Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про закриття провадження у справі
20 лютого 2026 року № 520/29367/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про закриття провадження у адміністративній справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057 ЄДРПОУ 43983495) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 №4038-п від 05.09.2025 року.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі відповідно до статті 262 КАС України без виклику сторін в судове засідання.
Від представника Головного управління ДПС у Харківській області до суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками, серед яких акт документальної позапланової перевірки №40543/20-40-24-1008/3498705140 від 24.10.2025 та складене на його підставі податкове повідомлення-рішення від 17.11.2025 №00518672410 та заявлено клопотання про закриття провадження у справі.
В обґрунтування заявленого клопотання представником відповідача зазначено, що перевірка на виконання наказу №4038-п від 05.09.2025 контролюючим органом вже проведена, відтак, наказ, як акт індивідуальної дії реалізовано, а тому його оскарження не може бути предметом окремого позову, оскільки такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Позивачем заперечень, по суті заявленого представником відповідача клопотання, до суду не надано.
Як вбачається зі змісту акту №40543/20-40-24-1008/ НОМЕР_1 від 24.10.2025, документальну позапланову невиїзну перевірку призначено та проведено на виконання наказу Головного ДПС у Харківській області від 05.09.2025 №4038-п. Завірену копію наказу №4038-п від 05.09.2025 та повідомлення від 05.09.2025 №3399/ж12/20-40-24-10-14 про дату та місце проведення перевірки направлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 та вручено 12.09.2025 особисто під підпис, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого листа. Перевірка проводилась з 13.10.2025 до 17.10.2025. Акт перевірки позивачем отримано 24.10.2025.
На підставі акту №40543/20-40-24-1008/ НОМЕР_1 від 24.10.2025 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.11.2025 №00518672410.
З наявних в матеріалах справи доказів судом також встановлено, що наказ №4038-п від 05.09.2025 та повідомлення від 05.09.2025 №3399/ж12/20-40-24-10-14 отримані позивачем та долучені ним безпосередньо до позовної заяви поданої через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" 04.11.2025.
Суд, надаючи оцінку викладеним вище обставинам та поданому податковим органом клопотанню, зазначає наступне.
Відповідно до п. 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків
Як визначено пп. 78.1.2 та 78.1.15 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом; неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, глобальної документації (майстер-файлу) та/або документації з трансфертного ціноутворення.
Як передбачено п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Право на судовий захист відображене і в частині першій статті 5 КАС, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.
Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 зробила правовий висновок, де зазначила, що у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.
Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Виходячи з наведеного Велика Палата Верховного Суду у зазначеному рішенні дійшла висновку, що спір про протиправність наказу щодо призначення перевірки не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
При цьому колегією суддів зазначено, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі з посиланням на вимоги пункту 1 частини першої статті 238 КАС, за вимогами якої суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Крім того, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду постановою від 21.02.2020 року по справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, де у випадку, якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.
Окрім того суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості посилатись на допущені контролюючим органом при призначенні та проведенні перевірки порушення при оскарженні в судовому порядку рішення за результатами такої перевірки.
Вищезазначена також узгоджується з правовими висновками викладеними Верховним Судом у постанові від 15.03.2025 у справі №520/24380/24 та у постанові від 29.12.2025 у справі №420/17645/24.
Відповідно частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вирішення питання щодо правомірності наказу Головного управління ДПС у Харківській області №4038-п від 05.09.2025 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 не призведе до відновлення порушених прав позивача, а тому клопотання представника ГУ ДПС у Харківській області підлягає задоволенню, а провадження у справі №520/29367/25 - закриттю.
Згідно ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Керуючись положеннями ст. ст. 238, 241-243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання представника ГУ ДПС у Харківській області про закриття провадження у справі - задовольнити.
Провадження по справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057 ЄДРПОУ 43983495) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - закрити.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Мельников Р.В.