19 лютого 2026 року м. ПолтаваСправа №440/7163/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі також відповідач), у якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не звільнення солдата ОСОБА_1 з військової служби у запас за поданим рапортом у зв'язку з сімейними обставинами, визначеними підпунктом "г" пункту 2 частини 4 та пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", а саме: у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за своєю матір'ю, яка є особою з інвалідністю II групи;
- зобов'язати військову частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення солдата ОСОБА_1 з військової служби у запас на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 та пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за своїм батьком, який є особою з інвалідністю II групи.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що він призваний на військову службу за призовом під час мобілізації та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Звертав увагу на те, що у листопаді 2024 року він звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із рапортом про звільнення з військової служби відповідно до пп. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" - у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за своєю матір'ю, яка є особою з інвалідністю II групи. Оскільки відповідач відмовив у задоволенні зазначеного рапорту, позивач звернувся до суду.
2. Позиція відповідача.
Військова частина НОМЕР_1 позов не визнала, у відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 42-43/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що рапорт ОСОБА_1 від 21.11.2024 надійшов до військової частини НОМЕР_1 04.12.2024, за результатами його розгляду помічником командира військової частини з правової роботи складений висновок про відсутність підстав для звільнення позивача з військової служби з огляду на невідповідність поданих матеріалів вимогам додатку 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
3. Процесуальні дії у справі.
23.05.2025 за результатами автоматизованого розподілу позовну заяву передано судді Полтавського окружного адміністративного суду Канигіній Т.С.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
Розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 №609 у зв'язку із призначення судді Канигіної Т.С. на посаду судді Сьомого апеляційного адміністративного суду на підставі Указу Президента України від 13.12.2025 №954/2025, з урахуванням наказу голови Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 №69/10 про відрахування її зі штату суду, відповідно до розпорядження керівника апарату від 19.12.2025 №14/19 "Про здійснення повторного автоматизованого розподілу між суддями судових справ та матеріалів, які перебували в провадженні судді Канигіної Т.С.", призначено повторний автоматизований розподіл справи №440/7163/25.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 23.12.2025 справу передано судді Кукобі О.О.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 справу прийнято до провадження, розгляд справи по суті розпочато спочатку за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 витребувано від Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копію рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби разом з доданими до нього документами; відомості про розгляд зазначеного рапорту та надання позивачу відповіді.
26.01.2026 до суду надійшли витребувані документи.
У судове засідання 12.02.2026 учасники справи не з'явились, про її розгляд повідомлені належним чином.
Згідно з частиною першою статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За змістом частини дев'ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на достатність наданих учасниками справи доказів для ухвалення рішення по суті позовних вимог та з огляду на повторну неявку у відкрите судове засідання усіх учасників справи, суд завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.
Обставини справи
Позивач є військовослужбовцем та проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 .
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.09.2024 №274 солдата ОСОБА_1 , курсанта НОМЕР_2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, вважати таким, що 22.09.2024 самовільно залишив частину, виключити з усіх видів забезпечення з 22.09.2024 /а.с. 56/.
04.12.2024 до військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт солдата ОСОБА_1 від 21.11.2024, у якому позивач просив клопотання перед вищим командуванням про звільнення з військової служби у запас за сімейними обставинами відповідно до пп. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" - у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за матір'ю, яка є особовою з інвалідністю ІІ групи /а.с. 36-37/.
До рапорту позивач додав копії: паспорта ОСОБА_1 , РНОКПП ОСОБА_1 , свідоцтва про народження ОСОБА_1 , акта про встановлення факту проживання, довідки про перебування ОСОБА_1 на військовій службі, паспорта ОСОБА_2 , РНОКПП ОСОБА_2 , довідки МСЕК ОСОБА_2 , довідки ЛКК ОСОБА_2 , консультаційного висновку спеціаліста, пенсійного посвідчення ОСОБА_2 , свідоцтва про шлюб, свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , паспорта ОСОБА_4 , РНОКПП ОСОБА_4 , довідки МСЕК ОСОБА_4 , пенсійного посвідчення ОСОБА_4 , довідки про перебування на обліку ОСОБА_4 , свідоцтва про народження № НОМЕР_3 , свідоцтва про одруження, паспорта ОСОБА_5 , РНОКПП ОСОБА_5 , довідки про місце проживання, свідоцтва про народження, свідоцтва про одруження, довідки МСЕК 12 НОМЕР_4 , витягу з державного реєстру актів цивільного стану /а.с. 12-30, 57-64/.
