Іменем України
20 лютого 2026 рокум. ДніпроСправа № 640/11908/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м.Києві, полку поліції особливого призначення №1 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - відповідач 1, ГУПН в м.Києві), полку поліції особливого призначення № 1 (далі - відповідач 2) з такими вимогами:
- скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м.Києві від 24.06.2022 №500 в частині застосування до командира автотранспортної роти полку поліції особливого призначення №1 у м.Києві майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади;
- скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м.Києві від 22.07.2022 №1162 о/с «Про особовий склад» в частині призначення майора поліції ОСОБА_1 (0036397) командиром взводу №1 роти №4 батальйону конвойної служби із посадовим окладом 2600 грн, установивши надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 45 відсотків посадового окладу, з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби в поліції, звільнивши його з посади командира автотранспортної роти полку поліції особливого призначення №1;
- поновити майора поліції ОСОБА_1 на посаді командира автотранспортної роти полку поліції особливого призначення №1 у м.Києві.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що службове розслідування проведено уповноваженими особами ГУНП у м.Києві поверхнево, а складений цими особами за результатам перевірки висновок не враховує всіх обставин.
Так, з листопада 2021 року згідно розпорядження командира полку поліції особливого призначення №1 та Планів розрахунку комплексного використання сил і засобів Автороти, задіяних по охороні публічного порядку, позивача призначили виконувати обов'язки поліцейського-водія або поліцейського. Таким чином, виконуючи з листопада 2021 року обов'язки поліцейського-водія або поліцейського, позивач не міг виконувати обов'язки командира автотранспортної роти полку поліції особливого призначення №1 у м.Києві, оскільки кожен день залучався до несення служби в добових нарядах, на блок-постах, на залізничному вокзалі та інших службах, на які призначали за вказівкою командира полку особливого призначення №1.
Позивач зазначає, що з листопада 2021 року виконання обов'язків командира автотранспортної роти полку поліції особливого призначення №1 ГУНП у м.Києві за розпоряджанням командира полку покладалось на інших посадових осіб полку поліції.
Щодо виявлених членами комісії у кімнаті переодягання особового складу автотранспортної роти незадовільного стану кімнати, пустих пляшок з під пива, брудного старого одягу, зіпсованих продуктів харчування, позивач зазначає, що такі обставини склалися внаслідок переведення особового складу на казармене становище і постійного перебування особового складу у службових приміщеннях. Ця кімната потребує косметичного ремонту, але коштів на його проведення вже тривалий час не виділяється. Щодо службового кабінету командира автотранспортної роти, то з 24 лютого 2022 року, тобто з дня введення воєнного стану в Україні, кабінет знаходиться у вільному доступі особового складу автотранспортної роти та використовується і зараз особовим складом автотранспортної роти для зберігання продуктів та приготування їжі. Жетон поліцейського, що знаходився у кімнаті, позивачу не належить.
Не погоджуючись з наказом Головного управління Національної поліції у м.Києві від 24.06.2022 №500 про накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, позивач звернувся з рапортом до начальника Головного управління Національної поліції у м.Києві про скасування вказаного дисциплінарного стягнення.
В рапорті позивач зазначив, що 29 червня 2022 року його викликали до управління головної інспекції Головного управління Національної поліції у м.Києві та намагались ознайомити з наказом про притягнення до дисциплінарного стягнення від 24 червня 2022 року №500. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції у м.Києві позивач просив ознайомити його з матеріалами службового розслідування, на що членами комісії ОСОБА_2 та А.Васьківським було відмовлено, чим, на думку позивача, було порушено його право на захист, що передбачено статтями 55, 57, 59 Конституції України. Крім того, позивачу не було роз'яснено права, передбачені пунктом 2 розділу IV «Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України», затвердженого Наказом МВС України від 07 листопада 2018 року №893 (далі Порядок 893).
Вищезазначені порушення призвели до неупередженого, необ'єктивного, поверхневого службового розслідування та недосягнення суті службового розслідування, передбаченого пунктом 4 розділу V Порядку №893.
Листом ГУНП у м.Києві №3384/125/05/67-2022 від 08.07.2022 позивачу відмовлено у розгляді рапорту про перегляд застосованого дисциплінарного стягнення в виді звільнення з посади.
Позивач вказує на безпідставність застосування відповідачем дисциплінарної відповідальності з огляду на відсутність обставин вчинення ним дисциплінарного проступку.
29 липня 2022 позивача ознайомили з наказом ГУНП у м.Києві від 22.07.2022 №1162 о/с «Про особовий склад», в якому відповідно до п.3 (як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» призначено: майора поліції ОСОБА_1 (0036397) командиром взводу №1 роти №4 батальйону конвойної служби із посадовим окладом 2600 гривень, установивши надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 45 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби в поліції, звільнивши його з посади командира автотранспортної роти полку поліції особливого призначення №1.
З наказами Головного управління Національної поліції у м.Києві від 24.06.2022 №500 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ППОП №1 ГУНП у м.Києві» та від 22.07.2022№1162 о/с «Про особовий склад» позивач не погоджується, тому звернувся до суду.
Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву від 23.08.2022 та додаткових поясненнях від 02.12.2025 заперечує проти позову та зазначає, що службове розслідування проведено з дотриманням положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893. Накази НПУ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. У задоволенні позову просить відмовити.
Відповідач 2 надав пояснення від 13.09.2022, в яких зазначив, що відповідно до п. 4 розділу І Положення про полк поліції особливого призначення № 1 Головного управління Національної поліції у м. Києві, затвердженого наказом ГУНП у М. Києві від 22.12.2021 №2502, підрозділ є окремим підрозділом ГУНП у м. Києві та безпосередньо підпорядковується керівнику ГУНП у м. Києві або особі яка виконує його обов'язки. Отже, полк поліції особливого призначення № 1 ГУНП у м. Києві, перебуває у структурі Головного управління Національної поліції у м. Києві в статусі окремого підрозділу та не має самостійних владних повноважень, тому Полк поліції особливого призначення № 1 Головного управління Національної поліції у м. Києві не може бути відповідачем у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2022 року відкрито провадження у справі; визначено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження.
На виконання положень Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року справу прийнято до провадження, розгляд справи продовжено в порядку загального позовного провадження. Підготовче провадження призначено в порядку письмового провадження.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19 січня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проходив службу в органах МВС України з 23.07.2004, в поліції з 07.11.2015, з 05.05.2016 в полку поліції особливого призначення №1 ГУНП у м.Києві на посаді командира автотранспортної роти.
Відповідно до доповідної записки начальника управління головної інспекції Головного управління Національної поліції у м. Києві підполковника поліції Мащенка Сергія, з матеріалами фотофіксації, 20.05.2022 працівниками УГІ ГУНП у м.Києві під час перевірки виявлені недоліки дотримання дисципліни і законності, транспортної дисципліни особовим складом полку поліції особливого призначення № 1 ГУНП у м. Києві.
Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 26.05.2022 № 607 «Про призначення та проведення службового розслідування» за фактом виявлення недоліків дотримання дисципліни і законності, транспортної дисципліни особовим складом полку поліції особливого призначення №1 ГУНП у м.Києві призначено проведення службового розслідування та утворено дисциплінарну комісію.
Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 09.06.2022 № 664 «Про продовження строку проведення службового розслідування» продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 26.05.2022 № 607 «Про призначення та проведення службового розслідування», до 24.06.2022.
За висновком службового розслідування від 22.06.2022, дисциплінарною комісією встановлено неналежне виконання службових обов'язків командиром автотранспортної роти майором поліції ОСОБА_1 , що призвело до можливості керування службовими автомобілями особовим складом з грубими порушенням Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 №757. Зокрема, експлуатація службового транспорту особовим складом ППОП № 1 ГУНП у м. Києві відбувається з порушеннями вимог пунктів 9, 12 та 13 розділу ІІІ Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, а саме здійснюються виїзди спеціальних автомобілів без відповідної фіксації у дорожньому листі та мають місце внесення недостовірних записів до облікових журналів, або такі взагалі не робляться. Крім того, мають випадки керування незакріпленим транспортним засобом.
Таким чином, за висновком службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що в порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» неналежне виконання посадових (функціональних) обов'язків командира автотранспортної роти ППОП № 1 ГУНП у м. Києві майора поліції ОСОБА_1 призвело до можливості керування автомобілем «Mitsubishi L-200», номерний знак НОМЕР_2 (на синьому фоні), капітаном поліції ОСОБА_3 , який незакріплений належним чином за вказаним автомобілем. Крім того, ОСОБА_1 не
проконтролював своєчасне внесення водіями достовірних відомостей до облікових журналів та дорожніх листів. Вказане свідчить про відсутність належного контролю за службовою дисципліною підлеглих, що у свою чергу є порушенням останнім вимог пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
У зв'язку з викладеним, за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 9, 12 та 13 розділу III Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» дисциплінарною комісією рекомендовано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.
Наказом ГУ НП у м. Києві від 24.06.2022 № 500 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських полку поліції особливого призначення № 1 ГУНП у м. Києві» за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VII, функціональних обов'язків командира автотранспортної роти в частині відсутності контролю за правильним використанням особовим складом роти автотранспортних засобів, за станом та правильною експлуатацією всіх приміщень роти, не здійснював перевірку за несенням служби особовим складом роти відповідно до нормативних документів до командира автотранспортної роти полку поліції особливого призначення №1 ГУНП у м. Києві до майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.
Згідно з наказом ГУ НП у м. Києві від 22.07.2022 №1162 о/с «Про особовий склад», відповідно до пункту 3 (як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади) частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» призначити: майора поліції ОСОБА_1 командиром взводу №1 роти №4 батальйону конвойної служби із посадовим окладом 2600 гривень, установивши надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 45 відсотків посадового окладу, з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби в поліції , звільнивши його з посади командира автотранспортної роти полку поліції особливого призначення №1. Підстава: наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 24 червня 2022 року №500 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ППОП і ГУНП у м. Києві».
