04.01.11р.Справа № 21/301-10(20/503-09)
За позовом Прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, в інтересах держави в особі:
П-1 Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
П-2 Виробничого ремонтно житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району, м. Дніпропетровськ
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
про стягнення 20 651 грн. 90 грн.
Суддя Назаренко Н.Г.
Представники:
прокурор - Носенко А.О., помічник прокурора, посвідчення № 93 від 06.05.2008р.;
від позивача -1- не з'явився.
від позивача -2 - Гобозова З.О., дов № 36 від 12.01.10р.;
відповідач - ОСОБА_1, НОМЕР_1 від 03.08.1998р.
Прокурор Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, звернувся з позовом до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ та Виробничого ремонтно житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району, м. Дніпропетровськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ про стягнення (з урахуванням уточнення позовних вимог) 62 958,66 грн. орендної плати за договором оренди комунального майна № 519 від 03.04.2006р., розірвання даного договору та виселення відповідача з орендованого приміщення.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2010 р. у справі № 20/503-09 позовні вимоги задоволені, стягнуто з відповідача на користь Управлння житлового господарства Дніпропетровської міської ради в доход місцевого бюджету 16 987,91 грн., на користь Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району 44 670,91 грн., розірвано договір оренди комунального майна №519 від 03.04.2006 р., укладеного між Управлнням житлового господарства Дніпропетровської міської ради та ФОП ОСОБА_1, виселено ФОП ОСОБА_1 з нежитлового приміщення площею 80,8 кв.м. по вул.. АДРЕСА_1
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2010 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2010 р. у справі № 20/503-09 скасовано, позов прокурора задоволено частково, зобов'язано відповідача у справі сплатити борг у розмірі 29 170,8 грн. у міський бюджет (з урахуванням ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.07.2010 р. про виправлення описки), сплатити борг у розмірі 32 479,02 грн. на користь Виробничого ремонтного житлового-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району; розірвано договір оренди комунального нерухомого майна №519 та виселено відповідача у справі - ФОП ОСОБА_1 із займаного ним об'єкта оренди-нежитлового приміщення загальною площею 80,8 кв.м., розташованого за адресою: м. АДРЕСА_1 в решті позовних вимог було відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.09.10р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.10р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.10р. у справі №20/503-09 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Позивач-1 у судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив про наслідки неявки суд не повідомив, про дату час, та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень з ухвалами суду.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.
В судовому засіданні 04.01.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -
03.04.2006 р. між Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради (надалі - орендодавець, позивач-1) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - орендар, відповідач) на виконання рішення Дніпропетровської міської ради №1527 від 03.04.2006 р. було укладено договір оренди комунального майна №519 (надалі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться на балансі Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району (надалі - балансоутримувач, позивач-2) за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 8-9 т.1).
Відповідно до п. 10.1 договору оренди термін дії договору встановлено з 03.04.2006 р. по 29.03.2007 р.
На момент звернення з позовом до суду договір оренди № 519 від 03.04.2006 р. не припинив свою дію, оскільки його строк було продовжено відповідно до ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Згідно п. 3.1. договору орендна плата за оренду приміщення визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 «Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна»з послідуючими змінами і на підставі рішень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16.12.1999 р. № 2734/1 «Про встановлення орендних ставок за використання нерухомого комунального майна», від 17.02.2000 р. № 411 «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради»від 16.12.99 № 2734/1 «Про встановлення орендних ставок за використання нерухомого комунального майна».
Орендна плата за оренду приміщень становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) березень 2006 р. 1832,25 грн. ПДВ 366,45 грн., всього 2198,7 грн. Орендна плата за перший місяць оренди квітень 2006 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за квітень 2006 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендар щомісячно перераховує орендну плату не пізніше 20 числа поточного місяця, тобто авансом, враховуючи попередній місяць згідно з рахунком наданим балансоутримувачем (70% перераховує на рахунок балансоутримувача, 30 % - до міського бюджету), (п.3.3. договору).