Помічником командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи 20.12.2024 складено правовий висновок, у якому зазначено, що до рапорту позивач не долучив відомостей про неможливість здійснення догляду за матір'ю військовослужбовця ОСОБА_2 її доньками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 через їх потребу в постійному догляді за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, а також акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки /а.с. 56 - зі звороту/.
Листом від 10.05.2025 командир військової частини НОМЕР_1 повідомив представника позивача, подані ОСОБА_1 документи не відповідають вимогам пп. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", а тому підстав для звільнення ОСОБА_1 з військової служби немає /а.с. 66/.
Стверджуючи про наявність підстав для звільнення з військової служби, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Водночас, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008.
Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-ХІІ (надалі - Закон №3543-ХІІ в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
За приписами частин першої - третьої статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі - Закон №2232-XII; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
У силу частини четвертої статті 2 Закону №2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 24 Закону №2232-XII день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації на особливий період починається військова служба.
За змістом підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Частиною дванадцятою статті 26 Закону №2232-ХІІ визначено перелік сімейних обставин та інших поважних причин, за наявності яких військовослужбовець підлягає звільненню з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-ХІІ.
Зокрема, згідно з абзацом тринадцятим пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-ХІІ під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
За змістом пункту 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут) із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Пунктом 31 Статуту визначено, що начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
Згідно з пунктом 12.11 розділу XІІ Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 за №438/16454 (далі - Інструкція №170, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено у додатку 19 до Інструкції.
Своєю чергою, відповідно до підпункту 26 пункту 5 додатку 19 до Інструкції №170 (у редакції на дату звернення позивача з рапортом про звільнення з військової служби) при поданні до звільнення з військової служби за підставами: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", подаються:
у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я:
документи, які підтверджують відповідні родинні зв'язки з цією особою (особами);
один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді.
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі спір стосується наявності підстав для звільнення позивача з військової служби за сімейними обставинами - у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за матір'ю, яка є особою з інвалідністю другої групи.
Суд передусім наголошує, що позивач у рапорті від 21.11.2024 про звільнення з військової служби помилково вказував норму підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-ХІІ у редакції, чинній до 18.05.2024, яка передбачала, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану: через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): (...) у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
Водночас суд зауважує, що на дату звернення позивача з рапортом від 21.11.2024 про звільнення з військової служби положення підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-ХІІ Законом України від 11.04.2024 №3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" були викладені у новій редакції, за якою військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Своєю чергою, в абзаці тринадцятому пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-ХІІ в якості підстави для звільнення військовослужбовця з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин визначено необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Верховний Суд, аналізуючи приписи абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-ХІІ, у постанові від 07.05.2025 у справі №420/30227/24 зазначив, що для звільнення з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, достатньою є наявність однієї з таких умов:
- відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи;
- інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Отож лише за умови підтвердження таких взаємопов'язаних між собою обставин військовослужбовець підлягає звільненню з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої з урахуванням положень абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-ХІІ.
Звільнення військовослужбовців з військової служби під час воєнного стану через сімейні обставини або наявність інших поважних причин здійснюється шляхом подання військовослужбовцем, який не висловив бажання продовжувати військову службу, рапорту та документів, які підтверджують наявність правових підстав для звільнення його з військової служби, і такий рапорт має бути адресований вищій посадовій особі.
Верховний Суд у постанові від 26.06.2024 у справі №420/23353/23 зазначив, що розгляд рапорту про звільнення з військової служби відбувається за встановленою процедурою, яка включає підготовку подання, перевірку документів, що підтверджують наявність, зокрема, сімейних обставин або інших поважних причин, уточнюються дані про проходження особою військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби.
Як свідчать встановлені у справі обставини, позивач обґрунтовує наявність у нього підстав для звільнення з військової служби необхідністю у здійсненні постійного догляду за своєю матір'ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи та потребує постійного догляду.
