19 лютого 2026 рокусправа № 640/3184/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма Енерджі» до Головного управління ДПС у м. Києві, про визнання протиправними та скасування рішень.
Суть справи.
До Окружного адміністративного суду міста Києва 25.01.2022 звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма Енерджі» (далі - позивач, ТОВ «Оптіма Енерджі») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28.12.2021 №0957340707;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28.12.2021 №0957350707.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Смолій І.В. від 31.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
На підставі пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (в редакції Закону України від 16.07.2024 №3863-ІХ «Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ») проведено автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, за результатами якого справа передана на розгляд та вирішення Львівському окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Львівського окружного адміністративного суду таку передано для розгляду судді Кравціву О.Р.
Ухвалою суду від 17.02.2025 справу №640/3184/22 прийнято до провадження та вирішено здійснити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що ГУ ДПС у м. Києві провело фактичну перевірку АЗС, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 1А, що належить ТОВ «Оптіма Енерджі». За результатами перевірки складено Акт (довідку) №20098/10/36/07/41550041 від 18.11.2021, в якому вказано, що податковий орган дійшов висновку, що позивачем порушено пункт 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР та підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України. На підставі акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийняло податкові-повідомлення рішення форми «С» №0957340707 та форми «ПС» №0957350707 від 28.12.2021. Вважає податкові-повідомлення рішення такими, що прийняті не в порядку та не у спосіб, що передбачений законом, а тому, такі слід скасувати.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що посадовими особами ГУ ДПС у Київській області на підставі наказу проведено фактичну перевірку АЗС, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 1А, що належить ТОВ «Оптіма Енерджі». За результатами перевірки складено Акт (довідку) №20098/10/36/07/41550041 від 18.11.2021, однак уповноважена особа здійснювати розрахункові операції (оператор АЗС Решетняк А.О.) отримувати другий примірки акту (довідки) відмовився, про що складено акт відмови від 18.11.2021 №1210/10-36-07-07. Матеріали фактичної перевірки отримані 25.11.2021. Заперечення ТОВ «Оптіма Енерджі» на акт фактичної перевірки до ГУ ДПС у м. Києві не надходили. За порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, що знаходяться у місці продажу, а саме у сумі 148047,88 грн. За порушення підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1000,00 грн за кожен випадок несвоєчасного подання довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального, а саме у сумі 6000,00 грн.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма Енерджі» зареєстроване як юридична особа 30.08.2017, податковий номер платника податків: 41550041; види економічної діяльності: 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 42.11 Будівництво доріг і автострад; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.
ГУ ДПС у Київській області здійснено фактичну перевірку АЗС, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 1А, що належить ТОВ «Оптіма Енерджі» з метою перевірки дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі про виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За результатами проведеної перевірки складено акт (довідку) №20098/10/36/07/41550041 від 18.11.2021.
У вказаному Акті (довідці) зафіксовано порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР та підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України.
На підставі акту (довідки) перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийняло податкові-повідомлення рішення форми «С» №0957340707 у сумі 148047,88 грн та форми «ПС» №0957350707 у сумі 1000,00 грн від 28.12.2021.
Оскільки позивач з оскарженим податковими повідомленнями-рішеннями не погодився, вважає їх протиправними та такими, що порушують його права, звернувся до суду з метою скасування таких рішень.
Вирішуючи спір суд застосовує такі норми права.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовано Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), яким визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачає, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України. Так, пунктами 80.1, 80.2 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до підпункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Згідно з підпунктом 80.4 статті 80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Підпунктом 80.5 статті 80 ПК України передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 80.7 статті 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Положеннями підпункту 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Відповідно до підпункту 86.1 статті 86 ПК України перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.
Довідка перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Відповідно до підпункту 86.6 статті 86 ПК України відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.
Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З доказів у справі суд встановив, що за результатами проведеної фактичної перевірки складено акт (довідку) №20098/10/36/07/41550041 від 18.11.2021, в якому зафіксовано порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР та підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України.
