Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 лютого 2026 року Справа№200/9318/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
- визнання протиправними дії щодо зупинення нарахування та виплати пенсії з 01.07.2025;
- зобов'язання поновити нарахування та виплату пенсії з 01.07.2025 року та виплатити заборгованість з пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що починаючи з 01 липня 2025 року відповідачем було припинено нарахування та виплату пенсії позивачу.
На адвокатський запит б/н від 17.10.2025 відповідач листом від 24.10.2025 р. № 0500- 0202-8/110809 підтвердив, що виплата пенсії позивачу була призупинена з 01.07.2025 відповідно до підпункту 1 ч. 1 ст. 49 Закону.
Також відповідачем було надано до листа від 24.10.2025 рішення про встановлення особи № 776429 від 26.26.2025 за результатом проведеного 19.06.2025 відеоконференцзв'язку.
За текстом вказаного рішення зазначено, що нібито заявником було повідомлено про отримання ним регулярних виплат від органів пенсійного забезпечення незаконного формування «ДНР».
Представник позивача звернулась до відповідача із заявою б/н від 17.10.2025 про поновлення нарахування та виплати пенсії, в якій підтвердила, що ОСОБА_2 не отримує доходи (зокрема пенсію) від пенсійних органів рф.
Проте відповідач листом від 17.11.2025 р. №51525-46355/С-02/8-0500/25 відмовив у поновленні пенсії позивачу з тієї ж причини, що була зазначені у листі від 24.10.2025: нібито заявником було повідомлено про отримання ним пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, чим порушено п. 14-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону.
Вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач, не погодившись із позовними вимогами, надав до суду відзив на позовну заяву, мотивований наступним.
За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_1 з 01.07.2014 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з дислокацією в м. Бахмут як внутрішньо переміщена особа та отримувач пенсії за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058). Виплату пенсії проведено по 30.06.2025. Виплата пенсії позивачу ОСОБА_1 призупинена з 01.07.2025. За паспортним документом позивач ОСОБА_1 має місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
За результатами проведеного відеоконференцзв'язку 19.06.2025 та опрацювання наданих одержувачем документів, відповідей на поставлені запитання в ході відеоконференції рішенням від 26.06.2025 № 776429 особу ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ( НОМЕР_1 пенсійна справа №914190830592) встановлено. Водночас, під час проведення відеоконференцзв'язку позивач ОСОБА_1 повідомив про отримання ним регулярних виплат від органів пенсійного забезпечення незаконного формування «ДНР».
Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що у зв'язку з повідомленням про отримання позивачем ОСОБА_1 регулярних виплат від органів пенсійного забезпечення незаконного формування “ДНР» підстави для поновлення нарахування пенсії з 01.07.2025 - відсутні.
В зв'язку з чим відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки від 19.09.2017 №141912838 позивач є внутрішньо переміщеною особою, та визначено місце перебування за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 26.06.2025 № 776429 особу позивача встановлено за результатами проведеного відеоконференцзв'язку 19.06.2025 11:30:00.
Разом з тим, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 26.06.2025 № 776429 встановлено, що в ході проведення відеоконференцзв'язку, на питання посадової особи Пенсійного фонду України, про отримання/не отримання пенсії, страхових виплат від органів пенсійного забезпечення російської федерації, заявником повідомлено про не отримання ним пенсії, або будь - яких інших страхових виплат від органів пенсійного забезпечення російської федерації.
Заявником повідомлено про отримання ним регулярних виплат від органів пенсійного забезпечення незаконного формування “ДНР».
Як встановлено судом з листа відповідача від 24.10.2025 №0500-0202-8/110809 позивачу призупинено виплату пенсії з 01.07.2025 до з'ясування відповідно до п.п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
17.10.2025 представник позивача звернулась до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії, у якій вказала, що клієнт цією заявою підтверджує, що не отримує доходи (зокрема пенсію) від пенсійних органів рф.
Відповідно до листа відповідача від 17.11.2025 № 51525-46355/С-02/8-0500/25 вказану заяву розглянуто в порядку Закону України «Про звернення громадян», у зв'язку із її невідповідністю п 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.
У поновленні пенсії відмовлено у зв'язку із з'ясуванням отримання пенсії від органів пенсійного забезпечення рф.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України(статті 22 та 64).
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 3 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року №137-V, яка набрала чинності з 1 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов'язаннями України.
Особливою формою здійснення права на пенсію є пенсійні правовідносини, які водночас виступають як один із видів суспільних відносин. Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об'єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючі права та обов'язки і реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Крім того, суд зазначає, що пенсії за віком відповідають ознакам такої категорії як власність, а тому не залежать від місця проживання особи пенсіонера, а її протиправне позбавлення буде порушенням гарантій, передбачених частиною четвертою статті 41 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.
Поряд з цим, відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Аналізуючи зазначені норми права, суд доходить висновку, що, за загальним правилом, право на призначення (перерахунок, поновлення) пенсії мають громадяни України незалежно від місця проживання та іноземці і особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, на умовах та порядку, передбачених законодавством або міждержавними угодами.
Зазначений підхід узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 30.01.2020 у справі №489/5194/16-а та від 30.09.2021 у справі № 540/4060/20.
Статтею 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
У спірних правовідносинах позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, проте, з 01.07.2025 виплату пенсії відповідачем було «призупинено».
Підстави для припинення виплати пенсії визначені ст. 49 Закону № 1058-IV, згідно з якою виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном; 3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку; 3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Отже, основною умовою припинення виплати пенсії можливе лише на підставі відповідного рішення, що прийнято органом Пенсійного фонду або судом, і лише з підстав визначених статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перелік яких є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав виключно у випадках, передбачених законом.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутнє будь-яке рішення відповідача про припинення позивачу нарахування та виплати пенсії з 01.07.2025 із зазначенням таких підстав припинення.
Як зазначалось вище позивач є внутрішньо переміщеною особою, що визнається сторонами.
Виплата пенсії позивачу, як внутрішньо переміщеній особі, проводилась відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі - Постанова № 637 в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Постановою № 637 визначено, що територіальні органи Пенсійного фонду України опрацьовують наявну інформацію про результати проходження фізичної ідентифікації внутрішньо переміщеними особами, які одержують пенсію, та продовжують виплату пенсії у разі проходження фізичної ідентифікації особою; а для осіб, які взяті на облік як внутрішньо переміщені особи до введення Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» воєнного стану в Україні та які не проходили фізичну ідентифікацію протягом дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних з поширенням коронавірусної хвороби (COVID 19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, продовжують виплату пенсії - до 31.03.2024, а після цієї дати - у разі проходження особою фізичної ідентифікації.
Починаючи з 01.01.2024 виплата (продовження виплати) пенсій внутрішньо переміщеним особам, які пройшли фізичну ідентифікацію особисто у територіальних органах Пенсійного фонду України або установах акціонерного товариства Державний ощадний банк України, або шляхом отримання документа про посвідчення факту, що фізична особа є живою, за зверненням одержувача, який тимчасово проживає за кордоном, відповідною закордонною дипломатичною установою України факту, що фізична особа є живою, та які проживають на територіях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (підконтрольна Україні територія), або тимчасово проживають за межами України, крім держави-агресора (Російської Федерації) або Республіки Білорусь, здійснюється на загальних умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2022 р. № 162 Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану, Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596, Порядком виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1279 Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги.
11.02.2025 постановою Кабінету Міністрів України № 299 затверджено Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території (далі Порядок № 299, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно п. 1 Порядку № 299, цей Порядок визначає механізм виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхові виплати), особам які: тимчасово проживають за межами України; проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації (далі - тимчасово окуповані Російською Федерацією території України); які виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (що був чинний до 20.03.2025) та Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, Горлівський район з 07.04.2014 року є окупований Російською Федерацією, м. Бахмут Бахмутської міської територіальної громади з 13.12.2023 року є окупований Російською Федерацією.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 станом на день звернення до суду з даним позовом проживає на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України.
Відповідно до п. 6 Порядку № 299 одержувачам, які тимчасово проживають за межами України, і тим, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат здійснюється за умови проходження особою фізичної ідентифікації до 31 грудня кожного календарного року.
Фізична ідентифікація одержувачів як процедура встановлення ідентифікаційних даних особи із документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної особи, здійснюється органами Пенсійного фонду України або установою уповноваженого банку, в якій особа отримує пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), страхові виплати.
До фізичної ідентифікації прирівнюється:
авторизація в особистому електронному кабінеті на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою віддаленого кваліфікованого електронного підпису “Дія. Підпис» (“Дія ID»), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія);
ідентифікація особи за допомогою відеоконференцзв'язку, проведеного територіальним органом Пенсійного фонду України із дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час сеансу якого пред'являються документи, що посвідчують особу, відповідно до порядку, встановленого правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінцифри.
Для підготовки даних для процедур ідентифікації особи за допомогою відеоконференцзв'язку та узагальнення їх результатів можуть використовуватись інформаційні технології із застосуванням складних комплексних завдань, системи наукових методів досліджень і алгоритмів обробки інформації, отриманих або самостійно створених під час роботи (елементи штучного інтелекту);
посвідчення в установленому порядку за зверненням одержувача, який тимчасово проживає за кордоном, відповідною закордонною дипломатичною установою України факту, що особа є живою.
Документ про посвідчення факту, що фізична особа є живою, разом із письмовою заявою особи про продовження виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат, складеною в довільній формі, надсилається рекомендованим поштовим відправленням або поштовим відправленням з оголошеною цінністю територіальному органу Пенсійного фонду України за місцем її перебування на обліку. Заява про продовження виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат разом із сканованою копією документа про посвідчення факту, що фізична особа є живою, яка відповідає оригіналу документа і придатна для сприйняття її змісту (повинна містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), може бути подана через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України із використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Установи уповноважених банків щомісяця до 25 числа в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису через захищені канали зв'язку надсилають згідно з протоколами обміну інформацією Пенсійному фонду України інформацію про одержувачів, які пройшли фізичну ідентифікацію, та дату її проведення відповідно до абзацу другого цього пункту.
Пунктом 7 Порядку № 299 передбачено, що у разі відсутності в територіальних органах Пенсійного фонду України інформації про проходження фізичної ідентифікації станом на 31 грудня календарного року одержувачами, які тимчасово проживають за межами України або які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, з 1 січня року, наступного за календарним роком, у якому особа зобов'язана пройти ідентифікацію, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) припиняється відповідно до пункту 4-1 частини першої статті 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а страхові виплати припиняються відповідно до пункту 8 частини першої статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058 виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 11-1 ч. 1 ст. 64 Закону № 1058 виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право проводити фізичну ідентифікацію пенсіонерів у випадках, передбачених законодавством.
Пунктом 14-4 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону № 1058 визначено, що громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.
Відповідно до п. 10 Порядку № 299 особам, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України або які виїхали на підконтрольну Україні територію з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, виплата пенсії проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.
Заява про поновлення пенсії подається позивачем до територіального органу Пенсійного фонду України (абз.1 п.1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22- 1) (далі - Порядок № 22-1). Відповідно до абз.2 п.1.5 Порядку № 22-1 внутрішньо переміщені особи подають заяви з урахуванням вимог Постанови № 637.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 26.06.2025 № 776429 особу позивача - ОСОБА_1 дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ( НОМЕР_1 № пенсійної справи 914190830592) встановлено за результатами проведеного відеоконференцзв'язку 19.06.2025 11:30:00.
Таким чином, суд зазначає, що позивачем було пройдено фізичну ідентифікацію, в строки передбачені законодавством.
Як вбачається з листа відповідача від 24.10.2025 № 0500-0202-8/110809 позивачу призупинено виплату пенсії з 01.07.2025 до з'ясування відповідно до п.п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що припинення виплати пенсії відбулося на підставі повідомленням про отримання позивачем ОСОБА_1 регулярних виплат від органів пенсійного забезпечення незаконного формування “ДНР».
Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про встановлення особи від 26.06.2025 за № 776429, зазначено:
«За результатами проведеного відеоконференцзв'язку 19.06.2025 11:30:00 (дата, час) та опрацювання наданих одержувачем документів, відповідей на поставлені запитання в ході відеоконференції особу ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ( НОМЕР_1 № пенсійної справи 914190830592) встановлено.
Одночасно повідомляємо, що в ході проведення відеоконференцзв'язку, на питання посадової особи Пенсійного фонду України, про отримання/не отримання пенсії, страхових виплат від органів пенсійного забезпечення російської федерації, заявником ОСОБА_4 повідомлено про не отримання ним пенсії, або будь - яких інших страхових виплат від органів пенсійного забезпечення російської федерації.
Додатково повідомляємо, що заявником повідомлено про отримання ним регулярних виплат від органів пенсійного забезпечення незаконного формування “ДНР».»
Надаючи оцінку діям відповідача, щодо призупинення виплати пенсії позивачу з 01.07.2025 року, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось, виплата пенсії може бути припинена за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду, з підстав визначених ст. 49 Закону № 1058.
Сторонами не надано суду доказів того, що позивачу були припинено пенсійні виплати відповідно до рішення пенсійного органу або в судовому порядку про припинення виплати пенсії з встановлених законом підстав, а саме п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону України № 1058 або з підстав отримання позивачем пенсійних виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації.
Відповідно до п. 14-4 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.
Таким чином, відповідно до закону, факт неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації встановлюється на підставі інформації уповноважених органів Російської Федерації або на підставі заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.
Відповідні заходи щодо підтвердження особами, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та особами, які під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію та які на дату набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення» отримували пенсію, інформації про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації повинні бути здійснені до 31 грудня 2025 року відповідно до Постанові № 299 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутня заява позивача про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації на виконання п.14-4 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.
Представником позивача - адвокатом була подана заява б/н від 17.10.2025 р. до ГУ ПФУ в Донецькій області щодо поновлення нарахування виплати пенсії, в якій було зазначено що позивач не отримує пенсійних виплат від пенсійних органів РФ.
Суд не приймає як доказ подання заяви представника позивача - адвоката б/н від 17.10.2025 р. стосовно не отримання позивачем пенсійних витрат від пенсійних органів РФ, оскільки така заява повинна була бути оформлена (складена та підписана) особисто заявником в даному випадку позивачем ОСОБА_1 а не його представником, але суд не заперечує, що така заява може бути подана через представника.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п.1.8 розділу І Порядку 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія.
Пунктом 4.2 розділу 4 Порядку 22-1 визначено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Суд звертає увагу, що у разі відсутності відповідного повідомлення позивача про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської федерації відповідач повинен був повідомити позивача у визначений Порядком 22-1 спосіб про необхідність подання особистого повідомлення про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, водночас, доказів на підтвердження вказаного матеріали справи не містять.
Також суд зазначає, що відповідно до п. 6 Порядку № 299 одержувачам, які тимчасово проживають за межами України, і тим, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат здійснюється за умови проходження особою фізичної ідентифікації до 31 грудня кожного календарного року.
Фізична ідентифікація одержувачів як процедура встановлення ідентифікаційних даних особи із документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної особи, здійснюється органами Пенсійного фонду України або установою уповноваженого банку, в якій особа отримує пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), страхові виплати.
До фізичної ідентифікації прирівнюється ідентифікація особи, між іншим, за допомогою відеоконференцзв'язку, проведеного територіальним органом Пенсійного фонду України із дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час сеансу якого пред'являються документи, що посвідчують особу, відповідно до порядку, встановленого правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінцифри.
Постановою Правління Пенсійного Фонду України № 49-2 від 20.11.2023 року затверджено Порядок встановлення територіальним органом Пенсійного фонду України особи одержувача пенсії, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, інших соціальних виплат шляхом відеоконференцзв'язку (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Даним Порядком № 49-2 визначено Порядок здійснення відеоідентифікації (розділ ІІ), Опрацювання отриманої під час відеоідентифікації інформації (розділ ІІІ) а також визначено Перелік індивідуальних запитань для проведення відеоідентифікації.
Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку № 49-2 зафіксована під час відеоідентифікації інформація не пізніше 5 днів після її проведення передається засобами програмного забезпечення у відповідальний структурний підрозділ для проведення верифікації шляхом аналізу, перевірки та співставлення наданих одержувачем документів, відповідей на поставлені запитання з отриманою під час підготовки до проведення відеоідентифікації інформацією. За результатами верифікації орган Пенсійного фонду не пізніше ніж через 10 днів після проведення відеоідентифікації виносить рішення про встановлення / невстановлення особи одержувача, яке має містити:
1) прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, щодо якої проводилась відеоідентифікація;
2) дату і час прийняття рішення, назву органу Пенсійного фонду, що прийняв рішення;
3) прийняте рішення про встановлення/невстановлення особи одержувача;
4) підпис відповідального працівника.
Відповідно до Переліку індивідуальних запитань для проведення відеоідентифікації визначений Порядком № 49-2 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), визначено Перелік обов'язкових запитань а саме:
1. Чи надаєте Ви згоду на проведення відеоідентифікації, у тому числі на відеофіксацію Вашої особи та/або екрану із Вашим зображенням, а також пред'явлених Вами документів?
2. Назвіть прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) (далі - ПІБ).
3. Назвіть Вашу дату народження.
4. Назвіть своє місце народження.
5. Назвіть реквізити паспортного документа (серія (за наявності), номер, дата видачі паспорта громадянина України, найменування уповноваженого суб'єкта, що видав документ, строк дії (за наявності), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності).
6. Назвіть свій реєстраційний номер платника податків (РНОКПП). Якщо РНОКПП відсутній, повідомте, чи відмовлялись Ви коли-небудь від РНОКПП? У якому році це було?
7. Чи є у Вас пенсійне посвідчення? Назвіть реквізити пенсійного посвідчення.
8. Назвіть Ваш номер телефону, адресу електронної пошти або інший спосіб зворотного зв'язку.
9. Назвіть Ваше задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування), фактичне місце проживання.
10. Коли Ви останній раз звертались до органів Пенсійного фонду України? З яким запитанням? Назвіть місто, в якому розташований орган, до якого Ви звертались.
Та Перелік індивідуальних запитань для проведення відеоідентифікації*, а саме:
1. Чи є у Вас свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування?
2. Чи змінювали Ви ПІБ? Якщо змінювали, назвіть усі Ваші попередні прізвища, імена, по батькові (за наявності).
3. Чи є у Вас діти? Скільки? Назвіть дати народження Ваших дітей.
4. Яка у Вас освіта? Де ви навчались? У який період часу?
5. Чи проходили Ви військову/альтернативну службу?
6. Ви можете назвати Ваше перше офіційне місце роботи?
7. Ви можете назвати Ваше останнє офіційне місце роботи?
8. Назвіть свої місця роботи за певний період.
9. Скільки у Вас загального стажу роботи?
10. Чи перебували Ви на обліку в Центрі зайнятості як безробітний(а)? У якому році?
11. Чи працювали Ви на підприємствах зі шкідливими умовами праці? Назвіть ці підприємства. У яких роках Ви там працювали?
12. Чи були Ви коли-небудь зареєстровані як фізична особа - підприємець? У якому році? Яким видом діяльності Ви займались?
13. Назвіть дату, з якої Вам призначено пенсію.
14. Коли Вам була останній раз виплачена пенсія?
15. Який розмір пенсії Ви отримали?
16. Назвіть дату виплати Вам пенсії.
17. Чи встановлено Вам інвалідність? Якої групи та підгрупи? На який строк? Яка причина інвалідності?
18. Чи виплачуються Вам страхова виплата відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», житлова субсидія, пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу?
19. Назвіть спосіб отримання Вами пенсії (банк/пошта).
* Цей Перелік застосовується виключно з метою проведення відеоідентифікації для встановлення особи одержувача пенсії, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, інших соціальних виплат.
Таким чином, ідентифікація за допомогою відеоконференцзв'язку проводиться з метою встановлення ідентифікаційних даних особи, на підставі пред'явлених документів, що посвідчують особу. Встановлення обставин щодо отримання пенсійних виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації під час ідентифікації а ні законом, а ні порядком який діяв на час проведення ідентифікації позивача не було передбачено.
Таким чином висновки відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу з 01.07.2025 року були передчасними, оскільки у позивача був строк на подання заяви про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації до 31.12.2025 року.
Отже, враховуючи наведене, відповідачем не доведена правомірність призупинення виплати пенсії позивачу з 01.07.2025 року без прийняття обґрунтованого рішення про припинення виплати пенсії.
Відповідно до ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зупинення нарахування та виплати пенсії з 01.07.2025 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплату пенсії з 01.07.2025 року та виплатити заборгованість з пенсії підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку про стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 968,96 грн.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зупинення ОСОБА_1 нарахування та виплати пенсії з 01.07.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) поновити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації ВПО: АДРЕСА_2 ) нарахування та виплату пенсії з 01.07.2025 року та виплатити заборгованість з пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації ВПО: АДРЕСА_2 ) судовий збір за розгляд справи у суді в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Повний текст рішення складено та підписано 20 лютого 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Олішевська