20 лютого 2026 р. № 400/13494/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, по справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачів1. Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , 2. Військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 , 3. Міністерства оборони України, пр. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 та Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням від 30.04.2024 року позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за не отримане речове майно за час проходження військової служби та грошової допомоги на оздоровлення на 2022 рік;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно за час проходження військової служби та грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік;
- в решті позовних вимог - відмовлено.
На виконання резолютивної частини рішення 29.07.2024 року видан виконавчий лист.
04.02.2026 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Заява обґрунтована тим, що рішення суду було виконано добровільно 30.12.2024 року, до початку примусового виконання рішення суду та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується Довідкою № 7 від 30.12.2024 року про вартість речового майна, що належить до видачі солдату ОСОБА_1 , яка видана на підставі вищезазначеного рішення суду.
Вказана довідка видана відповідно до вимог Порядку № 178 та підписана начальником речової служби тилу логістики Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 та начальником фінансово-економічної служби - головним бухгалтером Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 . Відповідно до даної довідки солдату ОСОБА_1 нараховано на 42 найменування предметів - речового майна грошову компенсацію на загальну суму - 0,00 грн.
Відповідач відзначив, що згідно із заявою стягувача про примусове виконання рішення, останній просив відкрити виконавче провадження виключно в частині стягнення компенсації за речове майно. Проте, всупереч вимогам ст. 18, 19 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець фактично здійснює дії щодо всього рішення суду Вказаний збір є імперативною санкцією за примусове виконання немайнового рішення, проте в даному випадку примус відсутній як такий.
Суд розглянув заяву в порядку письмового провадженя.
Дослідивши заяву та додані до неї докази, суд встановив наступне:
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).
Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної у поставі Верховного Суду від 15.11.2020 року у справі №752/2391/17, наведені в статті 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов'язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);
- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Під іншими причинами, за роз'ясненнями згаданого узагальнення, слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.
Виконавчий лист від 29.07.2024 року в адміністративній справі № 400/13494/23 виданий з метою забезпечення примусового виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 року, що набрало законної сили 31.05.2024 року, тобто не помилково.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що вказані посилання представника заявника не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у розумінні ст. 374 КАС України, оскільки виконавчий лист не видано помилково та обов'язок боржника не є відсутній повністю чи частково, так як право позивача на нарахування та виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за час проходження служби, як і грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, встановлено рішенням суду.
Враховуючи викладене, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню відсутні.
Керуючись статтям 248, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя О.В. Малих