20 лютого 2026 рокуСправа №160/35080/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 комендатури охорони та обслуговування ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
10.12.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_2 комендатури охорони та обслуговування, в якому позивач просить:
-визнати протиправними дії НОМЕР_2 комендатури охорони та обслуговування (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПІ НОМЕР_1 ) компенсації за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення за період з 04.07.2016 по день фактичної виплати індексації.
-зобов'язати НОМЕР_2 комендатуру охорони та обслуговування (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати, а саме за період з 04.07.2016 по день фактичної виплати індексації.
-визнати протиправними дії НОМЕР_2 комендатури охорони та обслуговування (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації втрати частини доходів за несвоєчасну виплату сум грошового забезпечення з 29.01.2020 по 09.08.2021 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2020 рік, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, а саме за період з 29.01.2020 року по день фактичної виплати вказаних сум.
- зобов'язати НОМЕР_2 комендатуру охорони та обслуговування (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченого грошового забезпечення з 29.01.2020 по 09.08.2021 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2020 рік, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, а саме за період з 29.01.2020 року по день фактичної виплати вказаних сум.
В обгрунтування позову позивач зазначає, що проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_4 , що перебуває на грошовому забезпеченні у 46 комендатурі охорони та обслуговуванні. При звільненні останній не отримав повного розрахунку. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 у справі №160/26558/24 зобов'язано НОМЕР_2 комендатуру охорони та обслуговування (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 04.07.2016 року по 01.03.2018 року, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року. Зобов'язано НОМЕР_2 комендатуру охорони та обслуговування нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020 по 09.08.2021 року, грошову допомогу для оздоровлення за 2020 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань за 2020 рік, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021. На виконання рішення суду відповідач виплатив позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 14.11.2025. Позивач вважає, що відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, він набув право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати. Із наведених підстав, просить позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
22.12.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №68656/25), в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву представником відповідача зазначено, що Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення), яким визначається порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі. Слід зазначити, що вказаним Положенням не врегульовано порядок відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовця. Виплата коштів по рішенню суду носить разовий характер та не підпадає під дію Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) і така компенсація є видом цивільно-правової відповідальності.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у період з 04.07.2016 по 09.08.2021 у Військовій частині НОМЕР_4 , що перебуває на грошовому забезпеченні у 46 комендатурі охорони та обслуговуванні.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 у справі №160/26558/24 позовну заяву задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 комендатури охорони та обслуговування щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 04.07.2016 року по 01.03.2018 року, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року.
Зобов'язано НОМЕР_2 комендатуру охорони та обслуговування нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 04.07.2016 року по 01.03.2018 року, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року.
Визнано протиправними дії НОМЕР_2 комендатури охорони та обслуговування щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 09.08.2021 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2020 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021.
Зобов'язано НОМЕР_2 комендатуру охорони та обслуговування нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020 по 09.08.2021 року, грошову допомогу для оздоровлення за 2020 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань за 2020 рік, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021.
В решті позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення суду відповідач виплатив позивачу заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 14.11.2025.
01.12.2025 позивач направив звернення до 46 комендатури охорони та обслуговування з питання виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченого грошового забезпечення.
Листом від 21.11.2025 №1915/172/40/644/78С 46 відповідач повідомив, що 46 комендатура охорони та обслуговування може здійснювати нарахування та виплату коштів лише у випадках прямо передбачених чинним законодавством та за наявності відповідного бюджетного ресурсу. Станом на сьогодні 46 комендатура охорони та обслуговування не має можливості провести виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. Основною причиною є відсутність необхідного фінансового ресурсу та бюджетних асигнувань за відповідною статтею видатків на рахунках ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення за весь час затримки виплати, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Абзацом другим частини 4 статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно із ч. ч. 2, 3 статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що згідно з ст. 19 цього Закону є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Разом з тим, питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі Порядок № 159).
Згідно з ст. ст. 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індексації інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону № 2050-ІІІ).
За змістом п.п. 2, 3 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
У п. 4 Порядку № 159 зазначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Верховний Суд, ухвалюючи постанову від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19, виходив із аналізу норм Закону № 2050-ІІІ, відповідно до статті 2 якого компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення).
Системний аналіз вищенаведених норм, за позицією Верховного Суду у вказаній справі дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2023 у справі №620/7687/21.
Окрім цього, у вказаній постанові від 21.03.2023 у справі № 620/7687/21 Верховний Суд зауважив, що на належності сум індексації та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати до складових належної працівникові заробітної плати, як коштів, які мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, наголошував і Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013.
У справі № 240/11882/19 Верховний Суд відмітив, що використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону № 1058-ІV, ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.
Водночас, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
При цьому, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 810/1092/17 та 13.01.2020 у справі № 803/203/17, від 23.02.2021 у справі №803/1423/17, від 12.05.2022 у справі № 815/3998/16 та від 29.04.2021 у справі №240/6583/20, від 21.03.2023 у справі № 620/7687/21.
Суд встановив, що на виконання рішення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 у справі №160/26558/24 відповідач 14.11.2025 виплатив позивачу заборгованість індексації грошового забезпечення та перерахунку грошового забезпечення у розмірі 40265,72 грн та у розмірі 180 250, 90 грн., що підтверджується виписками з рахунку позивача.
Тобто, виплата належних сум грошового забезпечення, що належали позивачу, відбулася після звільнення позивача з військової служби.
Таким чином, ураховуючи наявність факту несвоєчасної виплати позивачу суми грошового забезпечення за спірний період, суд вважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення по дату фактичної виплати заборгованості.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до 46 комендатури охорони та обслуговування ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ 26621649) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії 46 комендатури охорони та обслуговування (ЄДРПОУ: 26621649) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПІ НОМЕР_1 ) компенсації за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення за період з 04.07.2016 по день фактичної виплати індексації 14.11.2025.
Зобов'язати 46 комендатуру охорони та обслуговування (ЄДРПОУ: 26621649) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати, а саме за період з 04.07.2016 по день фактичної виплати індексації 14.11.2025.
Визнати протиправними дії 46 комендатури охорони та обслуговування (ЄДРПОУ: 26621649) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації втрати частини доходів за несвоєчасну виплату сум грошового забезпечення з 29.01.2020 по 09.08.2021 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2020 рік, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, а саме за період з 29.01.2020 року по день фактичної виплати вказаних сум.
Зобов'язати 46 комендатуру охорони та обслуговування (ЄДРПОУ: 26621649) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченого грошового забезпечення з 29.01.2020 по 09.08.2021 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2020 рік, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, а саме за період з 29.01.2020 року по день фактичної виплати вказаних сум 14.11.2025.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 20.02.2026.
Суддя О.В. Царікова