Не погоджуючись з наказами від 24.06.2022 № 500 та від 22.07.2022 №1162 позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (в редакції на час спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
За змістом частини 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною 1 статті 18 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Частиною 1 статті 64 Закону № 580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Отже з тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Згідно з частиною 1 статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина 2 статті 19 Закону № 580-VIII ).
Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України.
Згідно з преамбулою до Дисциплінарного статуту, цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до приписів пункту 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію України», зобов'язує поліцейського, зокрема, знати закони, інші нормативно- правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських. Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов'язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень
Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил , що такими нормативними актами передбачені. При цьому, на керівника покладається забезпечення дотримання службової дисципліни іншими поліцейських (підлеглими) і здійснення контролю за їхньою службовою діяльністю.
Законодавство встановлює підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Правову позицію аналогічного змісту викладено у постанові Верховного Суду від 07.02.2020 по справі № 260/1118/18.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За змістом частини 1-3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Згідно частин 1, 2 статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Пунктом 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Частинами 7, 8, 14 статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь до поліцейських, які мають первинні спеціальні звання, та у виді звільнення з посади до поліцейських, які обіймають посади найнижчого рівня, не застосовується.
Згідно частини 3 статті 22 Дисциплінарного статуту вбачається, що дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє дотепер.
Розділом V Дисциплінарного статуту унормовано особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.
Відповідно до частини 1, 2 статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Частинами 3, 5 та 6 статті 26 Дисциплінарного статуту унормовано, що службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування.
Згідно частини 1 статті 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
З метою належної організації заходів, спрямованих на зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів Національної поліції України, запобігання надзвичайним подіям за участю поліцейських, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань за фактами порушення поліцейськими службової дисципліни наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок №893, в редакції на час спірних відносин).
За змістом пункту 1 розділу І Порядку №893 цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Відповідно до пунктів 1, 4 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до положень розділу VI Порядку №893 висновок службового розслідування є підсумковим документом службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника. Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.
Відповідно до частини 1 статті 29 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно частини 2 статті 29 Дисциплінарного статуту, дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
За змістом статті 31 Дисциплінарного статуту поліцейський має право подати рапорт про перегляд застосованого до нього дисциплінарного стягнення або його скасування протягом трьох днів з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку. Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду.
Отже, протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до поліцейського, винного в його учиненні, застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, і звільнення з посади.
На підставі абзацу 6 пункту 3 частини 1 та частини 8 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» переміщення поліцейських здійснюється на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України та переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
Поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
З системного аналізу наведених норм законодавства вбачається, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, зокрема, у вигляді звільнення з посади, є відповідний наказ начальника, прийнятий на підставі висновку службового розслідування, яке проводиться з метою повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку.
В свою чергу, переміщення
З матеріалів справи судом встановлено, що в ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено таке.
У доповідній записці зазначено, що перевіряючими виявлено заступника командира взводу № 2 автотранспортної роти ППОП № 1 ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_3 , який керував службовим автомобілем «Mitsubishi L-200», номерний знак НОМЕР_2 (на синьому фоні), без дорожнього листа та усно повідомив перевіряючим, що він має супроводжувати два службових автомобіля до центру забезпечення № 2 ГУНП у м. Києві, для списання, що є порушенням вимог п. 12, п. 13 розділу ІІІ Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757 (далі - Порядок), відповідно до якого усі водії службових транспортних засобів перед виїздом отримують у відповідальної за автотранспортну діяльність особи дорожній лист, проходять медичний огляд та інструктаж, засвідчують їх проходження власним підписом у дорожньому листі та відповідних облікових журналах, подають закріплений транспортний засіб на огляд технічного стану відповідальною за автотранспортну діяльність особою, яка підтверджує його справність підписом у відповідному розділі дорожнього листа. Також, слід вказати, що капітан поліції ОСОБА_3 керував автомобілем «Mitsubishi L-200», номерний знак НОМЕР_2 (на синьому фоні), будучи незакріпленим за вказаним транспортним засобом відповідним чином.
Опитаний у ході проведення службового розслідування капітан поліції ОСОБА_3 пояснив, що дійсно 20.05.2022 він керував службовим автомобілем «Mitsubishi L-200», номерний знак НОМЕР_2 (на синьому фоні), на території полку без дорожнього листа так як формував колону, виїжджати за територію полку не мав, а шляховий лист знаходився у матеріально відповідальної особи.
У кімнаті переодягання особового складу автотранспортної роти санітарний стан у незадовільному стані, виявлені пусті пляшки з під пива, брудний старий одяг, зіпсовані продукти харчування та повна антисанітарія. Крім цього, у службовому кабінеті командира автотранспортної роти ППОП № 1 ГУНП у м. Києві майора поліції ОСОБА_1 , виявлено дві пляшки алкогольного напою коньяк «Старий Кахеті», ємкістю 0,5 л, відкриту пляшку вина ємкістю 0,7 л та літрову пляшку з під лимонаду у якій знаходилась горілка домашнього приготування.
