про залишення позовної заяви без руху
19 лютого 2026 року м. Рівне№569/216/26
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Поліщук О.В., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського міського суду Рівненської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про:
визнання протиправним та скасування рішення міжрегіональної комісії Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України в частині визначення Гайовому Руслану установи виконання покарань максимального рівня безпеки;
зобов'язання Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України повторно визначити вид установи виконання покарання, з урахуванням фактично відбутого строку, принципів індивідуалізації та пропорційності.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 07.01.2026 справу № 569/216/26 передано за підсудністю до Рівненського окружного адміністративного суду.
12.02.2026 матеріали справи № 569/216/26 надійшли на адресу Рівненського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Рівненського окружного адміністративного суду від 12.02.2026 головуючою суддею по розгляду справи № 569/216/26 визначено суддю Поліщук О.В.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши матеріали позовної заяви на предмет дотримання вимог встановлених процесуальним законом, суд дійшов висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Статтею 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування; позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Водночас, приписами статей 160, 161, 172 КАС України визначені обов'язкові вимоги до форми і змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, а також правила об'єднання в одній позовній заяві декількох позовних вимог.
Умовами прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161, 172 КАС України, а також дотриманні визначених статтею 122 КАС України строків звернення до суду, обов'язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення, доказів поважності причин його пропуску.
Тож право на судовий захист не є абсолютним. Законодавством встановлені вимоги, які мають бути дотримані особою, яка звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Крім того, згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Обов'язок з визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, тому для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України.
Отже, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дію чи бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, які порушили її права, в чому конкретно полягає порушення її прав, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права, оскільки це визначатиме предмет доказування у справі.
У контексті наведеного суд наголошує, що вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
У позовній заяві позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення міжрегіональної комісії Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України в частині визначення позивачу установи виконання покарань максимального рівня безпеки.
Таке формулювання змісту позовних вимог не відповідає вимогам чіткості та не є конкретним, оскільки позивач, визначаючись із способом захисту порушених прав, не вказав, яке саме рішення він вважає протиправним та просить скасувати, тобто відсутні реквізити оскаржуваного рішення (дата його прийняття, номер тощо).
Крім того, пунктом 2 частини п'ятої статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Суд звертає увагу позивача на те, що вимоги пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України не дотримані ним в повній мірі.
Так, із вступної частини позовної заяви слідує, що позивач зазначив відповідачем Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України. Проте, в позовній заяві не зазначено відомостей про місцезнаходження відповідача, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи (відповідача) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі йому номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Також, всупереч вимогам пункту 11 частини першої статті 160 КАС України, в позовній заяві відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Пунктом четвертим статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Враховуючи вимоги вказаної вище норм КАС України, суд зауважує, що до позовної заяви не долучено жодних доказів на підтвердження обставин, на яких гуртуються позові вимоги позивача.
Крім того, відповідно до частини сьомої статті 161 КАС України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Вказане узгоджується з приписами частин першої, другої статті 80 КАС України, згідно з якими учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Згідно з позовною заявою, позивач оскаржує рішення міжрегіональної комісії Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України в частині визначення позивачу установи виконання покарань максимального рівня безпеки.
Разом з тим, копію вказаного вище рішення позивачем до позовної заяви не додано, так само як і не додано клопотання про його витребування судом.
Також, всупереч вимогам частини першої статті 161 КАС України, позивачем до позовної заяви не додано її копії відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 № 4695-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року установлено в розмірі 3328 гривні.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів адміністративного позову слідує, що позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру, а тому позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн (з розрахунку: 3328,00 грн х 0,4 = 1331,20 грн).
Разом з тим, позивачем не додано до адміністративного позову документа про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
позовної заяви, яка б відповідала вимогам статті 160 КАС України, в частині зазначення відомостей про учасників справи, власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також уточненої прохальної частини заявленого позову шляхом зазначення реквізитів оскаржуваного рішення (дати та номеру);
долучення доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
оригіналу або копії оскаржуваного рішення міжрегіональної комісії Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України в частині визначення Гайовому Р. установи виконання покарань максимального рівня безпеки (у разі відсутності - клопотання про його витребування судом, оформлене у відповідності до вимог статті 80 КАС України);
доказів сплати суми судового збору у розмірі 1331,20 грн (оригінал платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за реквізитами зазначеними на сайті суду: https://adm.rv.court.gov.ua/sud1770/gromadyanam/tax/), або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору (докази важкого фінансового становища).
Керуючись статтею 169 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Ольга ПОЛІЩУК