20 лютого 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/17277/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить ( з урахуванням уточненої позовної заяви від 16.01.2026):
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №164650004237 від 17.11.2025 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків Гребінківського районного суду Полтавської області викладених в рішенні №528/143/25 від 25.04.2025, зарахувавши до загального трудового стажу останнього періоди роботи з 01.04.1980року по 30.11.1980 року та з 08.04.1981 року по 27.11.1981 року згідно довідки №25 від 28.11.2024 року та з квітня 1980 по грудень 1080 та з квітня 1981 року по листопад 1981, згідно архівної довідки №35 від 06.02.2020 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зі заявою про призначення пенсії. На думку позивача він мав відповідний стаж та вік, необхідні для призначення пенсії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
09.02.2026 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, у якому представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, в зв'язку з тим, що до страхового стажу не зараховано: період роботи з 01.04.1980 по 30.11.1980 та з 08.04.1981 по 27.11.1981, згідно довідки № 25 від 28.11.2024, оскільки відсутні накази на прийняття та звільнення з роботи; період роботи з квітня 1980 року по грудень 1980 року та з квітня 1981 року по листопад 1981 року, згідно архівної довідки №36 від 06.02.2020, оскільки не підтверджено первинними документами.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
10.11.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області зі заявою про призначення пенсії за віком.
З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи позивача було передано на розгляд ГУПФУ у Львівській області.
Рішенням ГУПФ України у Львівській області від 17.11.2025 №164650004237 відмовлено у призначенні пенсії за віком з підстав відсутності необхідного стажу.
Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області в рішенні від 17.11.2025 №164650004237 зазначило, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано: період роботи з 01.04.1980 по 30.11.1980 та з 08.04.1981 по 27.11.1981, згідно довідки № 25 від 28.11.2024, оскільки відсутні накази на прийняття та звільнення з роботи; період роботи з квітня 1980 року по грудень 1980 року та з квітня 1981 року по листопад 1981 року, згідно архівної довідки №36 від 06.02.2020, оскільки не підтверджено первинними документами. За наведених обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення про відмову від 17.11.2025 № 164650004237 ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 31 роки.
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно частини першої статті 26 Закон №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно статті 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-ХІІ) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України Постановою від 12.08.1993 № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" затвердив Порядок № 637.
Згідно пункту 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (пункт 2 Порядку № 637).
В пункті 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи з наведених норм Порядку №637, у разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
У пункті 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, за аналізу наведених норм слідує, що трудова книжка, в якій містяться всі необхідні та точні записи про періоди роботи, є основним документом, що підтверджує стаж роботи. За наявності такої трудової книжки підтверджувати трудовий стаж іншими документами законодавством не вимагається.
У даному адміністративному спорі відповідач піддав сумніву довідку № 25 від 28.11.2024, що підтверджує період роботи позивача з 01.04.1980 по 30.11.1980 та з 08.04.1981 по 27.11.1981 та архівну довідку № 36 від 06.02.2020 щодо періоду роботи позивача з квітня 1980 року по грудень 1980 року та з квітня 1981 року по листопад 1981 року.
Суд наголошує, що необхідною підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при довідок. ГУПФУ у Львівській області не врахувало, що не усі недоліки записів у довідках можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не формальна правильність записів у довідках.
Тож, право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов'язані вести облік трудового стажу працівників і відповідно забезпечувати зберігання цих даних.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №307/541/17 року, який виклав у постанові від 19.12.2019.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом
Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 25.04.2025 у справі № 528/143/25 встановлено, що відповідно до довідок № 25 від 28.11.2024 року та № 35 від 06.02.2020 року, виданих ПрАТ «ФЕДОРІВСЬКЄ» (ЄДРПОУ 00387177), які наявні в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 дійсно працював у цьому господарстві з 01.04.1980 року по 30.11.1980 року та з 08.04.1981 року по 27.11.1981.
Вказане також підтверджено відповіддю директора ПрАТ «ФЕДОРІВСЬКЄ» (ЄДРПОУ 00387177) Буткевич Л.М., наданою на виконання ухвали Гребінківського районного суду Полтавської області від 10.03.2025 року, зокрема, вказано, що ОСОБА_1 дійсно працював сезонним робітником в Піонерському відділенні з 01.04.1980 року (наказ № 45 від 01.04.1980 року) по 30.11.1980 року (розрахунково-платіжні відомості) та сезонним робітником в Піонерському відділенні з 08.04.1981 року (розрахунково-платіжні відомості) по 27.10.1981 року (розрахунково-платіжні відомості).
Таким чином, зазначені відповідачем недоліки щодо вказаних довідок, не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи позивача для обрахунку стажу при призначенні пенсії та позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист.
Враховуючи фактичні обставини даної справи, суд вважає, що зарахування періодів роботи з 01.04.1980 року по 30.11.1980 року та з 08.04.1981 року по 27.11.1981 відповідно до довідок № 35 від 06.02.2020 та № 25 від 28.11.2024 до страхового стажу - є варіантом правомірної поведінки, від якого відповідач безпідставно ухилився, тому це питання не може бути віднесено до дискреційних повноважень органу пенсійного фонду з огляду на приписи чинного пенсійного законодавства.
Відтак, із урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до страхового стажу роботи позивача періоду з 01.04.1980 року по 30.11.1980 року та з 08.04.1981 року по 27.11.1981 відповідно до довідок № 35 від 06.02.2020 та № 25 від 28.11.2024, що дає право на пенсію за віком.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення від 17.11.2025 №164650004237 прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
В свою чергу, уповноваженим органом для призначення пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого входить розгляд документів, розрахунок страхового стажу. Адміністративний суд не може підміняти уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача від 10.11.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея,10, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 17.11.2025 №164650004237 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.04.1980 року по 30.11.1980 року та з 08.04.1981 року по 27.11.1981 відповідно до довідок № 35 від 06.02.2020 та № 25 від 28.11.2024 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.11.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко