Справа № 206/548/26
Провадження № 1-кс/206/258/26
20 лютого 2026 року м. Дніпро
в залі суду в м. Дніпро слідчий суддя Самарського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП України в Луганській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016130370001875 від 04.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-
за участю прокурора ОСОБА_4 (в режимі ВК),
слідчого ОСОБА_3
До Самарського районного суду міста Дніпра надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП України в Луганській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016130370001875 від 04.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України
З клопотання прокурора вбачається, що, 04.07.2016 приблизно о 02 годині 30 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи біля будинку № 47 по пр. Гвардійському м. Сєвєродонецька, побачив потерпілу ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка йшла йому назустріч та розмовляла по мобільному телефону, після чого поклала його до лівої кишені одягнутих на ній штанів.
Побачивши жінку, у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, повторно, а саме мобільного телефону марки Nokia 500 в корпусі чорного кольору, який належить потерпілій ОСОБА_6 .
ОСОБА_5 , діючи повторно, реалізуючи свій злочинний намір, керуючись корисливим мотивом, умисно, протиправно, діючи відкрито та очевидно для ОСОБА_6 , підійшов до останньої, своєю рукою вихопив з кишені потерпілої мобільний телефон, після чого втік з місця скоєння злочину. Після цього ОСОБА_5 розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 298 від 22.09.2016 залишкова вартість викраденого майна на момент скоєння кримінального правопорушення, а саме на 04 липня 2016 року складає 600,00 грн. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 600,00 гривень.
04.07.2016 за вказаним фактом розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016130370001875 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
29.09.2016 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, яке згідно з ч. 1 ст. 278 направлено йому поштою.
22.11.2016 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук та досудове розслідування по кримінальному провадженні зупинено на підставі ст.280 ч.1 п.2 КПК України.
Разом з тим, стороною обвинувачення вжито додаткових заходів щодо повідомлення підозрюваного про наявність стосовно нього кримінального провадження та повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме опубліковано у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - в газеті «Урядовий кур'єр» (офіційне друковане видання Кабінету Міністрів України) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України підтверджується:
- заявою ОСОБА_6 від 04.07.2016 про те, що 04.07.2016 року о 02:15 невідома особа, знаходячись біля буд. 47 по пр. Гвардійському, відкрито, шляхом ривку, заволоділа її мобільним телефоном марки Nokia 500 спричинивши матеріальну шкоду 600 грн;
- допитом потерпілої ОСОБА_6 , яка пояснила, що 04.07.2016 р. приблизно о 02.30 год. на вулиці за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, 47, невстановлений чоловік відкрито заволодів її мобільним телефоном марки «Nokia 500» в корпусі чорного кольору;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , яка пояснила, що приблизно на початку серпня 2016 року від співмешканця її доньки ОСОБА_5 вона отримала в тимчасове користування мобільний телефон марки «Nokia 500», IMEI НОМЕР_1 , в корпусі чорного кольору;
- протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_6 , яка пояснила, що зможе упізнати невстановленого чоловіка, який відкрито заволодів і мобільним телефоном;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до якого ОСОБА_6 на фотознімку №3 упізнала особу - ОСОБА_5 , як особу, яка відкрито заволоділа її мобільним телефоном;
- протоколом огляду предмету - мобільного телефону марки «Nokia 500» в корпусі чорного кольору;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , яка пояснила, що її син ОСОБА_5 на теперішній час перебуває за межами м. Сєвєродонецька у зв'язку із переслідуванням співробітниками правоохоронного органу;
- висновком експерта № 298 від 22.09.2016 згідно з яким вартість мобільного телефону марки «Nokia 500» в корпусі чорного кольору - 600 грн;
- фіскальним чеком про відправку рекомендованого листа
ОСОБА_5 .
Про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового слідства та суду, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим у його вчиненні, відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків за місцем мешкання, тривалий час переховування та перебування у розшуку а також те, що останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , яке є непідконтрольною державній владі України територією, оскільки окуповане (захоплене) військовослужбовцями російської федерації та представниками незаконних збройних формувань так званої «лнр».
