про закриття провадження у справі
. 20 лютого 2026 рокум. Полтава Справа № 440/11983/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" про визнання протиправними наведені приклади дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" про визнання протиправними наведені приклади дій та зобов'язання вчинити певні дії, а саме, просить:
визнати протиправними наведені приклади дій КП ПОР “Полтававодоканал» щодо абонентського обслуговування споживачів;
зобов?язати КП ПОР “Полтававодоканал» внести зміни в шаблони оплати послуг КП ПОР “ПВ» через сайт “Ощадбанку» з урахуванням наступного: збереження та застосування введених в шаблон в час оплати показників лічильників, які протиправно, злочинно видаляються КП ПОР “ПВ» для здійснення шахрайських приписок; ввести в шаблон оплати послуг “ПВ» графи “оплата абонентського обслуговування споживачів», з збереженням факту оплати а. о. в квитанції з сайту “Ощадбанку»; скоротити розмір квитанції оплати від “Ощадбанку» за оплату послуг КП ПОР “Полтававодоканал» з трьох сторінок до розміру половини сторінки.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 позовну заяву залишено без руху через невідповідність останньої вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Так, спір, що складає предмет розгляду у цій справі стосується оплати комунальних послуг, а саме водопостачання, формування та зміст квитанцій на оплату водопостачання та визнання протиправними дій відповідача щодо абонентського обслуговування споживачів.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Публічно-правовий спір у розумінні пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом із тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" про визнання протиправними наведені приклади дій та зобов'язання вчинити певні дії з доданими до неї документами, суд зазначає наступне.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначаються положеннями Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VIII від 09.11.2017 року.
Відповідно до статті 1 зазначеного Закону, житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; виконавець комунальної послуги це суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. А згідно зі статтею 12 цього ж Закону, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Таким чином, взаємовідносини між позивачем та відповідачем (як господарюючим суб'єктом) не є публічно-правовими, оскільки, такі правовідносини ґрунтуються на договірних засадах, а тому порушені позивачем питання перебувають поза межами адміністративної юрисдикції.
Слід зазначити, що вказані правовідносини за суб'єктним складом їх учасників також не відносяться до публічно-правових, оскільки позивачем є фізична особа, а відповідачем - комунальне підприємство, діяльність якого не передбачає здійснення владних управлінських функцій, в тому числі і на виконання делегованих повноважень, та він не є суб'єктом владних повноважень в контексті пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У пункті 24 рішення в справі Сокуренко і Стригун проти України від 20.07.2006 року Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі Занд проти Австрії від 12.10.1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" про визнання протиправними наведені приклади дій та зобов'язання вчинити певні дії підлягають розгляду за правилами цивільного, а не адміністративного судочинства.
Відповідно до частини другої статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Отже, цей позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а належить розглядати в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом за правилами підсудності, визначеними статтями 26-30 ЦПК України.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, провадження у справі № 440/11983/25 належить закрити.
Керуючись статтями 140, 181, 183, 238, 241, 243, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" про визнання протиправними наведені приклади дій та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Роз'яснити, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя А.О. Чеснокова