25 грудня 2025 року Справа № 160/22374/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСластьон А.О.
за участі секретаря судового засіданняТкач Д.М.
за участі:
представника позивача: представника відповідача: Березнякової К.О. Тітенка Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Суть спору: 01 серпня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач, з урахуванням збільшених позовних вимог, просить суд:
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.10.2024 №0651122409; від 21.10.2024 №0651142409; від 21.10.2024 №0651172409; від 21.10.2024 №0651152409; від 21.10.2024 №0651192409; від 21.10.2024 №0651222409; від 21.10.2024 №0651162409; від 21.10.2024 №0651242409.
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0651182409 від 21.10.2024 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску;
-визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0651252409 від 21.10.2024;
-визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3298-0436/У від 04.03.2025;
-визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0001515-1306-0436 від 20.01.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані рішення та податкові вимоги є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивач не отримував копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, запиту від відповідача про надання документів для проведення перевірки, акта перевірки та оскаржуваних рішень, так як на день їх складання та направлення відповідачем позивач перебував і досі перебуває за межами території України. Відтак, при проведенні перевірки, наслідком якої стало складання акта та винесення оскаржуваних рішень, відповідачем протиправно не враховано понесені позивачем та документально підтверджені витрати, які підтверджуються наявними у позивача первинними документами. Позивач вказує на наявність у нього первинних документів щодо ведення господарської діяльності, які підтверджують витрати позивача та які не досліджувалися відповідачем під час перевірки. Зазначені первинні документи свідчать про помилковість висновків перевірки про порушення позивачем вимог законодавства. Позивач заперечує свій обов'язок в частині необхідності сповіщення податкового органу про зміну адреси (місця перебування) у зв'язку з виїздом 10.01.2022 за кордон, а також факт належного повідомлення відповідачем про проведення податкової перевірки. Так, 02.11.2021 проведена державна реєстрація припинення та зняття позивача з обліку платників податків. З припиненням та зняттям позивача з обліку платників податків 02.11.2021 позивач втратив статус фізичної особи-платника податку. Вказане свідчить про те, що позивач не мав обов'язку сповіщати відповідача про зміну адреси (місця перебування), у тому числі шляхом подання заяви за формою №5ДР або заяви за формою №5ДРП.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року відкрито провадження у справі. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
21 серпня 2025 року через підсистему «Електронний суд» надійшла заява позивача про зміну предмета позову, яка була задоволена ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2025. Зокрема, судом прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався, проте 04 вересня 2025 року від відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли пояснення у справі. Так відповідач вказав, що перевіркою встановлено несвоєчасне подання ППФО ОСОБА_1 до контролюючого органу повідомлення за формою №20-ОПП щодо об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, внаслідок чого у контролюючого органу відсутні відомості про об'єкти оподаткування, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку. Також, станом на 07.08.2024 ППФО ОСОБА_1 в порушення п. 44.1, 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Кодексу №2755 не надано до перевірки первинні документи, на підставі яких формувалася звітність, та інші документи з питань обчислення і сплати податків та зборів за період з 01.01.2017 до 02.11.2021, а також документи, які пов'язані із місцем провадження господарської діяльності, інформацію щодо заборгованості по розрахунку з контрагентами, про залишки ТМЦ, щодо транспортування ТМЦ, про структуру валових доходів та витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу. У зв'язку з чим відповідачем направлено на адресу ППФО ОСОБА_1 запит №1 від 07.08.2024 про надання первинних та інших документів. Позивачем, в порушення п. 44.1, 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Кодексу №2755, не надано до перевірки первинних документів, на підставі яких формувалася звітність та інші документи з питань обчислення і сплати податків та зборів за період з 01.01.2017 до 02.11.2021, з 15.06.2016 до 02.11.2021. З огляду на виявлені під час перевірки порушення позивачем вимог податкового законодавства податковим органом прийнято оскаржувані рішення. З цих підстав просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Протокольною ухвалою суду від 09.10.2025 продовжено підготовче провадження у справі, зобов'язано представника відповідача надати письмові пояснення у справі до 17.10.2025
20 жовтня 2025 року від відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли додаткові пояснення у справі. Зокрема, відповідач вказав, що документи позивачу направлялися на його податкову адресу і були повернуті з причини «за закінченням терміну зберігання», відтак, такі документи, з огляду на абз. 2 п. 42.5 ст. 42 ПК України, вважаються отриманими платником податків. Також, відповідач разом з поясненнями надав до суду, серед іншого, копії Акта про результати документальної невиїзної позапланової перевірки платника податків, оскаржуваних рішень та доказів про направлення позивачу повомлення про проведення перевірки.
