про забезпечення позову
20 лютого 2026 року № 359/12693/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
про визнання протиправною та скасування постанови, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2025 року адміністративну справу №359/12693/25 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови передано до Київського окружного адміністративного суду для розгляду за предметною та територіальною підсудністю.
Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Колесніковій І.С.
Ухвалою суду від 16.01.2026 прийнято до провадження адміністративну справу №359/12693/25 та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
20.02.2026 представником позивача через систему «Електронний суд» подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення (примусове виконання) на підставі виконавчого документа - постанови Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 43124/ТД/ДПС/ФС-328 від 14.10.2025 в межах виконавчого провадження № 79901533 від 02.01.2026, у тому числі в частині стягнення штрафу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження в загальній сумі 88369,00 грн. - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 359/12693/25 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 43124/ТД/ДПС/ФС-328 від 14.10.2025.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що державним виконавцем Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 02.01.2026 відкрито виконавче провадження № 79901533 з примусового виконання постанови Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, якою накладено штраф за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 43124/ТД/ДПС/ФС-328 від 14.10.2025. Крім того, державним виконавцем безпідставно визначено до стягнення виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.
Також вказує, що постановою про арешт коштів боржника від 02.01.2026 у виконавчому провадженні № 79901533 накладено арешт на всі рахунки позивача.
Вважає, що існує реальна та безпосередня загроза того, що до моменту ухвалення судового рішення у справі № 359/12693/25, по суті оскаржуваний індивідуальний акт буде фактично виконаний у примусовому порядку, кошти можуть бути списані з рахунків позивача, а виконавчі обмеження істотно ускладнять повсякденне життя та господарську діяльність позивача. Отже, існує очевидна загроза небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, для відновлення яких останній необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2026 заява передана на розгляд судді Колесніковій І.С.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та дослідивши додані до неї матеріали, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У відповідності до положень частин 1, 2 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (частина 4 статті 154 КАС України).
Також, відповідно до частини 4 статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Однак, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваної постанови може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Самі по собі негативні наслідки не можуть бути підставою для забезпечення позову, а наведене заявником обґрунтування потребує з'ясування обставин в адміністративній справі, з підтвердженням відповідними доказами і наданням оцінки аргументам учасників справи.
Одночасно з цим, як зазначено позивачем та підтверджено наданими доказами, станом на момент звернення до суду з даною заявою на підставі оскаржуваної постанови відкрито виконавче провадження № 79901533, накладено арешт на грошові кошти позивача, а також нараховано до стягнення виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.
Враховуючи викладене, невжиття заходів забезпечення позову матиме наслідком порушення майнових прав позивача до перевірки судом законності оскаржуваної постанови, що ускладнить ефективний захист і поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду, у разі задоволення позову.
Разом з тим, суд вважає, що співмірним із заявленими позивачем вимогами буде саме захід забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови, в іншій частині заява не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 150, 154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Заяву представника позивача про забезпечення позову задовольнити частково.
Зупинити стягнення на підставі постанови Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 43124/ТД/ДПС/ФС-328 від 14.10.2025, якою накладено штраф за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, у межах виконавчого провадження № 79901533 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 359/12693/25.
У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання до 20 лютого 2029 року.
Ухвала у справі набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Колеснікова І.С.