Про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 незаконно впливати на свідків, свідчить те, що ОСОБА_9 є матір'ю ОСОБА_5 та останній знайомий зі свідком ОСОБА_7 , на яких в разі перебування підозрюваного на волі, може бути здійсненний вплив з боку підозрюваного.
Про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчать ті обставини, що підозрюваний раніше був судимий за скоєння корисливих злочинів, у тому числі тяжкого злочину передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, що свідчить про схильність підозрюваного до протиправної поведінки та небажання стати на шлях виправлення.
Зазначені обставини у своїй сукупності підтверджують наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що незастосування запобіжного заходу або застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, до підозрюваного не забезпечить його належної поведінки та виконання обов'язків.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 , з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, переховується від органів досудового розслідування, одержавши відомості про звернення прокурора до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу, до початку розгляду клопотання в суді може не прибути до суду за викликом, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Вищевказане свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, у зв'язку чим прокурор просить надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у клопотанні, посилаючись на те що, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та є достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування та суду.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею були досліджені матеріали кримінального провадження, які підтверджують обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри за ч. 2 ст. 186 КК України.
Слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, доданими до клопотання письмовими доказами, зазначеними вище, які вивчені та досліджені в судовому засіданні.
Також слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, саме можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового слідства та суду, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим у його вчиненні, відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків за місцем мешкання, тривалий час переховування та перебування у розшуку а також те, що останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , яке є непідконтрольною державній владі України територією, оскільки окуповане (захоплене) військовослужбовцями російської федерації та представниками незаконних збройних формувань так званої «лнр»; незаконно впливати на свідків, свідчить те, що ОСОБА_9 є матір'ю ОСОБА_5 та останній знайомий зі свідком ОСОБА_7 , на яких в разі перебування підозрюваного на волі, може бути здійсненний вплив з боку підозрюваного; можливості ОСОБА_5 вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчать ті обставини, що підозрюваний раніше був судимий за скоєння корисливих злочинів, що свідчить про схильність підозрюваного до протиправної поведінки та небажання стати на шлях виправлення.
Відповідно до ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених ч. 6 ст. 193 КПК України.
Тобто клопотання прокурора про застосування щодо підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою може бути розглянуто виключно за участю підозрюваного.
У відповідності до ч. 1 ст. 188 КПК України, прокурор має право звернутись із клопотанням про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.
Згідно до ч.2 ст. 188 КПК України це клопотання може бути подане одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою.
Як встановлено ч.4 ст. 189 КПК України, слідчий суддя відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, а також є достатні підстави вважати, що:
1) підозрюваний переховується від органів досудового розслідування чи суду;
2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 6) ч. 1 ст. 190 КПК України, ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу повинна містити дату втрати законної сили.
Як передбачає п. 2 ч. 3 ст. 190 КПК України, ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії.
Згідно до ч. 4 ст. 190 КПК України слідчий суддя, суд за клопотанням прокурора має право вирішити питання про повторне затримання з метою приводу в порядку, передбаченому КПК України.
Беручи до уваги викладене, враховуючи, що в судовому засіданні було доведено, що підозрюваний на даний час переховується від органів досудового розслідування, до суду надано клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, участь підозрюваного в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою є обов'язковою, слідчий суддя вважає за необхідне надати дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 188-190, 307, 309, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП України в Луганській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016130370001875 від 04.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,- задовольнити.
Надати дозвіл на затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецька, Луганської області, громадянина України, не працюючого, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуваючого, який зареєстрований та фактично мешкав на момент вчинення кримінального правопорушення за адресою: АДРЕСА_1 , з метою його приводу для участі у судовому розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Адреса та телефон прокурора: м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, буд. 27; тел. (06452)41507.
Виконання ухвали доручити Головному управлінню поліції у Луганській області, розташованому у місті Дніпрі, вул. Гайова, 78.
Здійснення контролю за виконанням ухвали покласти на Луганську обласну прокуратуру.
Відповідно до ст. 191 КПК України затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу. Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання затримала особу, зобов'язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали. Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, прокурора, зазначеного в ухвалі.
Строк дії ухвали шість місяців з дня її постановлення.
Ухвала про затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту:
- приводу або добровільного з'явлення підозрюваного до суду;
- відкликання ухвали прокурором;
- закінчення строку її дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено 20.02.2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1