На підтвердження цих обставин позивач разом з рапортом від 21.11.2024 надав відповідачу копії свідоцтва про народження, довідки до акта огляду МСЕК №0174646, висновку ТОВ "Клініка Добра" від 15.11.2024, за яким ОСОБА_2 потребує отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі /а.с. 58-60, зокрема зі звороту/.
Відповідач, відмовляючи у задоволенні рапорту ОСОБА_1 від 21.11.2024 про звільнення з військової служби виходив з того, що позивач не надав до рапорту документів, передбачених підпунктом 26 пункту 5 додатку 19 до Інструкції №170, а саме: відомостей про неможливість здійснення догляду за матір'ю військовослужбовця ОСОБА_2 її доньками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 через їх потребу в постійному догляді за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, а також акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Суд враховує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є донькою ОСОБА_2 та сестрою ОСОБА_1 відповідно до довідки від 20.06.2008 №0307908 з 05.06.2008 безтерміново встановлено третю групу інвалідності за загальним захворюванням /а.с. 62/.
Крім того, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є донькою ОСОБА_2 та сестрою ОСОБА_1 відповідно до довідки до акта огляду МСЕК від 22.10.2024 №545566 з 24.09.2024 безстроково встановлено третю групу інвалідності за загальним захворюванням /а.с. 64/.
Однак, вищезгадані довідки до акта огляду МСЕК не містять відомостей про те, що ОСОБА_4 та / або ОСОБА_5 потребують постійного догляду, внаслідок чого не можуть здійснювати догляд за матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так само, до рапорту позивачем не додані висновки ЛКК про потребу у догляді щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
З урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами відповідача, що надані ОСОБА_1 разом з рапортом від 21.11.2024 документи не підтверджували наявність підстав для звільнення з військової служби, оскільки не містили відомостей про неможливість здійснення догляду за матір'ю позивача - ОСОБА_2 її доньками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 через їх потребу в постійному догляді за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Суд зауважує, що отримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пенсії по інвалідності не є визначеною Законом №2232-ХІІ підставою, що підтверджує їх потребу в постійному догляді, оскільки в силу наведених вище положень абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-ХІІ відповідні обставини мають бути підтверджені висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Посилання представника позивача на акт про встановлення факту проживання від 04.09.2024, складений депутатом Кременчуцької міської ради /а.с. 58 - зі звороту/, за змістом якого ОСОБА_1 проживає зі своєю матір'ю ОСОБА_2 , не утворює підстав для звільнення позивача з військової служби, оскільки не підтверджує неможливість здійснення догляду за матір'ю її доньками.
Щодо ненадання позивачем разом з рапортом від 21.11.2024 акта обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, суд враховує такі обставини.
Спірним у справі, що розглядається, є питання порядку надання такого акта.
Зокрема, відповідач вважав, що відповідний акт мав бути самостійно наданий позивачем до рапорту про звільнення з військової служби.
Натомість представник позивача переконував, що відповідний акт складається за зверненням командира військової частини, а тому саме командир військової частини НОМЕР_1 мав звернутися до відповідного ТЦК та СП із запитом про складення та надання такого акта.
Оцінюючи наведені доводи сторін, суд враховує, що Інструкція №170 не урегульовує питання порядку складення акта обстеження сімейного стану військовослужбовця.
Водночас, як визначено в абзаці шістнадцятому пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: перевіряють за зверненням командира військової частини або за заявою родичів (за наявності підстав) сімейний стан військовослужбовця.
Тож акт обстеження сімейного стану військовослужбовця може бути складений як за зверненням командира військової частини, так і за заявою родичів військовослужбовця.
За обставин справи, що розглядається, суд враховує, що позивач у рапорті від 21.11.2024 не порушував перед командиром військової частини НОМЕР_1 клопотання про звернення до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо складення акта обстеження сімейного стану.
Наведене у взаємозв'язку з встановленими вище обставинами ненадання позивачем разом з рапортом доказів неможливості його рідних сестер ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здійснювати догляд за матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є підставою для висновку про правомірність відмови відповідача у задоволенні рапорту ОСОБА_1 від 21.11.2024 про звільнення з військової служби.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач від сплати судового збору звільнений у силу пункту 12 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Відповідач доказів понесення судових витрат не надав.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог особи, звільненої від сплати судового збору, за відсутності доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 241-246, 205, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Олександр КУКОБА