Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
16 лютого 2026 року Справа №200/911/26
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Чекменьов Г.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
10 лютого 2026 року ОСОБА_1 через представника за довіреністю Дяченка О.В. звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 04.08.2016 року по 28.02.2018 року включно за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців;
зобов'язати нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 04.08.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у сумі 66 023 гривні 90 копійок із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців»;
визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 року по 31.05.2019 року та з 05.05.2020 року по 15.10.2023 року включно за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців»;
зобов'язати нарахувати і виплатити на користь індексацію-різницю грошового забезпечення 4067 гривень 09 копійок в місяць за періоди з 01.03.2018 року по 31.05.2019 року та з 05.05.2020 року по 15.10.2023 року включно у загальній сумі 229200 гривень 20 копійок відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».
Відповідно до статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною п'ятою статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема:
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5);
перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (пункт 8).
Відповідно до вимог статей 94, 161 КАС України до позову долучаються письмові докази, які подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно з частиною 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Зі змісту вказаних норм випливає необхідність зазначення в позовній заяві конкретних доказів із зазначенням їх переліку та обставин, на підтвердження яких вони надані.
Стаття 94 КАС України щодо письмових доказів, зокрема, містить такі норми:
1. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
2. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
3. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
4. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
5. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Доданий до позовної заяви файл «Копія позовної заяви з додатками.pdf» містить скановані фрагменти зображень декількох письмових документів, зміст яких та значення для розгляду справи у позовній заяві, яка сформована в системі «Електронний суд», не вказані.
Слід зазначити, що процесуальним законом не передбачено вирішення справи за копіями позовних заяв.
За вказаного правового регулювання направлення до суду електронного файлу невизначеного змісту зі сканованими в довільній послідовності фрагментами паперових документів не може вважатись належним дотриманням вимог частини п'ятої статті 160 КАС України щодо зазначення доказів, що підтверджують певні обставини (пункт 5), переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (пункт 8).
Наведені вимоги законодавства не містять ознак надмірного формалізму, оскільки спрямовані на забезпечення швидкого та ефективного судового захисту у разі встановлення порушеного права.
Водночас, такі норми жодним чином не перешкоджають доступу до суду, оскільки в практичній площині передбачають виготовлення електронних копій паперових документів або витягів з них окремими файлами з відповідними назвами, із зазначенням їх переліку у позовній заяві, сформованій в системі «Електронний суд».
Крім того, згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини першої статті 233 КЗпП України (в редакції станом після 19 липня 2022 року та на час звернення з позовом до суду) встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною другою статті 233 КЗпП України встановлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Предметом заявленого позову є розмір нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 04.08.2016 по 31.05.2019 та з 05.05.2020 по 15.10.2023.
За правовим висновком Верховного Суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23 не поширюється строк звернення до суду стосовно розгляду вимог, право на які виникло до 19 липня 2022 року.
Водночас, стосовно розгляду позовних вимог, право на які виникло після 19 липня 2022 року, поширюється строк звернення до суду.
Спір стосується питань проходження позивачем публічної служби.
З матеріалів позовної заяви випливає, що така служба припинена позивачем 15.10.2023 (наказ від 15.10.2023 №290).
Отже позивачем пропущений тримісячний строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 233 КЗпП України.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Всупереч наведеним вимогам до позову не додана заява про поновлення строку звернення до суду.
Частинами 1, 2 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 169, 248, 256 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду:
позовної заяви, сформованій в системі «Електронний суд», із зазначенням назви чи змісту доданих до неї додатків (у разі надання електронних копій письмових доказів - виготовлення їх у формі окремих електронних файлів);
заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску такого строку.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і оскарженню не підлягає.
Текст ухвали виготовлений та підписаний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/) відповідно до наявних умов електропостачання та функціонування програмного забезпечення через обставини збройної агресії проти України.
Суддя Г.А. Чекменьов