05 листопада 2025 року від відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначається, що відповідач долучив до матеріалів адміністративної справи докази направлення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, акта перевірки, наказу та повідомлення про проведення перевірки, використовуючи наявну в інформаційних базах даних адресу платника податків. Відповідно до наявної інформації в ДРФО станом на жовтень 2025 року в інформаційних базах ДПС України податкова адреса ППФО Піцула О.П. - Україна, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, Дніпровська тер. гр., м. Дніпро, Самарський р-н., вул. Чаплинська, буд. 120А. Відповідач наголосив, що ПК України визначено обов'язок фізичної особи-підприємця повідомляти контролюючий орган про зміну місця проживання. Відповідач наполягає на тому, що ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про проведення податкової перевірки відносно нього, з огляду на відсутність інформації про зміну адреси, а отже у нього, відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України, виник обов'язок надання первинної документації до перевірки. Зазначив, що належність відправлення поштової кореспонденції контролюючим органом визначається фактом належного направлення на дійсну адресу суб'єкта господарювання/платника податків, а у разі неотримання такої кореспонденції негативні наслідки покладаються на сторону - отримувача (платника податків).
06 листопада 2025 року від позивача надійшли письмові пояснення, в яких він вказав на порушення відповідачем встановленого судом строку для подання пояснень у справі, а також порушення строку подачі доказів у справі. Звернув увагу на нерелевантність наведеної відповідачем у письмових пояснень правової позиції Верховного Суду у справі №802/1464/17-а до спірних правовідносин. Зазначив, що з припиненням та зняттям позивача з обліку платників податків 02.11.2021 позивач втратив статус фізичної особи-платника податку, бо не має, не одержує об'єкти оподаткування та не провадить діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування, доказів про зворотне відповідачем до справи надано не було. Вказане свідчить про те, що позивач не мав обов'язку сповіщати відповідача про зміну адреси (місця перебування) у т.ч. шляхом подання Заяви за формою № 5ДР (додаток 12) або Заяви за формою № 5ДРП (додаток 13). Отже, твердження відповідача про те, що позивача було належним чином повідомлено про проведення податкової перевірки відносно нього, а також про те, що у позивача у зв'язку із цим, виник обов'язок надання первинної документації до перевірки, є безпідставним та не може бути прийнято судом до уваги під час розгляду справи та ухвалення рішення по суті.
Окрім того, позивач звертає увагу суду на те, що матеріали справи не містять належних доказів направлення відповідачем позивачу наказу та повідомлення про проведення документальної позапланової перевірки позивача, за результатами якої був складений Акт №2349/04-36-24-09/2986114151 від 20.08.2024 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період діяльності з 01.01.2017 до 02.11.2021. Отже, твердження відповідача щодо правомірності складених відповідачем відносно позивача акта, оскаржуваних рішень та вимог є необґрунтованими.
Протокольною ухвалою суду від 06.11.2025 відповідачу відмовлено у прийнятті до розгляду доказів, поданих ним разом з письмовими поясненнями від 17.10.2025, які надійшли до суду 20.10.2025.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, а відповідач заперечував проти їх задоволення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) зареєстрований 15.06.2016 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в якості фізичної особи-підприємця, а 02.11.2021 була проведена державна реєстрація припинення та зняття позивача з обліку платників податків.
Видами економічної діяльності (КВЕД) ФОП ОСОБА_1 були: 49.41; Вантажний автомобільний т ранспорт (основний).
Відповідно до закордонного паспорта ОСОБА_1 тип НОМЕР_2 , позивач 10.01.2022 виїхав до території Польщі.
На підставі п.п. 19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75 ст. 75, пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 п. 82.2 ст. 82, п.п. 69.35-1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), ст. 13, ст. 25, п. 9-25 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (із змінами та доповненнями), наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.07.2024 №2699-п та у зв'язку з отриманням відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення господарської діяльності платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 , головним державним інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС Швець Тетяною Володимирівною проведена документальна невиїзна позапланова перевірка діяльності платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 до 02.11.2021 страхування за період з 12.06.2016 до 02.11.2021, відповідно до затвердженого плану перевірки.
З отриманих представником позивача на адвокатський запит відповідей Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №177721 та №62837/6/04-36-24-08-12 від 02.07.2025, а також письмових пояснень відповідача у справі вбачається, що наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській обласі від 01.07.2024 №2699-п «Про проведення документальної позаплавнової невиїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 » та письмове повідомлення №391 від 01.07.2024 надіслано на податкову адресу платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
07.08.2024 на адресу ОСОБА_1 направлено запит від 07.08.2024 про обов'язок надання первинних та інших документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, відносяться до здійснення підприємницької діяльності, використовувались у податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків і зборів за період з 01.01.2017 до 02.11.2021, у зв'язку із тим, що ППФО ОСОБА_1 не з'явився до ГУ ДПС у зв'язку із початком документальної невиїзної перевірки.
13.08.2024 було складено Акт «Про ненадання документів ППФО ОСОБА_1 для проведення документальної позапланової невиїзної перевірк» №1701/04-36-24-09/ НОМЕР_3 .
За результатами перевірки складено Акт (довідка) документальної невиїзної позапланової перевірки №2349/04-36-24-09/ НОМЕР_1 від 20.08.2024.
За висновками Акта документальної невиїзної позапланової перевірки №2349/04-36-24-09/ НОМЕР_1 від 20.08.2024 встановлено наступні порушення ФОП ОСОБА_1 :
1. п. 44.1. ст. 44, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI внаслідок заниження оподатковуваного доходу та завищення витрат відбулося заниження оподатковуваного доходу на 1 084 088,31 грн. за рахунок ненадання первинних документів, пов'язаних із предметом перевірки та відсутністю підтвердження сплати задекларованих витрат, в результаті донараховано податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності всього на 195 135,9 грн. у т.ч. за 2020 рік на 179 074,72 грн., за 2021 рік на 16 061,18 грн.;
2. пп. 1.2 п. 16 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI внаслідок заниження оподатковуваного доходу на 1 084 088,31 грн. в результаті донараховано суму військового збору, який підлягає сплаті до бюджету, всього на 16 261,34 грн. у т.ч. за 2020 рік на 14 922,90 грн., за 2021 рік на 1 338,44 грн.;
3. п. 2 ч.1 ст. 7 Закону України від 08.07.10 №2464- VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у результаті чого занижено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 132 388,05 грн., у т.ч. по періодам: 2020 рік - 112 757,70 грн., 2021 рік - 19 630,35 грн.;
4. п. 189.1 ст. 189, абзацу «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ в результаті чого занижено податкові зобов'язання за листопад 2021 року у сумі 36 689,0 грн.;
5. п. 201.1, п. 201.2, п. 201.10 ст. 201 ПКУ, а саме: не складено і не зареєстровано в ЄРПН в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, які починають використовуватися в операціях, не пов'язаних із господарською діяльністю за листопад 2021 року;
6. пп. 16.1.3 п. 16.1. ст. 16, пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 ПКУ, а саме: встановлено ненадання податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2021 року;
7. абз. 5 п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року №436- IV, п. 44.1 п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, п. 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, окрім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 року №1686/24218, в частині не ведення обліку доходів і витрат у Книзі обліку доходів і витрат, внаслідок її ненадання до перевірки;
8. п.44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI в частині ненадання до перевірки первинних документів, на підставі яких формувалась звітність та інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів за період з 01.01.2017 до 02.11.2021;
9. пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 63.3 ст. 63 ПКУ, Порядка обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року №1588 в частині не своєчасного подання інформації щодо об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20- ОПП.
На підставі вказаного Акта відповідачем були винесено:
- податкове повідомлення-рішення від 21.10.2024 №0651122409;
- податкове повідомлення-рішення від 21.10.2024 №0651142409;
- податкове повідомлення-рішення від 21.10.2024 №0651172409;
- податкове повідомлення-рішення від 21.10.2024 №0651152409;
- податкове повідомлення-рішення від 21.10.2024 №0651192409;
- податкове повідомлення-рішення від 21.10.2024 №0651222409;
- податкове повідомлення-рішення від 21.10.2024 №0651162409;
- податкове повідомлення-рішення від 21.10.2024 №0651242409;
- рішення № 0651182409 від 21.10.2024 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску;
- вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0651252409 від 21.10.2024;
- вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3298-0436/У від 04.03.2025.
Вважаючи ці рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Стосовно тверджень відповідача про те, що позивача належним чином повідомлено про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Отже, звертаючись до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, позивач вправі посилатись на процедурні порушення проведення перевірки та надіслання рішень за результатами перевірки, а суд зобов'язаний надавати правову оцінку таким доводам позивача в першу чергу.
В обґрунтування підстав звернення до суду позивачем, крім іншого, зазначено про неналежне повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, що позбавило його права надати наявні у нього первинні документи щодо питань, які були предметом перевірки.
Надаючи правову оцінку відповідним доводам позивача в першу чергу у відповідності до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, суд зазначає таке.
Приписами до п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
В силу підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб'єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначається статтею 78 ПК України.
Згідно з пунктом 78.4. статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Відповідно до пункту 78.6. статті 78 ПК України строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 79.1. статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Отже, лише дотримання цих вимог може бути належною підставою для призначення та проведення перевірки.
Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 17.05.2019 у справі №823/2530/18, адміністративне провадження №К/9901/2543/19.
Так, з аналізу пункту 79.2 статті 79 ПК України слідує, що однією з умов для проведення позапланової невиїзної перевірки є вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. При цьому перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків.
Статтею 42 ПК України передбачений порядок листування платників податків та контролюючих органів.
Відповідно пункту 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з пунктом 42.5. статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Згідно з пунктом 45.1. статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Водночас відповідно до пункту 45.2. статті 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Тобто, документ вважається належним чином врученим, якщо він надісланий за адресою місцезнаходженням юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) або за місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідно до закордонного паспорта ОСОБА_1 тип Р, № ER167875, позивач 10.01.2025 виїхав до території Польщі.
Тобто, позивач на момент призначення та проведення відповідачем перевірки знаходився за кордоном, що підтверджує доводи позивача про те, що ним не отримувалися копія наказу про проведення документальної позапланової перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, запит про надання документів для проведення перевірки, а також акт перевірки та оскаржувані рішення.
Також, відповідач у своїх поясненнях зазначив, що наказ про проведення перевірки, акт перевірки та оскаржувані рішення надсилалися позивачу за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Чаплинська, буд. 120-А, проте повернулися відправнику ГУ ДПС у Дніпропетровській області «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відхиляючи доводи відповідача щодо належного повідомлення позивача про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, суд враховує обставини того, що відповідач в межах визначених ч.3 ст. 79 КАС України строків не надав до суду докази на підтвердження направлення позивачу наказу та повідомлення про проведення документальної позапланової перевірки позивача, за результатами якої і був складений Акт №2349/04-36-24-09/2986114151 від 20.08.2024 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки платника податків.
Протокольною ухвалою суду від 06.11.2025 відповідачу відмовлено у прийнятті до розгляду доказів, поданих ним разом з письмовими поясненнями від 17.10.2025, які надійшли до суду 20.10.2025.
Щодо доводів контролюючого органу про обов'язок позивача повідомити податковий орган про зміну своїх персональних даних, в тому числі адреси у зв'язку з виїздом за кордон.
Відповідно до пп.16.1.11 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи-підприємця.
Згідно з п.15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Матеріалами справи підтверджено, що 02.11.2021 була проведена державна реєстрація припинення та зняття позивача з обліку платників податків як фізичної особи-підприємця.
Перевірка проводилася щодо фізичної особи-підприємця.
На момент проведення перевірки в серпні 2024 року позивач втратив статус фізичної особи-підприємця та, відповідно, фізичної особи-платника податку.
Відтак, суд погоджується з доводами позивача про те, що останній не мав обов'язку сповіщати відповідача про зміну адреси (місця перебування), у тому числі шляхом подання заяви за формою №5ДР або заяви за формою №5ДРП.
Отже, з матеріалів справи в сукупності вбачається, що позивач не був належним чином повідомлений про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та про її результати.
Враховуючи, що на момент початку проведення позапланової документальної невиїзної перевірки у контролюючого органу не було відомостей про вручення платнику податків наказу та повідомлення, контролюючий орган не мав підстав для початку перевірки.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2024 у справі №380/11112/23.
Також, за встановлених в ході розгляду справи обставин позивач був позбавлений можливості надати первинні документи на підтвердження тих обставин, які були предметом перевірки.
