20 лютого 2026 р. № 400/4426/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті, вул. Фізкультури, 9,м. Київ,03150,
провизнання дій протиправними та скасування постанов,
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Відповідач, Укртрансбезпека) з вимогами про визнання протиправною та скасування постанови №ПШ057795 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що за результатами рейдової перевірки транспортного засобу МАН д/н НОМЕР_1 , на підставі Акта від 05.02.2024 р. №054050, Відповідачем в особі відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області винесено Постанову від 07.03.2024 р. №ПШ057795 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. Позивач вважає вказану постанову протиправною з огляду на те, що Відповідач не підтвердив належними доказами, що саме Позивач на дату проведення перевірки виступав перевізником в розумінні норм чинного законодавства та використовував описані в акті транспортні засоби саме як перевізник, що виключає притягнення останнього до відповідальності.
Ухвалою суду від 15.05.2024 року позовну заяву залишено без руху (головуючий суддя Устинов І.А.).
31.05.2024 р. від представника Позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови №ПШ05779 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.
На підставі розпорядження в.о. керівника апарату Миколаївського окружного адміністративного суду №42/02-10 від 31.05.2024 року було здійснено повторний автоматизований розподіл заяви між суддями. Заяву про забезпечення позову було передано на розгляд судді Миколаївського окружного адміністративного суду Величку А.В.
Ухвалою суду від 31.05.2025 р. відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвалою від 18.06.2024 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (головуючий суддя Устинов І.А.).
18.06.2024 р. представником Позивача до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії Постанови №ПШ057795 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Ухвалою від 19.06.2024 р. суд задовільнив заяву про забезпечення позову: зупинено дію Постанови №ПШ057795 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.
12.07.2024 р. Відповідач подав відзив на позовну заяву, просив в задоволенні позову відмовити. Відповідач зазначає, що 05.02.2024 р. під час здійснення рейдової перевірки транспортного засобу МАН д/н НОМЕР_1 водій надав інспектору ТТН від 05.02.2024 року відповідно до якої автомобільним перевізником вказано ФОП ОСОБА_1 , тобто Позивача. В ході перевірки було встановлено, що в транспортному засобі Позивача були відсутні встановлені законодавством відповідні документи, а саме протокол перевірки та адаптації тахографа, про що посадовими особами Відповідача складено акт від 05.02.2024 р. №054050. Листом від 23.02.2024 року № 15881/32/24-24 Позивача було запрошено для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення на 07.03.2024 р., однак Позивач не з'явився. За результатами розгляду справи винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 07.03.2024 р. №ПШ057795 у відповідності до вимог чинного законодавства.
19.09.2024 р. представник Позивача подав до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просить прийняти заяву до розгляду та визнати протиправними та скасувати постанови Державної служби України з безпеки на транспорті:
- №ПШ057795 від 07.03.2024р. про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.
- №ПШ058177 від 30.05.2024р. про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.
- №ПШ058214 від 06.06.2024р. про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Представник Позивача обґрунтовує свої вимоги тим, що Відповідач не підтвердив належними доказами, що саме Позивач на дату проведення перевірки виступав перевізником в розумінні норм чинного законодавства та використовував описані транспортні засоби саме як перевізник, що виключає притягнення останнього до відповідальності. Крім того, на думку Позивача, Відповідач не повідомляв його про розгляд справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Ухвалою суду від 19.09.2024 р. визначено розглядати справу №400/4426/24 з урахуванням позовних вимог викладених в заяві про зміну предмету позову від 19.09.2024 р.
Крім того, 19.09.2024 р. представником Позивача подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанов №ПШ057795 від 07.03.2024р., №ПШ058177 від 30.05.2024р., №ПШ058214 від 06.06.2024р. та зняття арешту з коштів та майна ОСОБА_1 , в т.ч. припинення його розшуку в межах здійснення ВП75418570 від 01.07.2024 р., ВП75781699 від 12.08.2024 р. та ВП75849056 від 20.08.2024 р.
Ухвалою від 19.09.2024 р. суд задовільнив заяву про забезпечення позову.
