Справа № 560/18426/25
іменем України
19 лютого 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області від 16.10.2025 року №220650006567 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 періоди роботи згідно трудової книжки від 5.11.1987 року, з урахуванням довідки №1 від 10.02.2025 що підтверджує пільговий стаж за Списком №2 період роботи з 07.10.2005 по 28.12.2020 та здійснити призначення пенсії на пільгових умовах з 15.01.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15.01.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області позивачу у призначенні пенсії було відмовлено з підстав неврахування окремих періодів страхового та пільгового стажу, зокрема періоду навчання, періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також періоду роботи за Списком №2 відповідно до довідки №1 від 10.02.2025.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.05.2025 у справі №560/2618/25, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2025, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати позивачці відповідні періоди роботи, навчання та догляду за дитиною і повторно розглянути заяву з урахуванням висновків суду.
Однак, територіальні органи Пенсійного фонду України повторно приймали рішення про відмову у призначенні пенсії, посилаючись на ті ж самі обставини або висуваючи нові підстави для відмови, зокрема: необхідність отримання акта перевірки довідки №1 від 10.02.2025, відсутність відомостей про сплату страхових внесків у певні періоди, непідтвердження належності посади «молодша медична сестра-буфетниця в туберкульозному санаторії» до посад, передбачених Списком №2, відсутність необхідного пільгового стажу.
Позивач наголошує, що судами попередніх інстанцій уже було досліджено довідку №1 від 10.02.2025, якою підтверджено період роботи позивача з 07.10.2005 по 28.12.2020 у Малієвецькому обласному дитячому протитуберкульозному санаторії «Світанок», та надано їй належну правову оцінку. Отже, повторне посилання відповідача на необхідність отримання акта перевірки цієї довідки як підставу для відмови, на переконання позивача, фактично свідчить про невиконання судового рішення та ігнорування встановлених судом обставин.
Враховуючи викладене, просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подала до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. До страхового стажу позивача не враховано періоди роботи з 01.01.2006 по 30.04.2006, з 01.09.2006 по 30.09.2006 згідно запису трудової книжки ( НОМЕР_1 ), оскільки в Індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків. Вказує, що пільговий стаж позивача за Списком № 2 не підтверджено. До пільгового стажу за Списком № 2 не враховано період з 07.10.2005 по 28.12.2020 згідно з довідкою від 10.02.2025 № 1, оскільки відсутні відомості про належність посади зазначеній в пільговій довідці "молодша медична сестра-буфетниця в туберкульозному санаторію" до "молодших медичних сестер у туберкульозних закладах", які зазначені Постановою КМУ від 24.06.2016 №461. Отже, у позивача відсутнє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно пункту 2 частини другої статті 114 Закону, через відсутність необхідного пільгового стажу. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подала до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
09.10.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-VI.
За принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровогорадській області від 16.10.2025 № 22065000656 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (10 років).
До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.01.2006 по 30.04.2006, з 01.09.2006 по 30.09.2006 відповідно до запису трудової книжки ( НОМЕР_1 ), оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків.
До пільгового стажу за Списком №2 не зараховано період роботи з 07.10.2005 по 28.12.2020 згідно з довідкою від 10.02.2025 №1, оскільки відсутні відомості про належність посади, яка зазначена в пільговій довідці «молодша медична сестра-буфетниця в туберкульозному санаторію» до «молодших медичних сестер у туберкульозних закладах», які передбачені постановою КМУ від 24.06.2016 № 461.
Страховий стаж позивача за підрахунком відповідача становить 35 років 04 дні. Пільговий стаж робіт за Списком №2 відсутній.
Вважаючи рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-VI (далі - Закон №1058-VI) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Необхідний страховий стаж визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-VI (Список №2) становить не менше 25 років.
Необхідний пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону№1058-VI (Список №2), становить 10 років.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є наявність професії (посади) та виробництва у відповідному Списку, а також підтвердження шкідливих умов праці працівника за результатами атестації робочих місць за умовами праці впродовж повного робочого дня, встановленого для даного виробництва. Під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків, робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків. Відсутність чи не підтвердження хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.
Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За вимогами статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За змістом пункту 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.
Як встановлено судом, вік позивача 56 років, страховий стаж позивача за підрахунком відповідача становить 35 років 04 дні.
До страхового стажу позивача не враховано періоди роботи з 01.01.2006 по 30.04.2006, з 01.09.2006 по 30.09.2006 згідно з записом трудової книжки ( НОМЕР_1 ), оскільки в Індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків.
Пільговий стаж за позицією відповідача відсутній. До пільгового стажу за Списком № 2 не враховано період з 07.10.2005 по 28.12.2020 згідно з довідкою від 10.02.2025 № 1, оскільки відсутні відомості про належність посади зазначеної в пільговій довідці "молодша медична сестра-буфетниця в туберкульозному санаторію" до "молодших медичних сестер у туберкульозних закладах", які зазначені Постановою КМУ від 24.06.2016 №461.
Стосовно незарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.01.2006 по 30.04.2006, з 01.09.2006 по 30.09.2006 згідно з записом трудової книжки ( НОМЕР_1 ) суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 62 Закон України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача містяться належним чином оформлені записи про роботу у спірні періоди, які відповідачем не спростовані та не визнані недійсними у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 20 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обов'язок нарахування та сплати страхових внесків покладається на страхувальника (роботодавця).
Отже, застрахована особа не наділена повноваженнями контролювати повноту та своєчасність сплати страхових внесків роботодавцем, а тому не може нести негативні наслідки невиконання останнім своїх обов'язків.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховний Суд від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 04.09.2018 у справі № 522/2738/17 та від 21.02.2019 у справі № 816/1853/17, у яких зазначено, що несплата роботодавцем страхових внесків не може бути підставою для незарахування періоду роботи до страхового стажу, якщо факт роботи підтверджений належними доказами.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи перевіряє, чи прийняте рішення суб'єкта владних повноважень, зокрема, з дотриманням принципів законності, обґрунтованості, пропорційності та правової визначеності.
Суд зазначає, що застосований відповідачем підхід, за якого відсутність відомостей у реєстрі автоматично тягне незарахування періоду роботи до страхового стажу, суперечить принципу правової визначеності, оскільки позивач, добросовісно виконуючи трудові обов'язки та маючи належним чином оформлену трудову книжку, не міг передбачити негативні наслідки порушень, допущених роботодавцем.
Крім того, таке рішення не відповідає принципу пропорційності, оскільки покладає на позивача надмірний та індивідуальний тягар відповідальності за дії третьої особи - роботодавця, що не є виправданим легітимною метою та не є необхідним у демократичному суспільстві.
Фактично відповідач переклав наслідки неналежного виконання роботодавцем публічно-правового обов'язку на застраховану особу, чим порушив баланс між публічними інтересами держави та правом позивача на соціальний захист.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відсутність у реєстрі застрахованих осіб відомостей про сплату страхових внесків не є належною та достатньою підставою для незарахування до страхового стажу позивача спірних періодів роботи, підтверджених записами трудової книжки.
Таким чином, рішення відповідача в частині незарахування періодів роботи з 01.01.2006 по 30.04.2006 та з 01.09.2006 по 30.09.2006 до страхового стажу є протиправним.
Оцінюючи доводи відповідача щодо неналежності посади «молодша медична сестра-буфетниця в туберкульозному санаторії» до посад, визначених Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, за результатами атестації робочих місць.
Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №461, у розділі «Охорона здоров'я» передбачено, зокрема, посаду молодшої медичної сестри у туберкульозних закладах.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач у спірний період з 07.10.2005 по 28.12.2020 працювала у Малієвецькому обласному дитячому протитуберкульозному санаторії «Світанок», тобто у спеціалізованому закладі охорони здоров'я, діяльність якого безпосередньо пов'язана з лікуванням та профілактикою туберкульозу. Така обставина відповідачами не спростована.
В матеріалах пенсійної справи також містяться: Перелік робочих місць виробництв, робіт, професій, посад і показників зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах по Малієвецькому обласному дитячому тубсанаторію "Світанок", відповідно до якого робота за професією з кодом 5132 24а-2а "молодша медична сестра буфетниця" дає право пільгового забезпечення на підставі матеріалів атестації робочих місць (наказ по затвердженню атестації № 50 від 20 листопада 2003 року, №93 від 17 листопада 2008 року, №41-н від 26 жовтня 2018 року).
Суд зазначає, що для визначення права на пільгове пенсійне забезпечення має значення не лише формальне найменування посади, а фактичний характер виконуваної роботи, умови праці та зайнятість повний робочий день.
Такий правовий підхід неодноразово висловлений Верховним Судом.
Так, у постанові Верховного Суду від 21.03.2023 у справі №460/1123/21 суд касаційної інстанції зазначив, що при вирішенні питання про зарахування спеціального стажу за Списком №2 орган Пенсійного фонду не вправі обмежуватися буквальним тлумаченням назви посади, а повинен досліджувати характер виконуваних робіт та умови праці, підтверджені належними доказами.
У постанові від 14.11.2023 у справі №380/7421/22 Верховний Суд дійшов висновку, що формальна невідповідність назви посади формулюванню, наведеному у Списку №2, не може бути підставою для відмови у зарахуванні пільгового стажу, якщо зі змісту посадових обов'язків та довідки підприємства вбачається виконання робіт у шкідливих умовах, передбачених відповідним Списком.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.04.2024 у справі №240/9876/22, у якій суд наголосив, що визначальним є встановлення факту роботи у відповідному закладі та характеру виконуваних обов'язків, а не формальна відмінність у назві посади.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 06.02.2025 у справі №520/13456/23 зазначено, що орган Пенсійного фонду зобов'язаний оцінювати подані уточнюючі довідки відповідно до пункту 20 Порядку №637 та не має права відмовляти у зарахуванні спеціального стажу лише з мотивів розбіжностей у найменуванні посади, якщо фактично виконувана робота відповідає роботам, передбаченим Списком №2.
Отже, формальне посилання відповідача на відмінність у назві посади без належного дослідження характеру виконуваної роботи та умов праці суперечить вимогам статті 114 Закону №1058-IV, пункту 20 Порядку №637 та усталеній практиці Верховного Суду, а тому не може бути підставою для відмови у зарахуванні спірного періоду до пільгового стажу.
Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може, зокрема, визнати рішення суб'єкта владних повноважень протиправним та скасувати його, а також зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Разом з тим, обираючи спосіб захисту порушеного права, суд виходить із принципу розмежування повноважень суду та суб'єкта владних повноважень.
Призначення пенсії, зокрема перевірка документів, обчислення страхового та пільгового стажу, визначення розміру пенсії, належить до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України відповідно до положень Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд не підміняє собою орган державної влади та не здійснює дискреційні повноваження замість нього.
Верховний Суд у складі Верховний Суд у постанові від 18.04.2023 у справі № 380/13759/21 зазначив, що якщо для призначення пенсії необхідно здійснити додаткові розрахунки та оцінку документів, належним способом захисту є зобов'язання пенсійного органу повторно розглянути заяву з урахуванням правової оцінки суду, а не безпосереднє зобов'язання судом призначити пенсію.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.09.2023 у справі № 240/10245/22, у якій суд касаційної інстанції наголосив, що вимога про зобов'язання призначити пенсію є передчасною, якщо орган Пенсійного фонду не здійснив належної перевірки стажу з урахуванням висновків суду.
У постанові від 21.03.2024 у справі № 160/21138/22 Верховний Суд вказав, що суд може прямо зобов'язати призначити пенсію лише за умови, коли всі необхідні юридичні факти встановлені, розрахунок проведений, а у суб'єкта владних повноважень відсутній будь-який розсуд. В іншому випадку належним способом захисту є повторний розгляд заяви.
Подібний підхід підтверджено також у постанові від 05.02.2025 у справі № 420/18472/23, де Верховний Суд зазначив, що судове втручання не повинно підміняти адміністративну процедуру призначення пенсії, а має бути спрямоване на усунення допущених порушень та відновлення права шляхом зобов'язання компетентного органу прийняти нове рішення з урахуванням правової позиції суду.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію є передчасними, оскільки після зарахування спірних періодів страхового та пільгового стажу відповідач повинен здійснити повний перерахунок страхового та пільгового стажу, а також перевірку відповідності позивача вимогам пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.
Таким чином, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області від 16.10.2025 року №220650006567 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.2006 по 30.04.2006, з 01.09.2006 по 30.09.2006 згідно з записами трудової книжки ( НОМЕР_1 ), а також до пільгового стажу період роботи з 07.10.2005 по 28.12.2020, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону№1058-VI від 09.07.2003 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Такий спосіб захисту відповідає вимогам статей 2, 9, 13, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечує ефективне відновлення порушеного права та водночас не виходить за межі повноважень суду.
Суд зауважує, що дії зобов'язального характеру має вчинити саме територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії (вказаний висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 07 травня 2024 року у справі №460/38580/22, від 24 травня 2024 року у справі №460/17257/23).
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність достатніх фактичних та юридичних підстав для часткового задоволення позову у спосіб визначений судом.
Відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 16.10.2025 № 220650006567 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.2006 по 30.04.2006 та з 01.09.2006 по 30.09.2006 згідно із записами трудової книжки ( НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 07.10.2005 по 28.12.2020, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та прийняти відповідне рішення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А,м. Кропивницький,Кіровоградська обл., Кропивницький р-н,25009 , код ЄДРПОУ - 20632802)
Головуючий суддя В.К. Блонський