Справа № 420/4295/26
19 лютого 2026 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Єфіменко К.С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за участі третьої особи ОСОБА_3 (адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ТОВ «Феміда та Немезіда» (адреса 65031, м. Одеса, вул., Грушевського, буд. 39/1 корп.4 кв., 103, ЄДРПОУ 37476470) про визнання протиправним та скасування звіту про оцінку трикімнатної квартири, -
З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи ОСОБА_3 , ТОВ «Феміда та Немезіда», в якому позивач просить:
визнати недійсним та скасувати Звіт про оцінку трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , складений 07 січня 2026 року суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Феміда та Немезіда» (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №22/2024 виданий 16.01.2024 року Фондом Державного майна України, дійсний до 16.01.2027 року).
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, та вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.
Обґрунтовуючи подання адміністративного позову, позивач зазначає, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича перебуває виконавче провадження ВП 75858525 за виконавчим листом №501/2887/16-ц, виданим 12 серпня 2020 року Іллічівським міським судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 52 000 (п'ятдесят дві тисячі) доларів США на користь стягувача - ОСОБА_3 .
З метою примусового виконання судового рішення та передачі на торги належного позивачу на праві приватної власності нерухомого майна ( квартири під АДРЕСА_5 ) постановою від 30 грудня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитром Миколайовичем призначено суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «Феміда та Немезіда» (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №22/2024 виданий 16.01.2024 року Фондом Державного майна України, дійсний до 16.01.2027 року).
Згідно Звіту про оцінку трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , здійсненого 07 січня 2026 року суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Феміда та Немезіда» (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №22/2024 виданий 16.01.2024 року Фондом Державного майна України, дійсний до 16.01.2027 року) (прийнятий приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитром Миколайовичем) ринкова вартість вказаного нерухомого майна визначена в загальній сумі 2560200 (два мільйони п'ятсот шістдесят тисяч двісті) гривен.
Що являється еквівалентом 60 711 (шістдесят тисяч сімсот одинадцять) доларів США (за курсом НБУ в 41,17 гривен за один долар США).
Позивач не погоджується за вказаним звітом та за його скасуванням звернувся до суду.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши доводи позовної заяви і додані до неї матеріали, суд доходить висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі за даним позовом слід відмовити з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п.1,2 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовим спором є спір, зокрема, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до п.1,4 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження та спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинним адміністративних договорів.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні справи, вичерпний перелік яких наведений у ч.1 ст.20 КАС України.
При цьому, публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Водночас, визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Положеннями ч.1 ст.287 КАС визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича перебуває виконавче провадження ВП 75858525 за виконавчим листом №501/2887/16-ц, виданим 12 серпня 2020 року Іллічівським міським судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 52 000 (п'ятдесят дві тисячі) доларів США на користь стягувача - ОСОБА_3 .
З метою примусового виконання судового рішення та передачі на торги належного позивачу на праві приватної власності нерухомого майна ( квартири під АДРЕСА_5 ) постановою від 30 грудня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитром Миколайовичем призначено суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «Феміда та Немезіда» (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №22/2024 виданий 16.01.2024 року Фондом Державного майна України, дійсний до 16.01.2027 року).
Згідно Звіту про оцінку трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , здійсненого 07 січня 2026 року суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Феміда та Немезіда» (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №22/2024 виданий 16.01.2024 року Фондом Державного майна України, дійсний до 16.01.2027 року) (прийнятий приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитром Миколайовичем) ринкова вартість вказаного нерухомого майна визначена в загальній сумі 2560200 (два мільйони п'ятсот шістдесят тисяч двісті) гривен.
Що являється еквівалентом 60 711 (шістдесят тисяч сімсот одиннадцять) доларів США (за курсом НБУ в 41,17 гривен за один долар США).
Позивач просить визнати недійсним та скасувати Звіт про оцінку трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , складений 07 січня 2026 року суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Феміда та Немезіда» (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №22/2024 виданий 16.01.2024 року Фондом Державного майна України, дійсний до 16.01.2027 року).
Суд зазначає, що згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За приписами ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі також Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII).
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII).
Згідно з п.9 ч.1 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
За змістом частин 1 - 3 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
За приписами частини 5 статті 57 Закону №1404-VIII виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Відповідно до ч.1,2 ст.74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
При цьому, суд наголошує, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 821/197/18.
За правилами ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання рішень інших органів можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду.
Оскільки за матеріалами цієї справи дії приватного виконавця стосовно визначення вартості майна вчинені на виконання виконавчого листа №501/2887/16-ц, виданого 12 серпня 2020 року Іллічівським міським судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 52 000 (п'ятдесят дві тисячі) доларів США на користь стягувача - ОСОБА_3 , де позивач є боржником, то в силу вимог ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» такі дії приватного виконавця можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у загальному порядку, передбаченому законом, оскільки предмет позовних вимог у цій справі не охоплює оскарження рішень, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору (основної винагороди), витрат виконавчого провадження та штрафів.
Такий загальний порядок оскарження дій осіб, спрямованих на примусове виконання судових рішень, передбачений розділом VIІ Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України).
Так, відповідно до приписів статті 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.
Згідно зі ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Частиною 1 статті 448 ЦПК України передбачено, що скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 (позивач за цим адміністративним позовом) був відповідачем у цивільній справі та є боржником у виконавчому провадженні (за виконавчим листом у цивільній справі) з примусового виконання судового рішення, то справа щодо оскарження дій приватного виконавця/суб'єкта оціночної діяльності стосовно оцінки майна, проведеної у виконавчому провадженні, відкритому на підставі рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства, також підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, відповідно та на підставі положень розділу VIІ Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та має розглядатися згідно правил підсудності, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.
Таким чином, у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 слід відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України, одночасно роз'яснивши позивачу можливість звернення за захистом своїх прав та інтересів до суду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 170, 241 - 243, 248, 256, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за участі третьої особи ОСОБА_3 (адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ТОВ «Феміда та Немезіда» (адреса 65031, м. Одеса, вул., Грушевського, буд. 39/1 корп.4 кв., 103, ЄДРПОУ 37476470) про визнання протиправним та скасування звіту про оцінку трикімнатної квартири.
Роз'яснити позивачу, що даний спір має бути розглянутий загальним судом в рамках ЦПК України.
Копію ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачеві невідкладно разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Відповідно до ч.5 ст.170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.256 КАС України.
Ухвала може буде оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.С.Єфіменко