24.02.2025 р. Відповідач подав відзив на заяву про збільшення позовних вимог, просив в задоволенні позовних вимог відмовити. Оскаржувані постанови винесені на підставі встановлених фактів порушення Позивачем Закону України «Про автомобільний транспорт» згідно актів: від 05.02.2024 р. № 054050 (у водія відсутній протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу), від 02.05.2024 р. № 047749 (відсутня товарно-транспортна накладна, або інший визначений законодавством документ на вантаж), від 02.05.2024 р. №047750 (відсутня товарно-транспортна накладна на вантаж). Відповідач вказує, що доказів того, що транспортні засоби було передано іншому користувачу Позивачем не надано. Позивач не з'являвся на розгляд справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт, хоча йому надсилалися повідомлення-запрошення рекомендованими листами поштового відправлення за його місцезнаходженням. Водночас нормами Порядку № 1567 визначено, що розгляд справи в разі неявки суб'єкта господарювання можна проводити і без його участі.
Відповідно до наказу голови суду від 08.07.2025 року № 85-к суддю ОСОБА_2 відраховано зі штату Миколаївського окружного адміністративного суду у зв'язку із звільненням його у відставку рішенням Вищої ради правосуддя від 08.07.2025 року № 1419/15-25.
05.08.2025 року було здійснено повторний автоматичний розподіл справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу, головуючим у справі визначено суддю Лісовську Н.В.
Ухвалою суду від 06.08.2025 р. судом прийнято справу №400/4426/24 до свого провадження та визначено розгляд справи почати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
11.08.2025 р. Відповідач повторно подав відзив на позовну заяву.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
05.02.2024 р. о 12:55 год. на а/д М-14 «Київ - Одеса» 210 км + 450 м посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі направлення на перевірку від 01.02.2024 р. №012988, було проведено рейдову перевірку транспортного засобу МАН д/н НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_1 , на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
За результатами перевірки складено акт від 05.02.2024 року №054050, в якому зафіксовано виявлене порушення: перевезення вантажів транспортним засобом, який обладнаний цифровим тахографом без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме без протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, передбаченого п. 3.3 Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010, у тому числі порушення, відповідальність за яке передбачено статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 3 частина перша - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 цього Закону, а саме у водія відсутній протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Водій транспортного засобу з актом ознайомився, надав пояснення та підписав акт.
Розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту від 05.02.2024 р. №054050 було призначено на 07.03.2024 р., про що Позивача було повідомлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 23.02.2024 року № 15881/32/24-24. Вказаний лист вручено Позивачу 26.02.2024 р.
07.03.2024 р. в.о. начальника Відділом державного нагляду (контролю) у Миколаївській області за результатами розгляду Акту від 05.02.2024 р. №054050 винесено Постанову №ПШ057795 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: за відсутність на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону. Позивач на розгляд справи не з'явився.
Вказану постанову направлено Позивачу листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
02.05.2024р. о 06:45 год. Одеська область посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі направлення на перевірку було проведено рейдову перевірку транспортного засобу МАН д/н НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
За результатами перевірки складено акт від 02.05.2024 року №047749, в якому зафіксовано виявлене порушення, відповідальність за яке передбачено статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 3 частина перша - перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутня товарно-транспортна накладна, або інший визначений законодавством документ на вантаж.
Водій транспортного засобу з актом ознайомився, надав пояснення та підписав акт.
Розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту від 02.05.2024 р. №047749 було призначено на 30.05.2024 р., про що Позивача було повідомлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 19.05.2024 року № 43378/32/24-24. Вказаний лист отримано Позивачем 23.05.2024 р.
30.05.2024 р. в.о. начальника Відділом державного нагляду (контролю) у Миколаївській області за результатами розгляду Акту від 02.05.2024 р. №047749 винесено Постанову №ПШ058177 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: за відсутність на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону. Позивач на розгляд справи не з'явився.
02.05.2024р. о 06:45 год. Одеська область посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на підставі направлення на перевірку було проведено рейдову перевірку транспортного засобу МАН д/н НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 , на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
За результатами перевірки складено акт від 02.05.2024 року №047750, в якому зафіксовано виявлене порушення, відповідальність за яке передбачено статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 3 частина перша - перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутність на момент перевірки товарно-транспортної накладної або іншого документу на вантаж.
Водій транспортного засобу з актом ознайомився, надав пояснення та підписав акт.
Розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту від 02.05.2024 р. №047750 було призначено на 06.06.2024 р., про що Позивача було повідомлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 27.05.2024 року № 45452/32/24-24. Вказаний лист отримано Позивачем 04.06.2024 р.
