викладених в цій ухвалі суду.
Керуючись статтями 2, 5, 122, 123, 150-152, 160, 161, 169, 171 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Митрофанова