Пунктом 5.2. зазначеного договору оренди передбачено обов'язок орендаря щодо своєчасного і у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Балансоутримувач відповідно до умов договору щомісячно в період з квітня 2006 по липень 2009 р.р. надсилав відповідачеві рахунки щодо сплати орендної плати (а.с. 14-26 т.1, 7-33 т.2).
В порушення умов договору відповідач не виконав обов'язки щодо своєчасної сплати орендних платежів за період з травня 2008 р. по січень 2010 р., що стало підставою звернення до суду з позовом.
Доказів щодо сплати орендної плати, окрім сплати в травні 2008 р. до бюджету міста 1308,84 грн., відповідач не надав (а.с. 58 т.2).
Частина 2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна визначає, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Господарське та цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором (ст. 526, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України).
Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ст.763 ЦК України). Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ст. 631 ЦК України).
У відповідності ст. 525 ЦК України, п.7 ст.193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 651 ЦК України передбачає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно ж до ч.3 ст.291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Стаття 783 ЦК України містить такі підстави для розірвання договору найму:
- наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;
- наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;
- наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;
- наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Також, порядок та підстави для розірвання договору оренди об'єкту, що є комунальною власністю, визначений в Законі України «Про оренду державного та комунального майна». Згідно з вимогами ч.3 ст.26 цього Закону договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
З матеріалів справи вбачається, що 21.03.2007 р. Дніпропетровська міська рада прийняла рішення № 41/11 «Про оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста»(а.с. 83 т.1), в якому в п.2 визначила комітет комунальної власності міської ради єдиним орендодавцем нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.
Відповідно до розділу 2 Додатку 1 до рішення міської ради від 21.03.2007 р. № 41/11 «Порядок передачі в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста»комітет комунальної власності міської ради є єдиним орендодавцем нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності територіальної громади міста (а.с. 85 т.1).
Рішенням Дніпропетровської міської ради від 25.07.2007 р. №12/17 доповнено рішення міської ради від 21.03.2007 р. №41/11 «Про оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста»пунктом 21, яким управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради визнано правонаступником орендодавців за договором оренди, укладеними до 01.06.2007 р., у частині здійснення прав та виконання обов'язків по цих договорах (а.с. 105 т.1).
Оскільки рішеннями Дніпропетровської міської ради було змінено орендодавця за договорами оренди комунального майна і управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради визнано правонаступником попередніх орендодавців, що передбачає перехід до нього всього обсягу прав та обов'язків за укладеними до 01.06.2007 р. договорами оренди, тому саме управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради наділене правом вимоги належного виконання орендарем умов договору, правом вимагати розірвання укладеного договору оренди та правом звернення до суду за захистом своїх прав.
Тобто, вимоги до відповідача можуть бути висунуті лише стороною за договором, а також особою, права якої порушені укладеним договором.
Цієї ж позиції дотримується ВГСУ у своїй постанові від 29.09.2010 р. у справі № 20/503-09.
Пунктом 1 ст. 111-12 ГПК України передбачено, що вказівки, які містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
В той же час ст. 24 ГПК України не передбачено можливості залучення до участі у справі іншого позивача чи заміну неналежного позивача.
Враховуючи викладене, позов прокурором Амур-Нижньодніпровського району заявлено в інтересах неналежного позивача у зв'язку з чим у його задоволенні слід відмовити.
Окрім того, суд зазначає, що Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району, м. Дніпропетровська не позбавлене права звернутись до господарського суду за захистом своїх прав у випадку їх порушення, шляхом подання самостійного позову.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).
Також відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Керуючись ст. ст. 526, 629, 763, 631, 525, 651, 783 Цивільного кодексу України ст.193, п. 7 ст. 193, ч.3 ст. 291 Господарського кодексу України, ч.2 ст. 17, ч.3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та на підставі ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.Г. Назаренко
Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 10.01.2011р.