06.06.2024 р. в.о. начальника Відділом державного нагляду (контролю) у Миколаївській області за результатами розгляду Акту від 02.05.2024 р. №047750 винесено Постанову №ПШ058214 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: за відсутність на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону. Позивач на розгляд справи не з'явився.
Вважаючи винесені Відповідачем постанови від 07.03.2024 р. №ПШ057795, від 30.05.2024 р. №ПШ058177, від 06.06.2024 р. №ПШ058214 протиправними, Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 05.04.2001 р. № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (надалі - Закон № 2344-III, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яке затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту, відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, врегульовано положеннями Закону № 2344-III.
Реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (частина 4 статті 6 Закону № 2344-III).
Згідно ст. 5 Закону № 2344-ІІІ, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, серед іншого віднесено здійснення: державного нагляду і контролю за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контролю за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України; габаритно-вагового контролю транспортних засобів (частини 6, 7 статті 6 Закону № 2344-III).
Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11 лютого 2015 року затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб'єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.
Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників визначена Порядком № 1567.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Згідно із пунктом 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до пункту 24 Порядку № 1567 акти, зазначені у пунктах 20, 21 цього Порядку, реєструються в журналі обліку.
За приписами пункту 19 Порядку № 1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку.
Згідно з пунктом 14 Порядку № 1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться у будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-III, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Судом встановлено, що 05.02.2024 р. та 02.05.2024 р. під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом Відповідачем встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, а саме у зв'язку з відсутністю на момент проведення перевірки документів, передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»:
- відсутність на момент перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу (акт №054050 від 05.02.2024 р.);
- відсутність на момент перевірки товарно-транспортної накладної або іншого документу на вантаж (акт №047749 від 02.05.2024 р.);
- відсутність на момент перевірки товарно-транспортної накладної або іншого документу на вантаж (акт №047750 від 02.05.2024 р.).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 р. № 385 (далі - Інструкція № 385) її розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».
Пунктом 1.3. Інструкції передбачено, що вона поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Вказана Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
За визначеннями, наведеними у пункті 1.4 Інструкції № 385, контрольний пристрій (тахограф) - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Відповідно до пунктів 2.6, 2.7 Інструкції № 385 пункти сервісу тахографів (ПСТ) виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.
За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку І. ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.
Відповідно до вимог п. 3.1. Інструкції № 385 виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.
Відповідно до п. 6.1, 6.3, 7.1 «Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 07.06.2010 року №340, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Водій, що керує вантажними автомобілями з повною масою до 3,5 тонн включно, веде індивідуальну контрольну книжку або повинен мати копію графіка змінності водіїв, або використовувати діючий та повірений тахограф.
Згідно п. 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема, має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Пунктом 3.6 Інструкції № 385 визначено, що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами.
Отже, виходячи з системного аналізу Інструкції № 385, протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу є документом, який повинен мати водій транспортного засобу, що обладнаний тахографом, у разі якщо такий автомобіль використовується для перевезень пасажирів та/або вантажів.
Судом встановлено, що транспортний засіб Позивача марки MAN, н.з. НОМЕР_4 був обладнаний тахографом, у зв'язку з чим, водій зобов'язаний використовувати справний та повірений тахограф та надавати посадовим особам Укртрансбезпеки для перевірки протокол про його перевірку та адаптацію. Однак, на момент перевірки 05.02.2024 р. Відповідач виявив відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу, що зафіксовано в Акті перевірки. При цьому, зазначене не заперечує Позивач.
Відповідно до ст. 1 Закону № 2344-III, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до п. 1 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 року №363, вантаж - всі предмети з моменту прийняття для перевезень до здачі одержувачу вантажу. Транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов'язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом.
Статтею 48 Закону № 2344-III визначено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити:
дата і місце складання;
вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення;
вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;
пункти завантаження і розвантаження.
Судом встановлено, що на момент проведення 02.05.2024 р. рейдової перевірки у водіїв транспортних засобів марки МАН н.з. НОМЕР_2 та марки МАН н.з. НОМЕР_3 були відсутні документи, передбачені статтею 48 Закону № 2344-III, а саме: відсутні товарно-транспортні накладні або інші документи на вантаж, про що зазначено в актах №047749 та №047750 від 02.05.2024 р.
При цьому, суд звертає увагу, що Позивач не заперечує відсутність товарно-транспортної накладної, водій під час перевірки також не зазначав про наявність накладної на вантаж.
Водночас, Позивач, наполягає на незаконному притягненні її до відповідальності за абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III, як неналежного суб'єкта, який у спірному випадку не був автомобільним перевізником.
Так, Позивач у позовній заяві вказує, що вона не зареєстрована як фізична особа - підприємець. Більше того, її транспортні засоби за відповідним договором використовує її син ОСОБА_3 , який є керівником ТОВ «Сільвестр», основним видом діяльності якого є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.
За змістом абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III, відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу передбачена саме до автомобільних перевізників.
Статтею 1 Закону № 2344-III встановлено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; водій особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Частиною першою статті 34 цього Закону передбачено, що автомобільний перевізник повинен виконувати, зокрема, вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Судом встановлено, що рейдова перевірка здійснювалась щодо транспортних засобів, які належать Позивачу, на підтвердження зазначеного факту водіями транспортних засобів MAN, н.з. НОМЕР_4 , МАН н.з. НОМЕР_2 , МАН н.з. НОМЕР_3 були надані свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів.
Крім того, під час проведення перевірки 05.02.2024 р. водій ОСОБА_4 надав інспектору Укртрансбезпеки товарно-транспортну накладну б/н від 05.02.2024 р., у якій автомобільним перевізником вказано ФОП ОСОБА_1 , тобто Позивач.
Під час проведення рейдової перевірки посадовим особам Відповідача не було надано інших документів, які б вказували на автомобільного перевізника, відмінного від Позивача. Водії транспортних засобів жодним чином не заперечували щодо визначення відповідальною особою саме власника ОСОБА_1 . Акти перевірки підписані водіями без зауважень.
Разом з тим, Позивачем ні під час перевірки транспортного засобу, ні під час розгляду справи про порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом, ні до суду не надано доказів того, що її транспортні засоби було передано іншому користувачу - ОСОБА_3 (ТОВ «Сільвестр»).
До Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомості про належного користувача транспортних засобів не вносились.
Отже, суд критично оцінює доводи Позивача, що останній не є автомобільним перевізником.
Щодо посилання Позивача на те, що Відповідачем не було забезпечено повідомлення про розгляд справи у належний спосіб, то суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Згідно пункту 26 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
Пунктом 27 Порядку № 1567 визначено, що у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
З матеріалів справи вбачається, що на адресу Позивача були направлені повідомлення про розгляд справи:
- по акту перевірки від 05.02.2024 року №054050 рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 23.02.2024 року № 15881/32/24-24, який Позивачем отримано 26.02.2024 р. (день розгляду справи 07.03.2024 р.);
- по акту перевірки від 02.05.2024 року №047749 рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 19.05.2024 р. № 43378/32/24-24, який Позивачем отримано 23.05.2024 р. (день розгляду справи 30.05.2024 р.);
- по акту перевірки від 02.05.2024 року №047750 рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 27.05.2024 року № 45452/32/24-24 який Позивачем отримано 04.06.2024 р. (день розгляду справи 06.06.2024 р.).
Отже, Відповідач належним чином та своєчасно повідомив Позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі викладених норм права та досліджених доказів, суд дійшов висновку, що встановлені Відповідачем порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відносно Позивача є правомірними.
Таким чином, з урахуванням наведеного, з огляду на ч. 2 ст. 2 КАС України, суд приходить до висновку, що Відповідач діяв в межах та у спосіб визначений законом, відповідно спірні постанови від 07.03.2024 р. №ПШ057795, від 30.05.2024 р. №ПШ058177, від 06.06.2024 р. №ПШ058214 є правомірними.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, відтак у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Крім цього, 19.06.2024 та 19.09.2024 року Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про задоволення заяви позивача щодо забезпечення позову та про зупинення стягнення відповідачем з позивача на користь держави штрафу.
Відповідно до частини шостої статті 157 КАС України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
У зв'язку з ухваленням судом рішення про відмову у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням у цій справі.
Керуючись ст. 2, 19, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов №ПШ057795 від 07.03.2024р. про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн., №ПШ058177 від 30.05.2024р. про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн., №ПШ058214 від 06.06.2024р. про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 20.02.2026 р.
Суддя Н.В. Лісовська