Справа № 203/1130/26
Провадження № 1-кс/0203/1213/2026
17 лютого 2026 року слідчий суддя Центрального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
представника потерпілої ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Дніпро скаргу представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 28 січня 2026 року про часткову відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, розпочатому з внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 серпня 2025 року під № 12025042110002131 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, -
09 лютого 2026 року адвокат ОСОБА_3 - представник потерпілої ОСОБА_3 подав цю скаргу на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025042110002131 в порядку п. 7 ч.1 ст. 303 КПК України, в якій просив скасувати постанову слідчого СВ Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 28 січня 2025 року про часткову відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих та процесуальних дій, як незаконну і необґрунтовану, оскільки ч.6 ст. 233 КПК України прямо гарантовано право потерпілого на ініціювання слідчих дій з правом присутності під час їх проведення, правом поставити питання, висловити зауваження та заперечення щодо порядку їх проведення; зобов'язати слідчого СВ ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 забезпечити дотримання вимог ч.3 ст. 223 КПК України та провести ініційований представником потерпілого слідчі дії - в його присутності, а також здійснити необхідні процесуальні дії з метою накладення арешту на належне ОСОБА_6 , ОСОБА_7 майно та грошові кошти на відритих ними банківських рахунках.
Згідно протоколу автоматичної визначення слідчого судді від 09 лютого 2026 року вказана скарга передана в провадження слідчого судді ОСОБА_1 та призначена до розгляду.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник потерпілої ОСОБА_3 скаргу свою підтримав та наполягав на її задоволенні з наведених у ній підстав.
Слідчий, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не прибула, направивши засобами електронної пошти заяву про розгляд скарги у її відсутності, що згідно ч.3 ст. 306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги за її відсутності, одночасно наполягаючи на відмові у задоволенні скарги з підстав обґрунтованості постанови, оскільки КПК не передбачена обов'язкова участь представника потерпілого при врученні повідомлення про підозру.
Слідчий суддя, заслухавши думку представника потерпілого, ознайомившись з матеріалами скарги та доданими до неї доказами, приходить до наступних висновків.
Реалізація змагальності та забезпечення права на захист досягається, в тому числі, через участь сторони захисту у кримінально-процесуальному доказуванні. Так, згідно з вимогами ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому КПК України. При цьому частини 2 і 3 цієї статті визначають можливість і порядок збирання доказів як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, так і самим потерпілим. Потерпілий здійснює збирання доказів, в тому числі, шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів (ч. 3 ст. 93 КПК України).
Визначаючи межі судового контрою, слідчий суддя виходить з того, що предметом судового контролю під час розгляду такої скарги є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення стосовно задоволеного клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні і тому перевіряє не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й здійснює оцінку відповідного клопотання на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим.
Відповідно до ч.1 ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що Дніпровським РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області з часу внесення відомостей 21 серпня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025042110002131 здійснюється досудове розслідування за заявою ОСОБА_4 за фактом шахрайських дій відносно неї, що органом досудового розслідування кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КПК України.
23 січня 2026 року представник потерпілої ОСОБА_3 подав слідчому засобами електронної пошти клопотання про проведення слідчих та процесуальних дій, а саме: надати для ознайомлення матеріали досудового розслідування, а також в порядку ст. ст. 220 ,221, 223 КПК України провести необхідні процесуальні та слідчі дії, які ініціював у його присутності, а саме: 1) вручити повідомлення про підозру ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та провести їх допит; 2) провести одночасний допит потерпілої та підозрюваних; 3) направити слідчому судді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваним та клопотання про накладення арешту на майно та грошові кошти на банківських рахунках, які зареєстровані за ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Постановою слідчого СВ Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 28 січня 2025 року клопотання задоволено в частині надання для ознайомлення матеріалів кримінального провадження, в решті відмовлено з підстав того, що КПК України не передбачена обов'язкова участь захисника потерпілого при врученні повідомлення про підозру.
