19 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/3648/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Притули К.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії,
Рішенням суду від 09 жовтня 2025 року, залишеним в силі постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2025 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії - задоволено частково, та вирішено:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) за період проходження військової служби з 30.01.2020 року по 28.02.2025 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а саме: з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2020 рік станом на 01 січня 2020 року; з 01.01.2021 по 31.12.2021 - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2021 рік станом на 01 січня 2021 року; з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року -зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2022 рік станом на 01 січня 2022 року; з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2023 рік станом на 01 січня 2023 року; з 01.01.2024 року по 28.02.2025 - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2024 рік станом на 01 січня 2024 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від ЗО серпня 2017 року № 704: за період проходження позивачем військової служби від з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2020 рік станом на 01 січня 2020 року; з 01.01.2021 по 31.12.2021 - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений стеттею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2021 рік станом на 01 січня 2021 року; з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2022 рік станом на 01 січня 2022 року; з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2023 рік станом на 01 січня 2023 року; з 01.01.2024 року по 28.02.2025 року - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2024 рік станом на 01 січня 2024 року, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
До суду звернувся представник відповідача із заявою, в якій просить:
- виправити у рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/3648/25 описку, зазначивши у резолютивній частині рішення про задоволення позовних вимог щодо перерахунку грошового забезпечення не за період з 30.01.2020 по 28.02.2025, а за період з 30.01.2020 по 19.05.2023;
- у разі відмови у виправленні описки прошу надати роз'яснення щодо відсутності у рішенні помилки під час зазначення відповідного періоду перерахунку грошового забезпечення.
Обґрунтовуючи заяву представник вказав, що ГУ НГУ, посилаючись на постанову Верховного Суду у справі №600/3516/24, вважає неможливим виділення додаткового фінансування Військовій частині для виконання рішення суду у справі №340/3648/25 в частині перерахунку грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 28.02.2025, так як Верховний Суд у даній постанові зауважив, що протягом періоду з 20.05.2023 по 18.06.2025 визначення посадових окладів та окладів за військовими званнями здійснюється, виходячи з фіксованої величини 1762 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №481 (пункт 71 постанови Верховного Суду). У свою чергу Військова частина розуміє, що при ухваленні Верховним Судом зазначеної постанови останній, визнавши правомірними рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у здійсненні перерахунку грошового забезпечення, виходив з того, що заява про відповідний перерахунок грошового забезпечення позивачем була подана у період дії постанови Кабінету Міністрів України №481, до її скасування в результаті розгляду справи №320/29450/24. При цьому потрібно звернути увагу на те, що позивач у справі №340/3648/25 звернувся до Військової частини з метою здійснення відповідного перерахунку грошового забезпечення також до скасування постанови Кабінету Міністрів України №481, що вказує на законність дій Військової частини щодо відмови у здійсненні зазначеного перерахунку під час дії постанови Кабінету Міністрів України №481.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд зазначає, що поняття описки і очевидної арифметичної помилки, визначає, що опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.
Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.
Під опискою необхідно розуміти помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання судового рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття. При цьому, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.
Судом не допущено описку в рішенні суду щодо перерахунку грошового забезпечення після травня 2023 року, оскільки судом надано оцінку цьому періоду у рішенні суду.
Так, судом було зазначено, що пункт 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в частині обрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, зокрема, визначення розрахункової величини в фіксованому розмірі 1 762,00 грн суперечить нормам розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII та не підлягає застосуванню.
Таким чином суд дійшов висновку, що заява про виправлення описки в рішенні суду задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Отже, системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що судове рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.
Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові № 7 від 20 травня 2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, тому процесуальна процедура роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Суд вважає, що рішення суду від 09 жовтня 2025 року має чітко визначену резолютивну частину в якій вказано конкретні дії для виконання рішення, є зрозумілим та роз'ясненню не підлягає.
Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволені заяви про роз'яснення рішення суду.
Керуючись ст. 248, 256 КАС України, суд,
В задоволені заяви представника Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про виправлення описки у судовому рішенні - відмовити.
В задоволені заяви представника Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про роз'яснення судового рішення - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА