Справа № 420/38339/25
20 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщені суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду у якому просить стягнути із ОСОБА_1 (далі відповідач) витрати, пов'язані з його утриманням в Одеському державному університеті внутрішніх справ в сумі 135 117,02 грн. на користь Одеського держаного університету внутрішніх справ.
Ухвалою судді від 07.01.2026 року відкрито провадження в справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідача наказом ГУНП в Одеській області від 13.10.2025 року №1277 о/с звільнено за п.6 ч.1 ст.77 ЗУ «Про національну поліцію» , таким чином відповідач не відпрацював трьох років після закінчення навчання в ОДУВС. Загальна вартість відшкодування фактичних витрат на утримання позивача в період навчання в Одеському державному університеті внутрішніх справ складає: 135 117,02 грн., яку він у добровільному порядку не сплатив.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
У 2020 року ОСОБА_1 було зараховано на навчання до Одеського державного університету внутрішніх справ.
Між Одеським державним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням Національної поліції України в Одеській області та відповідачем 31.08.2020 року було укладено Контракт про здобуття освіти у Одеському державному університеті внутрішніх справ. Типова форма якого затверджена Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України №173 від 01.03.2017р. «Про затвердження типових форм контрактів про здобуття освіти в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських».
Згідно п.2.3.5 Контракту відповідач зобов'язався у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції в період навчання та протягом трьох років після закінчення навчання з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції через хворобу або скорочення штатів, відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України, в особі Виконавця, витрати, пов'язані з утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».
Наказом начальника ГУ Національної поліції в Одеській області від 13 жовтня 2025 р. № 1277 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 13 жовтня 2025 року.
Відповідно до наданої відділом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ОДУВС, Розрахунку фактичних витрат пов'язаних із утриманням ОСОБА_1 в ОДУВС за період навчання з 01.09.2020 по 12.04.2024 року № 69 від 12.11.2025 видатки на його утримання склали 135 117,91грн з яких: грошове забезпечення військовослужбовців 96357,48грн.; предмети, матеріали, обладнання та інвентар 10931,33грн.; Продукти харчування 11557,11грн.; оплата теплопостачання 7204,38грн.; оплата водопостачання та водовідведення 3534,69грн.; оплата електроенергії 5532,02грн.
ГУ НП в Одеській області 13.10.2025 року засобами поштового зв'язку направило на адресу відповідача листа із повідомленням №145618 -2025 про необхідність відшкодування витрат на утримання його відповідачем в період проходження навчання в ОДУВС у сумі 135117,02грн., яке повернулось «за закінченням терміну зберігання» та, кошти до ОДУВС не надійшли.
Таким чином, загальна вартість відшкодування фактичних витрат на грошове, продовольче, речове, та витрат на оплату комунальних послуг відповідача в Одеському державному університеті внутрішніх справ складає: суму 135117,02грн.
Наведені розрахунки відповідачем не оскаржувались.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» від 10.01.2002 № 2925-III навчальні заклади, науково-дослідні установи, підприємства та установи забезпечення включенні до загальної структури МВС України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII).
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно із ч.1, 3, 5 ст. 59 Закону № 580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Відповідно до положень ст. 72 Закону України «Про Національну поліцію» професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.
Відповідно до положень ч. 2 - 5 статті 74 Закону № 580-VIII, підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Розподіл випускників вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, які навчаються на денній формі навчання за державним замовленням, здійснюється комісіями з персонального розподілу з урахуванням інтересів служби відповідно до набутої випускником кваліфікації, спеціальності та спеціалізації.
Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Відповідно до пункту 1 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261 (далі Порядок 261), цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:
дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Згідно п.2 Порядку 261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.
Положеннями пунктів 3 - 6 Порядку 261 визначено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період фактичного навчання.
Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.
Згідно п.6 та п.8 Порядку 261 особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку особа укладає з вищим навчальним закладом, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів.
Примірна форма договору затверджується МВС.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Відповідно до пункту 2.3.5 розділу ІІ Контракту особа (відповідач) зобов'язується, зокрема, у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції в період навчання та протягом трьох років після закінчення навчання з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції через хворобу або скорочення штатів, відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України, в особі Виконавця, витрати, пов'язані з утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».
Суд зазначає, що за правилами положень статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 8 Порядку № 261 право на звернення до суду у позивача у цій категорії справ виникає лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду від 23.09.2021р. у справі № 520/11540/19, які враховуються судом в силу ч.5 ст. 242 КАС України.
Матеріали справи не містять доказів щодо оскарження відповідачем зазначеного розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, відповідачем такі докази суду не надані.
Отже, оскільки відповідачу було запропоновано у добровільному порядку відшкодувати витрати, які є предметом стягнення у цій справі, та ці витрати ним не сплачені, у позивача виникає право на стягнення відповідного відшкодування витрат в судовому порядку.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка підстав та черговості погашення боргу, встановлених чинним законодавством України, тощо.
При цьому, питання правомірності визначення суми заборгованості не охоплюється предметом даного позову, оскільки розрахунки фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню відповідачем, згідно з яким відповідні зобов'язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже, суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Наведене є однією із гарантій дотримання принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 31.08.2018 року по справі №821/381/17 та від 22.08.2018 року по справі №820/1878/16.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Матеріали справи не містять доказів понесення позивачем судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз. Отже, сплачена позивачем сума судового збору відшкодуванню не підлягає.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Одеського державного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з його утриманням в Одеському державному університеті внутрішніх справ, в сумі 135 117,02 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: Одеський державний університет внутрішніх справ (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 1) код ЄДРПОУ 08571570.
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 ).
Суддя Е.А.Іванов