Статтею 91 КПК України визначено, що обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, х арактеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, що визначено у ч.2 ст. 91 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Частиною 5 ст. 110 КПК України визначені вимоги до постанови слідчого, яка має мітити мотивувальну частину, в якій мають бути відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Разом з тим, постанова таким вимогам не відповідає в частині вимог клопотання, в задоволенні яких відмовлено, оскільки зміст обставин та мотиви відмови в задоволенні клопотання представника потерпілого наведений лише в частині вручення повідомлення про підозру за участі представника потерпілого. В частині вимог клопотання про проведення одночасного допиту потерпілої та підозрюваних, направлення слідчому судді клопотання про накладення арешту на майно та грошові кошти, направлення слідчому судді клопотання про застосування запобіжного заходу постанова не містить жодних мотивів та підстав відмови, з наведенням процесуальних підстав з огляду на предмет доказування та вимоги ст. 91 КПК України, що свідчить про невідповідність постанови вимогам п. 2 ч. 5 110 КПК України і є підставою для її скасування.
Представник потерпілого у своєму клопотанні порядку ч.2 ст. 93 КПК України вказує безпосередньо на осіб, які причетні до події кримінального правопорушення за фактом шахрайських дій з заволодіння коштами потерпілої у безготівковій формі, через що наводить аргументи доцільності одночасного допиту потерпілої та вказаних осіб, витребування інформації, що містить банківську таємницю та накладення арешту на кошти причетних до шахрайства осіб, проте постанова в цій частині вимог клопотання не містить жодних мотивів чи обґрунтувань.
Крім того, належить відзначити, що в постанові вказано, що слідчим розглянуте клопотання від 24 травня 2024 року, що вочевидь не відповідає фактичним обставинам, оскільки досудове розслідування розпочате лише 21 серпня 2025 року.
Також, слідчий суддя відзначає про помилковість визначення у постанові статусу учасників досудового розслідування, зокрема, в частині вказівки в оскаржуваній постанові на не, що КПК не передбачена обов'язкова участь захисника потерпілого при врученні повідомлення про підозру, оскільки захисник може бути лише у сторони захисту - у осіб, визначених ст. 45 КПК України осіб, зокрема, підозрюваного, обвинуваченого, тоді як у потерпілого може бути лише представник (а не захисник) і він віднесений п.19 ч. 1 ст. 3 КПК України до сторони обвинувачення.
При цьому, сама по собі самостійність слідчого у здійсненні процесуальної діяльності не може бути виключною і єдиною підставою для відмови у клопотанні сторони потерпілого без наведення мотивів по суті клопотання і поставленого у ньому питання з огляду на завдання кримінального провадження за ст. 2 КПК України.
Таким чином, за встановлених обставин недотримання слідчим вимог ч.2 ст. 9, ст. 91, п. 2 ч.5 ст. 110 КПК України постанова слідчого в частині відмови в задоволенні клопотання про проведення слідчих та процесуальних дій підлягає скасуванню, про що належить постановити цю ухвалу відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.307 КПК України із зобов'язанням слідчого повторно розглянути вказане клопотання про проведення слідчих та процесуальних дій в частині відмови у задоволенні вимог пунктів 2 та 3 клопотання.
Разом з тим, в задоволенні решти вимог скарги про зобов'язання слідчого вчинити конкретні слідчі дії належить відмовити, оскільки згідно із ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Жодною нормою КПК України не передбачено, що слідчий суддя може втручатись в діяльність слідчого, зокрема, зобов'язати його вчинити конкретні слідчі дії.
Отже, слідчий суддя, виходячи із ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому на здійснення конкретних слідчих дій, в тому числі про проведення ініційованих представником потерпілого слідчих (за переліком у клопотанні) та процесуальних дій з накладення арешту на майно та кошти на рахунках, зважаючи на специфіку слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України), т в задоволенні вказаних вимог скарги належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, 307, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Постанову слідчого СВ Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 про часткову відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, розпочатому з внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 серпня 2025 року під № 12025042110002131 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України - скасувати в частині відмови у задоволенні вимог пунктів 2 та 3 клопотання про проведення слідчих дій .
Зобов'язати уповноваженого слідчого Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 102025042110002131, повторно розглянути в порядку ст. 220 КПК України клопотання представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 від 23 січня 2026 року в частині відмови у задоволенні вимог пунктів 2 та 3 клопотання про проведення слідчих дій.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повна ухвала буде складена і оголошена учасникам провадження 20 лютого 2026 року о 15:55 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1