У своєму поясненні ОСОБА_1 зазначив, що з листопада 2021 року усною вказівкою командира полку він та його заступник ОСОБА_4 виконує функціональні обов'язки поліцейського-водія та поліцейського. 04.04.2022 на нараді керівництва було усно оголошено про усунення їх від виконання службових обов'язків та з того часу він жодної службової документації не вів, вхідну кореспонденцію не отримував та на службових нарадах присутній не був. Щодо виявлених заборонених речей у його службовому кабінеті та хто їх приніс йому не відомо, так як доступ до кабінету має будь-який поліцейський-водій. Вказаний кабінет він використовував тільки для переодягання перед заступанням на службу. 20.05.2022 під час здійснення перевірки підрозділу УГІ він змінився після добового чергування та о 08.00 поїхав додому відпочивати.
Відповідно до службової характеристики наданої відділом кадрового забезпечення, встановлено, що за період служби в ОВС та Національній поліції ОСОБА_1 зарекомендував себе посередньо. Нормативно-правові акти МВС України, які регламентують діяльність Національної поліції України, знає та не завжди правильно застосовує їх у своїй повсякденній діяльності. З покладеними на нього обов'язками справляється задовільно. Потребує постійного контролю за якістю виконання вказівок, несумлінний при їх виконанні. За характером спокійний, врівноважений, однак на критику керівництва, не реагує, вказівки - не виконує.
30.05.2022 перевірка службового транспорту проводилась у присутності заступника начальника автотранспортної роти ППОП № 1 ГУНП у м. Києві капітана поліції Майстренка В. А.
З'ясуванням умов експлуатації службового автомобіля «Шкода Октавія», номерний знак НОМЕР_3 встановлено, що на момент перевірки показники пробігу на спідометрі складали 803087 км, однак у дорожньому листі від 02.05.2022 №3198 до вказаного транспортного засобу зазначені показники складають 803660 км, різниця 573 км.
З'ясуванням умов експлуатації службового автомобіля «Санг Йонг Рекстон», номерний знак НОМЕР_4 встановлено, що на момент перевірки показники пробігу на спідометрі складали 162233 км, однак у дорожньому листі від 02.05.2022 №3235 до вказаного транспортного засобу зазначені показники складають 162980 км, різниця 747 км.
З'ясуванням умов експлуатації службового автомобіля «Мітцубісі L-200», номерний
знак НОМЕР_2 встановлено, що на момент перевірки показники пробігу на спідометрі складали 121888 км, однак у дорожньому листі від 02.05.2022 № 3231 до вказаного транспортного засобу зазначені показники складають 122400 км, різниця 512 км.
З'ясуванням умов експлуатації службового автомобіля «Шкода Рапід», номерний знак НОМЕР_5 встановлено, що на момент перевірки показники пробігу на спідометрі складали 60628 км, однак у дорожньому листі від 02.05.2022 № 3225 до вказаного транспортного засобу зазначені показники складають 60860 км, різниця 232 км.
З'ясуванням умов експлуатації службового автомобіля «Шкода Рапід», номерний знак11*4884 встановлено, що на момент перевірки показники пробігу на спідометрі складали 169374 км0, однак у дорожньому листі від 02.05.2022 № 3214 до вказаного транспортного засобу зазначені показники складають 170270 км, різниця 896 км.
З'ясуванням умов експлуатації службового автомобіля «Мітцубісі СКС», номерний
знак НОМЕР_6 встановлено, що на момент перевірки показники пробігу на спідометрі складали 18135 км, однак у дорожньому листі від 02.05.2022 № 3238 до вказаного транспортного засобу зазначені показники складають 18410 км, різниця 275 км.
З'ясуванням умов експлуатації службового автомобіля «Санг Йонг Рекстон», номерний знак НОМЕР_7 встановлено, що на момент перевірки показники пробігу на спідометрі складали 301986 км, однак у дорожньому листі від 02.05.2022 № 3234 до вказаного транспортного засобу зазначені показники складають 302330 км, різниця 344 км.
З'ясуванням умов експлуатації службового автомобіля «Шкода Рапід», номерний знак НОМЕР_8 встановлено, що на момент перевірки показники пробігу на спідометрі складали 174192 км, однак у дорожньому листі від 02.05.2022 № 3216 до вказаного транспортного засобу зазначені показники складають 174570 км, різниця 378 км.
З'ясуванням умов експлуатації службового автомобіля «Мітцубісі СКС», номерний знак НОМЕР_9 встановлено, що на момент перевірки показники пробігу на спідометрі складали 139357 км, однак у дорожньому листі від 02.05.2022 № 3212 до вказаного транспортного засобу зазначені показники складають 140030 км, різниця 673 км.
З'ясуванням умов експлуатації службового автомобіля «Мітцубісі СКС», номерний знак НОМЕР_10 встановлено, що на момент перевірки показники пробігу на спідометрі складали 236522 км, однак у дорожньому листі від 02.05.2022 № 3211 до вказаного транспортного засобу зазначені показники складають 237060 км, різниця 538 км.
З'ясуванням умов експлуатації службового автомобіля «Мітцубісі СКС», номерний знак НОМЕР_11 встановлено, що на момент перевірки показники пробігу на спідометрі складали 248216 км, однак у дорожньому листі від 02.05.2022 № 3204 до вказаного транспортного засобу зазначені показники складають 248220 км, різниця 4 км, однак у вказаному дорожньому листку відсутні підписи механіка чи відповідальної особи, підпис водія про прийняття справного автомобіля та підпис механіка про прийняття справного автомобіля від водія.
З'ясуванням умов експлуатації службового автомобіля «Мітцубісі СКС», номерний знак НОМЕР_12 встановлено, що на момент перевірки показники пробігу на спідометрі складали 229289 км, однак у дорожньому листі від 02.05.2022 № 3203 до вказаного транспортного засобу зазначені показники складають 228670 км, різниця 619 км.
З'ясуванням умов експлуатації службового автомобіля «Мітцубісі СКС», номерний знак НОМЕР_13 встановлено, що на момент перевірки показники пробігу на спідометрі складали 240901 км, однак у дорожньому листі від 02.05.2022 № 3209 до вказаного транспортного засобу зазначені показники складають 241230 км, різниця 329 км.
З'ясуванням умов експлуатації службового автомобіля «Санг Йонг Рекстон», номерний знак НОМЕР_14 встановлено, що на момент перевірки показники пробігу на спідометрі складали 245948 км, однак у дорожньому листі від 02.05.2022 № 3233 до вказаного транспортного засобу, зазначені показники складають 246180 км, різниця 637 км.
З'ясуванням умов експлуатації службового автомобіля «Форд Транзит», номерний знак НОМЕР_15 встановлено, що на момент перевірки показники пробігу на спідометрі складали 285543 км, однак у дорожньому листі від 02.05.2022 № 3197 до вказаного транспортного засобу зазначені показники складають 286930 км, різниця 1387 км.
З'ясуванням умов експлуатації службового автомобіля «Атаман», номерний знак НОМЕР_16 встановлено, що на момент перевірки показники пробігу на спідометрі складали 49465 км, однак у дорожньому листі від 02.05.2022 № 3247 до вказаного транспортного засобу зазначені показники складають 50310 км, різниця 845 км.
З'ясуванням умов експлуатації службового автомобіля «ПАЗ 4234», номерний знак НОМЕР_17 встановлено, що на момент перевірки показники пробігу на спідометрі складали 221124 км, однак у дорожньому листі від 02.05.2022 № 3244 до вказаного транспортного засобу зазначені показники складають 221860 км, різниця 736 км.
З'ясуванням умов експлуатації службового автомобіля «ПАЗ 4234», номерний знак НОМЕР_18 встановлено, що на момент перевірки показники пробігу на спідометрі складали 227457 км, однак у дорожньому листі від 02.05.2022 № 3240, до вказаного транспортного засобу зазначені показники складають 227182 км, різниця 275 км.
З'ясуванням умов експлуатації службового автомобіля «КРАЗ», номерний знак НОМЕР_19 встановлено, що на момент перевірки показники пробігу на спідометрі складали 60033 км, однак у дорожньому листі від 02.05.2022 № 3250 до вказаного транспортного засобу зазначені показники складають 60430 км, різниця 397 км.
Виявлені недоліки є порушенням вимог пункту 12 розділу ІІІ Порядку, відповідно до якого усі водії службових транспортних засобів повинні правильно вести дорожні листи, облікові журнали та іншу передбачену цим Порядком дорожню документацію, своєчасно вносити до них достовірні дані за наявності всіх необхідних підписів і відповідних штампів. Виїзд транспортного засобу без заповненого дорожнього листа забороняється. Крім того, у порушення вимог п. 1 розділу VІІІ Порядку у шляхових листах були відсутні відмітки та штампи лікаря з метою визначення здатності водіїв до безпечного керування службовими транспортними засобами в органах поліції та не здійснювався медичний контроль за станом водіїв щозмінних перед рейсових та періодичних після рейсових медичних оглядів.
Вказані порушення стали можливими унаслідок неналежного виконання службових обов'язків командира автотранспортної роти майора поліції ОСОБА_1 та його заступника, що призвело до можливості керування службовими автомобілями особовим складом з грубими порушенням цього Порядку. Крім того, ОСОБА_1 не проконтролював своєчасне внесення водіями достовірних відомостей до дорожніх листів.
Крім того, під час проведення службового розслідування встановлено, що 30.05.2022 працівниками УГІ ГУНП та ЦЗ №2 у м.Києві повторно було здійснено перевірку дотримання службової та транспортної дисципліни ППОП № 1, під час якої з'ясовано, що недоліки виявлені 20.05.2022, на момент перевірки усунені не були.
Опитаний командир полку поліції особливого призначення № 1 ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 пояснив, що з початку 2022 року командир автороти ОСОБА_1 , його заступник ОСОБА_6 та заступник командира взводу № 2 ОСОБА_3 самоусунулись від виконання своїх функціональних обов'язків, не проводять інструктажі з особовим складом перед заступанням на службу, належним чином не ведуть службову документацію.Низький контроль за діями підлеглих привів до виходу з ладу шести одиниць службового транспорту. На неодноразові зауваження з даного приводу не реагували та підбурювали особовий склад з метою дестабілізації службової дисципліни у колективі. Факт відсторонення від виконання функціональних обов'язків ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 заперечив.
Відповідно до довідки наданої відділом кадрового забезпечення ППОП № 1 у період проходження служби з початку 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 від виконання функціональних обов'язків не відсторонювалися.
На підставі встановлених службовим розслідуванням обставин, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що експлуатація службового транспорту особовим складом ППОП № 1 ГУНП у м. Києві відбувається з порушеннями вимог пунктів 9, 12 та 13 розділу ІІІ Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, а саме здійснюються виїзди спеціальних автомобілів без відповідної фіксації у дорожньому листі та мають місце внесення недостовірних записів до облікових журналів, або такі взагалі не робляться. Крім того, мають випадки керування незакріпленим транспортним засобом.
Таким чином, у ході проведення службового розслідування встановлено, що в порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» неналежне виконання посадових (функціональних) обов'язків командира автотранспортної роти ППОП № 1 ГУНП у м. Києві майора поліції ОСОБА_1 призвело до можливості керування автомобілем «Mitsubishi L-200», номерний знак НОМЕР_2 (на синьому фоні), капітаном поліції ОСОБА_3 , який незакріплений належним чином за вказаним автомобілем. Крім того, ОСОБА_1 не проконтролював своєчасне внесення водіями достовірних відомостей до облікових журналів та дорожніх листів. Вказане свідчить про відсутність належного контролю за службовою дисципліною підлеглих, що у свою чергу є порушенням останнім вимог пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
У зв'язку з викладеним, за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VІІ, дисциплінарною комісією
рекомендовано до командира автотранспортної роти полку поліції особливого призначення № 1 ГУНП у м. Києві майора поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.
Верховним Судом у постанові від 10.09.2020 у справі №360/4790/19 сформовано правовий висновок, що питання обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, але при цьому необхідно враховувати певні обставини. Суд здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень за критеріями частини другої статті 2 КАС України, які є межею для дискреційних повноважень останніх. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням.
Щодо встановлених порушень у висновку про результати службового розслідування, суд зазначає наступне.
Згідно з функціональними обов'язками командира автотранспортної роти, затвердженими командиром ППОП №1 ГУНП у м. Києві майором поліції ОСОБА_7 , командир автотранспортної роти підпорядковується командиру полку і його заступникам. Він є прямим начальником всього особового складу роти і безпосередньо відповідає за службову діяльність полку, навчання, виховання, за стан і зберігання транспорту, озброєння, спорядження і спеціальних технічних засобів, а також за моральний стан особового складу роти, за збереження озброєння і спеціальних засобів при доставці їх до місць несення служби. Несе персональну відповідальність за організацію роботи з особовим складом стан дисципліни та законності, за організацію безпеки особового складу, його теоретичну та практичну підготовку, вміння професійно грамотно реагувати та діяти в нестандартних ситуаціях, за проведення заходів по запобіганню надзвичайних подій серед особового складу.
Він зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; вчасно перевіряти готовність особового складу та транспорту до несення служби; перевіряти несення служби і усувати на місцях виявлені недоліки; стежити за правильним використанням особовим складом роти, автотранспортних засобів, не менше одного разу на місяць особисто оглядати зброю, спорядження та власний транспорт; стежити за станом та правильною експлуатацією всіх приміщень роти; відповідно до нормативних документів здійснювати перевірку за несенням служби підлеглими.
Таким чином, відповідно норм Дисциплінарного статуту Національної поліції України та функціональних обов'язків командира автотранспортної роти на позивача, як командира автотранспортної роти, покладений безпосередній обов'язок щодо контролю за підлеглим особовим складом, підтримання у належному стані і зберігання транспорту, в тому числі перевірки готовності особового складу та транспорту до несення служби, правильного використанням особовим складом роти автотранспортних засобів.
З матеріалів службового розслідування судом встановлено, що у письмових поясненнях командир полку поліції особливого призначення № 1 ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 пояснив, що з початку 2022 року командир автороти ОСОБА_1 , амоусунувся від виконання своїх функціональних обов'язків, факт відсторонення від виконання функціональних обов'язків ОСОБА_1 заперечив.
Відповідно до довідки відділу кадрового забезпечення ППОП № 1 у період проходження служби з початку 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 від виконання функціональних обов'язків не відсторонювалися.
Відтак твердження позивача стосовно того, що він був відсторонений від виконання обов'язків командира автотранспортної роти, не знайшли свого підтвердження, факт відсторонення позивача не встановлений та не підтверджений проведеним службовим розслідуванням.
Жодних доказів (наказів, розпоряджень) щодо відсторонення позивача з посади командира автотранспортної роти чи покладання функціональних обов'язків на інших осіб матеріали справи не містять.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2017 №757, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2017 р. за № 1198/31066, затверджений Порядок використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України (далі Порядок №757).
За пунктом 1 розділу І Порядку №757 цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878, з метою регулювання правових відносин органів і підрозділів Національної поліції України, які мають на балансовому обліку та/або експлуатують транспортні засоби, у сфері придбання, використання, зберігання, технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, розроблення заходів щодо забезпечення безаварійної експлуатації службового автотранспорту, організації контролю за дотриманням безпеки дорожнього руху штатними та позаштатними водіями.
Вимоги цього Порядку є обов'язковими для виконання структурними підрозділами апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональними територіальними органами Національної поліції України, територіальними органами Національної поліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, їх відокремленими підрозділами, а також установами, що входять до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції) (пункт 2 розділу І Порядку №757).
Відповідно до підпункту 1 пункту 6 розділу ІІ Порядку №757 з метою забезпечення ефективного використання транспортних засобів і недопущення зловживань з боку штатних і позаштатних водіїв керівництвом органів поліції вживаються такі заходи: 1) забороняється водіям (судноводіям) використання транспортних засобів для поїздок, не пов'язаних із службовою діяльністю, керування незакріпленими транспортними засобами та за відсутності у них документів, які згідно з ПДР або Правилами судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 16 лютого 2004 року № 91, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 12 липня 2004 року за № 872/9471, дають право на керування транспортними засобами, а також за відсутності іншої передбаченої цим Порядком дорожньої документації.
Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку №757 усі виїзди та повернення службових транспортних засобів органів поліції фіксуються у дорожньому листі (додаток 5), який в органах поліції є документом первинного обліку експлуатації транспортних засобів. Інформація щодо маршруту руху, пробігу і часу використання транспортного засобу засвідчується підписами посадових осіб органів поліції, у розпорядження яких надавався транспортний засіб для виконання службових завдань.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Порядку №757 усі водії службових транспортних засобів повинні правильно вести дорожні листи, облікові журнали та іншу передбачену цим Порядком дорожню документацію, своєчасно вносити до них достовірні дані за наявності всіх необхідних підписів і відповідних штампів. Виїзд транспортного засобу без заповненого дорожнього листа забороняється.
Відповідно до вимог пункту 1 розділу VІІІ Порядку №757 з метою визначення здатності штатних і позаштатних водіїв до безпечного керування службовими транспортними засобами в органах поліції здійснюється медичний контроль за станом водіїв шляхом проведення щозмінних передрейсових та періодичних післярейсових медичних оглядів.
За змістом пункту 3 розділу VІІІ Порядку №757 допуск водіїв до керування транспортними засобами підтверджується штампом і підписом медпрацівника у відповідних розділах дорожніх листів.
За встановлених службовим розслідуванням обставин, суд погоджується з висновком відповідача, що експлуатація службового транспорту особовим складом ППОП № 1 ГУНП у м. Києві відбувається з порушеннями вимог пунктів 9, 12 та 13 розділу ІІІ Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 75, а саме виїзди спеціальних автомобілів здійснювалися особовим складом без відповідної фіксації у дорожньому листі, внесення недостовірних записів до облікових журналів або відсутність таких записів керування незакріпленим транспортним засобом.
Послідовним є висновок, що вказані порушення стали можливими внаслідок неналежного виконання позивачем своїх посадових (функціональних) обов'язків командира автотранспортної роти ППОП № 1 ГУНП у м. Києві, зокрема в частині відсутності належного контролю за підлеглими, за своєчасним внесенням достовірних відомостей до облікових журналів та дорожніх листів, перевірки готовності особового складу та транспорту до несення служби, що в свою чергу свідчить про факт порушення позивачем вимог пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Як вже було зазначено, пунктом 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов'язаний: 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
За пунктом 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.
Отже, оскільки матеріалами службового розслідування встановлено факт недотримання позивачем вимог пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, то при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом.
Як убачається з матеріалів справи, наказ ГУ НП у м. Києві від 22.07.2022 №1162 о/с «Про особовий склад» винесений відповідачем відповідно до пункту 3 (як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади) частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» та яким позивача призначено на іншу нижчу посаду, є похідним та прийнятий на підставі наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 24 червня 2022 року №500 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ППОП і ГУНП у м. Києві», що узгоджується з приписами пункту 3 частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію».
Жодних аргументів щодо протиправності спірного наказу від 22.07.2022 №1162 о/с позивачем у позовній заяві не наведено.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, суд погоджується з доводами відповідача про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування спірних наказів з огляду на підтвердження факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Суд не бере до уваги твердження позивача про порядок накладення дисциплінарних стягнень від менш суворого до більш суворого виду дисциплінарного стягнення, з огляду на таке.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022 Дисциплінарний статут доповнено новим розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Частиною першою статті 29 Дисциплінарного статуту визначено, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
При цьому із змісту статті 29 Дисциплінарного статуту слідує, що її положення застосовуються у сукупності з іншими нормами, які визначають загальні критерії та підходи до застосування дисциплінарної відповідальності, а саме з урахуванням положень статі 19 цього статуту, яка регламентує порядок застосування дисциплінарних стягнень.
Оскільки за Дисциплінарним статутом підставою притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, частиною восьмою статті 19 статуту визначено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник підрозділу вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Варто мати на увазі, що обираючи той чи інший вид стягнення у порядку, запропонованому законодавцем, від незначного - зауваження до суворішого - звільнення з посади, керівник, ураховуючи характер відповідного проступку, застосовує саме той вид дисциплінарного стягнення, який відповідає суті цього проступку і є йому співмірним.
Водночас застосування частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту виключно у поєднанні зі статтею 13, якою визначено перелік видів дисциплінарних стягнень та послідовність їх застосування, виключало б з процедури визначення виду стягнення такого визначального елементу як оцінка характеру самого проступку внаслідок однакового підходу до оцінки різних за ступенем тяжкості проступків та, відповідно, результату обрання виду відповідальності виключно в порядку послідовності.
Отже повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22, від 29.02.2024 у справі № 260/5566/22, від 14.03.2024 у справі № 420/11778/22.
Також суд вважає необхідним зазначити, що норми абзацу 6 пункту 3 частини 1 та частини 8 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» внесені змінами в редакції Закону «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» №2123-IX від 15.03.2022 та згідно пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону вони діють тимчасово, на період введення в Україні воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України та 60 днів після цього.
Пунктом 4 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Водночас частиною першою статті 32 Кодексу законів про працю України установлено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.
Усталеною є практика Верховного Суду щодо застосування приписів Кодексу законів про працю України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.
Однак відсутність у Законі України «Про Національну поліцію» та Положенні норми про обов'язковість згоди поліцейського на переміщення в іншу місцевість на рівнозначну посаду для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, вказує не на неврегульованість цих правовідносин нормами спеціального законодавства, а про їхнє вирішення у спосіб, відмінний від правового регулювання трудових відносин, відповідно до норм трудового законодавства.
Отже, зміни в спеціальному законодавстві з питань проходження служби в поліції, що відбулися з 01 травня 2022 року, виключили можливість субсидіарного застосування норм трудового законодавства до регулювання порядку переміщення поліцейських, усунувши таким чином неоднозначне застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 25.05.2023 № 620/3663/19.
Щодо доводів позивача про порушення процедури проведення службового розслідування, а саме відмови членів дисциплінарної комісії за вимогою позивача надати для ознайомлення матеріали виконавчого провадження.
Аналіз положень пунктів 2, 3 розділу IV Порядку № 893 у взаємозв'язку з положеннями пункту 7 частини шостої статті 1, частин першої, дев'ятої статті 15 та частин першої-третьої статті 18 Дисциплінарного статуту, свідчить про те, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування має право на захист шляхом участі у службовому розслідуванні, у тому числі надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються, подавати клопотання про отримання матеріалів розслідування, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи.
При цьому, положення частини десята статті 15 Дисциплінарного статуту та пункту 7 розділу V Порядку № 893 свідчать, що розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження та лише на підставі окремого рішення керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. Лише у випадку розгляду справи у відкритому засіданні поліцейський, який притягається до відповідальності, повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією. У разі ж розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Отже у тих випадках, коли рішенням керівника, який призначив службове розслідування, не призначено розгляд дисциплінарною комісією справи у відкритому засіданні, поліцейський може реалізувати право на захист шляхом надання відповідних пояснень з доданими до них документами та матеріали. У поясненнях також може бути заявлено клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи, клопотання про вступ представника (адвоката).
Правова позиція у спорі, що виник за подібних правовідносин, викладена в постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 200/11250/19-а.
Дослідженням матеріалів службового розслідування судом встановлено, що позивач будь-яких клопотань, зокрема щодо ознайомлення з матеріалами службового розслідування, скарг на дії щодо порядку проведення службового розслідування у ході службового розслідування, вступу до участі представника, тощо не заявляв, а отже не скористався своїм правом на захист.
Таким чином, суд дійшов висновку, що твердження позивача щодо порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування не знайшли свого підтвердження.
Іншим доводам позивача в частині відсутності порушень, вказаних у доповідній записці (незадовільного стану кімнати переодягання та службового кабінету, залишення жетону поліцейського у кімнаті) суд не надає оцінку, зважаючи на те, що такі порушення не були підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Щодо вимог про поновлення на посаді, то з урахуванням наведених вище мотивів також не підлягають задоволенню, так як є похідними.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абзац 2 частини другоїстатті 77 КАС України).
За вказаною справою позивачем не наведено належних та достатніх обґрунтувань і доводів, не надано достатньо доказів щодо протиправності спірних наказів, відповідачем в свою чергу доведено правомірність та їх законність.
Відтак спірні накази ГУ НП у м. Києві є правомірними, відповідають вимогам статті 2 КАС України та, як наслідок, не підлягають скасуванню.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина третястатті 242 КАС України).
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Решті доводів сторін суд не надає оцінку, оскільки вони не впливають на висновки суду та результат розгляду справи.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та аргументів, наведених учасниками справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Підстави для розподілу судових витрат по справі у суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції у м.Києві (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15, ЄДРПОУ 40108583), полку поліції особливого призначення №1 (місцезнаходження: 03039, м.Київ, проспект В.Лобановського, 152) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Захарова