Відсутність у позивача можливості надати первинні документи призвела до помилковості висновків перевірки про порушення позивачем вимог законодавства.
Як вже встановлено судом, перед початком проведення перевірки, відповідачем була виставлена письмова вимога про надання платником податків документів, на підставі яких формувалася звітність, та інші документи з питань обчислення і сплати податків та зборів за період з 01.01.2017 до 02.11.2021.
13.08.2024 було складено акт «Про ненадання документів ППФО ОСОБА_1 для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» №1701/04-36-24-09/2986.
Суд зазначає, що позивач будучи необізнаним про проведення перевірки в цілому та про вимогу контролюючого органу надати витребувані документи, не зміг реалізувати право на надання первинних документів до перевірки попри те, що запитувані документи були у розпорядженні позивача на момент проведення перевірки, докази чого долучені до матеріалів справи.
Оцінюючи причинно-наслідковий зв'язок між встановленими процедурними порушеннями та законністю оскаржуваних рішень, суд враховує таке.
Контролюючий орган при здійсненні покладених на нього функцій має дотримуватися вимог законодавства та не допускати порушення прав платників податків, а податкова перевірка повинна базуватися на принципах законності, достовірності даних, всебічного та об'єктивного розгляду зібраної інформації.
Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18, відповідно до якої перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки; акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення. З урахуванням цього суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК України, як підстави для донарахування суми грошового зобов'язання.
З урахуванням викладеного, невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про проведення позапланової невиїзної перевірки до початку її проведення, як обов'язкової умови для проведення планової невиїзної документальної перевірки, зокрема, задля забезпечення права платника податку щодо належного подання документів для проведення перевірки, призводить не лише до визнання незаконною перевірки, але й відсутності правових наслідків такої (незаконність прийнятих контролюючим органом за наслідками проведення перевірки рішень).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2024 у справі №380/11112/23.
Вказані порушення процедури проведення перевірки свідчить про те, що позивач був позбавлений можливості:
знати та розуміти, що відносно нього податковим органом проводиться перевірка;
надати документи та пояснення під час проведення перевірки, спростувати та заперечити висновки акта перевірки про допущення порушень податкового законодавства, що, на переконання суду, є достатньою підставою для визнання протиправними та скасування рішень, прийнятих за результатами такої перевірки.
Разом з тим, у зв'язку із встановленими судом процедурними порушення під час здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, що мають наслідком визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, суд не зобов'язаний надавати оцінку виявленим порушенням податкового законодавства, зафіксованим в акті документальної позапланової невиїзної перевірки №2349/04-36-24-09/2986114151 від 20.08.2024, проте, вважає за необхідне це зробити.
На спростування зазначених в Акті перевірки доводів контролюючого органу про заниження позивачем оподаткованого доходу та завищення витрат за рахунок ненадання первинних документів, пов'язаних із предметом перевірки та відсутністю підтвердження сплати задекларованих витрат, позивачем надано копії первинних документів на підтвердження надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом за укладеним з ТОВ «Сільпо-Фуд» договором від 04.06.2020 №574-НТ-П.
З метою виконання прийнятих зобов'язань за договором від 04.06.2020 №574-НТ-П ФОП ОСОБА_1 укладено договори з ТОВ «ТК Логістик», ТОВ «ПРАЙМ ТРАКС», ФОП ОСОБА_2 .
На підтвердження взаємовідносин між позивачем та ТОВ «ТК Логістик», ТОВ «ПРАЙМ ТРАКС», ФОП ОСОБА_2 до суду надано копії актів надання послуг, рахунки на оплату, заявки на перевезення, товарно-транспортні накладні, маршрутні листи.
Судом встановлено, що, окрім основної діяльності, позивач займався закупівлею та оптовою реалізацією хлібобулочної продукції за договором поставки №05/02/2020 від 05.02.2020, укладеним з Підприємством з іноземними інвестиціями «Бімбо Кюєсар Україна», та договором поставки №03/02/2020 від 03.02.2020 з ТОВ «ФСС Україна».
Позивачем на підтвердження взаємовідносин із зазначеними контрагентами надано, окрім договорів, специфікації, накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, видаткові накладні.
Витрати позивача, пов'язані з придбанням, встановленням програмного забезпечення, консультування з питань користування ним за договорами поставки №ДГ-000224296 від 02.04.2020, №ДГ-000224297 від 02.04.2020, №ДК5-0313/139209 від 12.10.2020, спричинені тим, що позивачем подавалася звітність до контролюючого органу, а також обмін первинними документами з контрагентами, використовуючи відповідне програмне забезпечення - M.E.Doc.
Також, позивачем до суду надано Книгу обліку доходів і витрат №13002/1 на підтвердження дотримання вимог п.177.10 ст.177 ПК України, із зазначенням відомостей про отримані позивачем доходи та документально підтверджені витрати.
Щодо зазначеного в Акті перевірки порушення в частині неподання позивачем інформації за формою №20-ОПП про рухоме та нерухоме майно, що використовувалося платником податків у господарській діяльності.
На спростування зазначених доводів позивачем надано до суду повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, від 28.08.2020 та квитанція №2.
Щодо рішення №0651182409 від 21.10.2024 про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно ненарахованого єдиного внеску за період з 01.01.2021 до 31.03.2021.
Судом встановлено, що в період з 11.11.2020 до 30.07.2021 позивач був працевлаштований, про що свідчить наказ (розпорядження) про прийняття на роботу №15-к від 10.11.2020 та наказ (розпорядження) про припинення трудового договору №31-к від 30.07.2021, а отже єдиний внесок був сплачений роботодавцем позивача. Доказів протилежного відповідачем не надано.
Відтак, позивач був звільнений від обов'язку з нарахування єдиного соціального внеску на підставі п.1 ч.1, ч.6 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Щодо безпідставності винесення податкового повідомлення-рішення від 21.10.2024 №0651152409.
Зокрема, підставою для прийняття зазначеного рішення стало неподання позивачем до контролюючого органу податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2021 року, що спростовується наявними у справі доказами: квитанцією №2 про надсилання відповідачу податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2021 року. Також, сам відповідач в іншому оскаржуваному рішенні №0651122409 вказує на зменшення позивачем від'ємного значення рядка 21 декларації з податку на додану вартість за листопад 2021 року.
Стосовно ненадання позивачем документів на вимогу контролюючих органів.
Відповідно до пункту 44.6. статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Суд вказує, що для застосування визначеної у п.44.6 ст.44 ПК України презумпції «відсутності документів» податковим органом має бути доведено обізнаність платника податків з фактом проведення перевірки та надано докази на підтвердження вручення платнику податків до початку проведення зазначеної перевірки копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Поряд з цим, платник податків не позбавлений права довести у судовому процесі, що він не ухилявся від проведення перевірки, а його поведінка жодним чином не була спрямована на перешкоджання контролюючому органу у здійсненні податкового контролю.
Аналогічну позицію займає Верховний Суд у постанові від 14 серпня 2024 року у справі №560/12984/23.
В ході розгляду справи знайшли підтвердження обставини неотримання позивачем, серед іншого, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце її проведення, також позивачем не отримувався запит про надання документів для проведення перевірки та Акт, за результатами проведення останньої.
Зазначені обставини зумовили неможливість реалізації подання позивачем первинних документів до перевірки, що призвело до помилковості висновків останньої та прийняття податковим органом оскаржуваних рішень та вимог.
На переконання суду, встановлені порушення є істотними та такими, що перешкоджають досягненню мети здійснення податкового контролю.
Межею, що розділяє істотне порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
У даній справі суд констатує, що висновок суб'єкта владних повноважень за результатами проведеної первірки міг бути іншим, за умови поінформованості позивача про проведення перевірки.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви в повному обсязі.
Сплачений судовий збір у розмірі 5503,18 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Ідентифікаційний код: 44118658, місцезнаходження: 49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: від 21.10.2024 №0651122409; від 21.10.2024 №0651142409; від 21.10.2024 №0651172409; від 21.10.2024 №0651152409; від 21.10.2024 №0651192409; від 21.10.2024 №0651222409; від 21.10.2024 №0651162409; від 21.10.2024 №0651242409.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0651182409 від 21.10.2024 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0651252409 від 21.10.2024.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3298-0436/У від 04.03.2025.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0001515-1306-0436 від 20.01.2025.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 5503,38 грн. (п'ять тисяч п'ятсот три гривні тридцять вісім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Ідентифікаційний код: 44118658, адреса: 49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 20.02.2026.
Суддя А.О. Сластьон