20 лютого 2026 року Справа №160/336/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенко А.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника Дніпровської міської ради про зупинення провадження у справі 160/336/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ ПАРКІНГ 2020" до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
07.01.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ ПАРКІНГ 2020" до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Управління державного архітектурно будівельного контролю Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ: 40498190) щодо повернення на доопрацювання Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CC1) № ДП051251117830, Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ПАРКІНГ 2020» (ЄДРПОУ: 43628659) від 17 листопада 2025 року - Капітальний ремонт автостоянки для легкових автомобілів по вул. Ребініна лікаря, будинок 10-Г в м. Дніпрі.
- зобов'язати Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ: 40498190) зареєструвати Повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ПАРКІНГ 2020» (ЄДРПОУ: 43628659) про початок виконання будівельних робіт на об'єкті з незначними наслідками (СС1) № ДП051251117830 від 17 листопада 2025 року - Капітальний ремонт автостоянки для легкових автомобілів по вул. Ребініна лікаря, будинок 10-Г в м. Дніпрі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/336/26 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
16.02.2026 року від представника Дніпровської міської ради надійшло клопотання, у якому останній просить зупинити провадження у справі №160/366/26 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/5327/25.
Зазначена заява обґрунтована тим, що рішення суду у справі № 904/5327/25 матиме суттєве преюдиційне значення для вирішення справи № 160/336/26, оскільки буде вирішено питання знесення автостоянки за адресою: м. Дніпро, вул. Лікаря Ребініна, 10 Г
18.02.2026 року представником позивача подано заперечення на клопотання про зупинення провадження та зазначено, що зупинення провадження в адміністративній справі з підстав наявності іншого судового (№ 904/5327/25) провадження з абсолютно іншим предметом спору, і яке вже є зупиненим, не може бути доцільним та законним. У випадку задоволення клопотання третьої особи, таке зупинення у справі не матиме правового впливу на правове регулювання відносин, які виникли між сторонами, та обраний позивачем спосіб захисту його прав.
Розглянувши подане клопотання, суд виходить з наступного.
Підстави для зупинення провадження у справі передбачені ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України зазначеною статтею визначено передумови для обов'язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження та підстави і порядок відновлення зупиненого провадження у справі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відтак, положеннями ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України розмежовано підстави, за яких суд має право зупинити провадження, а також, з настанням яких, суд зобов'язаний вчинити дану процесуальну дію.
Суд зазначає, що зупинення провадження по справі це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.
Залежно від характеру підстав розрізняють два види зупинення провадження в справі: обов'язкове і факультативне. Обов'язкове зупинення провадження в справі передбачене тоді, коли в силу прямої вказівки закону суд зобов'язаний зупинити провадження незалежно від свого розсуду і від розсуду осіб, які беруть участь у справі. Обов'язковими є підстави, передбачені ч. 1 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як зазначено судом, відповідно до пункту 3 частини першої цієї норми суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Предметом спору у справі 160/366/26 є перевірка законності дій суб'єкта владних повноважень - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради з приводу повернення на доопрацювання повідомлення про початок будівельних робіт за відсутності повноважень на вчинення таких дій.
Судом встановлено, що у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справі №904/5327/25 за позовом Центральної окружної прокуратури міста Дніпра, м. Дніпро в інтересах держави в особі Дніпровська міська рада, м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ПАРКІНГ 2020» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації.
Виходячи з мотивів клопотання суд зазначає, що відповідачем не обґрунтовано вплив наслідків скасування державної реєстрації права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ПАРКІНГ 2020» на об'єкт нерухомого майна майновий комплекс автостоянки розташованою за адресою: м. Дніпро, вул. Лікаря Ребініна (раніше Гавриленка), буд.10Г, що розглядається.
У чому саме полягає об'єктивна неможливість встановлення в даній адміністративній справі обставини дотримання чи недотримання позивачем законодавства згідно предмету позову Дніпровська міська рада не обґрунтувала, існування зв'язку справи №160/336/26 зі справою №904/5327/25 не доведено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави для зупинення провадження у справі 160/336/26 згідно з п. 3 ч. 1 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, а у задоволенні клопотання Дніпровської міської ради слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 236, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,-
У задоволенні клопотання представника Дніпровської міської ради про зупинення провадження у справі 160/336/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ ПАРКІНГ 2020" до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А. Ю. Рищенко