19 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 640/10555/21
провадження № 2-іс/340/619/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Татл Технолоджі" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача, у якому просить визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення від 09.02.2021 року №101610415.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2021 року відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (т.2 а.с.1).
На виконання положень Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", у відповідності з Порядком передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженим наказом ДСА України №399 від 16.09.2024, згідно супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 № 01-19/3049/25 до Кіровоградського окружного адміністративного суду було передано 689 судових справ (у тому числі дану справу) (т.2 а.с.30).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2025, справу № 640/10555/21 передано на розгляд судді А.В. Сагуну (т.2 а.с.31).
Ухвалою судді від 27.06.2025 адміністративну справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (т.2 а.с.32-33).
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що ним у 2019 році було складено та в установлені Податковим кодексом України строки подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні за операціями постачання товарів. Однак у їх реєстрації було відмовлено у зв'язку з накладенням арешту за рішенням суду на суму ліміту ПДВ у системі електронного адміністрування ПДВ. Позивач вказує, що у період з 15.08.2019 по 21.10.2020 був позбавлений об'єктивної можливості здійснити реєстрацію податкових накладних з причин, які від нього не залежали. Після скасування арешту та його фактичного зняття контролюючим органом податкові накладні були повторно подані та зареєстровані в ЄРПН. Отже позивач вважає, що застосування до нього штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН є протиправним, оскільки таке порушення було зумовлене неправомірним арештом ліміту ПДВ, а не його власними діями чи бездіяльністю.
Відповідач подав до суду відзив, у якому заперечив проти позову, зазначивши, що за результатами камеральної перевірки встановлено факт порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. На підставі акта перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій відповідно до вимог статті 120-1 Податкового кодексу України. Відповідач наголошує, що норми податкового законодавства не передбачають виключень із відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних у разі накладення арешту на суму ліміту ПДВ, а сам факт порушення строків реєстрації є достатньою підставою для застосування штрафу незалежно від наявності чи відсутності вини платника податків (т.2 а.с.6-7, 39-43).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Так, в рамках виконання Договорів на закупівлю товарів №410/19 від 17.10.2019 року, №1660/19 від 17.10.2019 року, №1030/19 від 17.10.2019 року, №920/19 від 17.10.2019 року, №990/19 від 18.10.2019 року, №52/19 від 21.10.2019 року, №141/19 від 17.10.2019 року, №67/19 від 17.10.2019 року, №1020/19 від 18.10.2019 року позивачем складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні за правилом першої події, а саме:
- податкову накладну №1 від 05.11.2019 року на суму 65 833,60 грн, у тому числі ПДВ 10 972,27 грн (кінцевий споживач - отримувач неплатник ПДВ), яку 29.11.2019 року було направлено на реєстрацію до ЄРПН.
Згідно з квитанцією від 29.11.2019 року зазначену податкову накладну не прийнято з підстав накладення арешту за рішенням суду на суму податку, на яку продавець має право реєструвати податкові накладні та розрахунки коригування в ЄРПН (т.1 а.с.143-144);
- податкову накладну №1 від 23.10.2019 року на суму 26 451,00 грн, у тому числі ПДВ 4 408,50 грн (кінцевий споживач - отримувач неплатник ПДВ), яку 11.11.2019 року було направлено на реєстрацію до ЄРПН.
Згідно з квитанцією від 11.11.2019 року зазначену податкову накладну не прийнято з аналогічних підстав - накладення арешту за рішенням суду (т.1 а.с.145-146);
- податкову накладну №2 від 15.11.2019 року на суму 69 948,20 грн, у тому числі ПДВ 11 658,03 грн (кінцевий споживач - отримувач неплатник ПДВ), яку 29.11.2019 року було направлено на реєстрацію до ЄРПН.
Згідно з квитанцією від 29.11.2019 року зазначену податкову накладну не прийнято з аналогічних підстав - накладення арешту за рішенням суду (т.1 а.с.147-148);
- податкову накладну №2 від 23.10.2019 року на суму 61 719,00 грн, у тому числі ПДВ 10 286,50 грн (кінцевий споживач - отримувач неплатник ПДВ), яку 11.11.2019 року було направлено на реєстрацію до ЄРПН.
Згідно з квитанцією від 11.11.2019 року зазначену податкову накладну не прийнято з аналогічних підстав - накладення арешту за рішенням суду (т.1 а.с.149-150);
- податкову накладну №3 від 23.10.2019 року на суму 41 146,00 грн, у тому числі ПДВ 6 857,67 грн (кінцевий споживач - отримувач неплатник ПДВ), яку 11.11.2019 року було направлено на реєстрацію до ЄРПН.
Згідно з квитанцією від 11.11.2019 року зазначену податкову накладну не прийнято з аналогічних підстав - накладення арешту за рішенням суду (т.1 а.с.151-152);
- податкову накладну №3 від 05.11.2019 року на суму 49 375,20 грн, у тому числі ПДВ 8 229,20 грн (кінцевий споживач - отримувач неплатник ПДВ), яку 29.11.2019 року було направлено на реєстрацію до ЄРПН.
Згідно з квитанцією від 29.11.2019 зазначену податкову накладну не прийнято з аналогічних підстав - накладення арешту за рішенням суду (т.1 а.с.153-154);
- податкову накладну №4 від 23.10.2019 року на суму 47 024,00 грн, у тому числі ПДВ 7 837,33 грн (кінцевий споживач - отримувач неплатник ПДВ), яку 11.11.2019 року було направлено на реєстрацію до ЄРПН.
Згідно з квитанцією від 11.11.2019 року зазначену податкову накладну не прийнято з аналогічних підстав - накладення арешту за рішенням суду (т.1 а.с.155-156);
- податкову накладну №5 від 25.10.2019 року на суму 28 214,40 грн, у тому числі ПДВ 4 702,40 грн (кінцевий споживач - отримувач неплатник ПДВ), яку 11.11.2019 року було направлено на реєстрацію до ЄРПН.
Згідно з квитанцією від 11.11.2019 року зазначену податкову накладну не прийнято з аналогічних підстав - накладення арешту за рішенням суду (т.1 а.с.157-158);
- податкову накладну №6 від 25.10.2019 року на суму 21 160,80 грн, у тому числі ПДВ 3 526,80 грн (кінцевий споживач - отримувач неплатник ПДВ), яку 11.11.2019 року було направлено на реєстрацію до ЄРПН.
Згідно з квитанцією від 11.11.2019 року зазначену податкову накладну не прийнято з аналогічних підстав - накладення арешту за рішенням суду (т.1 а.с.159-160);
- податкову накладну №7 від 25.10.2019 року на суму 14 988,90 грн, у тому числі ПДВ 2 498,15 грн (кінцевий споживач - отримувач неплатник ПДВ), яку 11.11.2019 року було направлено на реєстрацію до ЄРПН.
Згідно з квитанцією від 11.11.2019 року зазначену податкову накладну не прийнято з аналогічних підстав - накладення арешту за рішенням суду (т.1 а.с.161-162);
- податкову накладну №8 від 30.10.2019 року на суму 34 974,10 грн, у тому числі ПДВ 5 829,02 грн (кінцевий споживач - отримувач неплатник ПДВ), яку 11.11.2019 року було направлено на реєстрацію до ЄРПН.
Згідно з квитанцією від 11.11.2019 року зазначену податкову накладну не прийнято з аналогічних підстав - накладення арешту за рішенням суду (т.1 а.с.163-164);
- податкову накладну №9 від 25.10.2019 року на суму 26 451,00 грн, у тому числі ПДВ 4 408,50 грн (кінцевий споживач - отримувач неплатник ПДВ), яку 11.11.2019 року було направлено на реєстрацію до ЄРПН.
Згідно з квитанцією від 11.11.2019 року зазначену податкову накладну не прийнято з аналогічних підстав - накладення арешту за рішенням суду (т.1 а.с.165-166);
- податкову накладну №10 від 30.10.2019 року на суму 61 719,00 грн, у тому числі ПДВ 10 286,50 грн (кінцевий споживач - отримувач неплатник ПДВ), яку 14.11.2019 року було направлено на реєстрацію до ЄРПН.
Згідно з квитанцією від 14.11.2019 року зазначену податкову накладну не прийнято з аналогічних підстав - накладення арешту за рішенням суду (т.1 а.с.167-168);
- податкову накладну №11 від 30.10.2019 року на суму 29 977,80 грн, у тому числі ПДВ - 996,30 грн (кінцевий споживач - отримувач неплатник ПДВ), яку 11.11.2019 року направлено на реєстрацію до ЄРПН.
Згідно з квитанцією від 11.11.2019 року зазначену податкову накладну не прийнято з аналогічних підстав - накладення арешту за рішенням суду (т.1 а.с.169-170).
Зокрема, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15 серпня 2019 року у справі №757/43411/19-к було накладено арешт на кошти - суму ПДВ у системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), зокрема, ТОВ "Татл Технолоджі" (ЄДРПОУ 42761739) (т.1 а.с.173-175).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада 2019 року у справі №757/48976/19-к арешт на суму ПДВ у системі електронного адміністрування ПДВ по ТОВ "Татл Технолоджі" було скасовано, а ухвалою від 16.03.2020 року виправлено описку щодо коду ЄДРПОУ платника податків (т.1 а.с.176-177, 178).
З Електронного кабінету платника 21.10.2020 року о 17:09 год. позивачу стало відомо, що ГУ ДПС у м. Києві було виконано судове рішення та знято арешт ліміту за рішенням суду (т.1 а.с.179).
Після зняття арешту позивач 27.10.2020 року повторно подав відповідні податкові накладні на реєстрацію до ЄРПН, які були зареєстровані, що підтверджується квитанціями про їх прийняття (т.1 а.с.181-207).
На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75, в порядку п.76.3 ст.76 Податкового кодексу України ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами камеральної перевірки складено акт від 22.01.2021 р. № 5987/26-15-04-15-18/42761739, згідно висновків якого позивачем порушено граничні строки реєстрації вказаних вище податкових накладних в ЄРПН, визначених п.201.10 ст.201 ПК України (т.2 а.с.9).
Відповідно до вимог п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, на підставі акта камеральної перевірки, відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення № 101610415 від 09.02.2021 року, яким до позивача застосовано штрафу санкцію на загальну суму 38 598,87 грн (т.2 а.с.8).
Незгода позивача з податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним позовом.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до вимог пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Разом з тим, пунктом 109.1 статті 109 ПК України передбачено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 109.2 статті 109 ПК України порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Отже, виходячи з аналізу наведених правових норм, якщо неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно, зокрема, своєчасної реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування відбулось за відсутності вини платника податків, це виключає і протиправність його діянь, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.
Так, відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з вимогами пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно до пункту 5 Порядок заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим Порядком.
Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
Одночасно, цим же пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200--1.3 статті 200--1 цього Кодексу.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Згідно пункту 200-1.1 статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (пункт 200-1.2 статті 200-1 ПК України).
Відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою.
Відповідно до пункту 12 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 569 від 16.10.2014 року (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок.
Згідно пункту 13 вказаного Порядку ДПС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДПС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
Як зазначалось судом, позивачем у жовтні - листопаді 2019 року складено податкові накладні за операціями з постачання товарів та у строки, визначені пунктом 201.10 статті 201 ПК України, поданої їх для реєстрації в ЄРПН, що відповідачем не заперечується.
Водночас, у реєстрації податкових накладних було відмовлено, що підтверджується відповідними квитанціями з ЄРПН, з підстав накладення арешту за рішенням суду на суму податку, на яку платник мав право зареєструвати податкові накладні.
Зокрема, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.08.2019 року у справі №757/43411/19-к було накладено арешт на суму ліміту податку на додану вартість у системі електронного адміністрування ПДВ ТОВ "Татл Технолоджі".
У подальшому ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.11.2019 року у справі №757/48976/19-к арешт скасовано, а ухвалою від 16.03.2020 року виправлено описку щодо коду ЄДРПОУ платника податків.
З відомостей електронного кабінету платника убачається, що фактичне зняття арешту відбулося лише 21.10.2020 року, що відповідачем також не заперечується.
Після зняття арешту позивачем 27.10.2020 року повторно подано відповідні податкові накладні на реєстрацію до ЄРПН, які були зареєстровані, що підтверджується квитанціями про їх прийняття.
Отже, несвоєчасна реєстрація податкових накладних була зумовлена обставинами, які не залежали від волі платника податків, а саме - накладенням арешту на суму ліміту ПДВ, що унеможливлювало виконання позивачем обов'язку щодо їх реєстрації.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах позивачем вжито всіх залежних від нього заходів для своєчасної реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, а порушення граничних строків їх реєстрації було зумовлене обставинами, які не залежали від волі позивача. За таких умов вина позивача у порушенні строків реєстрації податкових накладних відсутня.
Водночас, відсутність вини платника податків, як обов'язкової складової податкового правопорушення, виключає і можливість притягнення його до фінансової відповідальності, оскільки штрафна санкція, передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, за своєю правовою природою є заходом фінансової відповідальності та може бути застосована виключно за умови наявності вини платника податків.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, зокрема від 03.05.2018 року у справі №818/1070/17, від 26.06.2018 року у справі №808/2127/17, від 27.04.2018 року у справі №820/4064/17 та від 11.09.2018 року у справі №826/9114/16, у яких зазначено, що відсутність вини платника податків як необхідної складової податкового правопорушення обумовлює протиправність застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 року у справах №815/2745/17 та №816/390/17, від 14.08.2018 року у справі №803/1583/17, від 18.01.2018 року у справі №804/5153/17, від 28.08.2018 у справі №806/1965/16, від 09.11.2022 у справі № 640/10130/19 та від 04.05.2023 у справі № 520/12418/19, у яких наголошено, що застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, можливе виключно за наявності вини платника податків.
Отже, за відсутності вини позивача у несвоєчасній реєстрації податкових накладних застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій є протиправним.
За таких обставин податкове повідомлення-рішення від 09.02.2021 року №101610415, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію на загальну суму 38 598,87 грн, є протиправним та такими, що підлягає скасуванню.
Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання до суду позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2270,00 грн (т.1 а.с.23), який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Також, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).
Відповідно до статті 134 КАС України ("Витрати на професійну правничу допомогу") витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України", заява №19336/04).
Верховний Суд у постановах від 24.11.2021 року у справі № 420/1109/20, від 29.11.2021 року у справі №420/13285/20, від 03.12.2021 року у справі № 1.380.2019.000502 вказав, що, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження розміру понесених позивачем судових витрат на правову допомогу в сумі 3000,00 грн до суду надано копії таких документів: Договору про надання правової допомоги №8 від 18.02.2021 р., акту №09/04-21 від 09.04.2021 р. прийому-передачі наданих послуг за Договором №8 від 18.02.2021 р., рахунку-фактури № ПА-0000004 від 09.04.2021 р., платіжне доручення №184 від 12.04.2021 р., виписку по банківському рахунку за 12.04.2021 р. (т.1 а.с.25-30, 208-211).
Згідно з актом №09/04-21 від 09.04.2021 р. прийому-передачі наданих послуг, надано наступні послуги: ознайомлення з документами, наданими Клієнтом (0,5 год.) - 1000,00 грн; підготовка позовної заяви з направленням до суду (1 год.) - 2000,00 грн (т.1 а.с.208).
На переконання суду, заявлені до стягнення витрати на професійну правову допомогу підтверджені позивачем документально, є співмірними зі складністю даної справи, обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову, а тому підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Татл Технолоджі" (03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, 50, ЄДРПОУ 42761739) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправною і скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.02.2021 року № 101610415, яким до товариства з обмеженою відповідальністю "Татл Технолоджі" (ЄДРПОУ 42761739) застосовано штрафну санкцію на загальну суму 38 598,87 грн.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Татл Технолоджі" (ЄДРПОУ 42761739) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ ВП 44116011) судовий збір в сумі 2270,00 грн.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Татл Технолоджі" (ЄДРПОУ 42761739) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ ВП 44116011) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН