20 лютого 2026 року № 320/9497/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в спрощеному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Інвесткон" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Інвесткон" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 04.12.2019 №1344904/32034397 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 03.06.2019;
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 04.12.2019 №1344905/32034397 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 04.06.2019;
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 04.12.2019 №1344906/32034397 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 04.06.2019;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №1 від 03.06.2019, №2 від 04.06.2019 та №3 від 04.06.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних та вважати їх прийнятими та зареєстрованими датами направлення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 (суддя Терлецька О.О.) відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.
Відповідач направив до суду відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 09.12.2021 (суддя Терлецька О.О.), занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицького А. І. прийнято справу до свого провадження, ухвалено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач направив до суду відзив на позовну заяву.
У зв'язку зі звільненням судді, в провадженні якого перебувала справа, остання передана на повторний автоматизований розподіл між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Діску А. Б.
Ухвалою суду прийнято справу до свого провадження, ухвалено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Крім цього, представником відповідача разом з відзивом на позовну заяву було подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду із даним позовом.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що позов подано позивачем 04.08.2021, а строк звернення до суду з даним позовом становить три місяці з дня вручення позивачу рішення комісії ДПС України з питань розгляду скарг за результатами розгляду його скарги на оскаржувані рішення, тобто більше ніж через 3 місяці від дати оскаржуваних рішень.
Розглянувши клопотання представника відповідача, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. (абзац 1 частини другої статті 122 КАС України).
Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, від 02.07.2020 у справі № 1.380.2019.006119 та від 20.11.2020 у справі № 1.380.2019.006517, до позовів платника податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати застосовуються загальні строки звернення до суду, визначенні нормами статті 122 КАС України, а не Податковим кодексом України. При цьому такі строки залежать від того, чи використав платник податків процедуру адміністративного оскарження вказаних рішень як досудового порядку вирішення спору.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач оскаржує рішення контролюючого органу від 04.12.2019. При цьому позивач використав процедуру адміністративного оскарження вказаних рішень. Рішеннями від 28.12.2021 скаргу позивача залишено без задоволення.
Варто зазначити, що позивачем було подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке розглянуто судом та при прийнятті рішення про відкриття провадження 11 серпня 2021 року суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними. Судом було поновлено строк звернення до суду Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Інвесткон" про що зазначено в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі.
Частиною 3 ст. 123 КАС України встановлено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Як вже зазначалось, судом було задоволену заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, оцінено зазначені підстави та поновлено строк звернення позивачу до суду. Підстав для прийняття рішення про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду не поважними, суд не вбачає.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Крім того, представником відповідача заявлено клопотання про розгляд справи з викликом сторін.
Дослідивши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
У своєму клопотанні представник відповідача не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд, на даний час, не вбачає необхідності у наданні пояснень сторонами у зазначеній справі та дійшов висновку, що підстави для її розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи відсутні.
Крім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
З метою забезпечення повного, об'єктивного та всебічного дослідження обставин справи суд дійшов висновку про необхідність витребування у Головного управління ДПС у Київській області додаткових доказів по справі.
Керуючись статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
2. У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін - відмовити.
3. Витребувати у Головного управління ДПС у Київській області належним чином засвідчені копії квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних №1 від 03.06.2019, №2 від 04.06.2019 та №3 від 04.06.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Діска А.Б.