Також в ході проведення перевірки встановлено:
- на момент перевірки на АЗС, що перевіряється, відсутні документи, що свідчать про ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме до перевірки не надано журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС, змінний звіт операторів АЗС за формою 17-НП. Оператор АЗС ОСОБА_1 надав пояснення, що документи на АЗС відсутні та находяться в офісі підприємства. Таким чином встановлено реалізацію нафтопродуктів необлікованих належним чином за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 74023,94 грн, а сам6 згідно з х-звітом РРО та пояснень оператора АЗС фактичний залишок нафтопродуктів на момент перевірки склав 2553,43 літри за ціною 28,99 грн за літр на загальну суму 74023,94 грн);
- факт неподання (несвоєчасного подання) звітності/довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання, відпущення) та залишків пального на акцизному складі пального 1010820, а саме в період з 01.01.2021 по 05.06.2021 до органу ДПС несвоєчасно подано довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані у кількості 6 довідок.
Щодо порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), за яке до позивача застосовано штрафні санкції 148047,88 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням №0957340707 від 28.12.2021, суд зазначає таке.
Згідно з статтею 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема:
- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті) (пункт 12).
Згідно з статтею 20 Закону №265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Отже, суб'єкт господарювання, який здійснює розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, під час проведення фактичної перевірки зобов'язаний надати посадовим особам контролюючого органу документи, які підтверджують облік та походження товарів.
Перед початком проведення фактичної перевірки посадові особи ГУ ДПС у Київській області здійснили контрольну закупку на суму 199,74 грн /аркс.спр118/.
Відповідно до акту (довідки) під час проведення перевірки встановлено, що на АЗС, яка належить позивачу, здійснюється реалізація нафтопродуктів, на які оператором АЗС не надано жодних облікових документів, накладних та/або будь-які інші документи, що підтверджують походження товару. Згідно з х-звітом РРО та поясненнями оператора АЗС фактичний залишок нафтопродуктів на момент перевірки склав 2553,43 літри за ціною 28,99 грн за літр на загальну суму 74023,94 грн.
При цьому, відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України документи, які не були надані під час перевірки (чи на протязі 5 днів після її проведення) вважаються відсутніми у такого платника податків.
Водночас суд звертає увагу, що обов'язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 21.07.2020 у справі №815/986/16 та від 11.02.2021 у справі №820/10136/15.
Покликання позивача на те, що оператор АЗС повідомив посадових осіб контролюючого органу, що документи про рух та облік пального знаходяться в офісі підприємства, а позивач не отримував жодних письмових запитів про надання документів і контролюючий орган не дав навіть дня для надання запитуваних документів і через відсутність відмову в наданні документів контролюючий орган мав очікувати такі документи до закінчення перевірки суд оцінює критично.
Слід звернути увагу, що пунктами 80.1, 80.2 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
При цьому, Законом України від 20.09.2019 №128-1Х внесені зміни до статті 20 Закону №265/95-ВР, якими передбачено застосування штрафних санкцій до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Тобто, саме відсутність документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, є підставою для застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій.
Суд зауважує, що форма ведення обліку товарних запасів та документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів, мають бути надані на вимогу контролюючого органу на початок проведення перевірки, як того вимагає пункт 12 статті 3 Закону №265/95-ВР. Такі документи мають зберігатись саме в місці продажу.
Так, під час перевірки встановлено, що на АЗС, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 1А, що належить ТОВ «Оптіма Енерджі», здійснюється реалізація нафтопродуктів, однак документи, що свідчать про ведення обліку товарних запасів (журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС, змінний звіт операторів АЗС за формою 17-НП) у місці реалізації відсутні. Вказане підтверджується поясненнями оператор АЗС ОСОБА_1 , який вказав, що такі документи зберігаються в офісі підприємства. Також, відсутність документів, що свідчать про ведення обліку товарних запасів, у місці їх реалізації (на АЗС) не заперечуються і представником позивача.
Щодо покликань представника позивача про надання бухгалтерських документів, які підтверджують походження, якість та належне прийняття та облік нафтопродуктів, до заперечень від 09.12.2021, суд зазначає, що приписи Закону №265/95-ВР вимагають від суб'єкта господарювання зберігати форму ведення обліку товарних запасів та документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів саме за місцем здійснення їх продажу. При цьому, такі документи надаються за місце проведення перевірки та на її початку.
У випадку позивача за місцем проведення перевірки та продажу товарів на АЗС згадані документи не зберігалися, ні на початку, ні протягом проведення перевірки не надавалися.
Вказане свідчить про порушенням позивачем пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР та правомірність висновків контролюючого органу.
Щодо порушення позивачем підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України, за яке до позивача застосовано штрафні санкції 1000,00 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням №0957350707 від 28.12.2021, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Під пунктом 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України передбачено, що розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
Дані про фактичні залишки пального на перший та останній дні календарного місяця та про обсяг обігу пального за звітний календарний місяць формуються розпорядниками акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, після проведення останньої операції з обігу пального у звітному календарному місяці, але не пізніше 23 години 59 хвилин останнього дня звітного календарного місяця, до початку здійснення операцій з обігу пального у день, що настає за таким останнім днем звітного календарного місяця, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 15 календарних днів, що настають за останнім днем звітного календарного місяця.
На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:
обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;
добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;
добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Фактичні показники витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15°С, крім показників паливороздавальних колонок та/або оливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів-лічильників.
Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв'язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).
В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.
Як закріплено у пункті 128-1.3 статті 128-1 ПК України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ..
Процедуру створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр), а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів визначено Порядком ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №891 (далі - Порядок №891).
Пунктом 5 Порядку №891 визначено, що електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять:
1) інформацію про розпорядника акцизного складу (найменування, реєстраційні дані, реквізити документів, на підставі яких здійснюється експлуатація акцизного складу);
2) інформацію про всі наявні у розпорядника акцизного складу акцизні склади (адреса, правовстановлюючі документи на споруди та приміщення акцизного складу) з уніфікованим номером кожного акцизного складу, який автоматично присвоєно в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, з уніфікованою нумерацією кожного акцизного складу та всі резервуари (їх кількість, тип, ємність) з уніфікованою нумерацією кожного резервуара, розташовані на акцизних складах;
3) інформацію про акцизний склад з уніфікованим номером в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, розташовані на такому акцизному складі резервуари з уніфікованою нумерацією, про назви, моделі, серійні (ідентифікаційні) номери витратомірів, установлених у кожному місці відпуску пального шляхом наливу з акцизного складу, та назви, моделі, серійні (ідентифікаційні) номери рівнемірів, установлених на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на такому акцизному складі;
4) дату встановлення, заміни, опломбування, технічного обслуговування, ремонту, повірки, калібрування витратоміра, рівнеміра, резервуара, відомості щодо організацій та осіб, які проводили такі роботи;
5) зведені за добу підсумкові облікові дані щодо:
обсягів фактичних залишків пального на початок та кінець звітної доби та добового обсягу обігу пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, у розрізі всіх наявних у розпорядника акцизного складу акцизних складів з уніфікованою нумерацією - для усіх розпорядників акцизних складів, крім зазначених в абзаці третьому цього підпункту;
добового фактичного обсягу реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С, - для розпорядників акцизних складів, на акцизних складах яких провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне);
6) інформацію про осіб (прізвище, ім'я, по батькові, посада), які формують та надсилають електроні документи для наповнення Реєстру;
7) інформацію про коригування даних, зазначених у підпунктах 1-5 цього пункту, в електронних документах для наповнення Реєстру, надісланих до Реєстру (коригуючі електронні документи для наповнення Реєстру);
8) інформацію про такі ознаки акцизного складу:
акцизний склад, на якому провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне), обладнаний лише витратомірами в кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) шляхом наливу з такого акцизного складу;
акцизний склад, на якому здійснюється виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у тарі виробника без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнаний витратомірами та рівнемірами;
9) інформацію про обсяги залишків пального, що розташовані на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці;
10) інформацію про дні, в які акцизний склад не працює.
Як закріплено у пункті 6 Порядку електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 5 і 6 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів щодня (крім днів, у які акцизний склад не працює).
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу (обсяг реалізованого та обсяг отриманого) пального, зазначені в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, формуються після проведення останньої операції з обігу пального за звітну добу, але не пізніше 23 години 59 хвилин такої доби, до початку проведення операцій з обігу пального за добу, що настає за звітною добою, та подаються до ДПС не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
Наказом Міністерства фінансів від 27.11.2018 №944 затверджено формат даних, структури та форм електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Наказ №944).
Відповідно до пункту 1 розділу І Наказу №944 єдиний державний реєстр витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр) - це електронна база даних, яка містить податкову інформацію про наявність у розпорядників акцизних складів витратомірів та рівнемірів, їх серійні (ідентифікаційні) номери, відомості щодо резервуарів та акцизних складів, на яких встановлені витратоміри і рівнеміри, а також облікові дані щодо обсягів обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у розрізі резервуарів та акцизних складів.
Згідно з пунктом 1 розділу II Наказу №944 реєстр складається із записів з посиланням на електронні документи, які подаються у вигляді таких форм: довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі - Довідка 1); довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального.
Відповідно до пункту 5 розділу II Наказу №944 надсилання довідок до Реєстру: основна Довідка 1 надсилається окремо щодо кожного акцизного складу пального одноразово; основна Довідка 2 формується після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та надсилається не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою; коригуюча довідка подається не частіше одного разу на добу; коригуючі довідки формуються і надсилаються протягом трьох календарних днів з дати виявлення помилки (помилок) у наданій у довідках інформації.
Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального містить таблицю 6 в якій відображається інформація про обсяги залишків пального, що знаходиться на акцизному складі в трубопроводах, тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг отриманого та реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці за кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД на акцизному складі (літри, приведені до температури 15°С).
Згідно з актом (довідкою) контролюючий орган встановив, що розпорядником акцизного складу пального 1010820 в період з 01.01.2021 по 05.06.2021 несвоєчасно подано до органу ДПС довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані у кількості 6 довідок.
Відповідно до зведених за добу підсумкових облікових даних щодо обсягів обігу (отримання/випуску) та залишків пального /арк.спр.119/ розпорядник акцизного складу 1010820 сформував реєстраційні довідки:
- №9000404427 за звітну добу 08.01.2021, яка зареєстрована 10.01.2021;
- №9000026360 за звітну добу 02.01.2021, яка зареєстрована 05.01.2021;
- №9000097019 за звітну добу 03.01.2021, яка зареєстрована 05.01.2021;
- №9000036057 за звітну добу 01.01.2021, яка зареєстрована 05.01.2021;
- №9121432897 за звітну добу 11.05.2021, яка зареєстрована 13.05.2021;
- №9147892177 за звітну добу 05.06.2021, яка зареєстрована 07.06.2021.
Вказане свідчить, що дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу (обсяг реалізованого та обсяг отриманого) пального надіслано позивачем до контролюючого органу з порушенням приписів Податкового кодексу України та Наказу №944, а саме пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
При цьому, у цій частині доводи представника позивача зводять лише до відсутності в акті (довідці) перевірки вказаного переліку довідок. Натомість будь-яких належних та допустимих доказів своєчасного подання згаданих довідок представник позивача не вказав.
Суд зауважує, що згідно з підпунктом 191.1.46 пункту 191.1 статті 191 ПК України до функцій контролюючого органу віднесено використання під час виконання своїх посадових (службових) обов'язків податкової інформації з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриманої в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.
Підпунктом 72.1.1.4 підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
При цьому, статтею 74 ПК України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
З огляду на викладене суд вважає, що надані відповідачем докази допущеного позивачем порушення у вигляді зведених за добу підсумкових облікових даних є належними та допустимими, а використання контролюючим органом зібраної податкової інформації допускається при проведенні фактичної перевірки.
Встановлені обставини свідчить про порушенням позивачем підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України та правомірність висновків контролюючого органу.
Щодо покликань представника позивача про недоліки оформлення результатів проведеної фактичної перевірки, суд зазначає таке.
Принцип належного управління передбачає, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси осіб. Тому державні органи, які не дотримуються власних процедур, не повинні мати матеріальну вигоду від власних протиправних дій або уникати виконання обов'язків.
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Проте доводи, висновки викладені в акті перевірки, досліджуються та оцінюються судом з позиції впливу на повноту, об'єктивність, обґрунтованість та достовірність результатів перевірки по суті, а не з позиції лише формального порушення контролюючим органом способу реалізації владних управлінських функцій.
Вказані позивачем дефекти оформлення результатів перевірки, допущені контролюючим органом можуть слугувати обставиною для висновку суду щодо протиправності рішень контролюючого органу у разі, якщо висновки контролюючого органу не знайдуть свого підтвердження в суді у сукупності з іншими наявними у справі доказами.
Однак зазначені представником позивача вади у оформленні результатів перевірки, не спростовують того факту, що під час проведення фактичної перевірки контролюючий орган встановив з боку позивача порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР та підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України.
Суд також зазначає, що згідно з додатком 19 форма «С» податкового повідомлення - рішення до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254 (далі - Порядок) позначка "****обґрунтовані підстави для визначення (нарахування) грошового зобов'язання та/або податкового зобов'язання, що повинен сплатити платник податків (стислий зміст щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства):
- обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу І Податкового кодексу України або статті 353 та частини сьомої статті 354 глави 49 розділу XI Митного кодексу України письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема, щодо обставин, які стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини" заповнюється лише у разі встановлення порушення за результатами проведення документальної перевірки.
Таким чином, у спірних податкових повідомленнях-рішеннях вказана позначка не повинна заповнюватись, оскільки спірні порушення встановленні не за результатом проведення документальної перевірки, а за результатом проведення фактичної перевірки.
Суд також не приймає до уваги доводи представника позивача на порушення форми спірних податкових повідомлень-рішень (не зазначений період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення), з огляду на те, що згідно з усталеною судовою практикою Верховного Суду, зокрема, у постановах №820/2300/18 від 19.05.2020, №810/384/16 від 30.04.2020 тощо, якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та їх розмір), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів.
Також, суд критично оцінює покликання представника позивача про ігнорування відповідачем заперечень на акт фактичної перевірки.
Так, ГУ ДПС у Київській області отримало заперечення позивача від 09.12.2021 та за результатами розгляду яких листом від 22.12.2021 повідомила про їх розгляд у листі про результати розгляду заперечень вказано доводи платника податків щодо виявлених порушень, вказано про їх прийнято до уваги, однак вони не спростовують виявлених порушень.
Таким чином, ГУ ДПС у Київській області отримало заперечення позивача, здійснило розгляд заперечень позивача, за результатами розгляду яких складено відповідь на заперечення до акту фактичної перевірки.
З огляду на встановлені обставини суд висновує, що покликання представника позивача про ігнорування заперечень на акт фактичної перевірки є безпідставними.
Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, законність і обґрунтованість дій та рішень відповідача. Отже, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
За правилами статті 139 КАС України стягнення судових витрат на користь позивача, якому у задоволенні позову відмовлено повністю не передбачено.
Керуючись статтями 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судовий збір покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (зі змінами та доповненнями) подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кравців Олег Романович