Справа № 147/1953/25
Провадження № 2/147/122/26
18 лютого 2026 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Борейко О. Г.,
із секретарем Задверняк Т. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
29 жовтня 2025 року до Тростянецького районного суду Вінницької області від представника позивача Ткаченко М. М. надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором в розмірі 104387,50 грн.
Стислий виклад позиції позивача.
19.12.2020 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір №0676088617/2. Позичальнику надано кредит у розмірі 7000 грн строком на 30 днів під 1,75% на день. Договір укладено в електронній формі шляхом акцепту оферти та підписання одноразовим ідентифікатором (SMS-кодом), що відповідає вимогам законодавства щодо електронних договорів.
Кредитодавець свої зобов'язання виконав у повному обсязі, перерахувавши кошти на банківську картку позичальника. Однак відповідач кредит та проценти у встановлений строк не повернув, у зв'язку з чим утворилась прострочена заборгованість.
Право вимоги за договором двічі відступалося: 11.02.2022 - від ТОВ «ІНФІНАНС» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»; 10.01.2023 - від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» є належним кредитором та має право вимоги до відповідача.
Загальна заборгованість відповідача становить 270007,50 грн, однак позивач, з урахуванням принципів розумності та співмірності, просить стягнути 104387,50 грн, з яких: 7000 грн - основний борг; 97387,50 грн - проценти. Крім того, позивач просить стягнути: 2422,40 грн судового збору та 25000 грн витрат на правничу допомогу.
Процесуальні дії у справі. Заперечення відповідача та заяви (клопотання) учасників справи.
Ухвалою суду від 04 листопадла 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 01 січня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Сторони у судове засідання не з'явилися.
Представник позивача у позовній заяві клопотав про проведення розгляду справи без участі представника позивача також вказав, що позов підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення судом заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, повторно не з'явився у судове засідання, причин неявки суду не повідомив.
Суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у справі Sydorenko v. Ukraine (dec.), no/ 73193/12, 18 February 2021, відповідно до якої хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов'язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему. Іншими словами, органи влади несуть відповідальність лише за ненадсилання заявнику відповідних документів. Той факт, що заявниця не отримала кореспонденцію, надіслану їй Вищим спеціалізованим судом, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права заявниці за статтею 6 §1 Конвенції були порушені. У цьому відношенні Суд вважає вражаючим, що, знаючи про труднощі з доставкою кореспонденції в минулому або, принаймні, про твердження органів влади щодо цього, заявниця залишалася досить пасивною і, схоже, не вжила жодних заходів, спрямованих на те, щоб надіслана їй кореспонденція дійшла до неї. Вона також не зверталася до судів із жодним запитом щодо стану провадження, хоча була велика ймовірність того, що інша сторона оскаржить рішення, ухвалене на користь заявниці.
У зв'язку з цим Суд нагадує, що зацікавлена сторона зобов'язана проявити особливу старанність у захисті своїх інтересів і вжити необхідні заходи для ознайомленні з рухом провадження у справі.
Заяв чи клопотань про відкладення судового засідання, або іншого змісту від відповідача не надходило. Відзиву на позов не подавала.
Згідно із ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 та ст. 280-282 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, відповідно до нормам матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
19.12.2020 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0676088617/2 в електронній формі шляхом акцепту оферти та підписання одноразовим ідентифікатором (SMS-кодом), що відповідає вимогам законодавства щодо укладення електронних правочинів. Згідно з умовами договору відповідачу було надано кредит у розмірі 7000 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,75% за кожен день користування кредитом (а.с. 8-10, 11-30).
На виконання умов укладеного договору кредитодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 7000,00 грн, що підтверджується листом про підтвердження переказу грошових коштів від 09.09.2025 (а.с. 31).
Наявність заборгованості за кредитним договором № 0676088617/2 від 19.12.2020 у сумі 97650 грн у відповідача ОСОБА_1 підтверджено розрахунком заборгованості за період з 20.12.2020 по 11.02.2022 (а.с. 32-35).
11.02.2022 між ТОВ «ІНФІНАНС» (первісний кредитор) та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір №11-02/22, відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору права вимоги за низкою кредитних договорів, у тому числі за договором № 0676088617/2 (а.с. 48-58).
Відповідно до витягу з реєстру боржників (витяг з додатку №3) до договору факторингу №1-02/22 від 11.02.2022 встановлено, що ТОВ «ІНФІНАНС» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 0676088617/2, на суму 104387,50 грн (а.с. 59-61, 62).
З розрахунку заборгованості відповідача перед ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за договором №0676088617/2 станом на 09.01.2022 загальний розмір заборгованості становить 178972,50 грн (а.с. 36).
10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого право вимоги за тим самим кредитним договором було відступлено на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР». Відповідно до умов цього договору до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшли всі права первісного кредитора щодо стягнення заборгованості; обсяг прав визначався станом на момент відступлення; новий кредитор набув право вимагати сплату основного боргу, нарахованих процентів та інших передбачених договором сум (а.с. 39-42, 68-78).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 встановлено, що відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором №0676088617/2, на суму 178972,50 грн (а.с. 43-45, 46).
З розрахунку заборгованості відповідача перед ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за договором №0676088617/2 станом на 25.10.2025 загальний розмір заборгованості становить 270007,50 грн (а.с. 63).
Суд, дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, дійшов висновку про доведення укладення кредитного договору між відповідачем та первісним кредитором та перехід права вимоги від первісного кредитора до позивача.
Таким чином, спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем за договором, що призвело до утворення заборгованості.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка та висновки суду.
Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно з ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина перша статті 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконала свої зобов'язання за укладеними кредитними договорами, у зв'язку із чим у останньої виникла заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 79558,54 грн.
Згідно із ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із вимогами ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між первісними кредиторами та ОСОБА_1 договору кредиту в електронній формі, отримання відповідачем кредитних грошових коштів та їх неповернення правонаступнику ТОВ «ІНФІНАНС» - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», тобто невиконання відповідачем умов, укладеного договору. Крім того, відповідач на адресу суду відзиву на позовну заяву не направив та не надав суду жодних доказів на спростування вимог позивача.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно з ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжної інструкції №0566610032 від 20.10.2025, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн (а.с. 7).
З огляду на викладене, необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Крім цього, при зверненні до суду з позовною заявою, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Водночас пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підтвердження витрат на правничу допомогу надав договір про надання правничої допомоги №01/07/2024 від 01.07.2024 (а.с. 64-67), протокол погодження вартості послуг (а.с. 119), заявку на надання юридичної допомоги №915 (а.с. 115), витяг з акту №14 про надання правничої допомоги з 30.09.2025 на суму 25000 грн (а.с. 115 на звороті).
Таким чином, оскільки позивач скористався допомогою адвоката, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст. 526, 530, 549, 610-612, 625, 1054, 1082 ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором надання позики №0676088617/2 від 19.12.2020 в загальному розмірі 104387 (сто чотири тисячі триста вісімдесят сім) гривень 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ - 44276926, юридична адреса: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, місто Київ, 01133;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 20 лютого 2026 року.
Суддя О. Г. Борейко