про повернення позовної заяви
20 лютого 2026 рокусправа № 380/2030/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мартинюк Віталій Ярославович , розглянувши у м. Львові матеріали позову ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (Філія ГСЦ МВС) про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (Філія ГСЦ МВС) (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправним дії щодо невнесення в довідку № 31/28/37-226 від 24.06.2025 станом на 01.01.2022 рік про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у відсотковому розмірі;
зобов'язати скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення станом 01 січня 2022 року, в яких на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 15.03.2018 № 200, визначити розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, у середньому розмірі, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 рік та розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених статтями 7 законів України про Державний бюджет України, відповідно на 2022 рік для перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 року для перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 року.
Ухвалою суду від 10.02.2026 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу встановлено строк для усунення зазначених у мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого.
16.02.2026 року від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в якій вона посилається на практику Верховного Суду та ст.51 Закону №2262-ХІІ.
Розглядаючи питання строків звернення до суду, судом враховано таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач просить визнати протиправним дії відповідача щодо невнесення в довідку №31/28/37-226 від 24.06.2025 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у відсотковому розмірі.
Проте, до суду звернувся 05.02.2026 року, пропустивши шестимісячний строк звернення до суду.
Розглядаючи питання поважності пропуску строку звернення в межах аргументів наведених представником позивача, суддя зазначає таке.
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Представник позивача, обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду, посилається на постанови Верховного Суду, які перелічені в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду і вважає, що наведені різні правові висновки з приводу захисту його права щодо застосування строків на звернення до суду з цим позовом.
Однак, неоднозначність судової практики у певних правовідносинах, відсутність такої чи її сформованість не є обставинами, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом, а тому не можуть вважатись поважними.
Більше того, висновки Верховного Суду щодо застосування положень частини другої статті 122 КАС України у спорах з приводу зазначення у довідках іншої інформації ще не сформовані.
Також, судом не беруться до уваги посилання позивача на ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями, з таких мотивів.
У відповідності до наведеної норми, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Зміст наведеної норми вказує на те, що вона врегульовує питання перерахунку пенсії у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та строків такого перерахунку.
Враховуючи те, що спірні правовідносини не стосуються перерахунку пенсії у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та те, що наведена норма врегульовує питання строків перерахунку пенсії, а не строків звернення до суду, ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може бути застосована при розгляді питання строків звернення до суду.
Таким чином, суддя вважає, що представником позивача не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли позивачу звернутися до суду у визначений законодавством строк, а твердження, на які вона посилається у заяві про поновлення строку звернення до суду, не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку.
Згідно із п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених ч.2 ст.123 цього Кодексу.
Частиною другою статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки судом не встановлено підстав для поновлення строку звернення до суду, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.
Керуючись ст.ст.47, 160, 161, 169, 248, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (Філія ГСЦ МВС) про визнання протиправними дій повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович