20 лютого 2026 р.Справа №160/3840/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
-визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ) в частині призову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на військову службу під час мобілізації на особливий період та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ;
-скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (код ЄРДПОУ НОМЕР_4 ) частині зарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;
-зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄРДПОУ НОМЕР_4 ) виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини;
-зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) зі списків особового складу військової частини;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ) поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Разом з позовною заявою, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд:
-забезпечити позов шляхом заборони посадовим/службовим особам Військової частини НОМЕР_1 вчиняти дії щодо направлення/ переведення/ переміщення військовослужбовця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) до іншого місця служби, іншого підрозділу військової частини НОМЕР_1 , або будь-якої іншої військової частини чи бойового підрозділу, до набрання законної сили рішення суду у цій справі.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що позивач має бронь, оскільки працює на підприємстві, яке віднесено до критичної інфраструктури. Проте позивач був мобілізований та направлений до Військової частини НОМЕР_1 , а тому є всі підстави вважати, що відносно нього може бути змінено місце служби, переміщення до іншої військової частини, що зробить неможливим задоволення судом цього позову.
Згідно з ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 1 ст.154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням приписів ч. 1 ст. 154 КАС України суд розглянув заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та долучені докази, суд доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Частинами 1, 2 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до положень частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, перевіряє чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов'язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється, а також із особою позивача. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника) або покладення додаткового обов'язку.
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Заявник, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, просить заборонити військовій частині НОМЕР_1 вчиняти дії щодо переведення (переміщення) з військової частини НОМЕР_1 до іншої військової частини чи бойового підрозділу, до іншого місця служби до набрання законної сили рішенням суду.
В свою чергу, суд зазначає, що переміщення військовослужбовця з однієї військової частини до іншої здійснюється на підставі розпорядчого документа командира, це - наказ чи розпорядження.
Беручи до уваги наведені вище обставини, суд доходить висновку, що обраний заявником вид забезпечення позову, за своїм змістом є фактично забороною вчиняти дії щодо виконання відповідних наказів, які можуть бути видані командиром військової частини в майбутньому, що відповідно до пункту 10 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, не допускається в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Так, згідно з пунктом 10 частини 3 статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Таким чином, процесуальний закон містить пряму заборону вживати заходи забезпечення позову, шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, а тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 150, 154, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська