Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 лютого 2026 року Справа№200/9638/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11.11.2025 №914620152920 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 стаж роботи з 01.01.2023 по 29.07.2024 у Відокремленому підрозділі «Шахта «Котляревська» Державного підприємства «Селидіввугілля», що дає право на проведення перерахунку раніше призначеної пенсії у відповідності до ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок раніше призначеної пенсії у відповідності до ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 03.11.2025 звернувся до органів ПФУ із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії у відповідності до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Проте, в перерахунку пенсії позивачу було відмовлено. Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11.11.2025 №914620152920 про відмову в проведенні перерахунку пенсії протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 12.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволені відмовити повністю. Свою позицію мотивував тим, що періоди роботи з 01.01.2023 по 29.07.2024 не підлягали зарахованню до страхового та до пільгового (підземного) стажу за Списком №1 для обчислення розміру пенсії, оскільки згідно “Індивідуальних відомостей про застраховану особу» Форми ОК-5 ОСОБА_1 за вказаний період були відсутні відомості про сплату страхових внесків Відокремленим підрозділом “Шахта “Котляревська» Державного підприємства “Селидіввугілля». А тому, враховуючи вищенаведене Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії згідно заяви від 03.11.2025 №732. Також вказано, що відповідно до статті 8 Закону №345 мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Пільговий стаж позивача за Списком 1 становив 09 років 00 місяців 00 днів. У випадку зарахування спірного періоду роботи, пільговий стаж позивача становитиме менше 15 років.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.11.2023 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
03.11.2025 позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою №732 про перерахунок пенсії у відповідності до ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
За принципом екстериторіальності вказану заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11.11.2025 №914620152920 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії та зазначено, що у зв'язку з відсутністю сплати внесків за період роботи з 01.01.2023 по 29.07.2024 згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, страховий та пільговий стаж за вищезазначений період не зараховано.
Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача про відмову в проведенні перерахунку пенсії протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Згідно з пунктом 2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до положень пункту 16 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Статтею 114 цього Закону передбачено умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Аналогічна норма закріплена в статті 13 Закону України № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991.
Згідно частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за списком №1 за статтею 114 Закону № 1058-ІV, є належність професії, посади до пільгової, тобто до Списку №1 в даному випадку, та наявність необхідного страхового та пільгового стажу.
Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Зазначеній нормі відповідає і пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок №637).
Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як зазначає Верховний Суд у постановах від 25.04.2019 року у справі №336/6112/16-а та від 31.10.2019 у справі №688/4170/16-а, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне тільки за відсутності трудової книжки, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11.11.2025 №914620152920 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії та зазначено, що у зв'язку з відсутністю сплати внесків за період роботи з 01.01.2023 по 29.07.2024 згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, страховий та пільговий стаж за вищезазначений період не зараховано.
Суд зазначає, що відповідач не заперечує, що роботи які виконував позивач віднесені до пільгової роботи за списком №1, підставою відмови у здійснення перерахунку пенсії слугувало відсутність 15 років роботи позивача на роботах за списком №1, що обумовлено не зарахуванням деяких періодів.
Як встановлено судом зі змісту трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивач, зокрема з 02.09.2014 по 29.07.2024 працював у ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» за професією гірника підземного з повним робочим днем в шахті (записи №№45-49).
На час роботи позивача в межах спірного періоду з 01.01.2023 по 29.07.2024 діяв Список № 1 затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, який містить в собі розділ 1 підрозділ 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» у яких передбачено, шо право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
До Списку № 1 («Гірничі роботи») у вище зазначених Постановах Кабінету Міністрів України відносяться посади «гірник підземний».
Згідно пункту 10 Порядку №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №637 встановлено особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає суду підстави стверджувати, що довідки, які підтверджують спеціальний трудовий стаж, надаються виключно, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.
Отже, трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 містить всі необхідні дані про періоди роботи з 01.01.2023 по 29.07.2024.
Окрім того, згідно відомостей по спеціальному стажу у довідці індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) позивача вбачається, що у період січень 2023 року - липень 2024 року, код підстави для обліку спец стажу - ЗПЗ014А1.
За приписами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - це організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб. Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - це орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.
Статтею 16 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", визначено, що державний реєстр створюється для забезпечення в тому числі ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації.
За приписами статті 20 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", передбачено, які відомості містить реєстр застрахованих осіб. Зі змісту даної статті вбачається, що вказаний реєстр містить відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості, в тому числі і відомості про особливі умови праці, що дають право на пільги із загальнообов'язкового державного соціального страхування, відомості про облік стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.
Згідно із довідником категорій страхувальників, які сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постаново Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2 Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування:
код ЗПЗ014А1- Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
Таким чином, роботодавець звітував щодо спецстажу позивача, вся інформація щодо стажу позивача за період січень 2023 року - липень 2024 року є в системі персоніфікованого обліку, а тому ці періоди роботи мають бути зараховані до пільгового стажу позивача без будь-якого додаткового підтвердження.
З огляду на наведене, враховуючи сукупність належних та допустимих доказів, зокрема, записи у трудовій книжці, індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5), пільгові довідки, наказ про звільнення, суд дійшов висновку про підтвердження характеру роботи позивача, що підтверджує право позивача на включення періодів роботи (січень 2023 року - липень 2024 року) до пільгового стажу за списком № 1.
При цьому, судом встановлено, що періоди роботи позивача з 03.01.2023 по 04.01.2023, з 27.09.2023 по 30.09.2023 зараховано відповідачем до пільгового стажу (Ст.14,пост.202,підземні,сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в), що вбачається з довідки форми РС-право.
Проте періоди з 01.01.2023 по 03.01.2023, з 05.01.2023 по 26.09.2023, з 01.10.2023 по 29.07.2024 відповідачем не зараховано до страхового та пільгового стажу.
Щодо відсутності сплати внесків до Пенсійного фонду України, суд зазначає наступне.
Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон №2464-IV) встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до статті 4 Закону №2464-IV платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно статті 26 Закону №2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.
Таким чином, обов'язок щодо сплати єдиного внеску покладено саме на підприємство, на якому працював позивач.
Крім того, положеннями п. 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка (Пункт 1 в редакції Постанови КМ № 1058 від 27.09.2022).
Аналіз наведених вище норм законодавства зумовлює такі висновки:
- основним документом, що підтверджує трудовий стаж, набутий до 01 січня 2004 року, є трудова книжка;
- у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж за період до 01 січня 2004 року встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, архівними установами тощо;
- з 01 січня 2004 року страховий стаж як період, протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачені страхові внески, обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Також необхідно зазначити, що системний аналіз норм Закону № 1058 дає підстави для висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачені страхові внески.
Періоди роботи, за які підприємство страхувальник нарахувало застрахованій особі працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того сплатило підприємство-страхувальник ці страхові внески чи ні, оскільки працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем платником страхових внесків.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків для нарахування пенсії за наявності відомостей, які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески, не може слугувати підставою для позбавлення особи права на пенсію.
Подібні висновки наведені Верховним Судом в постановах від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, від 04.09.2018 у справі №482/434/17 та інших.
Індивідуальні відомості про застраховану особу (Форма ОК-5), містять інформацію щодо нарахованої позивачу заробітної плати у спірний період з січень 2023 року - липень 2024 року, проте, відсутні відомості про сплату страхових внесків.
Суд зазначає, що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за наявності відомостей, які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески (єдиний внесок), - не є підставою для позбавлення особи права на пенсію. Особа не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому вона працює.
Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків. Отже вказаний період підлягає зарахуванню до страхового та пільгового стажу позивача.
Таким чином, періоди роботи позивача з 01.01.2023 по 03.01.2023, з 05.01.2023 по 26.09.2023, з 01.10.2023 по 29.07.2024 підлягають зарахуванню до страхового та пільгового стажу на підземних роботах.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11.11.2025 №914620152920 про відмову в проведенні перерахунку пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги позивача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво- магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 7,5 років для жінок за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці») така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Верховний Суд у постановах у справі № 345/4616/16 від 20.11.2018, у справі № 345/4570/16-а від 06.02.2019, у справі № 345/4462/16-а від 05.12.2019 та інших дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв'язку зі Списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Суд зазначає, що статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону № 1058-IV і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 345/763/17.
Умовою виплати пенсії за нормами статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абзацу 3 частини першої статті 28 Закону № 1058-IV є призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, які передбачають зменшення пенсійного віку, встановленого абзацом 1 статті 26 цього Закону № 1058-IV.
Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 205/8712/16-а.
При цьому, виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.07.2023 у справі № 200/5813/20-а, від 18.04.2019 у справі № 392/17/17, від 29.12.2021 у справі № 345/2562/17, від 21.01.2020 у справі № 640/4469/17, від 31.03.2020 у справі № 459/245/17, та Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 28.01.2014 по справі № 21- 455а13, від 24.06.2014 (справа № 21-236а14).
Отже, дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Право на обчислення пенсії з врахуванням положень абзацу 3 частини 1 ст. 28 Закону України № 1058, ст. ст. 1, 8 Закону № 345 виникає за наявності 15 років стажу роботи за Списком №1 з повним робочим днем під землею.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
03.11.2025 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій зазначив, що має стаж на підземних роботах (гірник підземний з повним робочим днем під землею) понад 15 років. З урахуванням цього, просив здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-V1.
Відповідачем відмовлено в перерахунку пенсії позивача з підстав відсутності необхідного пільгового стажу (15 років) та не зараховано у зв'язку з відсутністю сплати внесків за період роботи з 01.01.2023 по 29.07.2024 згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, страховий та пільговий стаж за вищезазначений період не зараховано про що вказано у спірному рішенні та відзиві на позов.
У відзиві на позов також відповідачем зазначено, що пільговий стаж позивача за Списком 1 становив 09 років 00 місяців 00 днів та, що у випадку зарахування спірного періоду роботи, пільговий стаж позивача становитиме менше 15 років.
Проте, з таким твердженням відповідача суд не погоджується.
З інформації наявної в КП «ДСС» судом встановлено, що ОСОБА_1 у 2023 році звертався до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні перерахунку пенсії згідно ст. 8 Закону України “Про престижність шахтарської праці» та скасувати рішення №о/р НОМЕР_2 від 19.10.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити перерахунок пенсії позивача згідно ст. 8 Закону України “Про престижність шахтарської праці» з 16.10.2023, з дати звернення до пенсійного фонду;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового та пільгового стажу період роботи на ВП “Шахта Котляревська» ДП “Селидіввугілля» з 03.08.2021 по 16.10.2023.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі № 200/6767/23, яке набрало законної сили 11.04.2024, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 19.10.2023 о/р НОМЕР_2 про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, б. 16, код ЄДРПОУ 42098368) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про перерахунок пенсії від 16.10.2023 відповідно до ст. 8 Закону України “Про престижність шахтарської праці», зарахувавши до підземного стажу на підземних роботах за Списком №1 та Постановою №202 періоду роботи: з 26.06.2008 по 30.06.2008, з 20.02.2010 по 28.02.2010, з 23.07.2015 по 31.07.2015, 31.07.2016, з 22.07.2020, 06.12.2022, з 03.01.2023 по 04.01.2023, з 27.09.2023 по 30.09.2023 та до страхового стажу період з 27.09.2023 по 30.09.2023. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, б. 16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Вказаним рішенням, крім іншого, встановлено: «Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 19.10.2023 о/р НОМЕР_2 позивачу відмовлено у встановлені доплати до пенсії згідно Закону України «Про престижність шахтарської праці», оскільки при розгляді наданих документів з'ясовано, що стаж на підземних роботах складає 14 років 3 місяці 21 день.
[…]
При цьому згідно з розрахунком стажу ОСОБА_1 (форма РС-право, додаток до відмови) щодо періоду роботи з 23.06.2008, до пільгового стажу (ст.14, пост. 202, підземні сп. 1, р. 1, п-р.1,п.а-в) зараховано періоди: з 23.06.2008 по 25.06.2008, з 01.07.2008 по 19.02.2010, з 01.01.2011 по 22.07.2015, з 01.08.2015 по 30.07.2016, з 01.08.2016 по 30.09.2018, з 01.10.2018 по 29.05.2019, 01.06.2019 по 21.07.2020, з 23.07.2020 по 02.08.2021, з 17.08.2021 по 05.12.2022, 07.12.2022 по 02.01.2023, з 05.01.2023 по 26.09.2023.
Не зараховано: з 26.06.2008 по 30.06.2008, з 20.02.2010 по 28.02.2010, з 23.07.2015 по 31.07.2015, 31.07.2016, 30.05.2019, 22.07.2020, з 03.08.2021 по 16.08.2021, 06.12.2022, з 03.01.2023 по 04.01.2023.
Всього: 40 років 11 місяців 17 днів, крім того додаткові роки за Список 1: 14 років, Всього для розрахунку: 54 роки 11 місяців 17 днів.».
Так, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі № 200/6767/23, яке набрало законної сили 11.04.2024 встановлено наявність у ОСОБА_1 станом на 2023 рік підземного стажу за Списком №1 14 років.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, станом на 2023 рік у ОСОБА_1 був підземний стаж за Списком №1 - 14 років.
Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про зарахування до страхового та пільгового стажу на підземних роботах періодів роботи позивача з 01.01.2023 по 03.01.2023, з 05.01.2023 по 26.09.2023, з 01.10.2023 по 29.07.2024 та те, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі № 200/6767/23, яке набрало законної сили 11.04.2024 встановлено наявність у ОСОБА_1 станом на 2023 рік підземного стажу за Списком №1 - 14 років, що в сукупності складає більше 15 років стажу по Списку №1 на підземних роботах повний робочий день, відповідно позивач має право на застосування відносно нього положень Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Отже, судом встановлено правові підстави для врахування періоду роботи позивача за Списком № 1 до пільгового стажу на підземних роботах для застосування гарантій пенсійного забезпечення, встановлених нормами статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Таким чином, позивач набув необхідного стажу на підземних роботах, що дає право на перерахунок пенсії, визначивши її в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
З метою повного та всебічного захисту прав позивача, враховуючи відсутність в позовних вимогах дати проведення перерахунку пенсії позивача та те, що позивач звернувся до органів ПФУ з заявою про проведення перерахунку пенсії від 03.11.2025, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги позивача шляхом:
-визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11.11.2025 №914620152920 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
-зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та підземного стажу за списком № 1, який надає право на перерахунок пенсії, згідно ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» стаж роботи з 01.01.2023 по 03.01.2023, з 05.01.2023 по 26.09.2023, з 01.10.2023 по 29.07.2024 у Відокремленому підрозділі «Шахта «Котляревська» Державного підприємства «Селидіввугілля»;
-зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 03.11.2025 перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви про проведення перерахунку пенсії від 03.11.2025 у відповідності до ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З огляду на те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір у розмірі 1211,20 грн належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 2, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська обл., м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11.11.2025 №914620152920 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та підземного стажу за списком № 1, який надає право на перерахунок пенсії, згідно ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» стаж роботи з 01.01.2023 по 03.01.2023, з 05.01.2023 по 26.09.2023, з 01.10.2023 по 29.07.2024 у Відокремленому підрозділі «Шахта «Котляревська» Державного підприємства «Селидіввугілля».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 03.11.2025 перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви про проведення перерахунку пенсії від 03.11.2025 у відповідності до ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн.
Повне судове рішення складено 19.02.2026.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В.Загацька