19 лютого 2026 р. № 400/13876/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті, вул. Фізкультури, 9,м. Київ,03150,
провизнання протиправною та скасування постанови від 26.08.2025 року № ОПШ47558,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати Постанову Державної служби України з безпеки на транспорті №ОПШ047558 від 26.08.2025р. про застосування до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8500,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 8500,00 гривень за правопорушення вимог п. 22.5 Правил дорожнього руху України. Позивач вважає вказану постанову протиправною, оскільки в цілому габаритно-вагові параметри транспортного засобу з вантажем не перевищували встановлених граничних норм на 8,8%, як зазначено у акті. Також вказує, що довідка про результати габаритно-вагових норм не містить відомостей в графі-підпис, прізвище та ініціали оператора вагового комплексу, печатки. Тобто, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю оформлена з порушенням вимог, передбачених Порядком №1007/1207, а значить не є належним та достовірним доказом.
Ухвалою суду від 30.12.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
14 січня 2026 року до суду надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, зазначивши, що в діях відповідача під час здійснення своїх владних управлінських функцій відсутні будь-які порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", Порядку здійснення державного контролю та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність державного органу з питань контролю на автомобільному транспорті. Оскаржувану постанову винесено обґрунтовано, за порушення, яке мало місце, та з дотриманням процедури, визначеної законодавством про автомобільний транспорт.
Відповідно до норм ст.ст.257,262 КАС Українидана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд
25.07.2025 посадовими особами Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку №000660 та тижневого графіка перевірок проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт щодо ФОП ОСОБА_1 . Водій надав для перевірки посвідчення водія № НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , №СТО 996970, ТТН №11 від 25.07.2025.
Під час зазначеної перевірки було виявлено, що ТЗ Мерседес-Бенц, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з напівпричепом перевозився вантаж з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а саме: навантаження на строєну вісь становило 26 130 кг при допустимих 24 000 кг, що підтверджується копією талону про зважування №1 від 25.07.2025.
За результатами перевірки було складено довідку №041553 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 25.07.2025 акт №003338 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 25.07.2025; акт №042505 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 25.07.2025.
Результати зважування були зафіксовані в довідці від 02.05.2023 про результати здійснення габаритно-вагового контролю.
26.08.2025р. в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті Каніним Є. за результатами розгляду Акту №ОАР042505, відповідно до абз. 14 ч.1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», винесено Постанову №ОПШ047558 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 адміністративно господарського штрафу у розмірі 8500,00 грн.
Вважаючи вказану постанови протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, (далі - Порядок № 1567) органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Пунктом 16 Порядку №1567 передбачено, зокрема, що під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.
Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Згідно з частиною першоюстатті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Частиною четвертоюстатті 48 Закону № 2344-III визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Відповідно до частини другоїстатті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30) передбачено, щотранспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5Правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 4 Правил №30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
При цьому, осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879).
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
У відповідності до пункту 18 Порядку № 879 за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.
Відповідно до пункту 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.
Згідно з абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підставою для прийняття оскаржуваної в даній справі постанови та застосування до позивача відповідальності у вигляді штрафу в розмір 8500 гривень стало перевищення вагових обмежень на строєну вісь напівпричепу на 8,8% (26130 кг замість дозволених 24000 кг), чим порушено вимоги п. 22.5 Правил дорожнього руху України.
Результати зважування були зафіксовані в довідці від 25.07.2025 про результати здійснення габаритно-вагового контролю .
Позивач вважає, що довідка про результати габаритно-вагового контролю не може слугувати підтвердженням вчинення порушення нормативних вагових параметрів, оскільки довідка, на підставі якої складно послідуючі документи, не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема всупереч Додатку №1 до Порядку №1007/1207, не містить відомостей в графі-підпис, прізвище та ініціали оператора вагового комплексу, печатки.
Суд погоджується з доводами позивача з огляду на наступне.
Відповідно до п.18 Порядку № 879, за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
Крім того, за змістом п.п.4,5 п.4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207 (далі - Порядок №1007/1207), посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю; складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.
Аналіз приписів Порядку №879 та Порядку №1007/1207 свідчить про те, що саме довідка про здійснення габаритно-вагового контролю є підтверджуючим документом щодо результатів здійснення габаритно-вагового контролю.
Форма довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю визначена вищевказаним Порядком №1007/1207 та повинна містити: дату вагового контролю, найменування місце розташування пункту габаритно-вагового контролю, дані водія транспортного засобу, марку, модель реєстраційні номера автомобіля, причепу, тип транспортного засобу, результати вагового контролю, в тому числі навантаження на осі. Вказана довідка підписується посадової особою Укртрансінспекції, що проводила габаритно-ваговий контроль, оператором вагового комплексу, а також скріплюється печаткою.
Між тим, як вбачається із наявної в матеріалах справи копії довідки від 25.07.2025, остання не містить відомостей в графі-підпис, прізвище та ініціали оператора вагового комплексу, печатки.
При цьому, оператор вагового комплексу, маючи відповідну кваліфікацію, є тією особою, яка безпосередньо здійснює зважування транспортного засобу і засвідчує результати зважування власним підписом та печаткою.
Тобто, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю оформлена з порушенням вимог, передбачених Порядком №1007/1207.
Зважаючи на те, що відповідачем не доведено, що зважування вищезазначеного транспортного засобу відбувалося належним приладом, передбаченим для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження, то результати зважування не можуть бути взяті судом як належний доказ на підтвердження перевищення позивачем встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
Відтак, суд приходить до висновку, що в ході розгляду справи не доведено факт вчинення позивачем, як автомобільним перевізником, господарського правопорушення, передбаченого абзацом 14 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи вищевикладене, суд, дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність оскаржуваної постанови є обґрунтованими, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 КАС України, суд
1. Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, 9,м. Київ,03150, ідентифікаційний код 39816845), про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно - господарського штрафу№ОПШ047558 від 26.08.2025р.
3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, 9,м. Київ,03150, ідентифікаційний код 39816845) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати в розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. С. Брагар